Лекція 22. Україна у повоєнні роки (1945-поч. 1950-х рр.)
План
Політичні зміни. Перехід до мирного будівництва.
Голодомор 1946-1947 р.р. та відбудова села.
Радянізація ЗУЗ.
Стан культури в 2 половині 1940- х - на початку 50-х років.
Політичні зміни. Перехід до мирного будівництва.
Народ сподівався на щасливі зміни (були слухи про розпуск колгоспів та ін.) Але радянське керівництво відновивило режим без змін. Були лише "косметичні" реформи: ввели новий герб, прапор, гімн. УРСР стала членом ООН (червень 1945 р.), були створені народні комісаріати (з 1946 - міністерства) іноземних справ УРСР та оборони.
Офіційно у складі УРСР були закріплені західні землі: радянсько-польський договір 1945р. та радянсько-румунський 1947 р. У червні 1945 р. чехословаки віддали Закарпаття.
Переселення: до Польщі виїхало 1 млн. поляків, до УРСР 520 тис. українців (1944-1946 р.р.). Залишки українців із Східної Польщі насильницькі переселили до Західної Польщі (150 тис. 1947 р., операція “Вісла").
Основні напрями програми відбудови були викладені в законі про п’ятирічний план на 1946—1950 рр., ухваленому в серпні 1946 р. VIII сесією Верховної Ради УРСР. Особлива увага приділялась відродженню важкої промисловості і залізничного транспорту, вугільної промисловості республіки.
Обсяг капіталовкладень на п'ятирічку становив понад 65 млрд. карбованців, що перевищувало рівень капіталовкладень у народне господарство Радянського Союзу в першій п'ятирічці. У 1945—1946 рр. Україна одержала устаткування десятків заводів, демонтованих у радянській зоні окупації Німеччини. Почало прибувати й устаткування деяких підприємств, евакуйованих свого часу з України. До кінця 1945 р. було відновлено близько третини довоєнного індустріального виробництва республіки. У перший післявоєнний рік в основному завершилося переведення виробництва на випуск мирної продукції.
|
|
|
Четвертий п'ятирічний план (1946-1950 рр.) передбачав довести промисловість до 113% проти 1940 р. У 1945 р. Українське виробництво складало 26 % від довоєнного. З великими труднощами відбудовувався Донбасс, який в 1950 р. дав 91 % виробництва від 1940 р. В 1947 р. дав струм "ДніпроГЕС", а у 1950 електрики вироблялося більше, ніж до війни. Почали будувати Каховську ГЕС. Машинобудування в 1950 р. давало 150 %, і це при тому, що до 3 тис. евакуйованих у війну підприємств залишились на Уралі.
Реальне зростання виробництва промисловості у 1950р. склало 115 %, а на 1953 р. - 173%. І це при тому, що 3 000 евакуйованих заводів залишилися на Уралі. Нові заводи будували за новими технологіями, було багато німецького обладнання.
Голодомор 1946-1947 р.р. та відбудова села.
Особливі труднощі переживало сільське господарство. Зменшилися посівні площі та поголів'я худоби, знизилася врожайність сільськогосподарських культур і продуктивність тваринництва. Внаслідок великих людських втрат за час війни основною робочою силою на землі стали жінки. Становище ускладнювалося голодом 1946 — 1947 рр., причинами якого був, з одного боку, неврожай 1946 р., а з іншого — політика держави, спрямована на максимальне збереження продовольчих запасів, виконання експортних поставок, що вилилося у проведення продрозкладки в колгоспах і радгоспах. Голодувало близько 3 млн. селян, померло близько 900 тис. На відбудову сільського господарства було виділено лише 7 % капітальних витрат.
|
|
|
Після голоду відбудова села йшла повільно. Селяни майже не мали грошей, їм не давали пенсій, паспортів, лікарняних. З 1948 р. тих, "хто ухилявся від роботи" колгоспні збори (а фактично – голова колгоспу) засилали на 2 роки у Сибір та на Північ. У 1950 р. рівень сільського господарства склав 91 % від довоєнного.
На початку 1950 р. сільське господарство залишалось відсталою галуззю.
Рівень життя населення підвищувався повільно. У 1947 р. була проведена конфіскаційна грошова реформа. На руках «нові» гроші на «старі» міняли 1 до10, у банку: до 3 тис. руб. :1х1, з суми понад 3 тис. руб. до 10 тис. руб. конфіскували третину, з суми понад 10 тис. руб. не міняли дві третини грошей. Одночасно ця реформа дозволила СРСР першим з повоєнних держав відмінити картки на продукти.
|
|
|
Радянізація ЗУЗ.
Західна Україна переживали другу радянізацію. Туди направили 44 тис. вчителів, 20 тис. спеціалістів. Спочатку на керівних посадах було лише 13 % місцевих жителів, а інші – «східняки».
У перші повоєнні роки почалося інтенсивне освоєння регіону України у промисловому плані. 1945—1946 рр. у Львові стали до ладу заводи електроламповий, інструментальний, с/г машин та ін. В 1949 р. на території західних областей діяло вже 2,5 тис. великих і середніх підприємств.
У післявоєнні роки в Західній Україні тривала примусова колективізація, яка була проведена в основному за 1948—1949 рр. До середини 1950 р. 7190 колгоспів об'єднали 98 % селянських господарств. Потім у стислі терміни відбулося укрупнення колгоспів. До кінця 1950 р. їх стало не більше 800.
Процес «радянізації» Західної України тривав на тлі братовбивчої війни, яка була спричинена антирадянським опором ОУН—УПА. З УПА була справжня війна. До початку 1946 р. половина УПА знищена, багато повстанців здалися по амністії. Залишки УПА здійснили рейди до Чехословаччини і Польщі, і вийшли у Західну Німеччину. Організований опір припинився лише після загибелі Р.Шухевича (керівник УПА), але окремі групи продовжували боротьбу і пізніше.
У 1946 р. Львівський собор ліквідував Українську Греко-Католицьку Церкву, галичани–уніати були примусово обернені у православ’я.
Дата добавления: 2019-07-15; просмотров: 303; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!