V . Кількість оздоровлених осіб за звітній період 10 страница

⇐ ПредыдущаяСтр 10 из 23Следующая ⇒

• історія (рік заснування; назва під час заснування; функції, які виконувала споруда до часу виникнення готелю; видатні особи, які відвідували цей заклад);

• екологія та естетика (площа території та її благоустрій; архітектура готелю; розташування готелю відносно історичної частини міста, музеїв, ділового центру, рекреаційної зони, клубів відпочинку, закладів культури; відстань до аеропорту, залізниці, автовокзалу, порту, пляжів);

• клієнти (наявність відгуків; умови безпеки клієнтів та їх майна; ціна номера (сезон – не сезон), ціна сніданку чи обіду в готелі);

• інфраструктура (транспортне сполучення; сфера обслуговування та сервіс: ресторан, бар, магазин, пункт обміну валют, газетний кіоск, перукарня, сауна, пральня, дискотека, майданчики для спорту, зали для спорту, басейн, бібліотека, більярдна, екскурсійно-туристичне бюро; у номері: кондиціонер, холодильник, телевізор, телефон, відео, душ, ванна, умивальник, вид з номера, кімнати відпочинку, пожежна безпека, медпункт, ліфт, охорона готелю);

• показники (географія, структура, динаміка чисельності туристів; завантаженість (річна, сезонна, місячна); амортизаційні відрахування; збитковість чи прибутковість готелю);

• реклама (рекламно-інформаційне забезпечення (буклети, проспекти, рекламні листки готелю); зовнішня та внутрішня реклама);

• внутрішні та зовнішні зв'язки (партнерські зв'язки з готелями близького та далекого зарубіжжя; методична, наставницька діяльність співробітників готелю);

• перспективи розвитку (реконструкція; нагороди).

3.6. Інновації в готельному бізнесі

Належний рівень розвитку готельного господарства необхідний для будь-якої держави. Розвиток промисловості, торгівлі, економіки і туризму, а також культури і спорту сприяє мобільності людей з метою встановлення контактів, обміну досвідом, організації різноманітних заходів, оздоровлення і відпочинку. Брак готелів ускладнює всі ці процеси, натомість розвиток готельного господарства веде і до розвитку суміжних видів підприємницької діяльності (торгівлі, виробництва тощо) і сприяє пожвавленню усіх суспільно-економічних контактів, посилює економічний потенціал регіонів.

Інтенсивна концентрація готельних господарств у XX ст. привела до створення так званих готельних ланцюгів. Під ланцюгом розуміється група готелів (два і більше), що здійснюють колективний бізнес і перебувають під безпосереднім контролем керівництва ланцюга, яке отримує переважну частину прибутку, але водночас несе і відповідальність за операційні витрати.

Утворення готельних ланцюгів дозволяє просувати на світовий ринок готельних послуг високі стандарти якості обслуговування клієнтів.

Новітній менеджмент готельної сфери застосовує новітні системи управління готелями. Вони дозволяють вирішувати низку проблем в інформаційному забезпеченні готельних технологій, виконувати маркетингові дослідження та контролювати результати просування турпродукту, накопичувати дані про обсяги операцій, туристичних партнерів і постійних клієнтів. Підключення до міжнародних комп'ютерних систем бронювання дозволяє готельним підприємствам виходити на нові ринки.

У сфері готельного господарства комп'ютерні системи резервування готельних місць мають характер національних комп'ютерних мереж або корпоративних мереж бронювання.

Система національних комп'ютерних мереж діє дуже ефективно. Бронювання виконується через багатоканальну безкоштовну телефонну мережу, підключену до центрального комп'ютерного офісу. Центр контролює наявність і рух місць у всіх готелях, що входять до системи. Замовлення, зміни й ануляції виконуються швидко і без проблем. За відсутності місць в одному готелі автоматично пропонується розміщення в іншому, поблизу. При цьому операційні й управлінські витрати мінімальні. Прикладом мережі такого типу може бути англійська Travelodge Chail.

