Радянські партизани та підпільники у 1941 - 1942 pp.
Рух Опору - це антифашисти. В Україні він представлений двома ворожими між собою силами - радянськими партизанами і націоналістами.
Радянські партизани на початку війни були нечисленними. Вони були погано озброєні, а перші успіхи німців залякали населення. З 3,5 тис. загонів та груп, створених у 1941-му, влітку 1942 р діяло всього 22. Але після перемоги під Москвою та нацистських звірств рух посилився. Перевага надається великим загонам, тому що дрібні себе не виправдали.
Державний Комітет Оборони прагнув налагодити централізоване керівництво партизанським рухом і 30 травня 1942 року було створено при Ставці Центральний штаб партизанського руху, начальником якого обрали Пономаренка, а в червні 1942 року почав діяти Український штаб партизанського руху на чолі з Т.Строкачем.
Основними районами діяльності партизанських загонів було українське Полісся, Чернігівщина, Сіверщина. Найвідоміші партизанські загони: Сидора Ковпака, Сабурова, Федорова, Бринського, Медведева. Діяльність партизанських загонів, як правило, підпорядковувалась і узгоджувалась з потребами фронту: диверсії на залізницях, удари по воєнних об'єктах, розвідка, збір інформації про дисклокацію ворога, допомога діючій армії в переправі через річки.
Діяли також підпільні групи, основне завдання яких полягало в зборі інформації про воєнні операції. Найвідомішою стала група "Молода гвардія" Краснодону (Донбас). На Україні діяло 3 992 підпільні комітети, 558 комсомольсько-молодіжних організацій, в яких брало участь більш як 103 тис. підпільників. Діяли 46 партизанських з'єднань, 1 993 партизанські загони чисельністю 517 тис. Народні месники України знищили 465 тис. ворожих військових (за рад. даними), знищено велику кількість автомобілів, літаків, залізничних полотен, об'єктів промислово-виробничого призначення.
|
|
|
ОУН - початок формування УПА.
Націоналісти на початку війни підтримували німців і ворогували між собою (ОУН-М та ОУН-Б). Бандерівці 30 червня 1941 р проголосили у Львові створення "Української Держави" і навіть створили уряд на чолі із Я.Стецьком. Вони сподівались, що нацисти підтримають дружню їм маріонеткову українську державу. Але німецьке керівництво не підтримало «Українську державу», адже Україна повинна була б колонізована німцями. Тому нацисти "уряд" розігнали, а ватажків заарештували. Були розпущені українські батальйони СС "Роланд" і "Нахтігаль".
ОУН-Б пішла в підпілля і створила мережу осередків, переважно в Західній Україні. "Похідні групи" по 5-10 чоловік поширювали цю мережу на схід. Активних дій проти німців бандерівці не вели. Почали різанину з місцевими поляками. Ставлення до ОУН досі болюче розколює українське суспільство: у ЗУЗ націоналістів вважають героями, у Наддніпрянській Україні - ворогами, які грали "на руку" німцям.
|
|
|
Лекція 20. Визволення України від німецької окупації (1943 - 1944 рр.).
План:
Бойові дії в лютому - січні 1943р.
Битва за Дніпро.
Бойові дії на території України в 1944 р.
Бойові дії в лютому - січні 1943р.
Після переможної Сталінградської битви війська Південно-Західного фронту ввійшли на територію Української РСР.
Після перемоги під Сталінградом радянське командування силами Південного, Південно-Західного та Воронезького фронтів почало визволення України від німецьких окупантів. Перші населені пункти УРСР Луганській області звільнено 29 грудня 1942 р. Внаслідок проведення наступальних операцій до початку березня 1943 р. були звільнені північно-східні райони Донбасу і Харків (15 лютого 1943 р.). Однак сили ворога знову були недооцінені. Вважалося, що німецькі війська неспроможні до активних дій і відійдуть за Дніпро. Але німці у березні 1943 р. завдали Червоній армії контрудару з району Краснограда, внаслідок чого вона змушена була залишити Харків (16 березня 1943 р.) і відійти за Сіверський Донець.
|
|
|
До літня 1943 р. на фронтах був відносний затишок.
Битва за Дніпро.
Бої на Україні поновилися після перемоги у Курській битві з 5 липня по 23 серпня 1943 , яка завершилася звільненням Харкова.
Битва за Дніпро — низка взаємопов’язаних стратегічних операцій Великої Вітчизняної війни, проведених в другій половині 1943 року на берегах Дніпра. З обох боків в битві взяли участь до 4 мільйонів чоловік, а її фронт розтягнувся на 1 400 кілометрів. В результаті чотиримісячної операції лівий берег Дніпра був звільнений Червоною Армією від німецько-фашистських загарбників. В ході операції значні сили Червоної Армії форсували річку, створили декілька плацдармів на правом березі Дніпра, а також звільнили місто Київ. Битва за Дніпро стала однією з найбільших битв у світовій історії.
Увересні радянські війська в важких боях звільнили Донбас (08.09 – Сталіно, зараз Донецьк) та Лівобережжя (2.09. - Суми, 3.09. - Путивль, 21.09. - Чернігів, 23.09. - Полтава). На кінець місяця ЧА контролювала 700 км Дніпра та захопила кілька плацдармів на правому березі.
Ще у серпні німці почали будувати укріплення по Дніпру, так званий "Східний вал". У жовтні радянські війська намагалися прорвати фронт з Букринського плацдарму на південь від Києва. Потім війська таємно перекинули на Лютезький плацдарм і ударом з півночі 6 листопада був звільненй Київ. В середині жовтня також були узяті Запоріжжя і Дніпропетровськ.
|
|
|
20 жовтня були перейменовані всі фронти. На території України: Воронезькій - у 1 Український Степний - у 2 Український Південно-Західний - у 3 Український Південний - у 4 Український.
Місцевих жителів почали відразу брати до ЧА і дуже часто кидали в бій без підготовки.
Нацисти, відступаючи знищували все, що можна. Були спеціальні команди "факельників".
За штурм Дніпра "Золоту Зірку Героя" отримали 2,5 тис. бійців (всього за війну -11 тис.)
Розвинути наступ на Правобережжі не вдалося. У ході контрнаступу німці навіть відбили Житомир. На кінець року німці утримували частину Дніпра на півдні та в районі Корсунь-Шевченківського.
Дата добавления: 2019-07-15; просмотров: 309; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!