Лекція 18. Радянсько-німецькі договори 1939 р. Радянізація Західної України (ЗУЗ). Початок Великої Вітчизняної Війни. Окупація України.
План:
Радянсько-німецький догові про ненапад.
Об’єднання українських земель і початок радянізації Західної України.
Початок Великої Вітчизняної війни.
Оборонні бої в Україні влітку - восени 1941 р.
Повна окупація УРСР влітку 1942 р.
Радянсько-німецький догові про ненапад.
Влітку 1939 року провідні держави Європи готувалися до війни. 23 серпня 1939 р. було підписано радянсько – німецький пакт про ненапад на 10 років. До договору додався таємний протокол (т.зв. «пакт Молотова-Ріббентропа»), за яким розмежовувались сфери територіальних інтересів обох держав. В радянській сфері мали опинитися Естонія, Латвія, Фінляндія, Бессарабія, у німецькій – Литва. Стосовно ж Польщі, то СРСР був «зацікавлений» у її білоруських і українських землях. Таким чином, напередодні війни Гітлер забезпечив собі нейтралітет з боку СРСР, “розплатившись” чужими землями. СРСР напередодні загальноєвропейської війни намагався уникнути її, але не забував про «повернення земель».
Для Західної України «пакт Молотова-Ріббентропа» означав, що у разі розгрому Польщі вона підпаде під вплив СРСР.
Об’єднання українських земель і початок радянізації Західної України.
1 вересня 1939 р нападом Німеччини на Польщу розпочалась ІІ Світова війна. Польська армія була розгромлена, а уряд втік за кордон.
17 вересня 1939 р до східної Польщі, тобто до Західної України та Східної Білорусії, вступила Червона Армія. Війська маршала Тимошенка майже без боїв зайняли ЗУЗ.
|
|
|
Там швидко були проведені безальтернативні вибори до Народних Зборів, які показали відносно високу підтримку місцевих жителів новій владі. Народні Збори звернулися до Верховних Рад СРСР та УРСР з проханням прийняти їх до складу СРСР (жовтень 1936р). Відповідні рішення були прийняті у листопаді 1939 року. Отже, ЗУЗ офіційно стали частиною УРСР.
У червні 1940 р. радянський уряд зажадав від Румунії передачі Бессарабії, попередивши про введення військ до цієї території. 28-30 червня 1940 р війська маршала Жуков без боїв зайняв її та Північну Буковину. Частина цих земель увійшла до УРСР.
Радянізація - система заходів по впровадженню в приєднаних областях ЗУЗ загальносоюзного законодавства. На землях Східної Галичини та Волині було утворено шість областей — Львівська, Станіславська (пізніше Івано-Франківська), Волинська, Тернопільська, Рівненська і Дрогобицька. Нове життя будувалось адміністративними, вольовими методами. Приватна власність адміністративними методами перетворювалася на загальнодержавну. Було експропрійовано понад 2 тис. промислових підприємств, конфісковано понад 1 млн га землі, що належала поміщикам, монастирям, великим чиновникам. Земля передавалась безземельним та малоземельним селянам. 1940 р. почала здійснюватися колективізація. Безумовно, як і раніше в СРСР, проводилася з порушенням принципу добровільності, з широким застосуванням репресій. Органами НКВС були закриті всі політичні партії і громадські об'єднання, в тому числі і «Просвіти». Арешту підлягали власники підприємств, адвокатських контор, банків, керівники кооперативних організацій, чиновники, священики, середні і великі землевласники. Найпоширенішою формою репресій була депортація населення у внутрішні райони Радянського Союзу (Сибір, Казахстан), під яку підпало сотні тисяч осіб.
|
|
|
«Радянізація» також супроводжувалась українізацією, яка мала показати місцевому населенню переваги радянського ладу у порівнянні з польською та румунською владою. Ту ж мету ставили заходи, спрямовані на поліпшення соціального захисту населення.
Отже, до складу УРСР були включені ЗУЗ, що негайно стали об’єктом перетворення в радянському дусі - тут було встановлено Радянську владу. Розпочато індустріалізацію та колективізацію, терор щодо мирного населення. Головним позитивним моментом було те, що за століття роз’єднання більшість українців опинились у складі однієї держави.
|
|
|
Початок Великої Вітчизняної війни.
22 червня 1941 р. нападом Німеччини та її союзників на СРСР розпочалася Велика Вітчизняна війна (радянсько-німецька війна як складова частина ІІ Світової). За німецьким планом "бліцкригу" (швидкої війни) на захоплення України відводилося 4-6 тижнів, а на весь СРСР - 2-3 місяці. Україну захищали війська Південно-Західного фронту (ПЗФ - генерал М.Кирпонос), які стримували німецьку групу армій «Південь» та Південний фронт (ПФ – ген. І.Тюленєв, Я. Черевиченко) - проти румунських військ.
В 1941 році, незважаючи на запеклі бої, РСЧА терпіла тяжкі поразки. Серед причин історики вказують на порівняну слабкість бойового досвіду РСЧА у порівнянні з вермахтом; недосвідченість та помилки командувачів, у т.ч. Сталіна; на несподівану для керівництва СРСР сила нападу.
Дата добавления: 2019-07-15; просмотров: 283; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!