Атмосферна сушка пиломатеріалів. Камерне сушіння.



Деревина містить багато вологи, що просочує стінки клітин, клітини і між клітинний простір, а також хімічні сполуки, з яких складається деревина. Клітини і простір між ними заповнені вільною вологою, стінки клітин – гігроскопічною. Хвойні породи містять більше вологи, ніж листяні. В м’ягколистяних вологи більше ніж в твердолистяних. Різний вміст вологи в заболоні і в ядровій частині деревини.

Процес висушування деревини розпочинається з випаровування вільної вологи. На цій стадії зменшується вага деревини, об’єм і форма залишаються незмінними, так як не змінюється баланс гігроскопічної вологи і стінки клітин наповнені. Момент випаровування вільної вологи при повному збереженні гігроскопічної вологи називається межею гігроскопічності або точкою наповнення волокон. В процесі випаровування гігроскопічної вологи скорочуються стінки клітин деревини, що на практиці називається усушкою. Щільна деревина, має більшу кількість стінок і клітин і більшу кількість вологи усихає більше м’якої.

Всихання по напрямку річних шарів різне. Хвойні породи всихають менше (крім модрини). Хімічно зв’язана волога зберігається і в висушеній деревині. Всі вироби із деревини характеризуються абсолютною вологістю, яка визначається відношенням ваги вологи, що міститься в деревині, до ваги деревини в абсолютно сухому стані, вираженому в процентах.Деревина гігроскопічна, тобто зволожується в результаті вбирання вологи із навколишнього середовища, при насиченні волокон розбухає і деформується. На вологу деревини впливає температура і вологість навколишнього повітря, тому деревину потрібно висушувати і зберігати з врахуванням наступного використання. Розрізняють повітряно – суху деревину (до 20 % вологості), вологість якої залежить від пори року і району країни. Транспортна вологість 22 – 23 %. При вологості більше 25% деревина рахується сирою.

Атмосферне висушування деревини. Для збільшення стійкості пилопродукції проти синизни і загнивання любі пиломатеріали потрібно висушувати до вологості, що робить деревину стійкою проти зараження (сухий імунітет). Пиломатеріали можна висушувати на відкритих площадках атмосферною сушкою і камерною сушкою в парових і газових сушарках. Процес і швидкість висушування пило продукції (і виробів) залежить від породи (хвойні сохнуть швидше листяних, м’ягколистяні – швидше твердолистяних), розмірів, форм пиломатеріалів (грубі сохнуть довше тонких). При атмосферній сушці на цей процес впливає спосіб укладки, температура, відносна вологість, рух повітря (сила і напрямок вітру), дія сонячного світла, вологість грунту і пора року. В холодний і сирий період року сушіння сповільнюється, зимою майже зупиняється. Атмосферну сушку пиломатеріалів проводять до вологості не більше 22%.

Процес атмосферної сушки деревини оснований на випаровуванні вологи і вбиранню нею тепла, необхідного для пароутворення і зволоження повітря. Якщо швидкість випаровування вологи із зовнішньої поверхні відповідає швидкості її переміщення від внутрішніх шарів до зовнішніх то тріщин на пиломатеріалі не буде. Якщо ж швидкість випаровування вологи з поверхневих сильніша притоку вільної вологи із внутрішніх шарів, то починається випаровування і гігроскопічної вологи верхніх шарів. Всихання в таких випадках іде не рівномірно в різних напрямках, в результаті чого появляються дефекти в вигляді покоробленості і тріщин.

На четвертинах тріщини утворюються рідко – а)

Пластини розтріскуються по середині – б)

В прямокутного бруса з серцевиною в центрі тріщини утворюються в середині бокових граней – г)

Якщо серцевина виходить на одну із граней бруса, то тріщини появляються на протилежній грані–д)

При серцевині в кутку бруса тріщини появляються поблизу протилежного кута –е)

 

89

 

Пиломатеріали, вирізані із різних зон колоди, відрізняються різним вмістом ядрової і заболонної деревини і напрямом річних кілець, тому всихають нерівномірно. Серцевинні дошки радіального розкрою містять мало заболоні, завдяки чому вони не коробляться, але їх бокові крайки всихають більше, чим середина, а з обох боків утворюються випуклості – б).Бокові дошки вирізані тангентальним розпилюванням мають багато заболоні. Вони всихають сильніше із зовнішньої сторони, чим із внутрішньої. Чим ближча до периферії частина колоди, із якої вирізані дошки, тим більше вони коробляться – а).

Зберігання висушеної деревини.Створення хороших умов зберігання і атмосферної сушки пиломатеріалів на відкритих складах пов’язано з плануванням площадки складу, облаштуванням під штабельних місць відповідно до ґрунту, правильним розміщенням штабелів з врахуванням товщини пиломатеріалів і їх вкладанням. Площадка складу повинна бути витягнута вздовж відвантажувального шляху. Бажано мати невеликий ухил в напрямку дороги. Трава і кущі повинні бути знищені. Два рази в рік територію слід обробляти 5% водним розчином хлорного вапна і 5% розчином сірчаної кислоти (розхід розчинів по 5 літрів на 1 м² площі).

