Диференційна діагностика інфектартриту.
Ортопедична профілактика контрактур і деформацій при інфектартриті.
Злоякістні пухлини кісток. Діагностика і лікування.
Злоякісні пухлини кісток відрізняються агресивним клінічним перебігом, швидким
інфільтруючим ростом, не мають чітких меж від здорової тканини та метастазують, частіше в легені, рідше — по кістках скелета. Рецидивують навіть після радикального лі-кування. Рентгенологічно характеризуються контурами неправильної форми, руйнуван-
ням кісткової тканини з утворенням кра-йового дефекту або внутрішньокісткового осередку, невпорядкованим структурним рисунком, неправильним нерівномірним окостенінням та звапненням, періостальною реакцією. Мікроскопічно — значно вираже-
ний клітинний і ядерний поліморфізм, порушення структурної та клітинної диференціа-
ції, висока мітотична активність із значною кількістю патологічних фігур поділу, струк-турний і клітинний атипізм будови. Загальний стан хворого швидко погіршується.
1.Остеогенна саркома.Клініка. Пухлина розвивається несподі-вано, без будь-яких причин. Описані випад-ки розвитку остеогенної саркоми на ґрунті тривалого хронічного остеомієліту і хворо-би Педжета. Пухлина швидко росте.Домінуючим симптомом є настирливі болі в ділянці вогнища, які носять наростаючийпостійний характер. Ефективні лише силь-нодіючі або наркотичні анальгетики. Розви-вається обмеження рухів, з’являється куль-гавість. Швидко наростає припухлість. Шкіра стає блискучою. Через шкіру просвічується сітка вен. При пальпації пухлина різко болю-ча, твердо-еластичної консистенції. Лімфа-тичні вузли уражуються рідко. Хворі втрача-ють сон, апетит. Дуже швидко з’являються метастази в легенях. Частіше ураження мета-стазами розвивається вже на 6–8 місяці.Дослідження крові виявляє зниження
|
|
|
гемоглобіну, лейкоцитоз, підвищення ШОЕ. Рентгенологічно: пухлина не має чітких
меж (рис. 9.8). За рентгенологічними озна-ками виділяють 3 форми остеосаркоми:
остеобластичну, остеолітичну та змішану. Остеобластична ОС характеризується ви-
раженими процесами патологічного кістко-утворення, формуванням у пухлині остео-
генної тканини. Характерним внаслідок подразнення і відшарування окістя є розвиток
кісткових голок, так званих спікул, розміщених поперечно до кістки.При остеолітичній — переважає процес деструкції, лізис кісткової тканини, часто бувають патологічні переломи. Частіше проявляється деструкцією з нечіткими контурами, періостальною реакцією. Періостальні крайові розростання біля основи пухлини — дефект кіркового
прошарку (козирок або трикутник Кодма-на) — відмінна ознака остеолітичної остеосаркоми.
|
|
|
Обстеження обов’язково
повинне включати:
● лабораторне дослідження крові, в т.ч. рівень лужної фосфатази, кліренс креатиніну;
● УЗД органів черевної порожнини; ● консультації онкохірурга, хіміотерапевта, радіолога, терапевта; ● рентгенологічне обстеження ураженої зони та легенів;
● КТ ураженої зони та легенів;● остеосцинтиграфію; ● інцизійну біопсію пухлини (трепаном або відкриту) у термін до 10 днів з морфологічним дослідженням
матеріалу біопсії, за показаннями — імуногістохіміч-
не дослідження.Макроскопічно пухлина має білуватий колір, нагадує риб’яче м’ясо.
Мікроскопічно — це веретеноподібні поліморфні клітини (остеобластична остео-
саркома).Лікування — комбіноване (хіміотерапія і операція), ампутація або екзартикуляція кінцівки. Ампутацію роблять для ліквідації нестерпних пекучих болів. Променева терапія мало впливає на перебіг пухлини. Прогноз несприятливий. П’ятирічна виживаність становить від 15–20 % при суто хірургічному до 55–70 % при комбінованому лікуванні.
