V . Кількість оздоровлених осіб за звітній період 6 страница

Конкурентоспроможність матеріальної продукції проявляється на ринку в момент реалізації, а послуги - тільки після її отримання. Однак рівень конкурентоспроможності товару чи послуги визнача­ється покупцем (споживачем), який, придбавши продукцію чи по­слугу, визначає її відповідність своїм потребам. Важливою складо­вою конкурентоспроможності товару є рівень витрат споживача за час його експлуатації.

Конкурентоспроможність товару чи послуги - вирішальний фактор його комерційного успіху на розвиненому конкурентному ринку.

Турпродукт - головний об'єкт на туристичному ринку. Він має вартість і споживчу цінність, наділений певною якістю, технічним рівнем і надійністю, корисністю, показниками ефективності.

Будь-яка туристична послуга чи товар, що є на ринку, фактично проходить там перевірку на ступінь задоволення суспільних по­треб: пакет послуг чи товар, що їх купує клієнт, повинні максималь­но задовольняти його особисті потреби, а сукупність покупців має задовольняти той товар, який найповніше відповідає суспільним потребам. Конкурентоспроможність товару можна визначити тіль­ки порівнюючи товари конкурентів між собою.

З позиції оцінки конкурентоспроможності, де за базу порівнян­ня береться конкретна потреба, можна зіставляти і неоднорідні то­вари, якщо вони надають інші можливості та способи задоволення однієї й тієї ж потреби.

Конкурентоспроможність товару чи послуги - ринкова катего­рія, що відображає одну з істотних характеристик ринку - його конкурентоспроможність. Якість - категорія, притаманна не лише ринковій економіці. Конкурентоспроможність товару і послуги має більш динамічний і змінний характер. За незмінності якісних ха­рактеристик товару і послуги їх конкурентоспроможність може змі­нюватися в досить широких межах, реагуючи на зміну кон'юнкту­ри, дій конкурентів-виробників, коливання цін, вплив реклами і прояви інших зовнішніх щодо даного товару чинників.

Конкурентоспроможність туристичного товару чи послуг - це ті властивості, які відрізняють її від конкурентного товару чи по­слуги за ступенем відповідності конкретній суспільній потребі й за витратами щодо її задоволення. Показник, що виражає таку різ­ницю, визначає запас конкурентоспроможності товару чи послуги порівняно з аналогічним товаром чи послугою конкурента. Кожна потреба має притаманні їй параметри, що визначають її сутність, необхідний споживачеві корисний ефект і конкретні умови процесу споживання. Для того, щоб послуга була отриманна покупцем, вона повинна відповідати цим параметрам і фінансовим можливостям споживача. При цьому споживач прагне витратити мінімум коштів для придбання й споживання послуги, тобто оптимізувати свої витрати.

Звідси висновок: конкурентоспроможність товару чи послуги є пропорційною до неоплаченої частки споживної цінності товару чи послуги. Отже, у кожного конкурентноспроможного товару чи послуги ціна реалізації повинна бути нижчою від споживної цін­ності. Для споживача неоплачена частка споживної цінності дорів­нює отриманій ним від використання товару чи послуги додатковій вигоді. Для постачальника вона відповідає запасу конкурентоспро­можності продукту, який він пропонує на ринку. При цьому спожи­вач однозначно заінтересований у тому, щоб неоплачена ним частка була якомога більшою. З одного боку, значний запас конкуренто­спроможності гарантує, що буде куплений саме його продукт. З ін­шого боку, підвищуючи ціну продажу, а отже, знижуючи запас конкурентоспроможності, він безпосередньо збільшує свій прибуток. Що прийнятніше: отримати більший високий прибуток чи збіль­шити запас конкурентоспроможності,  залежить від конкретної ситуації на ринку та позиції на ньому постачальника.

У зв'язку з цим виникають проблеми щодо визначення конкурентоспроможності туристичних послуг, а саме:

• як оцінити рівень якості та споживної цінності туристичних послуг;

• як об'єктивно визначити основу ціни послуги;

• як визначити конкретні переваги туристичного продукту.

Забезпечення високої якості - це завдання комплексне. Для за­безпечення високого рівня якості продукції та послуг повинна взаємопідпорядковуватися вся управлінська діяльність. Якість стає головною метою фірми, повсякденною проблемою всіх працівни­ків. Менеджери всіх рівнів повинні показати, що забезпечення ви­сокої якості необхідне як засіб вирішення найбільш актуальних проблем підприємства - досягнення високих фінансових показни­ків та зменшення витрат.