Система корпоративних мереж бронювання (готельних груп, консорціумів) діє у межах самостійно розроблених програм і об'єднує готелі на принципах підключення до консорціумів. Система має комп'ютерний центр підключений до багатьох міжнародних комп'ютерних мереж та готелів у багатьох країнах світу. Система використовує супутниковий зв'язок та забезпечує споживачів інформацією про готелі, асортимент і якість послуг, що в них надаються. Прикладом такої великої та складної системи готельного бронювання є мережа Holidax-2000, що належить до американського ланцюга Holiday Inn. Опинившись у готелі знайомої корпорації в чужій країні, клієнти почувають себе майже як удома, у звичній і комфортній обстановці. Особливо швидко збільшується номерний фонд у країнах Азіатсько-Тихоокеанського регіону і Близького Сходу, а за кількістю готельних місць, за світовими показниками, лідирує Європа, від якої не набагато відстає Америка.

Опорними пунктами визначення кращого готелю є такі дані про заклад розміщування:

• паспорт (назва; юридична адреса; телефон; телефакс; керівник; кількість зірок (ким сертифікований) або категоріальність; кількість ліжко-місць; наявність системи бронювання);

• перспективи розвитку (реконструкція; нагороди).

Готельне господарство із індустрії малих підприємств, що перебували практично у приватному володінні і здійснювали управління на незалежній основі, трансформується у сучасну індустрію з різноманітними способами володіння і керування, такими, як: франчайзінг, партнерство, оренда і керування за контрактом.

Франчайзинг як система господарювання широко застосовується в індустрії гостинності. Його суть полягає в тому, що компанія залучає кошти «зі сторони» і з їх допомогою розвивається набагато швидше, ніж на свої власні кошти. Компанія, зберігаючи за собою ліцензію, як і раніше, користується повними правами, наприклад, правом використовувати свої фірмові знаки, вивірену технологію, методику, систему резервування, відпрацьовані маркетингові процедури, систему знижок тощо. Той, хто купує у компанії ліцензію, підписує контракт на самостійне керування частиною її власності (ресторан, готель тощо) відповідно до умови, обумовлених з власником ліцензії.

Франчайзинг вигідний для компанії, що має можливість швидко розвиватись, і для донора, у якого є кошти і бажання працювати, але брак досвіду та відповідної репутації.

Попри всі свої вигоди, франчайзинг має дві проблеми:

• власникові ліцензії важко постійно підтримувати стандарти якості;

• побоювання фінансової пастки зі сторони тих, хто купив право користування ліцензією.

Передусім, у контракті нелегко викласти всі нюанси, що могли б гарантувати стандарти якості. Тільки останнім часом франчайзингові контракти почали більш повно формулювати вимоги до зовнішнього вигляду приміщень та рівня обслуговування клієнтів. Оплата за ліцензію встановлюється згідно з договором між власником та контактором, але в середньому становить 3-4% від прибутку з кожного зданого номера.

Найбільшими компаніями, що займаються франчайзингом у готельному бізнесі, вважаються Hospitality Franchise System (3413 готелів), Choice Hotels International (2487 готелів).

За системи франшизи власник ліцензії має право на:

• пакет планів і специфікацію для того, щоб розпочати дію;

• рекламу по всій країні і за рубежем;

• централізовану систему бронювання;

• можливість користуватися знижками при закупівлі меблів, аксесуарів та обладнання;

• опублікування у довіднику фірми;

• знижки при придбанні кредитних карток. Але при цьому власник ліцензії повинен знати:

• про високі внески (при вступі і виході);

• про те, що централізована система бронювання дає тільки 17-26% заброньованих номерів;

• купуючи ліцензію, необхідно дотримуватись стандартів, що встановив її власник.

Партнерство - спосіб фінансування підприємства за партнерською згодою, за якої поділяються порівну керування готелем і його прибутки.

Оренда (лізинг) - вид підприємницької діяльності, що дозволяє на вигідних умовах здавати в оренду готель за обумовлений відсоток з продажу номерів. Орендатор керує готелем на умовах договору, яким передбачено валовий прибуток з номерів. Він відповідає за страхування, наймання персоналу, поставку продуктів та маркетинг.

Управління за контрактом - широко розповсюджений спосіб господарювання у готельному господарстві, що передбачає управління власністю на терміни: п'ять, десять або двадцять років.

Готельні підприємства, що надають перевагу контрактному методу управління їх власністю, мають можливість швидкими темпами розширювати готельний бізнес як на внутрішньому, так і на міжнародному рівні.

Власники готелів у сучасних контрактах на управління найбільше цінують:

• досвід і надійність;

• вміння складати звіти;

• вміння спілкуватися з клієнтами та управляти персоналом;

• володіння успішними стратегіями підвищення прибутковості готелів;

• значну працездатність.

