Методи і категорії підсочки сосни.

Категорія підсочки — це її період, який характеризується ви­значеними технологією та тривалістю.

За тривалістю розрізняють короткотривалу підсочку до 5 ро­ків, довгострокову — понад 5 років, і довготривалу — підсочна, яка базується на повторному використанні підновок зарослих кар. У насадженнях, що передають у підсочку, залежно від трива­лості та строку надходження їх у рубку, підсочку здійснюють за трьома категоріями:

1 категорія-насадження, що надходять у рубку через 1 - 3 роки при довгостроковій підсочні і в усіх насадженнях, пере­даних у підсочку строком до 5 років виключно;

2 категорія-насадження, що надходять у рубку через4—10 років;

3 категорія-насадження, що надходять у рубку через11—15 років.

 

                 Тривалість підсочки наведено в табл. 8.

 

При 15-річній тривалості підсочки в перші п'ять років підсочку здійснюютьза 3 категорією. При цьому на дереві закладають тільки одну кару, яка дорівнює діаметру дерева. Навантаження становить лише 31,8%. На шостому році підсочки переходять до 2 категорії— на дереві закладають ще одну кару і доводять на вантаження до 67,9%. Таким чином, після п'яти років підсочки інтенсивність навантаження збільшується вдвічі. В останні три роки перед рубкою навантаження підвищують до максимуму. Однак воно гарантує збереження життєдіяльності на садження. В цьому випадку додаткові кари не плануються, а підвищення навантаження досягається за рахунок розширення кар. У цей період навантаження збільшують до 82—84%. При 10-рїчному терміні підсочку проводять зразу ж за 2 кате­горією при навантаженні дерева карами 67,8%.

Кожна категорія характеризується певною технологією підсочки.

 

99

Строк підсочки соснових насаджень не може перевищувати 10 років у лісах першої групи і 15 років у лісах другої групи. Поряд з цим строк підсочки не може бути меншим 4 років. Оптимальний термін підсочки для умов України 8—10 років.

Нормативи ширини міжкарових ременів і кількості кар на дере­вах для різних категорій підсочки наведені в табл. 9.

Основними методами підсочки являються:

1. Метод відкритих поверхневих поранень без застосування хімічних стимуляторів;

2. Метод хімічного стимулювання смоловиділення;

3. Метод закритих поранень;

4. Осмолопідсочка.

Спосіб підсочки — метод нанесення та чергування, підновок.Вид підсочки — сукупність способів і технологічних режимів підсочки дерев.Розрізняють підсочку без хімічної дії (звичайну) і з хімічною дією, коли вихід живиці стимулюють, застосовуючи препарати. За характером прилягання однієї до іншої чергових підновок кари бувають гладкі, рифлені та ребристі (рис. 7). Гладка кара, коли підновки прилягають одна до іншої без чіт­ких меж між ними. Рифлена кара, коли підновку наносять безпосередньо одну до іншої, але між ними виражені грані. Ребриста кара, коли підновки поділені смужками поверхні стовбура. Залежно від напрямку та місця нанесення підновок або пора­нень і порядку розташування чергової кари на стовбурі розріз­няють сім основних способів підсочки: висхідний (ребристий), низ­хідний, двоярусний, ступінчастий, широкої кари, напівкари та за­критий. Розглянемо основні способи підсочки.

Висхідний— спосіб підсочки, при якому чергову підновку нано­сять вище попередньої. Розрізняють три різновидності цього спо­собу.

1. Підсочка висхідною гладкою карою (рис. 7, а). Недолік та­кого способу — розтікання живиці по дзеркалу кари, її кристаліза­ція та перетворення в барас, значні втрати при збиранні сирови­ни. У теперішній час цей спосіб на виробництві не застосовують, оскільки є більш прогресивні.

2.Підсочка висхідною ребристою карою (рис. 8, а).При цьому способі підсочки після кожної підновки залишають вузьку перемич­ку — ребро з не зрізаною корою та деревиною. При сучасному спо­собі підсочки ребристою карою ширина ребра по корі приблизно дорівнює ширині зрізу.