Щоб на практиці реалізувати комплексний підхід до вирішення проблем якості, необхідні загальнофірмові програми управління якістю. Вони передбачають вирішення багатьох управлінських зав­дань, а саме:

• орієнтація персоналу на стовідсотковий продаж товарів та послуг;

• жорсткий постійний контроль персоналу за наданням ком­плексу послуг і соціальний статистичний аналіз діяльності;

• обов'язкове включення курсу з підвищення якості у програми підготовки і перепідготовки персоналу;

• конкретизація загальних і часткових цілей управління якістю для всіх рівнів управління і підрозділів підприємства.

Шлях до впровадження системи управління якістю для якнай­повнішого задоволення потреб споживача Оукенд проілюстрував як сходження нагору східцями.

 

 

Рис. 2.2. Впровадження системи управління якістю

 

Якість - синтетичний показник, що відбиває сукупний прояв багатьох факторів: від динаміки і рівня розвитку національної економіки до уміння організовувати й управляти процесом фор­мування якості в рамках будь-якої господарської одиниці. Якість виступає умовою виживання виробників турпродукту та його роз­повсюджувачів, мірилом результативності їхньої господарської діяльності, економічного благополуччя країни.

До головних параметрів оцінки якості та споживної цінності туристичних послуг слід віднести показники, що визначають тех­нічну, функціональну та етичну якість окремих видів послуг і ком­плексного турпродукту та показники їхньої суспільно необхідної вартості.

До головних показників технічної якості туру можна віднести:

• патентно-правові (наявність ліцензії, інших документів);

• безпечність туру (окремих послуг);

• відповідність умов обслуговування санітарним вимогам;

• відповідність категорій засобів розміщення рівню комфортнос­ті обслуговування.

Головними показниками функціональної якості можуть бути:

• ступінь досягнення мети подорожі, культура обслуговування в засобах розміщування;

• психологічна атмосфера туру, взаємовідносини з обслуговую­чим персоналом та між учасниками туру;

• якість харчування та культура ресторанного обслуговування;

• якість екскурсійної програми, ставлення місцевого населення;

• зручність та швидкість транспортного обслуговування на маршруті.

Показниками етичної якості можуть виступати:

• громадська думка;

• думка конкретних споживачів послуг (реальних і потенційних) про можливості досягнення мети подорожі та якість туристичного обслуговування.

На основі викладеного, оцінка конкурентоспроможності туристич­ного продукту та окремих видів туристичних послуг може ґрунтуватися на порівнянні характеристик споживчої цінності та вартості послуг з конкретною потребою в них. Для об'єктивної оцінки слід ви­користовувати ті ж критерії, якими оперує споживач, тобто насампе­ред слід визначити номенклатуру параметрів, що підлягають аналізу і є істотними з точки зору споживача. При цьому застосовуються мето­ди експрес-опитування, анкетування, дослідження еластичності по­питу під впливом різних факторів. Крім того, повинні аналізуватися витрати споживачів на задоволення потреб, тобто ціни на послуги.

Отже, критерії оцінки якості послуг та їх конкретне сприйняття споживачами можуть суттєво відрізнятися, але накопичення такої інформації та її узагальнення дозволяє зробити об'єктивний висновок. Комплексна оцінка конкурентоспроможності туристичного продукту на основі підсумовування одиничних параметрів якості комплексного туристичного продукту, тобто досягнень цілей подо­рожі, якості транспортного обслуговування, послуг розміщення в готелях, послуг харчування, екскурсійного обслуговування, дає можливість відповісти на такі питання:

• чи досягнуто запланованого рівня конкурентоспроможності туристичного продукту в цілому?

• за якими параметрами його не досягнуто?

• які з параметрів найбільше відрізняються від послуги-зразка?

Для обґрунтування категорії конкурентоспроможності турис­тичного підприємства за основу можна взяти широко розповсю­джену в міжнародній теорії та практиці бізнесу концепцію визна­чення іміджу підприємства, спрямовану на створення системи цін­ностей для чотирьох суспільних груп:

• власників підприємства;

• споживачів продукції;

• постачальників;

• персоналу підприємства.

Власники підприємства заіцікавленні в постійному зростанні доходів та примноженні своєї власності; персонал і постачальни­ки - у стабільності показників діяльності підприємства, в підтри­манні ним договірних відносин, у збереженні сприятливої робочої атмосфери. Для споживачів найвищу цінність становлять послуги, що задовольняють їх за якістю й ціною.

Отже, створення системи цінностей можна вважати визначаль­ною функцією туристичного підприємства, з точки зору його конку­рентоспроможності, як на вітчизняному, так і на міжнародному ту­ристичному ринку.

