Охарактеризуйте методику проведення заняття з малювання у старшій групі.
Упродовж старшого дошкільного віку естетичне ставлення до навколишнього світу та самого себе стає свідомішим і активнішим. Дитина не лише сприймає красу, відгукується на неї, а й намагається певною мірою сама її створювати. Задуми стають стійкішими, урізноманітнюється добір матеріалів та можливості їх використання, зростає координація рухів. Зростає самостійність, здатність до самоконтролю та саморегуляції діяльності, дають дошкільникові змогу виконувати завдання з образотворчої діяльності як індивідуально, так і групою . Використовуючи властивості різних матеріалів, дитина здатна створювати художній образ, передавати своє ставлення до колориту, виражати кольором настрій, емоції; знаходити інші засоби виразності. Завдяки цьому малюнок, будучи продуктом творчих зусиль, набуває оригінальності, неповторної індивідуальності
В предметному малюванні потрібно навчити дітей передавати характерні ознаки предметів, їх загальну форму, відхилення від основної форми, точніше зображати форму частин предметів, спираючись на знання геометричних фігур. Формувати вміння зображати предмети різними способами, статично малювати з натури, вдивлятися в натуру, помічати й передавати характерні особливості її, форму, колір. Учити користуватися акварельними фарбами; тримати пензель прямо та похило, малювати ним на всю ширину та кінцем ворсу; малювати свіч кою, прошкрябувати покриту воском поверхню паличкою. В декоративному малюванні потрібно навчити симетрично розташовувати рослинні елементи візерунків на різних, на плоских силуетах виробів декоративно-прикладного мистецтва; розташовувати візерунки по краях форми, у кутах, середині, по всій площі, підкреслюючи форму паперу; добирати кольори, характерні для певного виду українського мистецтва, до тла паперу. В сюжетному малюванні потрібно продовжувати розвивати у дітей вміння передавати в сюжетному малюнку враження від спостережень за природою в різні пори року, народних свят, роз ваг, ігор, обрядів; відтворювати характерні їх ознаки. Учити відображати в малюнках працю людей; передавати в ілюстративному малюванні нескладний зміст літературного твору: казки, вірша, оповідання, примовки, дитячої пісеньки, вистави; виділяти в сюжетному малюванні головне за розміром, кольором, формою, лінією; поєднувати гармонійно кольори, передавати в малюнку відносні розміри предметів. Спонукати вихованців малювати різними матеріалами: кольоровими олівцями, восковою крейдою, свічкою, вуглинкою, фарбами; штампувати долонею, будівельними деталями, рослинами.
|
|
|
Отже, на кінець навчального року діти повинні вміти розрізняти види образотворчого мистецтва й художні засоби зображення; самостійно добирати способи зображення і матеріали в процесі створення задуманого образу; оволодіти технікою роботи олівцем, гуашшю, аквареллю, восковою крейдою, свічкою, пальцем, соскою, штампують різними матеріалами і створюють образи. Самостійно компонувати малюнок на аркуші, знати усі кольори спектра.
|
|
|
Розкрийте фізіологічні та психологічні особливості зображувальної діяльності дітей третього року життя.
Зображувальна діяльність дитини залежить від його уявлень про предмет. У цьому віці вони тільки починають формуватися. Графічні образи бідні. У одних дітей в зображеннях відсутні деталі, в інших малюнки можуть бути більш деталізовані. Діти вже можуть використовувати колір. Велике значення для розвитку дрібної моторики має ліплення. Молодші дошкільнята здатні під керівництвом дорослого виліпити прості предмети. Відомо, що аплікація робить позитивний вплив на розвиток сприйняття. У цьому віці дітям доступні найпростіші види аплікації. Конструктивна діяльність в молодшому дошкільному віці обмежена зведенням нескладних будівель за зразком і за задумом.
|
|
|
У молодшому дошкільному віці починає розвиватися уява, яка особливо наочно проявляється в грі, коли одні об'єкти виступають в якості заступників інших. Це вік найбільш активного малювання. Протягом року діти здатні створити до двох тисяч малюнків. Малюнки можуть бути самими різними за змістом: це і життєві враження дітей, і уявні ситуації, і ілюстрації до фільмів і книг. Зазвичай малюнки представляють собою схематичні зображення різних об'єктів, але можуть відрізнятися оригінальністю композиційного рішення, передавати статичні і динамічні відносини. Малюнки набувають сюжетний характер; досить часто зустрічаються багаторазово повторюються сюжети з невеликими або, навпаки, суттєвими змінами. Зображення людини стає більш деталізованим і пропорційним. За малюнком можна судити про статеву приналежність і емоційному стані зображеної людини.
Конструювання характеризується умінням аналізувати умови, в яких протікає ця діяльність. Діти використовують і називають різні деталі дерев'яного конструктора. Можуть замінити деталі споруди в залежності від наявного матеріалу. Опановують узагальненим способом обстеження зразка. Здатні виділяти основні частини передбачуваної споруди. Конструктивна діяльність може здійснюватися на основі схеми, за задумом і за умовами. З'являється конструювання в ході спільної діяльності.
Діти можуть конструювати з паперу, складаючи її в кілька разів (два, чотири, шість згинань); з природного матеріалу. Вони освоюють два способи конструювання: 1) від природного матеріалу до художнього образу (в цьому випадку дитина «добудовує» природний матеріал до цілісного образу, доповнюючи його різними деталями), 2) від художнього образу до природного матеріалу (в цьому випадку дитина підбирає необхідний матеріал, для того щоб втілити образ.
Дата добавления: 2020-04-08; просмотров: 199; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!