Інтенсивно відбуваються процеси проникнення капіталів готельних ланцюгів в інші галузі і, навпаки, - вливання капіталів інших галузей у готельну справу.

Подальший розвиток готельного ринку в Україні вимагає проведення ґрунтовних економічних і маркетингових досліджень, основою яких може бути аналіз фактичних показників і тенденцій діяльності готельних підприємств. Розвиток готельного ринку може стати суттєвим каталізатором економічного піднесення в Україні.

Питання для контролю та самоперевірки

1. Охарактеризуйте типи засобів розміщування за класифікаційними ознаками.

2. Який державний стандарт забезпечує типологічну уніфікацію засобів розміщення?

3. Який мінімальний перелік послуг повинні надавати засоби розміщування?

4. Які показники беруться до уваги при визначенні кваліфікації засобу розміщування?

5. Якими є вимоги до засобів розміщування щодо охорони навколишнього середовища?

6. Назвіть виробничі та управлінські функції, за якими визначається характер діяльності готельного підприємства.

7. Із врахуванням яких передумов формується стратегія управління підприємствами готельного господарства?

8. Які змінні показники беруть участь у позиціюванні підприємств готельного господарства?

9. З урахуванням яких положень пов'язані особливості розроблення стратегії управління підприємствами готельного господарства?

10. Назвіть та охарактеризуйте етапи формування програми розвитку готельних підприємств.

11. Які управлінські рішення сприяють реалізації програми розвитку готельного підприємства?

12. Обґрунтуйте доцільність внутрішніх реконструкційних заходів підприємства готельного господарства.

13.Дайте визначення терміна «готельна послуга».

14.Назвіть етапи процесу надання основних послуг.

15.Назвіть джерела інформації про характер готельних послуг.

16.Що таке бронювання?

17.Які існують форми резервування місць у готелі?

18.Назвіть етапи резервування номерів у засобах розміщування.

19.Якими є переваги та недоліки централізованої та децентралізованої форм реалізації основних послуг?

20.Які послуги включає зустріч і розміщення туристів?

21.Якими є основні вимоги до персоналу у процесі приймання та розміщення туристів?

22.Дайте визначення поняття «розрахункова година».

23.Охарактеризуйте додаткові послуги за загальними ознаками щодо задоволення попиту.

24.Охарактеризуйте особливості готельних послуг та оцініть їх вплив на процес управління.

25.Який стандарт встановлюють принципи, процеси та елементи систем якості?

26.Якими є особливості забезпечення якості послуг на підприємствах готельного господарства?

27.Назвіть специфічні особливості готельних послуг.

28.Назвіть загальні правила щодо поведінки працівників готелю.

29.Назвіть ключові аспекти системи якості.

30.Перечисліть та розкрийте суть складових якості послуг підприємств готельного господарства.

31.Проаналізуйте систему формування якості готельних послуг.

32.Розкрийте суть механізму управління якістю послуг готельного господарства.

33.Які роботи передбачає політика готельного господарства у сфері якості?

34.Назвіть загальні вимоги до готелів усіх категорій.

35.Назвіть приклади інновацій у готельному бізнесі.

РОЗДІЛ 4

АСПЕКТИ УПРАВЛІННЯ ТУРИСТИЧНИМ ПІДПРИЄМСТВОМ

4.1. Класифікація туристичних підприємств

Туристичне підприємство - це самостійний господарюючий статутний суб'єкт, який має права юридичної особи, здійснює комерційну та науково-дослідну діяльність із метою отримання прибутку.

Усю діяльність туристичних підприємств у загальному вигляді можна звести до виконання трьох основних функцій:

• організаційної (формування комплексних маршрутів для туристських груп та туристів-індивідуалів на основі договорів між підприємствами туристичної індустрії);

• посередницької (комплектування і продаж послуг та товарів туристського призначення за дорученням підприємств-постачальників туристичних послуг);

• торговельно-банківської (операції з обміну валют, страхування майна та життя туристів).

Основною функцією туристичних підприємств як складової туристичної індустрії є виробництво (комплектування), надання та реалізація комплексного турпродукту.

Основною метою функціонування туристичних підприємств є задоволення потреб споживачів у туристичних послугах. Основним видом їх діяльності є комплектування та реалізація туристичного продукту - комплексу туристичних послуг, що задовольняють потреби туриста під час його подорожі.

За змістом та характером своєї основної діяльності туристичні підприємства є свого роду посередниками між споживачем (туристом) та виробником окремих туристичних послуг (засобами розміщення туристів, транспортними організаціями, підприємствами харчування тощо).