Техніка робіт при цьому способі підсочки полягає в наступ­ному. Звичайним способом здійснюють підрум'янювання, зверта­ючи увагу на рівномірність товщини кори, яка не повинна перевищувати 3 - 4 мм. Посередині підрум'яненої поверхні утворюють напрямний жолобок, під яким встановлюють приймач,. На початку сезону від нижнього краю жолобка проводять не встановлену ширину кари перші підновки під кутом 45º ( кут кари 90º).

 

 

100

 

Наступні підновки також наносять від жолобка до периферії кари висхідному порядку. Для нанесення підновок застосовують універсаль­ний огинаючий хак. Міжсезонна перемичка технічними правилами не передбачається. Застосування ребристої кари усунуло основний недолік висхід­ного способу — розтікання живиці по дзеркалу кари. Кожна нова підновка забезпечує нормальне стікання живиці до направляючого жолобка і в приймач. Наявність ребер і малі глибини підновок значною мірою попереджують висихання та розтріскування поверхні кар.

3.Підсочка висхідною ребристою без жолобковою карою (рис.8,б). Проведення напрямних жолобків одна з трудомістких опера­цій. Крім того, 8—10% загальної ширини кари виключається з про­цесу смоло виділення внаслідок просмолювання деревини. Цього можна уникнути, якщо підсочку здійснювати способом, описаним нижче.Перші підновки проводять на різній висоті. Одну, наприклад ліву, від середини кари по незачепленій карі та деревині, а праву, опускаючи різець на початок лівої так, що вона виявляється дещо вище лівої. Далі при нанесенні систематичних підновок різець кож­ного разу опускають на .початок підновки протилежного боку кари. При такому способі підсочки живиця, стікаючи по підновці, зу стрічає на своєму шляху початок попередніх підновок, зроблених під кутом до середини кари, і без будь-яких перешкод вузьким по­током надходить у приймач. Висхідний спосіб має свої переваги., По-перше, нанесення під­новок на високих карах не потребує значних фізичних зусиль,
По-друге, порівняно з низхідним способом легше нанести підновки
однакової довжини.Однак висхідний спосіб має і недоліки. Внаслідок збільшення дзеркала кари при нанесенні підновок вверх порушується певною мірою нормальне водопостачання. Крім того, живиця після зрізів стікає по всій карі, тому погіршується її якість за рахунок втрат скипидару і збільшення вмісту барасу.

Низхідний — спосіб підсочки, при якому чергову підновку на карі наносять нижче попередньої. Існують 4 різновиди цього способу.

1. Підсочка низхідною гладкою карою. Вона характеризується тим, що по центрі підрум'яненої площадки на поверхні стовбура наносять напрямляючі жолобки. В кінці жолобка встановлюють приймачі. Від верхнього кінця жолобка проводять перші підновки під кутом 60—70°, скорочуючи до мінімуму крок підновки.

2. Підсочна низхідною рифленою карою істотно не відрізняєть­ся від підсочки низхідною гладкою карою. Зменшення радіуса за­округлення різця (найбільший радіус — 2,5 мм) зумовило рифлену поверхню кари.

3.Підсочка низхідною рифленою без жолобковою карою. Різни­ця а умовах стікання живиці в

101

приймач при висхідній і низхідній карах очевидна. Нагадаємо, що при висхідній карі з наростанням підновок живиця стікає до початку попередніх підновок і попадає в приймач. При низхідному способі підсочки живиця по «некерованому» шляху тече через всю кару, довільно вибираючи напря­мок між нерівностями кари, по тріщинах, поглибленнях тощо. До того ж приймачі встановлюють раніше, ніж перші підновки, і точно дотримати прямовисність уявної лінії, яка з'єднує початок під­новок з центром місця встановлення приймача, неможливо. Тому рекомендується проводити напрямний жолобок тільки по корі, не зачіпаючи деревину.         

    4.Підсочка низхідною ребристою карою. Техніка підсочки цим способом аналогічна висхідній ребристій карі. Відрізняється лише
тим, що підновки наносять не з нижнього кінця жолобка в висхід­ному порядку, а з верхнього в низхідному. Спосіб застосовують лише при підсочці з хімічною дією. Підсочна без хімічних стиму­ляторів призводить до підвищення витрат поверхні стовбура, тому практично майже не застосовується.

