Транспортну іммобілізацію проводять із дотриманням наступних правил:
1. Необхідно максимально скоротити час від моменту поранення до
накладення транспортних шин. По можливості необхідно виконувати
іммобілізацію безпосередньо на місці травми.
2.Перед накладенням транспортних шин необхідно введеннязнеболюючих засобів.
3.До накладення транспортних шин рани необхідно захищати асептичними пов’язками.
4.Транспортнішини накладають поверх одягу та взуття.
5.При артеріальній кровотечі з рани кровоспинний джгут накладають
безпосередньо вище рани, після чого транспортні шини фіксують так, щоб, по-
перше, джгут був добре видний і, по-друге, при необхідності, його можна було
зняти не порушуючи іммобілізації кінцівки.
6.Шина перед накладенням повинна бутипідігнана по розміру та формі
травмованої кінцівки і відмодельована так,щоб кінцівка була фіксована в середньо-фізіологічному положенні, що забезпечить максимальне розслаблення м язів.
7.Драбинчасті та фанерні шини перед використанням викладають заздалегідь заготовленими ватно-марлевими прокладками, а при наданні допомоги на полі бою або на місці події використовують підручний матеріал.
Це допоможе запобігти стисненню м’яких тканин та утвореннюпролежнів, а в
холодну пору року–контактних відморожень. Між шиною та кістковими
виступами (кісточки, виростки, клубові гребні) підкладають ватно-
марлевіпрокладки.
8.При виконанні транспортної іммобілізації необхідно знерухомітимінімум 2
|
|
|
суміжних суглоби, а при переломах стегнової та плечової кісток–
3 суглоби.
9.Транспортні шини фіксують до травмованої кінцівки рівномірними
турами марлевого бинта, бинтування не повинне бути тугим, щоб не порушувати кровообіг у кінцівці. Для фіксації шини Дітеріхса використовують
косинки, брючні шкіряні ремені та пояси.
10 .В холодну пору року іммобілізовану кінцівку необхідно утеплити.
Для іммобілізації верхньої кінцівки використовують драбинчасті та
фанерні шини, косинки.
При пошкодженнях плечового суглоба, плечової кістки та ліктьового суглоба використовують довгу драбинчасту шину, яку накладають від кінчиків пальців до протилежного плечового суглоба та фіксують до тулуба бинтом, косинкою або ременем.
Пошкоджене передпліччя та променево-зап’ястний суглоб іммобілізують короткою драбинчастою шиною від кінчиків пальців до верхньої третини плеча; при пошкодженнях кисті
використовують фанерну шину до ліктьового суглоба. В
цих випадках верхню кінцівку підвішують на косинці, бинті або ремені. При
транспортній іммобілізації верхньої кінцівки плече потрібно привести до
тулуба, ліктьовий суглоб зігнути під кутом 90°,передпліччя–в середньому
|
|
|
положенні між супінацією та пронацією, кисть–в положенні тильної флексії,
що досягається за допомогою ватно-марлевого валика, вкладеного в долоню
пораненого.
При травмі кульшового суглоба, стегнової кістки та колінного суглоба
іммобілізацію проводять шиною Дітеріхса та шиною Крамера по задній
поверхні або трьома драбинчастими шинами: по задній поверхні від пальців
стопи до середини спини, по внутрішній–до промежини та по зовнішній
поверхні пошкодженої кінцівки до крила клубової кістки.
88. ПЕРША ЛІКАРСЬКА ДОПОМОГА ПРИ ТРАВМІ КІНЦІВОК…
1. Лікарська допомога по невідкладним станам:
-контроль правильності накладення джгута;
-контроль, виправлення або заміна транспортних шин у випадках, коли
це загрожує розвитком шоку;
-протишокові заходи при шоку III ступеню (знеболення, новокаїнові
блокади, серцево-судинні препарати);
-внутрішньом’язове введення антибіотиків;
-внутрішньом’язове введення протиправцевого анатоксину.
Перелік заходів, які можуть бути відстрочені:
-усунення недоліків транспортної іммобілізації, які не загрожують
розвитком шоку;
-відсічення повністю зруйнованої кінцівки, яка висить на шкірно-м’язовому клапті (транспортна ампутація);
|
|
|
-інфільтрація країв рани розчином антибіотиків (паравульнарно);
-контроль, виправлення та заміна пов’язок та транспортних шин;
-новокаїнові блокади при травмі кінцівок без ознак травматичного шоку
89. КВАЛІФІКОВАНА ХІР. ДОПОМОГА ПРИ ТРАВМАХ КІНЦІВКИ…
1. Кваліфікована хірургічна допомога по невідкладним показам:
-операції, які виконують для кінцевої зупинки кровотечі і з приводу гематом(
прошивання та перев’язка обох кінців судини, накладення бокового шва при дотичних пораненнях судин, накладення тимчасових судинних ендопротезів);
-операції з приводу анаеробної інфекції (ПХО рани, «лампасні розрізи» за показами);
-нефректомії при глибоких циркулярних опіках кінцівок;
-первинна ампутація при повному руйнуванню кінцівок;
-операції з приводу відкритих вивихів сегментів кінцівок (ПХО рани, усунення вивиху, вшивання капсули суглоба).