Класифікацію підприємств туристичної індустрії можна здійснити залежно від мети діяльності, форми власності, розміру, ступеня домінування на ринку конкурентної стратегії тощо.

Діяльність туристичних підприємств розрізняється за специфікою виконуваних функцій, обсягами діяльності та задіяних ресурсів, що обумовлює їх класифікацію та типізацію.

На практиці виділяють такі типи комерційних туристичних підприємств, які функціонують і розвиваються за власні фінансові кошти за рахунок отримання прибутку: туроператори, турагентства, туристичні бюро, екскурсійні бюро, інші підприємства сфери туризму. Ці підприємства функціонують у різних організаційно-правових формах, на різних сегментах ринку туристичних послуг (в'їзний туризм, виїзний туризм, організація екскурсій, рекламно-інформаційна робота тощо).

Туристичним оператором є туристичне підприємство, що займається організацією внутрішніх та міжнародних подорожей із різноманітним асортиментом послуг. Вони комбінують пакети послуг безпосередніх виробників у комплексний туристичний продукт, який реалізується за єдиною ціною. Туроператор є свого роду оптовим підприємством, продукти якого реалізуються через мережу роздрібних турагентств.

Сполучною ланкою між туроператором і споживачем на ринку туристичних товарів і послуг виступає турагентство.

Туристичне агентство - роздрібне підприємство, що займається реалізацією турів, організованих туроператорами, та окремих туристичних послуг (транспортних, екскурсійних та інших). Основними функціями турагентств є надання туристичних послуг, інформування клієнта, надання консультацій щодо мети подорожі та організації подорожі.

На ринку туристичних послуг функціонують й інші комерційні підприємства, основною діяльністю яких є надання туристичних послуг.

Бюро екскурсій - це фірма, яка організовує і проводить екскурсії.

Бюро реалізації туристсько-екскурсійних послуг здійснює реалізацію туристських та екскурсійних путівок.

Бюро подорожей та екскурсій організовує тури, транстури і екскурсії.

На туристичному ринку існує ряд туристичних організацій, які діють на некомерційній основі. До некомерційних (соціально спрямованих) слід віднести туристичні союзи, туристські клуби, туристські гуртки, клуби самодіяльного туризму, існування яких забезпечується державним чи бюджетним фінансуванням. Такі об'єднання можуть існувати на кошти членських внесків, асигнувань із суспільних чи приватних фондів. Іноді такі об'єднання проводять заходи, що мають цільову спрямованість і використовуються для здійснення певних туристичних проектів, причому не мають на меті отримання прибутку.

Туристський клуб - це установа, завдання якої полягає у пропаганді туризму та екскурсій серед населення, організації масового самодіяльного туризму, підготовці туристів до категорійних туристських походів. Туристські клуби організовують учнівські, студентські відпочинково-спортивні заходи, агітаційні заходи.

Туристсько-краєзнавчий клуб - це добровільна організація, яка створюється з метою занять туризмом і краєзнавством у закладах освіти, за місцем проживання та об'єднує дрібні туристсько-краєзнавчі гуртки і секції.

Туристська секція - це первинна добровільна організація любителів туристичних походів і подорожей на підприємствах і в навчальних установах. Секція займається організацією походів, туристичних з'їздів, змагань, вечорів відпочинку, конкурсів самодіяльного туристичного спорядження тощо.

Туристсько-краєзнавчий гурток - це первинна добровільна організація, яка створюється з метою засвоєння дітьми і підлітками теорії та практики туризму і краєзнавства. Існують туристсько-краєзнавчі гуртки спортивного, краєзнавчого, пошуково-дослідницького типів.

Великими підприємствами вважаються ті, які обслуговують за рік понад 100 тис. туристів, середніми - 30-100 тис. за рік, а малими є такі, що обслуговують - не більш як ЗО тис. клієнтів.

За регіонами діяльності розрізняють міжнародні туристичні підприємства, які пропонують свої продукти в декількох країнах. Міжрегіональні туристичні підприємства охоплюють декілька регіонів, регіональні пропонують свої послуги в межах певної географічної території. Діяльність місцевих туристичних підприємств обмежується охопленням місцевою рекламою.

Дата добавления: 2020-01-07; просмотров: 238; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

⇐ Предыдущая 5 6 7 8 91011 12 13 14 Следующая ⇒

Мы поможем в написании ваших работ!