Тема 18. Правовідносини. Юридичні факти

Зміст теми:

Правовідносини як різновид суспільних відносин. Особливості правовідносин. Склад правовідносин. Суб’єкти правовідносин. Фізичні особи. Поняття і особливості юридичних осіб. Держава як суб’єкт правовідносин. Специфіка суспільних організацій як суб’єктів правовідносин. Соціальні спільноти як суб’єкти правовідносин. Правосуб’єктність. Правоздатність і дієздатність фізичних осіб. Неповна і часткова дієздатність. Причини і підстави обмеження дієздатності. Трансдієздатність. Деліктоздатність. Компетенція юридичних осіб. Порядок виникнення і припинення компетенції юридичних осіб.          

       Зміст правовідносин. Юридичний і фактичний зміст правовідносин. Суб’єктивні права і юридичні обов’язки. Управомочені і зобов’язані суб’єкти. Форми юридичного обов’язку.

Об’єкти правовідносин. Моністична теорія об’єктів правовідносин. Плюралістична теорія об’єктів правовідносин.

Види правовідносин. Регулятивні правовідносини. Охоронні правовідносини. Класифікація правовідносин за галузями права. Матеріально-правові і процесуальні правовідносини. Публічно-правові і приватноправові правовідносини. Абсолютні і відносні правовідносини. Активні і пасивні правовідносини. 

Поняття юридичних фактів. Юридичні факти і правовідносини. Класифікація юридичних фактів. Критерії класифікації. Правоутворюючі, правозмінюючі та правоприпиняючі юридичні факти. Юридично значущі дії. Правомірні і неправомірні дії. Бездіяльність. Діяння. Юридичний акт. Юридичний вчинок. Юридично значущі події і стани. Фактичний склад. Завершений і незавершений фактичний склад. Простий і складний фактичний склад. Встановлення юридичних фактів.

Питання для обговорення на семінарському занятті:

1. Поняття і ознаки правовідносин.
2. Види і структура правовідносин.
3. Об’єкти та суб’єкти правовідносин.
4. Правоздатність, дієздатність, деліктоздатність. Правосуб’єктність.
5. Поняття і види юридичних фактів.
6. Юридичні презумпції.
7. Юридичні фікції.

 

Тематика рефератів:

1. Юридичні фікції.
2. Склад і зміст правовідносин.

 

Література:

1. Борисова В. Теорії сутності юридичної особи: історія і сучасність // Вісник Академії правових наук України. – 2001. – № 4. – С. 117 – 130.

2. Головченко В., Головченко О. Теоретико-прикладні аспекти правоздатності та суб’єктивних прав особи // Право України. – 2009. – № 2. – С. 82 – 88.

2. Завальний А. Юридичні факти: історичні та сучасні аспекти розуміння // Право України. – 2006. – № 1. – С. 113 – 116.

2. Кикоть Г. Проблема класифікації юридичних фактів у сучасній теорії права // Право України. – 2003. – № 7. – С. 29 – 33.

3. Котюк І., Котюк О. Правовідносини // Історія України. – 2003. – № 41. – С. 19 – 22.

4. Максимов С. Суб’єкт права в філософсько-антропологічному вимірі // Вісник Академії правових наук України. – 2000. – № 4. – С. 170 – 178.

4. Омельченко В. Сутність юридичної особи в сучасних умовах // Підприємництво, господарство і право. – 2006. – № 2. – С. 27 – 29.

5. Панько К.К. Фикции в уголовном праве и правоприменении. – Воронеж, 1998.

6. Правовідносини // Історія України. – 2002. – № 33 – 34. – С. 43 – 46.

7. Ульяновська О. Правові фікції і правові презумпції: єдність та відмінність // Право України. – 2005. – № 6. – С. 101 – 103.

8. Якимов А.Ю. Статус субъекта права (теоретические вопросы) // Государство и право. – 2003. – № 4. – С. 5 – 10.

 

Тезаурус:

Деліктоздатність – здатність нести відповідальність за порушення (делікти). Д. є пасивним боком дієздатності (див.) і залежить від віку і стану психіки. Д. не мають недієздатні (по цивільних справах), малолітні і неосудні (по адміністративних і кримінальних справах).

 

Дієздатність фізичної особи – це здатність самостійно здійснювати права і обов’язки. Д. ф. о. залежить від віку і стану психічного здоров’я 

 

Дії юридично значущі – свідомо-вольові дії (відсутність дій), з якими закон пов’язує правові наслідки.

