Стан культури в 2 половині 1940- х - на початку 50-х років.
У культурі поступово поновилися репресії. Історики їх назвали "ждановщина" (А. Жданов – секретар ЦК КПРС по ідеології). Становище в Україні особливо загострилося у березні 1947 р., коли з ініціативи Сталіна першим секретарем ЦК КП(б)У став Л. Каганович.
Підтримуючи політику у сфері культури, визначену в постановах ЦК ВКП(б) 1946—1948 рр., ЦК КП(б)У ухвалив постанови «Про перекручення і помилки у висвітленні історії української літератури у «Нарисі історії української літератури» (1946), «Про журнал «Вітчизна» (1946) та ін. Звинувачення діячів української літератури та мистецтва у буржуазному націоналізмі посилились 1947 р., коли першим секретарем ЦК КП(б)У став Л. Каганович. Були піддані різкій критиці твори «Жива вода» Ю. Яновського, «Його покоління» І. Сенченка, «Мандрівка в молодість» М. Рильського за «націоналістичну ідеологію». Пізніше нападів зазнав В. Сосюра за вірш «Любіть Україну». Загальне керівництво цим погромом здійснював секретар ЦК ВКП(б) з ідеології А. Жданов. Безпідставній критиці були піддані: «Короткий курс історії України» за редакцією С. Білоусова, К. Гуслистого, М. Петровського, М. Супруненка, Ф. Ястребова, «Нариси історії України» за редакцією К. Гуслистого, Ф. Ястребова.
Розпочалась критика генетики як буржуазної науки і закриття перспективних напрямів у розвитку біологічної науки. Але в українській культурі у повоєнний час виявилася і позитивна тенденція, що стала виразником національної духовності. В написаних по слідах недавніх подій романах «Прапороносці» О. Гончара, «Чорноморці» В. Кучера, «Київських оповіданнях» Ю. Яновського було художніми засобами розкрито подвиг радянських людей, створено типовий образ воїна-переможця, визволителя. В романах «Переяславська рада» Н. Рибака, «Семен Палій», «Гайдамаки» Ю. Мушкетика, «Данило Галицький» А. Хижняка, «Святослав» і «Володимир» С. Скляренка та ін.
|
|
|
У галузі освіти були відбудовані школи. Крім того, протягом першої половини 1950-х рр. було зведено 1300 шкіл на 400 тис. учнівських місць. 1953 р. в республіці здійснено перехід до обов'язкової семирічної освіти. У школах в 1950 р. навчалось 6,8 млн. учнів, працювали 300 тис. вчителів у 25 тис. українських та 4 тис. російських шкіл. Працювали 160 вузів, серед яких - Київський, Харківський і Одеський університети. Була відновлена робота науково-дослідних інститутів, де велися дослідження і розробки в таких галузях науки, як атомна і теоретична фізика, металофізика та ін. Всього наукою займалися 460 науково-дослідницьких установ. ВУАН очолював біохімік О.Палладін. С.Лебедєв в кінці 40-х р.р. створив першу в СРСР ЕОМ
Висновки: промисловість відбувалась швидко. Село пережило голод, його причини: посуха, наслідки якої посилила антинародна політика режиму.
Дата добавления: 2019-07-15; просмотров: 278; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!