Тема 23. Правомірна поведінка, правосвідомість і правова культура

Зміст теми:

Правомірна поведінка суб’єктів як мета правового регулювання суспільних відносин. Ознаки правомірної поведінки. Суспільна користь, масовість, свідомість, активність як основні риси правомірної поведінки. Типологія правомірної поведінки. Мотивація як основний критерій класифікації типів правомірної поведінки. Маргінальна поведінка. Конформістська поведінка. Звична правова поведінка. Соціально-активна правомірна поведінка як кінцева мета правового виховання. Шляхи і методи формування соціально-активної правомірної поведінки.

Поняття правосвідомості. Зміст правосвідомості. Оціночний характер правосвідомості. Структура правосвідомості. Правова психологія та правова ідеологія. Стійкі компоненти правової психології. Нестійкі компоненти правової психології. Роль правової ідеології в житті суспільства.

Функції та види правосвідомості. Пізнавальна, або інформаційна функція. Оцінювальна функція. Регулятивна функція. Рівні правосвідомості. Побутовий, науковий, професійний рівні. Правосвідомість як безпосереднє джерело права. Суб’єкти правосвідомості.

Поняття правової культури. Питання про визначення правової культури у вітчизняній і зарубіжній правовій науці. Елементи правової культури. Правовий менталітет суспільства. Форми дії правової культури. Правова культура суспільства. Особиста і групова правова культура. Функції правової культури. Пізнавально-перетворююча, праворегулятивна, ціннісно-нормативна, правосоціалізаторська, комунікативна, прогностична функції.

Питання для обговорення на семінарському занятті:

Види соціальної роботи.
Поняття і ознаки правомірної поведінки.
Типологія правомірної поведінки.
Шляхи формування правомірної поведінки.
Поняття правосвідомості і її структура.
Функції і види правосвідомості.
Зв’язок правосвідомості і права.
Правова культура: поняття, елементи, форми дії.
Функції правової культури.

Тематика рефератів:

Правове виховання молоді.
Права і обов’язки студентів.

Література:

Білозьоров Е. Юридична відповідальність як передумова правомірної поведінки особи: теоретичні аспекти // Право України. – 2006. – № 1. – С. 50 – 54.
Букреев В., Римская И. Этика права. От истоков этики и права к мировоззрению – М.: Юрайт, 1999.
Головченко В. Особливості формування правової культури молоді // Право України. – 2004. – № 10. – С. 120 – 123.
Головченко В. Правова культура – дзеркало моралі // Юридичний вісник України. – 2000. – 9-15 червня. – С. 4.
Головченко В. Правові механізми формування правосвідомості студентів // Право України. – 2006. – № 4. – С. 100 – 103.
Голосніченко І. Правосвідомість і правова культура у розбудові Української держави // Право України. – 2005. – № 4. – С. 24 – 25.
Исаева П.Н. Сознание и правопонимание // Государство и право. – 2004. – № 8. – С. 106 – 110.
Ковальський В., Козинцев І. Правосвідомість: теоретичні та логічні засади. – К.: Юрінком Інтер, 2005.
Конюх М., Хрідочкін А. Правова свідомість і правова культура студентської молоді у дзеркалі громадської думки // Право України. – 2006. – № 3. – С. 82 – 85.
Мартинюк Т. Взаємодія правової психології й ідеології на сучасному етапі розвитку українського суспільства // Підприємництво, господарство і право. – 2009. – № 3. – с. 111 – 114.
Л. Морозова. Теория государства и права. – М., 1999. – С. 213 – 216.
Сафонов В.Г. Понятие правового нигилизма // Государство и право. – 2004. – № 12. – С. 65 – 70.
Скуратівський А. Взаємозв’язок правової культури і соціального буття в процесі суспільних трансформацій // Право України. – 2004. – № 1. – С. 118 – 121.
Станик С. Правова культура та правова акультурація // Юридический вестник. – 1999. – № 3. – С. 72.
Тимошенко В. Визначальні фактори правової свідомості // Право України. – 2008. – № 6. – С. 41 – 47.
Яковюк І. Генезис правової культури Об’єднаної Європи // Право України. – 2008. – № 11. – С. 114 – 121.

Тезаурус:

Групова правосвідомість – правосвідомість, яка відбиває специфіку тієї чи іншої соціальної групи.

Звична (позитивна, стереотипна) правомірна поведінка – тип правомірної поведінки, зумовлений звичкою чинити відповідно до закону. Це природна, нормальна поведінка. Базується на переконаності особи у корисності і необхідності правових приписів, на свідомій і глибокій повазі до правових цінностей.

Індивідуальна правосвідомість – правосвідомість, яка складається в окремої людини під впливом різноманітних чинників і відносин, в які вона вступає, а також від її психофізичних особливостей.

Конформістська правомірна поведінка – пасивне дотримання норм права внаслідок пристосування особи до зовнішніх обставин, внаслідок підпорядкування своїх дій думці оточуючих.

Маргінальна правомірна поведінка – утримання від правопорушення, засноване на мотиві остраху перед відповідальністю, покаранням. Особа з М. п. п. має схильність до правопорушення, в цілому негативно ставиться до закону, права.

Правова ідеологія – складова структури правосвідомості (див.); система ідей, правових поглядів, наукових концепцій, теорій, які виражають ставлення до правової дійсності і її оцінку.

Правова культура – це система поглядів, оцінок, переконань щодо важливості, необхідності, соціальної цінності юридичних прав і обов’язків, які формують позитивне ставлення до права, законності, правопорядку, забезпечують соціально корисну поведінку у правовій царині (Є. Аграновський).

Правова психологія – складова структури правосвідомості (див.); відбиває ставлення до права на емоційному рівні, тобто у вигляді настроїв, переживань, почуттів.

Правовий нігілізм – це негативне або скептичне ставлення до права аж до повної зневіри в його здатність вирішувати соціальні проблеми.

Правовий менталітет суспільства – спосіб мислення, норму і стандарт поведінки, які відбиваються в правовій культурі суспільства.

Правової культури форми: правова культура особи, групова правова культура і правова культура суспільства.

Правомірна поведінка – це зумовлена культурно-моральними поглядами і життєвим досвідом особи діяльність у сфері соціальної дії права, що базується на свідомому виконанні його мети і вимог.

Правосвідомість – сукупність ідей, почуттів, настроїв, уявлень, поглядів, в яких виражається ставлення до права, правових явищ, у тому числі до чинного і бажаного права, до діяльності юридичних органів і установ, а також до вчинків, які відбуваються у правовій царині. У структурі П. виділяють 2 компоненти: правову психологію і правову ідеологію (див.).

Рівні правосвідомості – ступені глибини пізнання і відбитку правової дійсності.

Соціально-активна правомірна поведінка – вищий тип правомірної поведінки, заснований на солідарності з вимогами закону, на моральній погодженості з правом.

Суспільна правосвідомість – характер ставлення до права у суспільстві.

Дата добавления: 2020-01-07; просмотров: 192; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

⇐ Предыдущая 4 5 6 7 8910 11 12 13 Следующая ⇒

Мы поможем в написании ваших работ!