Виходячи з цього, конкурентоспроможність туристичного під­приємства може оцінюватися шляхом порівняння найважливіших критеріїв, що узагальнюють результати роботи підприємства з точ­ки зору створення системи цінностей, а саме:

• показника конкурентоспроможності комплексного турпро­дукту;

• частка, яка належить підприємству на туристичному ринку, та її динаміки;

• стабільності позицій підприємства на ринку;

• розміру функціонуючого капіталу та рентабельності капіталу, що характеризують фінансові можливості підприємства та ефек­тивність використання капіталу;

• кваліфікаційного рівня та стабільності кадрового складу під­приємства;

• організаційної структури управління персоналом.

 Стратегічною метою діяльності підприємства на міжнародному туристичному ринку повинно стати забезпечення конкретних пере­ваг вітчизняного туристичного продукту, а необхідною умовою її досягнення - ефективність використання наявного ресурсного по­тенціалу.

 

Питання для контролю та самоперевірки

1. У чому суть конкуренції?

2. Які трактування конкуренції можете виділити?

3. Назвіть конкурентні переваги в туристичній індустрії.

4. Якою може бути конкуренція за ступенем інтенсивності?

5. Що таке конкурентоспроможність?

6. На основі яких методів забезпечується конкурентоспроможність турис­тичного продукту?

7. Назвіть фактори, що впливають на конкурентну боротьбу на ринку товарів і послуг.

8. Назвіть та охарактеризуйте внутрішні конкурентні переваги туристич­ного підприємства.

9. Назвіть та охарактеризуйте зовнішні конкурентні переваги туристично­го підприємства.

10.Що таке туристичний ринок?

11.На основі яких ознак відбувається зміна конкуренції між туристични­ми підприємствами?

12.Назвіть складові, що мають вплив на конкурентноздатність індустрії туризму.

13.Проведіть паралелі між цілями працівника та цілями туристичного підприємства.

14.Вирішення яких управлінських завдань забезпечує високу якість на­дання послуг?

15.Назвіть основні показники технічної якості туру.

16.За якими показниками визначається етична якість надання послуг?

17.За якими критеріями можна визначити загальну конкурентоспромож­ність туристичного підприємства?

18.Назвіть основні етапи експертних питань щодо визначення рівня конкурентоспроможності послуг туристичної індустрії в ринкових умовах.

19.Яким є принцип підбору експертів та формування експертних груп, що мають визначати рівень конкурентоспроможності туристичних послуг?

20.Згідно з якими умовами складаються правила опитування експертів?

21.Які чинники конкурентоспроможності беруть до уваги при розрахун­ку якості відпочинку?

22.З якою метою використовується методика розрахунку експертних оцінок в туристичній індустрії?

 

РОЗДІЛ 3

ОРГАНІЗАЦІЯ ФУНКЦІОНУВАННЯ ГОТЕЛЬНОЇ ІНДУСТРІЇ

 

3.1. Характеристика індустрії розмішування туристів

 

Матеріальна база, що призначена для розміщування туристів, посідає одне з перших місць при формуванні туристичної інфра­структури, бо якість проживання та відповідне обслуговування, безперечно, впливають на рівень туристичного сервісу.

Послуги розміщування входять до поняття «туристична індуст­рія». Розміщування - найважливіший елемент туризму: якщо не­має розміщування - немає й туризму. Це незаперечна та жорстка вимога економіки будь-якого туристичного регіону або центру, який прагне твердих та великих доходів від прийому туристів і екс­плуатації своїх туристичних ресурсів.

Індустрія розміщування туристів вимагає узгодженості терміно­логічної, типологічної, статистичної, за формами управління, воло­діння та рівнями комфорту.

Багатопрофільність засобів розміщення потребує уніфікації за видом функціональної програми: туристські комплекси, комплекси відпочинку, санаторні комплекси.

Туристичні комплекси - сукупність рекреаційних підприємств, різних за функціями, розміщених на туристському маршруті й об'єднаних загальною функціональною програмою - туризм.

Туристичні комплекси включають різноманітні типи турист­ських підприємств:

• туристський готель;

• туристська база;

• автотуристські підприємства;

• водні туристські підприємства;

• мобільні туристські підприємства.

Комплекси відпочинку - сукупність рекреаційних підприємств, різних за функціями, розміщених у міській, приміській або міжосельній зонах відпочинку й об'єднаних загальною функціональною програмою - відпочинок-релаксація. Комплекси відпочинку вклю­чають різноманітні типи підприємств: база відпочинку, будинок відпочинку (пансіонат), дитячий табір, молодіжний табір, санаторій-пансіонат, курортний готель.