2.Клініка хондросаркоми характеризу-ється появою пухлини, яка повільно росте і має безсимптомний перебіг тривалий час, протягом якого може досягти значних роз-мірів. Згодом з’являються біль та порушен-ня функції прилеглого суглоба. Хондросар- кома роками не метастазує. При зростанні
|
|
|
руйнує суглобовий хрящ.Рентгенологічно (рис. 9.9): це пухлина
на широкій ніжці з нечіткими контурами і межами, з гомогенним і розпливчастим
малюнком або плямистим малюнком. Гіс-тологічна картина характеризується на-явністю великих хрящових клітин з одним великим або кількома ядрами. Виділяють 5 різновидів хондросаркоми, які наведено за частотою: центральна, первинна, вто-ринна; периферична; недиференційована; мезенхімальна; світлоклітинна. Диференці-ювати її необхідно з остеосаркомою.Лікування: резекція кістки в межах здо-рових тканин. Променева та хіміотерапія неефективні. Мезенхімальну форму хондро-саркоми лікують комбінованим методом за схемою остеогенної саркоми. Прогноз більш сприятливий, ніж при остеосаркомах.
3.Саркома Юінга (у молодих) Юінг пов’язував походження пухлини з ендотелієм лімфатичних судин кісткового моз-ку. Процес проходить одночасно і в кістковомозковій порожнині, і в гаверсових кана-лах. Пухлина локалізується в діафізах довгих
трубчастих кісток. Пухлина має ту особли-вість, що швидко дає множинні метастази
|
|
|
в легені та кістки.Клініка. Захворювання починається з появи болю, припухлості, підвищення міс-цевої і загальної температури (38–39 oС).
У крові виявляється лейкоцитоз (15–20 тис.), ШОЕ — 50–70 мм за годину. Клініч-но захворювання нагадує остеомієліт. Шкі-ра червоніє, підвищується температура.
Часом стан хворих поліпшується, місцеві явища стихають, припухлість зменшується,
але через деякий час захворювання спала-хує з новою силою.Рентгенологічно (рис. 9.10) : у зв’язку з періодичним відшаруванням окістя, на-вколо кістки утворюється періостальна шкарлупа, яка має ряд шарів, що нагадують пластинки цибулі. Кістковомозковий канал на початку захворювання розширюється
і звужується на пізніх стадіях. Мікроскопіч-но ураження складається з однорідних клі-тин, в яких ядро займає майже всю клітину, роміжна речовина відсутня.
Лікування. Основним у лікуванні пух-лини Юінга є хіміотерапія та променева
терапія. Опромінення проводять у 2 етапи до 60 Грей. Якщо ефект лікування тимчасо-вий, роблять ампутацію кінцівки.Прогноз несприятливий. Після промене-вого лікування лише 10 % хворих прожива-ють 5 років. Після комбінації з хіміотерапі-єю виживаність підвищується на 40 %.
4.Метастази у кістки зустрічаються в 6–20 разів частіше первинних сарком кісток. Час-
тіше у кістки метастазує рак легенів, молочної залози, нирки, мієлома, рідше щитовид-
ної залози, простати, лімфома та інші. Метастази можуть локалізуватися у будь-якій
кістці, але частіше бувають у хребцях, тазу, трубчастих кістках та черепі, рідше у ребрах.
Часто спочатку виявляють метастаз у кістці, в той час як локалізація первинної пухли-
ни ще не встановлена. В таких випадках необхідно всебічно обстежити хворого, щоб ви-
явити первинне вогнище. У 15–20 % первинне вогнище не знаходять навіть при аутопсії.
Симптоми метастатичних пухлин кісток різноманітні залежно від локалізації. В першу чергу проявляються вираженими болями, які посилюються при патологічних
переломах. Пізніше виявляється ріст пухлини, порушується функція ураженого від-
ділу скелета.Лікування проводять за схемою лікуван-ня ІV стадії відповідного раку. Солітарний метастаз видаляють, сподіваючись на видужання хворого, множинні лікують кон-сервативно, за винятком патологічних пе-реломів, при яких виконують остеосинтез
з метою покращення якості життя хворого.Прогноз несприятливий.
Дата добавления: 2019-07-17; просмотров: 386; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!