Низхідний спосіб має свої переваги. Зокрема, поступовий напрямок підновок назустріч водному току забезпечує добре водопо­стачання, яке вкрай необхідне для нормальної роботи клітин смо­ляного ходу та підвищення смоло продуктивності. Живиця при цьо­му стікає не по всій поверхні кари, а по жолобку. Це значно під­вищує її якість та знижує кількість механічних домішок (сміття та барас) порівняно з іншими способами підсочки. Поряд з цим низхідний спосіб не позбавлений недоліків. Так, техніка нанесення підновок складніша, що вимагає від здимника високої кваліфікації. Крім того, він має докладати більше фізичних зусиль, ніж при висхідному способі. Виникає загроза зливання су­сідніх кар і перерізання живих ременів між ними внаслідок нане­сення нерівних за. довжиною здимок. У середньому за 5—6 років підсочки при висхідному способі ви­хід живиці на 10—14% більший, ніж при низхідному. Крім того, при висхідному способі з застосуванням сірчаної кислоти вихід жи­виці протягом тривалого часу стабільний. Вважають, що при висхід­ному способі більш висока смоло продуктивність зумовлена кращим забезпеченням активної зони смоло виділення поживними речови­нами, ніж при низхідному.

Двох'ярусний спосіб підсочки — нанесення підновок у двох ярусах стовбура протягом одного сезону підсочки. Двох'ярусний спосіб підсочки полягає в чергуванні підновок у верхньому та нижньому ярусах. Завдяки цьому збільшується пауза здимки в кожному ярусі, що призводить до поліпшення процесу заповнення смоляних каналів живицею. Цей спосіб підсочки з одночасним нанесенням підновок в обох ярусах можна застосовувати у випадку інтенсивної заготівлі живиці при позапланових рубках При двох'ярусній підсочці за сезон в обох ярусах наносять більшу кількість підновок. Перевага двох'ярусної підсочки перед одноярусною полягає в тому, що збільшення паузи здимки забезпечує більш повне відновлення живиці в смоляних ходах кожного ярусу. Істотний недолік двох'ярусного способу підсочки — той, що при чергуванні підновок за ярусами необхідна подвійна кількість прий­мачів. Щоб усунути цей недолік, використовують такий варіант двох'ярусної підсочки: підновки чергують не за ярусами, а за збором живиці. Наприклад, протягом двох тижнів підновки наносять тільки в нижньому ярусі, а після вибору живиці приймач на два тижні переставляють у верхній ярус. Спосіб двох'ярусної підсочки має чотири основні різновидності.

1. Двох'ярусна підсочка з чергуванням підновок у ярусах по об­ходах (рис. 9, а). При цьому варіанті на поверхні стовбура по од­ній вертикалі на деякій відстані одна від іншої закладають дві ка­ри. Після підрум'янювання на нижній карі проводять жолобок і під обома карами встановлюють приймачі. Потім через певну пау­зу почергово наносять систематичні підновки на верхньому ярусі висхідним способом, на нижньому - низхідним. Збільшення паузи на карі, призводить до збільшення виходу жи виці на каропідновку. Загальне витрачання поверхні стовбура май­же ідентичне звичайній підсочці, оскільки на верхню та нижню кари щорічно наносять тільки половинну норму підновок.

 

 

102

2.Двох'ярусна підсочка з чергуванням підновок за ярусами по
зборах (рис. 9, б). При цьому способі нанесення підновок в яру­сах чергують по зборах.Наприклад, протягом двох тижнів з паузою в три дні підновки наносять тільки у верхньому ярусі, тоді збира­ють живицю. Потім приймачі переносять і встановлюють під кара­ми нижнього ярусу, на які наносять наступні чотири підновки. Та­ким чином, підновки чергують протягом сезону, поперемінно переносячи з ярусу в ярус один приймач. Цей варіант підсочки можна використовувати при короткотри­валій інтенсивній підсочці шляхом збільшення сумарної кількості обходів за сезон. Наприклад, якщо наносити три підновки в тиж­день, то сумарна кількість обходів за сезон зростає на 50%, хоча середня пауза в ярусі (6 обходів за 4 тижні), буде в 1,5 раза біль­шою, ніж при одноярусній підсочці. Цей різновид підсочки зумовлює незначний приріст виходу на каропідновку, але при цьому дещо підвищується вихід з однієї кари за сезон.

