II стадія — продуктивно-деструктивний панартрит
(ураження усіх елементів суглоба), який має три фази:
ü ексудативно-проліферативну-зменшення суглоба в об,ємі.
ü проліферативно-деструктивну-деформація суглобу.
ü деструктивно-склеротичну-розриви,підвивихи,атрофія м,язів(пере розтягнення розгиначів),деформація-булавовидна форма суглобу,мищелки виступають.дискондартні та конкордантні установки.
III стадія — анкілозування (фіброзне- обмежена рухливість + біль через це, кісткове-рухи відсутні).
Важливе значення мають діагностичні
Критерії РА, які були розроблені
Американською колегією ревматологів:
1. Ранкова скутість протягом однієї години.
2. Артрит трьох і більше суглобів — набряк м’яких
тканин, синовіїт, визначені в трьох і більше сугло-бових зонах: міжфалангові, п’яcтково-фалангові, променево-зап’ясткові, ліктьові, колінні, надп’ятково-гомілкові,плеснофалангові суглоби.3. Артрит суглобів кисті — припухлість променево-
зап’ясткових, п’яcтково-фалангових, проксимальних міжфалангових суглобів.
4. Симетричний артрит — одночасне включення в патологічний процес одних і тихсамих суглобових зон з обох сторін (білатеральне ураження проксимальних міжфалангових, п’яcтково-фалангових або плесно-фалангових суглобів).5. Ревматоїдні вузлики — підшкірні вузлики на виступаючих ділянках кісток, розгинальних або білясугло-
бових поверхнях.6. Ревматоїдний фактор у сироватці крові — виявлення аномальної кількості ревматоїдного фактора в сиро-ватці крові будь-яким методом, при якому позитивний результат у контрольній групі здорових людей < 5 %.7. Рентгенологічні зміни — на рентгенограмі кисті та зап’ястка в передньо-задній проекції: ерозії, остеопо-
|
|
|
роз кісток ураженого суглоба та безпосередньо прилеглих до нього кісток (зміни,характерні для остеоартрозу, не враховуються).
Діагноз є достовірним при наявності будь-яких чотирьох критеріїв, які спостері-
гаються не менше 6 тижнів.
Клінічними ознаками, які дозволяють запідозрити ранній РА, є:
● 3 та більше уражених суглобів;
● симетричне ураження п’яcтково-фалангових та плес-
но-фалангових суглобів;
● позитивний тест “стискання”;
● вранішня скутість більше 30 хвилин.
До появи характерних для розгорнутої стадії РА симптомів можуть спостерігатися також:
● швидка стомлюваність;● підвищена пітливість; ● субфебрильна температура тіла;
● втрата маси тіла та поганий апетит; ● підвищена чутливість до холоду;● незначна анемія;● збільшення ШОЕ;● гіпергідроз долонь.
Ураження кисті-виникає типова деформація — ульнарна девіація кисті, а сама кисть набуває форми “плавника моржа”.Досить характерною є деформація пальців у вигляді “шиї лебедя” (згинальна контрактура в п’яcтково-фалангових су-глобах, яка поєднується з перерозгинанням у проксимальних міжфалангових і згинанням нігтьових фаланг) та “бутоньєрки” (значне згинання в п’яcтково-фалангових і перерозгинання в дистальних міжфалангових суглобах).
|
|
|
Колінний- у під-колінній ямці з’являється округла пухлина (кіста Бейкера). Колінний суглоб перебуває в положенні згинання, що зменшує натяг зв’язок і сухожилків,полегшуючи біль-формується згинальна контрактура.
Запальний процес у кульшовому суглобі проявляється болями, що часто локалізуються в паховій ділянці, значним обмеженням усіх рухів і ходи, особливо при розвитку протрузії здухвинної западини. Стегно фіксується в положенні невеликого згинання, розвивається виражена атрофія м’язів стегна і сідничних м’язів.
Підшкірні ревматоїдні вузлики - щільні округлої форми сполучно-тканинні утвореннями величиною від чечевичного зерна до горіха. Пальпація- безболісні та рухливі, іноді спаяні з апоневрозом або кісткою. локалізуються поблизу ліктя на роз-гинальній стороні передпліччя. Іноді спостерігаються на тильній поверхні міжфалангових і п’ястково-фалангових суглобах, на зовнішній поверхні колінного суглоба,у товщі п’яткового сухожилка.(вони симетричні).
|
|
|
Ревматоїдний артрит. Консервативне та оперативне лікування.
Ревматоїдний артрит (РА) — це аутоімунне системне захворювання сполучної тканини, для якого характерний і симетричний ерозивний артрит (синовіїт) і широкий спектр позасуглобових (системних) проявів з хронічним прогресуючим перебігом та переважним ураженням суглобів, розвитком стійких деформацій кінцівок, порушенням їх функції, втратою працездат-ності та інвалідизацією пацієнтів.
Лікування РА.Його метою є:
● зменшення вираженості симптомів артриту та позасуглобових проявів;
● запобігання деструкції, порушенню функції і деформації суглобів;
● збереження або покращення якості життя хворих;
● досягнення ремісії;
● збільшення тривалості життя.
Консервативне
За влас-тивостями інгібувати ЦОГ-1 і ЦОГ-2 виді-ляють селективні і неселективні НПЗП.
