Лекція 17. Західно – українські землі в 20-30 –х роках.
План:
Соціально-економічне становище українських земель у складі Польщі, Румунії та Чехословаччини.
Партійне життя на західноукраїнських землях.
Проголошення незалежної Карпатської України.
Соціально-економічне становище українських земель у складі Польщі, Румунії та Чехословаччини.
В ці роки ЗУЗ були у складі:
- Польщі ( Східна Галичина, Західна Волинь, Закерзоння),
- Румунії (Північна Буковина, Північна Бессарабія (або Хотинщина), Південна Бессарабія (або Придунайські землі)),
- Чехословаччина (Закарпаття).
Українці в Польщі становили дві громади: греко-католиків, понад 3 млн. яких проживали на землях Східної Галичини, і православних, які населяли Західну Волинь, Полісся і Холмщину (2 млн.) і входили раніше до складу Росії. Політика польського уряду щодо українців мала дискримінаційний характер. У 1924 р. було прийнято закон, який забороняв користуватися українською мовою в урядових установах. Скоротилася кількість українських шкіл, які переводили на двомовність, були закриті українські кафедри у Львівському університеті. Польський уряд широко запроваджував т.зв. осадництво, тобто роздавав польським переселенцям найкращі землі в краї і щедро фінансував їх. До 1938 р. у села Галичини і Волині прибуло 200 тис. поляків і 100 тис. - у міста.
Влітку 1930 р. по Галичині прокотилася хвиля підпалів польських маєтків. У відповідь уряд вживав т.зв. «пацифікації», в ході яких зазнавало жорстоких переслідувань українське населення. У 1934 р. у Березі Картузькій був створений концтабір, в якому тримали політичних в’язнів.
|
|
|
Галичина та Волинь (т.зв. «Польща-Б») залишалися нерозвиненими окраїнами, що постачали центральним регіонам Польщі («Польща-А») дешеву сировину і сільськогосподарську продукцію. Близько 80% населення Західної України становили селяни і лише 8% припадало на промислових робітників, які працювали в основному в лісовій і нафтодобувній промисловості.
Нечисленне українське населення в Румунії потерпало ще більше. Румуни називали українців “румунами, що забули рідну мову” і навіть перекладали прізвища і назви сіл. Чехословаки не пригнічували закарпатців.
Партійне життя на західноукраїнських землях.
Політичні партії з українців в Польщі були і легальні і заборонені.
1. Українське національно-демократичне об’єднання (УНДО). Це були помірковані ліберали, які представляли більш-менш заможні верстви. Мала до 800 тис. гол. на виборах до Сейму. Намагалися домовитися з Польським урядом.
2. Українська соціалістично-радикальна партія виступала за інтереси селян і за земельну реформу. Спочатку бойкотувала вибори, а з 1930 виступала в союзі з УНДО.
|
|
|
Нелегальні:
1. Комуністична партія Західної України (КПЗУ), яка виступала за об’єднання з УСРР, під час НЕПУ в УСРР була дуже популярною в ЗУЗ. Але в 30–ті рр. після голоду та колективізації партія втратила авторитет. За критику Сталіна була розігнана 1938 р. разом із Польською компартією.
2. ОУН – Організація Українських націоналістів - сповідувала “інтегральний націоналізм” Д. Донцова (український різновид фашизму), застосовували терор. Виступали за незалежність України. Була утворена в 1929 р. Є. Коновальцем. Після його вбивства радянським агентом розпалася на ОУН-Б (Бандера) та ОУН-М (Мельник).
Проголошення незалежної Карпатської України.
Після укладення Мюнхенської угоди 1938 р. влада празького уряду над Закарпаттям послабшала. Услід за Словаччиною 11 листопада 1938 р. Закарпаття здобуло автономію в межах Чехословацької держави. Після нетривалої боротьби з місцевими москвофілами адміністрацію краю очолив лідер карпатських українофілів Августин Волошин. Він намагався опертися на підтримку гітлерівської Німеччини. Тому копіював модель фашистської держави: була утворена єдина партія — Українське національне об'єднання (УНО), діяльність всіх інших політичних партій придушувалась, почалось будівництво концентраційних таборів. Для захисту краю була створена воєнізована організація Карпатська Січ. Завдяки цьому УНО на виборах до сейму набрало 92 % голосів виборців, що брали участь у голосуванні.
|
|
|
Повна ліквідація Гітлером Чехословацької держави у березні 1939 р. та початок агресії Угорщини з метою загарбання Закарпаття спричинило те, що на засіданні сейму УНО здійснило відчайдушну спробу врятувати українську державність в краї: 15 березня була проголошена незалежність Карпатської України, президентом якої став А. Волошин.
Незалежність проіснувала лічені години. Угорські війська, підтримувані Гітлером (для якого більше важила дружба з Угорщиною, а не з Закарпаттям), 14 березня вторглись у Закарпаття і за кілька днів окупували край. Досвід короткого існування української державності в Закарпатті став першим свідченням того, що спроба вибороти українську незалежність за допомогою нацистської Німеччини є безперспективними.
Висновки. На більшості ЗУЗ українці потерпали від бідності, пригнічення і не мали перспектив для розвитку.
Дата добавления: 2019-07-15; просмотров: 276; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!