           3.Двох'ярусна підсочка з чергуванням підковок в ярусах по пів сезонах. Спостерігається різка відносна смоло продуктивність кар, розташованих, на різних висотах стовбура. Кари, розміщені високо, краще виділяють живицю весною, комлеві кари — в кінці-сезону. При цьому способі підсочки на різних висотах закладають і підготовляють до роботи дві кари. Розмір перемички між карами визначається строком підсочки: чим він менший, тим більшу пере­мичку можна залишити. У першій половині сезону смоловиділення підновки наносять на верхній карі, в другій — на нижній. При такій черговості нанесення підновок кари працюють разом у більш сприятливих умовах, ніж при роботі тільки верхньої, або нижньої кар. Цей спосіб під­сочки найбільш придатний для районів з різкими коливаннями сезонних температур.Можливість застосування такого способу підсочки тепер вкрай
обмежена, оскільки комлеву частину стовбура, як правило, зали­шають на останні перед рубкою роки для використання хімічних стимуляторів.

4. Двох'ярусна підсочка з одночасним нанесенням підковок. Цей спосіб розрахований на форсоване використання деревостану в скорочені строки. Як свідчать результати дослідів при нанесенні підновок у верхньому і нижньому ярусах, смолопродуктивність значною мірою залежить від розміру міжкарової перемички. При розмірі перемички 0,5 м сумарний вихід на дві кари становить 140%, при 1 м —155 і при 2 м — 180% від виходу в тих же умовах на одну кару. Цей спосіб майже не застосовується, оскільки з ним пов'язана подвійна витрата поверхні стовбура. Двох'ярусний спосіб можна використати при 10 і 15-річному терміні підсочки. Тепер варіанти двох'ярусної підсочки застосовують з введенням ребристої висхідної кари у верхньому ярусі та рифленої кари в нижньому.

Спосіб ступінчастих підновок. Застосовують з метою економії поверхні кари, що досягається шляхом повторного нанесення по­ранень деревині. Техніка підсочки цим способомтака. На карі наносять послідовно підновки нормальної глибини .Третю підновку наносять у глибину деревини на межі між першою та другою, чет­верту — нормальну по свіжій деревині, п'яту знов у поглиблену і т. д. Таким чином, починаючи із другої підновки, кожна парна підновка має нормальну .глибину і наноситься на свіжій забо­лоні, а кожна непарна — заглиблена в деревину. Довжина робочої поверхні кари зменшується на 40—45%. Як встановлено, смолови­ділення знижується при застосуванні підновок на гладкій і рифленій карах.

 

 

103

Ступінчасті підновки на повторних пораненнях ребристих кар призводять до зменшення виходу живиці за 3—4 роки на 25—30% Діючі правила підсочки не передбачають підсочку за допомогою ступінчастих підновок.

Спосіб підсочки широкою карою. Діючі Правила нормують ши­рину кари. Надширокі кари дають високі виходи на каропідновку, підвищують продуктивність праці. Наприклад, в умовах Східного Сибіру на соснах діаметром 44 см закладали одну «надшироку» кару завширшки 88 см. Однак прямо пропорційної залежності між шириною кари та виходом живиці не виявлено.

Спосіб підсочки напівкарою, тобто карою, підновки на якій наносять лише з одного боку напрямного жолобка. Застосовується для зрівноваження навантаження стовбурів карами по окружності стовбура. Діючі Правила підсочку напівкарами не передбачають. Спосіб підсочки сосни закритими пораненнями. Для отримання живиці нами запропонований закритий спосіб підсочки. Для цього просвердлюють отвори діаметром 25—40 мм і глибиною 8—20 мм по периметру. В пораненнях закріплюють герметичні пристосування для збирання живиці. Закритий спосіб добування живиці дає змо­гу перейти до напівавтоматичного способу її заготівлі. Крім того закритий спосіб підсочки дає лише 16—28% щорічного навантажен­ня замість 60'—80%; строк підсочки збільшується з 20 до 40—60 ро­ків і більше.

---

Дата добавления: 2019-07-15; просмотров: 261; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

---

---

Мы поможем в написании ваших работ!