Виробництво спортивних товарів.



До виробів спортивного призначення відносяться товари, об’єднані в наступні групи: гімнастичні снаряди (шведські стінки і ін.), приналежності для спортивних ігор ( для гри на спортивній площадці, для гри в хокей, в теніс і бадмінтон, для настільних ігор), приналежності для лижного і водного спорту.

 

Виробництво побутових товарів.

До товарів народного споживання із низькоякісної деревини і відходів відносяться в основному вироби культурно – побутового і господарського призначення, виготовлені із сировини замовника і відповідні ДСТУ або технічним вимогам. Вироби народного споживання із низькоякісної деревини і відходів класифікують по трьох ознаках:1.способу виготовлення, 2.призначенню, 3. виду використаної деревної сировини.

По перші ознаці всі вироби поділяються на девять класів: 1.столярні

2.токарні

3.фрезеровані

4.пилені

5.формовані

6.різьблені і інкрустовані

92

7.плетені

8.ткані

9.інші вироби.

1. Столярні вироби – це продукція, обробка якої більш чим на 50% виконана столярним способом (різні види меблів малих форм і предмети господарського призначення).

2.Токарними рахуються вироби у яких більш 50% об’єму роботи виконано токарним способом (приналежності кухні і столової, сувеніри і іграшки, канцелярські товари).

3.Фрезеровані вироби – це продукція, виготовлена більш чим на 50% способом фрезерування (сувеніри, кухонні, столові і канцелярські вироби).

4. Пиляні вироби – якщо більше половини об’єму робіт по їх виготовленні виконано з використанням лісопильних рам, стрічково пильних або кругло пильних верстатів.

5.Формовані вироби – продукція виготовлена способом гарячого пресування м’яких або подрібнених твердих відходів ( сувеніри, деталі меблів, деякі види тари, предмети домашнього вжитку).

6. Різьблені вироби виготовляються шляхом різьби по дереву, а інкрустовані – шляхом запре совки в щит декоративних елементів (до цього класу відносяться художні вироби і сувеніри).

7.Плетені вироби виготовляють плетенням вербового прута (різні види корзин, декоративних тарілок, дачних меблів).

8.Ткані вироби – вироби виготовлені на ткацьких станках із стрічок шпону або мочала (рогожі, віконні штори, декоративні панно).

9. Інші вироби – продукція виготовлена без використання або з використанням незначної механічної обробки і без великих затрат праці.

По другому признаку т.н.с. діляться на сім класів:

1.меблі

2.вироби спортивного призначення

3.вироби господарського і побутового призначення

4.прикраси

5.письмово – шкільне приладдя

6.іграшки

7.товари побутової хімії.

По третьому признаку т.н.с. поділяються на вироби, що виготовляються із:

1. низькоякісної деревини

2. кускових відходів лісопиляння і деревообробки

3. м’яких відходів

4. відходів лісозаготівель

5. вибракуваних деталей

6. обрізків плит і фанери

7. вербового прута

8. із мочала. 

 

Виробництво гнутих і бондарних виробів.

В умовах лісгоспів можлива організація виробництва по виготовленні багатьох виробів народного споживання і навіть виробів виробничого призначення.

До гнутих виробів відносяться цільногнуті ободи, напівободи, гнуті косяки, гнуто пресовані косяки, полози саней, упряжні дуги.

Цільногнутий обід виготовляють із дуба, граба, клена, береста, берези, осики.

Розміри ободу визначаються: по внутрішньому діаметру, по ширині внутрішньої поверхні, По ширині зовнішньої поверхні, по висоті бокової поверхні і по довжині запаху.

Технологія виготовлення цільногнутого ободу складається із наступних операцій: розкрою і стругання заготовок, розпарювання (або проварювання), гнуття, ув’язування і торцювання.

Заготовки проварюють в насиченому парою повітрі при температурі 90º С. Час операції залежить від породи деревини і засобів пропарювання . Гнуть обід на холодній формі – шаблоні з металічною шиною в формі круга висотою 150 – 200 мм., діаметром, що відповідає розмірам

 

93

обода. Після гнуття його сушать в сушці, кінці зв’язують проволокою. Після вистигання ободи вкладають один на одного запахом (захід кінців обода один на одного).

Напівободи і косяки – це частини обода, вирізані із цільного обода, що має вади, недопустимі стандартом, або спеціально гнуті із брусків дуба, ясена, ільма, бука, клена, берези, береста.

Полози для саней сільськогосподарського призначення діляться на гнуті, в яких один кінець загнутий і утворює головку полоза, і копані із природно вигнутою головкою, вирізані із стовбура дерева, в якого кореневий відросток розміщений до стовбура під деяким кутом. Полози виготовляють із берези, граба, клена, в’яза і із відходів дуба і ясена.

Упряжні дуги виготовляють із дуба, бука, ільма, клена, в’яза, берези, граба, верби, білої акації і горобини.

Технологія гнутих і гнуто пресованих заготовок для отримання ободів, гнутих полозів і дуг включає наступні операції: розкрій круглої сировини на бруски і їх механічну обробку, гідротермічну обробку брусків, гнуття, сушку, зберігання гнутих заготовок.

Для найбільшого виходу якісних стандартних брусків круглу сировину (кряжі) заготовляють в кратних довжинах. Товщина сортиментів не менше 26 см. у верхньому відрізі. Сортименти розпилюють на лафети на однопильному круглопильному верстаті по збігу, розпочинаючи від краю до центру видаляючи серцевину. При такому розкрої видно внутрішні вади сировини і краще використовується цінна частина сортименту.