Основними патогенетичними препара-тами при РА є базисні препарати (“повіль-нодіючі”, “препарати, які модифікують хво-робу”).
Існують дві методики комбінування
“базисних” препаратів:
|
|
|
1. “Базисну” терапію починають двома препаратами (ме-
тод “step-down”), після досягнення клінічного ефекту
один з препаратів відмінюється.
2. Починають монотерапію, і лише при її неефективності
призначають другий препарат (метод “step-up”).
Глюкокортикостероїди
Патогенетично зумовленим лікуванням
остеопорозу у хворих ревматичного
профілю є:
1. Препарати, які стимулюють кісткоутворення: фториди,
анаболічні стероїди, іприфлавон (остеохін), осеїн-гід-роксіапатит, соматотропний гормон.
2. Препарати — інгібітори резорбції кістки (антирезор-бенти): кальцій, вітамін D та його активні метаболіти,
іприфлавон (остеохін), кальцитонін, бісфосфонати
(алендронат), анаболічні стероїди, замісна гормональ-на терапія
Рекомендовані до лікування остеопорозу
препарати кальцію розподіляють
на три групи:
1. Прості солі кальцію: кальцію карбонат, кальцію хло-рид, кальцію трифосфат тощо.
2. Комплекси кальцію з вітаміном D.
3. Комплекси кальцію з вітаміном D і мікро еле мен-та ми, що виявляють остео хондро про тек тор ну дію
(кальце мін).
До місцевої терапії також відноситься
хімічна та фізична (радіаційна) синовекто-мія, яка базується на введенні в порожнину
суглоба агентів, які руйнують поверхневі та найбільш агресивні шари зміненої си-новіальної оболонки. В якості фізичної си-новектомії використовують радіоактивні ізотопи 198Au, 186Re, 169Er, 90Y. Вона дає 100 % добрий результат протягом року та зни-ження ефекту до половини через 6 роківпісля проведення даного виду лікування.
Однак для радіоактивного випромінюван-ня характерна руйнівна дія на хондроцити,
а можливість підшкірного склерозу, променевого дерматиту обмежують його використання.
Для зменшення болю та запалення проводять фізіотерапевтичні процедури.
Із фізичних впливів у гострій фазі реко-мендується лазеротерапія, магнітотера-пія, короткоімпульсна електроанальгезія. У підгострій фазі можливе призначення атермічних фізичних факторів: низькочас-тотних імпульсних, інтерференційних токів, ультразвукової терапії. В стадії ремісії про-водяться парафінотерапія, пелоїдотерапія, високочастотна електромагнітна терапія.З самого початку захворювання необхідно проводити ортопедичні заходи, направлені на створення спокою, шляхом застосу-ваннякорегуючих шин, гіпсових пов’язок,укладок з метою зменшення больового син-дрому, відновлення м’язів-антагоністів, про-філактики їх атрофії. Фіксація суглоба у фізі-ологічному положенні перешкоджає виник-ненню рефлекторних контрактур, сприяє зниженню запального процесу, а тому ім-мобілізація в гострому періоді є ефектив-ним лікувально-профілактичним засобом.Використання з цією метою апарата Волкова – Оганесяна дозволяє розширити суглобову щілину та створити можливість дозованих рухів в ураженому суглобі.
Хірургічне
До абсолютних показань відносяться:
● стійкі або часто рецидивуючі, синовіїти, резистентні до консервативної терапії,включаючи гормональну, протягом 4–6 місяців;● виражені проліферативні зміни в уражених суглобах; ● довготривалий больовий синдром, зумовлений запальним процесом або вторинними дегенеративно-дистрофічними змінами в суглобах, що не піддається консервативному лікуванню; ● деформації кінцівок при тугорухомості або анкілозу-
ванні суглобів.
Відносними показаннями є:
● деформації кінцівки при тугорухомості або анкілозу-ванні двох чи більше суглобів
● хронічний, повільнопрогресуючий перебіг захворю-
вання з достатніми компенсаторними можливостями кінцівки; ● нерізко виражені проліферативні зміни в суглобах з періодичними або постійними помірними болями
в суглобах; ● деформації кінцівок у хворих старше 60 років.
Абсолютними протипоказаннями
до проведення хірургічного лікування є:
● “септичний” перебіг ревматоїдного процесу; ● гнійна інфекція; ● тяжкі вісцеропатії (передусім амілоїдоз нирок); ● постійно-рецидивуючий перебіг РА з високою активністю;
● серцево-судинні захворювання в стадії суб- та декомпенсації;
● захворювання органів дихання;● слабкі вольові якості хворого та відсутність контакту
“лікар – хворий”.
До відносних протипоказань належать:
● хронічні захворювання нирок без суттєвих порушень їх функції;● серцево-судинні захворювання в стадії компенсації; ● ятрогенний гіперкортицизм у зв’язку з вираженим остеопорозом; ● вік хворих понад 60 років із задовільною функціональ-
ною адаптацією до виниклих деформацій.
оперативні втручання можуть бути виконані “класичним” способом або з використанням сучасних малоінвазив-них технологій — артроскопічного методу, який є малотравматичним, дозволяє досить радикально видалити синовіальну оболонку
та інші уражені структурні елементи сугло-ба, провести адекватну діагностику уражен-ня та скорочує термін відновного лікування.
Дата добавления: 2019-07-17; просмотров: 270; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!