Пошкодження м’яких тканин кінцівок
За локалізацією (верхня кінцівка; нижня кінцівка);
За видом пошкодження (забої; розчавлювання; рани; руйнація);
За пошкодженняманатомічних структур (шкіра та підшкірна
клітковина; фасціально-м’язеві структури та зв’язки; судинно-нервові пучки).
Переломи довгих кісток кінцівок
За локалізацією (плече; передпліччя; стегно; гомілка).
За третиною сегмента (верхня;середня; нижня).
За механізмом травми(пряма; непряма).
За характером перелому(повні -вбиті, поперечні, косі, осколкові,
роздроблені, гвинтоподібні, з дефектом кістки;
неповні -крайові, дірчасті;
внутрішньо суглобові -T-подібні, V-подібні, компресійні).
За видом перелому (закриті, відкриті; не вогнепальні; вогнепальні).
Пошкодження суглобів
За локалізацією суглоба (плечовий; ліктьовий; променевозап’ястковий;
суглоби кисті; кульшовий; колінний; гомілковоступневий; суглоби ступні.
За видом пошкодження(закриті –непроникаючі; відкриті –проникаючі).
За характером пошкодження суглобових поверхонь (без пошкодження-обмежене пошкодження; великі пошкодження -дефект поверхні).
За станом співвідношень суглобових поверхонь (вивих; підвивих).
85. ЯКІ ЗОНИ ВИДІЛЯЮТЬ У ТКАНИНАХ ЩО ОТОЧУЮТЬ РАНЬОВИЙ КАНАЛ ПРИ ВОГНЕПАЛЬНИХ ПОРАНЕННЯХ…
• Перша зона являє собою первинний рановий канал, утворений в результаті безпосереднього руйнування тканин ранячи снарядом, він заповнений обривками тканин, кров’яними згустками та рановим ексудатом.
|
|
|
• Друга зона – зона контузії або прямого травматичного некрозу тканин навколо ранового каналу.
• Третя зона – зона молекулярного струсу або комоції тканин, характеризується пошкодженням клітин та тканинних структур.
• Дві останні зони утворюються в результаті бічної дії ранячого снаряду в процесі утворення тимчасово-пульсуючої порожнини.
В другій і третій зонах створюються усі необхідні умови для формування вторинного некрозу пошкоджених тканин.
Оскільки в третій зоні тканини ушкоджуються нерівномірно, то і некроз має осередковий характер.
86. ПРИНЦЦИПИ НАДАННЯ ПЕРШОЇ ДОПОМОГИ ПРИ ВОГНЕПАЛЬНИХ…
Перша медична допомога надається на місці катастрофи абона полі
бою в вигляді само- та взаємодопомоги. Першу медичну допомогу у військово-польових умовах може надавати санітар або санітар інструктор.
Вона включає: тимчасову зупинку зовнішньої кровотечі за допомогою тиснутої пов’язки або кровоспинного джгута, знеболення, накладання асептичної пов’язки, іммобілізацію кінцівки підручними засобами, прийняття антибіотиків
per os.
Правила накладення кровоспинного джгута:
1. Завести джгут за пошкоджену кінцівку вище рани, але якомога
|
|
|
ближче до неї, розтягнути джгут з максимальним зусиллям
2.Притиснути перший тур джгута та переконатися у відсутності пульсу на артерії
3. Накласти наступні тури джгута з меншим зусиллям
Переконатися що під джгутом відсутні сторонні речі;
4.Вкласти записку про час накладення джгута (години та хвилини) під резинку петлі
Техніка накладення джгута
5. Накладати джгут не більше ніж на 1,5 год влітку і на 1 год взимку;
6.За допомогою шин або іншого підручного матеріалу забезпечити іммобілізацію ушкодженого сегмента кінцівки;
7. Обов’язково необхідно внутрішньом’язове введення знеболюючих препаратів;
8. В разі відстроченої евакуації більш ніж 1,5 год перевіряти необхідність
подальшого перебування джгута і у випадку зупинки кровотечі накласти тиснучу пов’язку;
9. В холодну пору року з метою попередження відморожень після накладення джгута тепло накрити кінцівку, літом захищати її від прямих сонячних променів;
10. Після закінчення терміну накладання джгута та неможливості надання відповідної допомоги, джгут необхідно повільно зняти на 10-15 хвилин, з
попереднім пальцевим притисканням відповідної магістральної артерії, яка є
джерелом кровотечі до кісткового виступу, або накласти тиснучу пов’язку на рану.
|
|
|
Якщо джгут накладений неправильно, то артеріальна кровотеча негайно
зупиниться, пульс на периферичних артеріях зникне, кінцівка стане блідою та
знизиться її чутливість. Накладення джгута –відповідальна процедура. Тривале
перебування джгута, як і надмірне його затягування може призвести до
порушення функції рухів кінцівок, що обумовлено вторинною травмою
нервових стовбурів від стиснення.
Джгут накладають без надмірного затягування і з такою силою тиску, яка
дозволяє зупинити кровотечу. В той же час слабк
е затягування джгута не супроводжується достатнім перекриттям кровообігу в магістральній артерії. В такому випадку стискується тільки вена, по якій кров відтікає від кінцівки, результатом чого є посилення венозної кровотечі.Ще більш загрозливим ускладненням перетягування кінцівки джгутом є загибель тканин кінцівки. Це ускладнення розвивається при порушенні правил накладання джгута, в першу чергу через безконтрольне залишення його на
тривалий час.
87. ЗАСОБИ ДЛЯ ТРАНСПОРТНОЇ ІММОБІЛІЗАЦІЇ, ПОКАЗАННЯ…
Транспортна іммобілізація є важливим засобом профілактики ускладнень
та повторних кровотеч. Транспортну іммобілізацію пошкодженої кінцівки
виконують табельними шинами.
Покази до транспортної іммобілізації: переломи кісток, пошкодження
суглобів, магістральних судин танервових стовбурів,значні пошкодження
м’яких тканин, опіки та відмороження.
Дата добавления: 2019-07-17; просмотров: 208; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!