2. Кваліфікована хірургічна допомога першої черги :
-ампутації кінцівок при ішемічному некрозі внаслідок ураження магістральних судин;
-первинна хірургічна обробка ран з великим руйнуванням м’яких тканин, довгих кісток;
-операції з приводу відкритих переломів (стабілізація переломів кісток простими конструкціями апаратів зовнішньої фіксації).
|
|
|
3 . Кваліфікована хірургічна допомога другої черги:
-первинна хірургічна обробка м’яких тканин за показами.
90. ПОКАЗАННЯ, ВИДИ, ЕТАПИ ОБРОБКИ ХІР. РАН…
• Первинна хірургічна обробка рани – перше за рахунком оперативне втручання, виконане по первинним призначенням та направлене на видалення нежиттєздатних тканих, сторонніх тіл, ліківідацію (профілактику) умов для розвитку інфекції, на кінцеву зупинку кровотечі, на відновлення анатомічних структур у рані.
Мета ПХО:
• превентивне видалення нежиттєздатних тканин, як субстрата раньової інфекції, до життєздатних тканин здатних протистояти раньовій мікрофлорі;
• забезпечення умов для відновлення життєздатності тканин в стані парабіозу
| При профілактичному використанні антибіотиків | Без використання антибіотиків |
| Рання – до 24 годин | До 12 годин |
| Відстрочена – 24-48 годин | До 24 годин |
| Пізня– після 48 годин | Після 24 годин |
Не підлягають ПХО:
• наскрізні поранення кінцівок з точковими (менше 1 см) вхідним та вихідним отворами без кровотечі з рани, великих гематом, ознак перелому;
• поверхневі, уламкові, часто множинні поранення любої локалізації;
• точкові поранення грудей та спини без ознак внутрішньоплевральної кровотечі, відкритого пневмоторакса, переломів, гематом, гематом грудної клітини.
Виключення при накладенні первинного шва після ПХО:
• органи з хорошим кровопостачанням (голова, шия, статеві органи);
• зашивають до шкіри рани грудей, живота, суглобів;
• життєздатними тканинами прикривають магістральні судини, нерви, кістки, сухожилки.
Види швів на вогнепальну рану:
• Первинний– виконують одразу після ПХО на голову, шию, статеві органи;
- Зашивають рани грудей, живота, суглобів до шкіри;
- Життєздатними тканинами прикривають магістральні кровоносні судини, нерви, кістки та сухожилки;
- При відсутності запалення, упевненості в радикальності ПХО, задовільному стані пацієнта, легкої адаптації країв рани, можливості спостереження.
• Первинний провізорний – накладають після ПХО, при відсутності інфікування, завязкують нитки на 4-5 добу.
• Первинний відстрочений – накладають на рану без ознак запалення на 6-7 добу після ПХО, до розвитку грануляцій.
• Вторинний ранній- накладають на грануляційну рану без ознак інфільтрації на 8-15 добу після ПХО.
• Вторинний пізній – накладають в стадії рубцювання на 20-30 добу після ПХО.
Етапи ПХО:
• Туалет операційного поля
• Широке розсічення, економне висічення країв
• Декомпресійна профілактична фасціотомія
• Ревізія ранового каналу та ранових карманів
• Видалення зруйнованих та нежиттєздатних тканин
• Багаторазове зрошення операційної рани ізотон. р-ном
• Збереження всіх значних кісткових уламків
• Відновлення магістрального кровотоку
• Дренування рани
• Введення антибіотиків
• Тампонада рани
• Стабілізація переломів
91.ОСОБЛИВОСТІ ТА ТЕХНІКА АМПУТАЦІЙ ПО ПЕРВИННИМ ПОКАЗАННЯМ ПРИ ВОГНЕПАЛЬНИХ УШКОДЖЕННЯХ:
• Техніка ампутації за первинними показами:
• -ампутації доцільно проводити при накладеному джгуті з викроюванням шкірно-фасціальних клаптів в залежності від конфігураціїрани і якомога ближче до рани, але одночасно в межах життєздатних тканин;
• -м’язи пересікають,відступив на 1,5-2 см від основи шкірно-фасціального клаптя;
• -кістку краще перепиляти пилкою Джиглі, кістковий мозок не вдавлюють, на гомілці долотом збивають гребінь великогомілкової кістки, малогомілкову кістку пересікають на 1,5-2 см проксимальніше великогомілкової;
• -магістральнісудини перев’язують окремошовними нитками на двохрівнях, причому на дистальному рівні судину прошивають та циркулярно перев’язують;
• -нерв обережно виділяють і після ендоневрального введення 1% розчину новокаїну пересікають лезом бритви якомога проксимальніше;
• -після зняття джгута лігують дрібнісудини;
• -рану культі ретельно зрошують 3% розчином перекису водню та антисептичними розчинами та дренують поліхлорвініловою трубкою;
• -забезпечують іммобілізацію кінцівки усіченого сегменту лонгетно-гіпсовими пов’язками в функціонально вигідному положенні (випрямленому)
ТРАВМАТИЧНИЙ ШОК
Травматичний шок — викликаний травмою важкий стан, що супроводжується вираженими порушеннями функцій життєво важливих органів, в першу чергу кровообігу і дихання. Найчастіше виникає внаслідок тяжких обширних пошкоджень, що супроводжуються крововтратою.
Види (4)
• Дистрибутивний
• Гіповолемічний
• Кардіогенний
• Неврогенний
Дата добавления: 2019-07-17; просмотров: 198; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!