 

Компетенція юридичної особи – правоздатність і дієздатність (праводієздатність) юридичної особи. К. ю. о. виникає з моменту державної реєстрації юридичної особи і триває до моменту її припинення (ліквідації або реорганізації).

 

Матеріальний зміст правовідносин – поведінка сторін (дії або відсутність дії), пов’язані із реалізацією прав і обов’язків, що їм належать.

 

Об’єкт правовідносин – матеріальні (прибуток, власність) і нематеріальні (здоров’я, ділова репутація) блага, з приводу яких або заради чого суб’єкти вступають у правовий зв’язок.

 

Події юридично значущі – факти, які не залежать від волі суб’єкта (народження, смерть, настання повноліття, закінчення терміну позовної давності, стихійне лихо), але з якими закон пов’язує виникнення, зміну або припинення правовідносин.

 

Правовідносин структура – це внутрішня будова і взаємозв’язок їх елементів. До складу правовідносин входять 3 елементи: суб’єкти (сторони, контрагенти), зміст (юридичний і матеріальний), об’єкт правовідносин (див.).

Правовідносини – це суспільні відносини, які охороняються державою і є соціально значущим зв’язком суб’єктів через права і обов’язки, передбачені нормами права.

Правоздатність – це передбачена нормами права здатність мати права і нести обов’язки. Закон наділяє П. всіх фізичних осіб незалежно від віку і стану здоров’я. П. виникає у момент народження і закінчується із смертю фізичної особи.

Презумпції юридичні – допущення про наявність обставин, що мають силу юридичних фактів (див.).

 

Стани юридично значущі – факти, що зумовлені фізіологічними процесами, а не волею суб’єкта (вагітність, хвороба, настання інвалідності), з якими закон пов’язує виникнення, зміну або припинення правовідносин.

 

Фізичні особи – індивідуальні суб’єкти правовідносин: громадяни, іноземці, особи із подвійним громадянством, особи без громадянства.

 

Фікції юридичні – завідомо неістинні положення, які вносять визначеність у правове становище особи, у тому числі сприяють врегулюванню суспільних відносин за її участю (визнання особи без вісті відсутньою, померлою; визнання особи несудимою, якщо судимість була погашена).

 

Юридичний зміст правовідносин складають суб’єктивні права і юридичні обов’язки суб’єктів правовідносин.

Юридичні особи – колективні суб’єкти правовідносин: підприємства, організації, установи. Ю. о. мають 3 основні ознаки: організаційну єдність, відокремлене майно і здатність вступати у правовідносини від власного імені, у тому числі як позивач і відповідач.

 

Юридичні факти – це конкретні життєві обставини, з якими закон пов’язує виникнення, зміну або припинення правовідносин.

 

Тема 19. Реалізація права

Зміст теми:

Поняття реалізації права. Реалізація права як загальноцивілізаційна основа і сутність правопорядку. Особливості реалізації права. Дотримання, виконання, використання, застосування права як форми реалізації права. Питання про реалізацію права у правовідносинах в юридичній науці.

Поняття правозастосування. Специфіка правозастосовчої діяльності. Види правозастосовчої діяльності. Оперативно-виконавча діяльність. Правоохоронна діяльність. Особливості правозастосування. Поняття правозастосовчого процесу. Стадії правозастосовчого процесу. Встановлення фактичної основи справи. Вимоги до доказів. Відносимість, допустимість, повнота доказів. Юридична кваліфікація. Прийняття рішення по справі. Виконання правозастосовчого акту і контроль за правильністю дій правозастосовника.

Правозастосовчий акт. Відмінність правозастосовчого акту від нормативно-правового акту. Загальні риси правозастосовчого акту. Реквізити правозастосовчого акту. Структура правозастосовчого акту. Класифікації правозастосовчих актів за регулятивним впливом, за суб’єктами правозастосування, за формою, за способом прийняття, за юридичним значенням, за способом вираження, за часом дії.

Способи реалізації права. Переконання і примус. Способи примусу. Захист суб’єктивних прав. Державна і недержавна форми захисту суб’єктивних прав. Забезпечення процесу реалізації права.

Питання для обговорення на семінарському занятті:

1. Поняття і особливості реалізації права.
2. Специфіка правозастосовчої діяльності.
3. Стадії правозастосовчого процесу.
4. Акти застосування права, їхні види.
5. Способи реалізації права.
6. Прогалини у праві.