Таблиця 3.1

Класифікаційні ознаки засобів розміщування

Ознаки	Типи засобів розміщування
- функціональне призначений	• туристичні комплекси; • комплекси відпочинку; • санаторні комплекси
- місткість (за кількістю спальних місць)	• малі; • середні; • великі
- стаціонарність	• стаціонарні стабільні; • нестаціонарні стабільні; • нестаціонарні мобільні
- режим експлуатації	• круглорічні; • двосезонні (літні і зимові); • односезонні (літні або зимові)
- контингент	• курортні; • спортивні; • молодіжні; • сімейні; • представницькі
- умови розміщення	• міські; • природно-кліматичні; • туристичні
- місце розташування	• міські; • приміські; • гірські; • сільські
- географія розташування	• низькогірні; • середньогірні; • високогірні; • рівнинні; • приморські; • приозерні; • прирічкові
- рівень комфорту	відповідно до якості номерного фон­ду, рівня обслуговування, інженерно-технічного оснащення, набору основ­них і додаткових послуг згідно з вимогами національних стандартів
- форма класності	• приватні; • колективні; • змішаної форми власності

 

Санаторні комплекси - сукупність рекреаційних підприємств, різних за функціями, розміщених у лікувальній місцевості і об'єд­наних загальною функціональною програмою - лікування та оздо­ровлення. Санаторні комплекси включають різноманітні типи санаторних підприємств:

• санаторій;

• санаторій-профілакторій;

• дитячий санаторій;

• спеціалізований санаторій;

• санаторний табір.

Різноманіття засобів розміщування дає можливість туристам ро­бити вибір, оцінивши умови проживання та рівень послуг, аби най­більш повно задовольнити попит відповідно до доходу, індивіду­альних вимог і потреб та виду туризму.

Засоби розміщення є основними джерелами статистичних даних із внутрішнього туризму. Для обстеження засобів розміщення ви­користовують конкретні методи:

• реєстрація засобів розміщення;

• перепис засобів розміщення;

• обстеження гостей у засобах розміщення.

Відповідно до функціонального призначення діяльність засобів розміщування може відзначатися яскраво вираженою сезонністю. Сезонність негативно позначається на якості обслуговування. Не­рівномірне навантаження на працівників призводить до зниження їх кваліфікації, а нерівномірність завантаження готелів, мотелів, кемпінгів спричиняє моральний та фізичний знос матеріальної ба­зи. Щорічна консервація цих підприємств призводить до пошкод­ження обладнання, устаткування, оснащення, а ремонт має прово­дитися завжди регулярно, якісно та своєчасно.

Збільшення тривалості туристичного сезону - важлива перед­умова підвищення якості обслуговування в засобах розміщування та зростання їхніх доходів.

Площа житлової кімнати повинна бути не менш ніж 8 кв. м. Пло­ща житлової кімнати на одну особу, що проживає у будинках:

• цілорічного функціонування - не менш ніж 6,0 кв. м;

• сезонного функціонування - не менш ніж 4,5 кв. м;

• для таборів - не менш ніж 4,0 кв. м.

Усі засоби розміщення можна класифікувати за:

• формами;

• видами;

• типами.

Форми засобів розміщення визначаються основним видом діяльності: тільки розміщення або розміщення плюс послуги. Тради­ційно тільки розміщення надавали підприємства не готельного типу. Розміщення плюс послуги надавали підприємства готельного типу.

Види засобів розміщення визначаються соціальними умовами розміщення: колективні (засоби розміщування, розраховані на гру­пове поселення), індивідуальні (індивідуальне поселення у невлас­них засобах розміщування), приватні (тимчасове перебування у за­собах розміщування приватної форми власності).

Типи засобів розміщення визначаються їхнім функціональним профілем.

Сучасна типологія засобів розміщення визначається розвитком рекреаційної інфраструктури, забезпеченням її нормативно-екс­плуатаційними актами, формами функціонально-технологічних структур.

Типологічна уніфікація засобів розміщення дала змогу створити державний стандарт ДСТУ 4268:2003 «Послуги туристичні. Засоби розміщування», основою якого є класифікація засобів розміщення, розроблена Всесвітня Туристична організація.

До колективних засобів розміщування відносять засоби розмі­щування, в яких надають місце для ночівлі в кімнаті чи іншому при­міщенні, у яких число місць має перевищувати певний мінімум для груп, осіб, більших, ніж одна сім'я, а всі місця підлягають єдиному керівництву та оплаті відповідно до встановлених цін.

До індивідуальних засобів розміщування відносять власне жит­ло, в якому за плату або безоплатно надають обмежену кількість місць; у цьому разі всі одиниці розміщування (кімната, житло) є не­залежними і їх займають туристи або господарі, які використову­ють це житло протягом обмеженого проміжку часу як другий будинок або будинок для відпочинку (дачу).

Засоби розміщування зобов'язані надавати мінімальний пере­лік послуг, а саме:

• цілодобове приймання;

---

Дата добавления: 2020-01-07; просмотров: 215; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

---

---

Мы поможем в написании ваших работ!