Бруски перед гнуттям пропарюють в насиченій парі або проварюють в гарячій воді під тиском 29420 – 49032 Па., що відповідає температурі 110º С. в парильній установці.

Пропарювання в сухій парі не рекомендується. Перед пропарюванням (проварюванням) заготовки підсушують до вологості 25 – 30 %. Для проварювання використовують котли, які забезпечують дотримання режиму пропарювання. Бруски в камері вкладають на прокладки. При проварюванні згинаєму частину заготовки опускають у ванну з киплячою водою. Час пропарювання (як і проварювання) залежить від породи деревини, товщини заготовки і початкової вологи деревини при пропарюванні.

Не можна використовувати камери без ізоляції. Камера повинна мати витяжну вентиляцію, її кришку можна відкривати при відсутності у камері пари під тиском. Пропарочні камери встановлюють так, щоб пропарені заготовки зразу ж поступали на гну тарний станок. Для гнуття напівободів з пресуванням і без пресування використовують гну тарний станок СГ-5.

 

Бочки за призначенням діляться на залив ні  і сухотарн і для усіх видів сільськогосподарської і промислової продукції. Бочки під харчові продукти виготовляють в основному з пиляної плоскої клепки. Для заливних і сухотарннх бочок клепку роблять з ялини, ялиці, кедра, сосни, модрини, осокора, осики, берези(для заливних бочок береза не допускається), дуба і бука. У клепці недопустимі гнилизна, пліснява, черевоточина і відхилення волокон древини від прямого направ-лення більше 5-6 %. Обмежується ненормальне забарвлення древини.

Клепка, з якої виготовляють остов бочки, називається боковиком, дно - донником. Доннику заготовляють 24-26 % від кількості клепки для місткості. По розташуванню пластей відносно річних шарів клепка буває радіальною, тангентальною і напівтангентальною. Кращою є радіальна клепка, що не пропускає рідину і зберігає форму. Абсолютна вологість клепки при складанні бочок залежно від призначення встановлена в межах 9-10%. Для сухотарних бочок за умови їх негайного затарювання вологість не нормується.
Технологічний процес виготовлення бочок незалежно від устаткування будується за потоковим принципом, що забезпечує послідовність операцій в кожному потоці. У усьому процесі три основні потоки - виготовлення остову, виготовлення днищ, складання бочки і її обробка. Усі інші операції : обрізання, вальцювання, склепування обручів і т. д. забезпечуються допоміжним потоком.
На першому потоці виконуються наступні операції: сортування клепки, торцювання, стругання пластей, фугування кромок, сортування клепки після фугування, складання остову, гідротермічна обробка, стягування остову, попереднє осаджування обручів, випалення остову, осадка робочих обручів після випалення, виїмка утору зі зняттям фаски.
Спочатку остов збирають віялом - на одно кільце, після вставки останньої клепки, що надає віялу стійкість, надівають друге робоче кільце, якнайдалі від торцевого кільця. Остов збирається вручну на чавунній складальній плиті, що складається з горизонтальної плити з трьома стояками, розміщеними в прорізах плити, що переміщаються по радіусах з упорами для робочих кілець.

94

 Верхні опори на стояках можуть переміщатися в прорізах плити по вертикалі. Стояки закріплюються на певній відстані від центру плити (залежно від висоти і діаметру остову бочки). На них закріплюють упори для другого робочого кільця. Після цього у форму вставляють торцеві і шийне кільця, вкладають клепку усередині робочих обручів і підбирають останню клепку.
Наступна операція в процесі - гідротермічна обробка. Прогрів клепки остову при високій температурі підвищує здатність деревини до стискування і набагато менше до розтягування. Теплова обробка здійснюється в парильному ковпаку при температурі від 94 – 104º С. або в проварочному баку при температурі води 100º С. При вологості 18 % обробка триває 25 хвилин при вологості 14 % і нижче - 40 хв. Після теплової обробки стягують кінець віяла остову і надівають головне робоче кільце на другий кінець остову, після чого надівають і осаджують додаткове робоче кільце.

 Після стягування і попередньго осаджування головних робочих кілець остов обпалюють 3-5 хв. при температурі 240 – 250º С. на мангалах (жарових ковпаках циліндричної і напівовальної форми). При випаленні внутрішня поверхня остову темніє. Випалення ведеться так, щоб уникнути глибокого обвуглювання остову. Поки клепки не остигнули, вручну(чи на обруче-обсадочному верстаті) роблять осаджувння робочих кілець, після чого остов поступає для зауторки.
У потік виготовлення днищ входять операції: стругання пласти і фугування кромок клепок; свердління гнізд для шпильок; складання і зшивання донного щита; стругання щита; вирізка дна з щита зі зняттям фасок.
Завершальний потік - вставляння днищ, рогозовка остову і уторів, задонка бочки, стругання зовнішньої поверхні бочки і оковування її постійними обручами. На механізованих підприємствах обточування роблять на верстаті БТ. Обручі можуть бути не лише з металевої стрічки, але і дерев'яні(з верби, черемхи, берези, ліщини), такі, що виробляються з кілка діаметром 4 см.


Дата добавления: 2019-07-15; просмотров: 122; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!