 

Тематика рефератів:

1. Класифікація правозастосовчих актів.

2. Порівняльний аналіз нормативного правового акту і акту застосування права.

Література:

1. Гуржій Т. Місце юридичної кваліфікації у процесі правозастосування // Право України. – 2006. – № 4. – С. 29 – 31.
2. Карабань В. Правозастосовчі аспекти системи права // Право України. – 2006. – № 5. – С. 48 – 52.
3. Клименко К. Справедливість як основа правозастосовної діяльності // Право України. – 2007. – № 8.
4. Колдин В.Я. Фактологический аналіз в структуре правоприменительной деятельности // Вестник Московського университета. Серия 11. Право. – 2008. – № 6. – С. 51 – 63.
5. Осауленко О., Панько О. Зміцнення законності у правозастосовному процесі // Право України. – 2004. – № 12. – С. 61 – 63.
6. Павлишин О. Правозастосування як об’єкт філософсько-правових досліджень // Право України. – 2004. – № 8. – С. 21 – 24.
7. Рісний М. Правозастосувальний розсуд: до характеристики підстав // Вісник Академії правових наук України. – 2003. – № 4. – С. 26 – 36.

 

 

Тезаурус:

Акт застосування права – це такий правовий акт, який містить індивідуальне владне передписання, винесене компетентним органом у результаті рішення конкретної юридичної справи.

 

Виконавчі правозастосовчі акти – це акти, які констатують виникнення конкретних прав і обов’язків суб’єктів у зв’язку з їхньою правомірною поведінкою.

 

Виконання права – це одна з форм реалізації права (див.), передбачає активні дії по виконанню суб’єктом покладених на нього обов’язків. У такій формі реалізуються зобов’язуючі норми, наприклад, сплата податків, виконання умов договору тощо.

 

Використання права – це одна з форм реалізації права (див.), яка виражається у здійсненні можливостей, наданих нормами права. У такій формі реалізуються управоважуючі норми права: виборче, право на житло, на приватну власність тощо.

 

Дотримання права – це одна з форм реалізації права (див.), яка передбачає утримання суб’єкта від здійснення діянь, заборонених нормами права. У такій формі реалізуються головним чином заборони. В. п. характерне для реалізації норм кримінального, адміністративного, податкового права.

 

Застосування права – це одна з форм реалізації права (див.). З. п., або правозастосування, – це здійснювана у встановлених законом формах спеціально-юридична діяльність компетентних державних органів, посадових осіб, органів місцевого самоврядування по створенню нових юридичних фактів, наданню суб’єктивних прав і покладенню юридичних обов’язків на конкретних суб’єктів, розвитку певних відносин шляхом реалізації владних повноважень.

Оперативно-виконавча правозастосовча діяльність – вид правозастосовчої діяльності (див.). О.-в. п. д. полягає у реалізації власних повноважень (надання візи, реєстрація шлюбу, прийом на роботу адміністрацією установи, підприємства тощо).

Правозастосовча діяльність – те ж, що застосування права (див.).

Правоохоронна правозастосовча діяльність – вид правозастосовчої діяльності (див.). П. п. д. спрямована на охорону норм права від правопорушень, у тому числі на контроль за відповідністю діяльності суб’єктів юридичним передписанням, на застосування державного примусу до правопорушників. 

 

Правоохоронні правозастосовчі акти – це акти, які видаються з профілактичною метою або для охорони норм права від можливих порушень, наприклад, акти слідчих, судових, прокурорських органів.

 

Реалізація права – фактичне здійснення правових передписань у поведінці суб’єктів.

Способи реалізації права – це засоби, які спонукають до реалізації норм права. Такими способами є переконання або заохочення, і загроза застосування примусу або позбавлення будь-яких благ.

 

Стадії правозастосовчого процесу – етапи здійснення застосування норм права. Виділяють 4 головні стадії: встановлення фактичної основи справи; стадія юридичної кваліфікації; прийняття рішення по даній справі; контроль за правильністю дій правозастосовця і досягнутим результатом.

 

Форми захисту суб’єктивних прав – можливості для такого захисту. Існують 2 основні форми: 1) державна (судова, адміністративна, прокурорська); 2) недержавна (третейська, нотаріальна, самозахист), наприклад, припинення право відношення, відмова від виконання нікчемної угоди, необхідна оборона тощо.

---

Дата добавления: 2020-01-07; просмотров: 175; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

---

---

Мы поможем в написании ваших работ!