Для більших розрахунків можна прийняти: на 1м² площі складу можна вкласти від 0,4 до 0,6 м³ пило продукції. При плануванні складу поздовжні вулиці розміщують з півночі на південь або паралельно переважаючим вітрам. На невеликих складах ширина поздовжніх вулиць 8 – 10 м, поперечних 5м. Поздовжні розриви між штабелями залежать від засобів механізації вкладання, поперечні розриви 1,5 – 2 м. На любому складі штабелі розміщують між поздовжніми вулицями в два ряди. Вздовж вулиці розміщують два – чотири штабелі.

Навіси і сараї розміщують з врахуванням складських шляхів транспорту. На складі з підвітряної сторони відводять ділянку для зберігання зараженої (гнилизною і т.д) пило продукції. На складі повинна бути гідрантна мережа і хімічні засоби пожежегасіння.

Штабель (його вісь) розміщують в напрямку переважаючих вітрів. Штабель формують на під штабельних основах, висота яких в залежності від ґрунтових умов 50 – 75 см. Під штабельна основа складається з опор і прогонів. Опори можуть бути стаціонарні і переносні, дерев’яні і із бетону. Під штабельному місцю присвоюється постійний номер. Номер з вказуванням виду продукції, для якої призначений штабель, наносять краскою на зовнішній прогін штабельного фундаменту.Нові фундаменти необхідно оброблювати гарячим креозотом або бітумними пастами. При появі цвілі на фундаментах їх дезінфікують 10% розчином мідного купоросу або 3 – 4% - ним розчином фтористого натрію.

Штабелі в межах окремої ділянки складу розміщують в такій послідовності: чим тонкіші пиломатеріали, тим штабелі для них розміщують ближче до краю ділянки.Використовується два види вкладання пиломатеріалів: рядовий і пакетний. При рядовому дошки вкладають горизонтальними рядами на прокладки, тобто ряд дошок чергується з рядом прокладок. Якщо в якості прокладок суміжних рядів є ті ж дошки, штабель називається круглим. При вкладанні рядів дошок на спеціально висушені хвойні рейки штабель називається штабелем на рейках. Круглі штабелі вміщують більше дошок, але в них уповільнюється сушіння.

Розрізняють також різновидності вкладання дошок в рядах кінцями за під лице з прокладками і в потай. Укладання в потай уповільнює сушіння, але зберігає торці від розтріскувань і потемнінь. В місцях прилягання дошок і прокладок майже завжди є пркладочна синизна, тому чим вужче

90

прокладка, тим менше прокладочний слід між суміжними дошками. В кожному ряду залишають інтервали (шпації) шириною 8 – 10 см. Це покращує провітрювання штабеля. Крім того, в середині штабеля на всю його висоту, пропускаючи в кожному горизонтальному ряді дві – три дошки, роблячи так названі вертикальні труби розміром 40 см. зимою і 60 см. літом. На висоті 1 і 2 м. від прогонів фундаменту роблять два горизонтальних розриви. 

Висота штабелів (разом із фундаментом) при ручному вкладанні 4 – 4,5 м., при механізованому 8 м. і більше ( в залежності від виду механізації).

Найбільш досконалою є пакетне вкладання. Пиломатеріали вкладають горизонтальними рядами із шпаціями 0,50 см. для соснових і 35 см. для інших порід. Ряди вкладають на сухих рейках товщиною 19 – 25 мм., шириною 40 – 50 мм.Пакетний штабель формують із окремих сушильно – транспортних пакетів одного перерізу. Пакет по довжині повинен лежати на п’яти прогонах фундаменту. Висота вкладання залежить від засобів механізації вкладання. Між окремими пакетами по числі прогонів вкладають товсті прокладки. Пакетні штабелі також накривають дахом.

Дефекти сушіння.Погані умови зберігання повітряно – сухої і висушеної деревини, що сприяють повторному зволоженню вище 23 %, є причиною появи на деревині грибів що викликають синизну. Посиніла деревина частіше, ніж здорова піддається дії різних паразитних грибів, із яких одні пошкоджують деревні волокна аж до загнивання, інші викликають ненормальну окраску (рожеву, жовту, оранжеву і т.д.). Інколи виникають одразу два дефекти. Ненормальне забарвлення, викликане пліснявими грибами, не відображується на якості деревини. Синизною пошкоджуються всі породи, особливо сосна. Неправильні умови зберігання викликають світло – сіре забарвлення, потемніння поверхні і крайок дошок, що знижує цінність продукції.

Зберігання висушених пиломатеріалів.Для унеможливлення зволоження у осінньо – зимовий період висушені відбірні пиломатеріали, а також експортні ширше 150 мм. потрібно зберігати під навісом, бажано в закритому складі. Більш вузькі пиломатеріали можна зберігати на відкритому складі в щільних штабелях без прокладок, обшитих рамою із тих же дошок і накритих щільними кришками.При зберіганні в пакетних штабелях сухі пиломатеріали вкладають в щільні пакети, розділені по висоті на дві рівні частини із двома рядами зв’язуючих прокладок. Укомплектовану і зв’язану дрібну суху пило продукцію зберігають в закритих приміщеннях, при відсутності таких приміщень – під навісом. Навіси будують відкриті і захищені, тобто із частково обшитими сторонами, одно етажні, з дво скатним дахом, із підлогою на рівні рухомого транспорту і без підлоги.Розміри складів визначають розрахунками. Найбільша довжина складу 80 – 100 м., а висота з розрахунком використання автонавантажувачів 5 – 6 м.


Дата добавления: 2019-07-15; просмотров: 143; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!