Тема 2.1.  ВИТОКИ СОЦІОЛОГІЧНИХ ЗНАНЬ ТА РОЗВИТОК ПРОТОСОЦІОЛОГІЇ ДО ХІХ СТ.



 

  • Чому важливо вивчати історію суспільної думки
  • Які основні етапи розвитку протосоціології
  • Які мислителі зробили найбільший внесок у розвиток суспільної думки

 

ЗАРОДЖЕННЯ СОЦІОЛОГІЧНИХ ЗНАНЬ У СТАРОДАВНЬОМУ СВІТІ

Вивченням протосоціологічних знань, становлення і розвитку соціології як окремої науки про суспільство займається історія соціології.

       Перші погляди на проблеми суспільства, місце в ньому людини виникли не як окремі знання, а в нерозривному зв’язку з міфологією. У давніх міфах, які у різних народів мають свої особливості, втілені первісні уявлення людей про навколишню природу, невід’ємною частиною якої тодішня людина вважала і себе.

       З розвитком людського суспільства міфологічне тлумачення і сприйняття дійсності поступається відображенню його в опоетизованих оповідях, сказаннях про боротьбу історично існуючого чи фантастичного героя зі Злом, про перемогу Добра, Справедливості. Міф, який був населений язичницькими богами та іншими фантастичними істотами, заступає епос, у центрі якого людина, яка діє на тлі історичної долі народу, історичних подій. В одних народів епос виникає на пізніх стадіях розкладу родового ладу, в інших - в умовах рабовласницьких чи феодальних відносин. До таких епічних творів можна віднести відомі "Ілліаду" та "Одіссею" Гомера, "Махабхарату", вірменський героїчний епос Х ст. "Сасунці Давид". У Західній Європі герфчний епос мав форму балади, у слов'янських народів - історичних пісень, оповірей та билин.

У процесі соціально-історичного прогресу виникають нові форми пізнання дійсності відбувається становления математики та природничих наук. Проте, всі тодішні знання знаходилися в рамках філософії. В межах філософії розвивались і перші суспільні знання.

Стародавні індійські трактати - дхармашастри, зокрема "Манавадхармашастра" ("Закони Ману"), розповідають про організацію збирання різних даних, необхідних для економічної та політичної діяльності.

У Китаї в II ст. до н. е., як оповідається в "Ші дзі" ("Історичних записках"), один з міністрів розділив імперію на 10 провінцій і звелів дослідити якість грунтів, продуктів, рівень розвитку землеробства, підрахувати населення для раціонального розподілу податків.

Уже в стародавні часи державна влада здійснює перелік населення, проводить переписи. Сучасна наука підтверджує факт проведення перепису населення царем Ізраїля Давидом близько 973 р. до н.е., про який також згадується в Біблії у другій книзі "Царств".

Та найбільшого розвитку соціальні знання набули в епоху античності, особливо в період її розквіту (V-IV ст. до н. е.). З мислителів цього періоду найцікавіші міркування належать, насамперед, Платону й Арістотелю.

Платон (427-347 pp . до н.е.) був одним із перших, хто спробував пояснити причини соціального розшарування, тобто створив теорію соціальної стратифікації. Соціальна структура суспільства, за Платоном, формується внаслідок дії надлюдського розуму.

Арістотель (384-322 до н. е.) є творцем найширшої наукової системи античності. Більше 150 його праць присвячені філософи, фізиці, психології, логіці. Значне місце в його творчості посідають і роботи з проблем суспільствознавства. Він обстоював необхідність приватної власності.Взаємини громадян у суспільстві Арістотель вважав вищою формою спілкування. Кожен окремий вид спілкування виникає з прагнення певного блага.

Значним соціологічним відкриттям Арістотеля є теорія "середнього елемента", згідно з якою "середній елемент" - соціальна група, яка за майновим станом посідає проміжне місце між найбагатшою і найбіднішою верствами суспільства (раби у визначенні "середнього елемента" до уваги не бралися). Держава, яка складатиметься з людей переважно середнього достатку, матиме й найкращий державний устрій, а її громадяни перебуватимуть у найбільшій безпеці

Чимало для розвитку соціальної думки і практики було зроблено і в Стародавньому Римі. Так давньоримський цар Сервій Тулій (VI ст. до н. е.) ввів у практику "цензи" - перепис громадян та їхнього майна з метою визначення соціального, політичного, військового та податкового статусу в суспільстві.


Дата добавления: 2019-09-13; просмотров: 252; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!