ПОШИРЕННЯ МІКРООРГАНІЗМІВ У ПРИРОДІ, ЕКОЛОГІЯ МІКРООРГАНІЗМІВ 12 страница
n Особливості культивування:
Культивують у КК нирок, легенів і фібробластів ембріону людини
Непатогенний для лабораторних тварин
-Не культивується у курячому ембріоні
n Епідеміологія вітряної віспи і оперізуючого лишаю
n Вітряна віспа виникає при первинному інфікуванні вірусом в дитячому віці
n Оперізуючий лишай виникає внаслідок ендогенного інфікування із спиномозкових чутливих нервових ганглієв
-Джерело інфекції
хворий на вітряну віспу(рідше хворий на оперізуючий лишай)
-Механізм передачі: аерогенний (рідше - контактний)
n Шлях передачі: повітряно-краплинний
-Патогенез
n Інкубаційний період при вітряній віспі – 10-20 діб
n Вхідні ворота – клітини слизової оболонки ВДШ і регіонарні лімфатичні вузли
n Первинна реплікація вірусу у вхідних воротах
n Вірусемія
n Ураження клітин шипуватого шару епідермісу (літична інфекція) з утворенням характерних везикул
n В деяких випадках - проникнення вірусу у спиномозкові ганглії (персистуюча інфекція)
-При травмах, стресах, імуносупресії вірус активується у гангліях і по чутливим нейронам проникає у шкіру
n Ураження епідермісу по ходу міжреберних проміжків (оперізуючий лишай)
-Імунітет
n При циклічному перебігу інфекції – стійкий, стерильний, напружений, довічний
n При ациклічному перебігу – імунні реакції не забезпечують звільнення організму від збудника
-Лабораторна діагностика
|
|
|
-Експрес – діагностика
-Матеріал для дослідження: вміст везикул
Методи:
- РІФ
- Цитоскопічний – в мазках, забарвленних за Романовським-Гімзою виявляють клітини з внутрішньоядерними включеннями (тільця Арагао)
-Лабораторна діагностика
n Вірусологічний метод
-Матеріал для дослідження: вміст везикул
n Вірус культивують на КК
n Індикація: ЦПД у КК
n Ідентифікація: РЗК або РН з врахуванням відсутності ЦПД
-Лабораторна діагностика
n Серологічний метод
Матеріал для дослідження: парні сироватки крові
РЗК, ІФА, РН
-Лікування і профілактика
n Лікування
• Неспецифічне етіотропне – ацикловір, ганцикловір, фосковір
• Інтерферони, інтерфероногени
• Людський гамма-глобулін
-Профілактика
• Екстренна (особливим категоріям, що були в контакті з хворим) – людський імуноглобулін
• Жива атенуйована вакцина (штам ОКА)
149. Аденовіруси, загальна характеристика. Патогенез, імунітет, лабораторна діагностика, профілактика аденовірусних захворювань. –
Відповідь:
• -Класифікація аденовірусів людини
Родина Adenoviridae
Рід Mastadenovirus
6 підродів: A, B (B1, B2 ), C, D, E, F
47 серотипів
• Властивості серотипів аденовірусів людини
|
|
|
• Властивості серотипів аденовірусів людини
-Морфологія
Будова віріону:
• простий, ікосаедральної форми
• 65-90 нм
• ДНК-геном
• ДНК-полімераза
• регуляторні білки
• пухлинні білки
• Антигенна структура
Розрізняють 7 антигенів:
• A-антиген (гексон) – загальний групоспецифічний
• B-антиген (основа пентону) – ділить на 3 підгрупи
• C-антиген (спікули) – типоспецифічний, ділить на 47 серотипів, які складають 6 підродів (A, B, C, D, E, F)
-Резистентність
Чутливий до:
• трипсину
• багаторазового заморожування та відтаювання
• високих температур
• дезинфектантів
• Резистентність
Стійкий до:
• рН 5,0-9,0
• нагрівання
• ліофілізації
• заморожування
• детергентів
• жиророзчинників
• Культивування
• В культурах клітин усіх типів
• ЦПД:
- лізис клітин
- округлення клітин
- внутрішньоядерні включення
- відшаровування клітин
- пухлинна трансформація
-Епідеміологія
• Джерело інфекції:
- хвора людина
- вірусоносій
• Механізми зараження:
- аерогенний
- фекально-оральний
- перкутанний
• Шляхи зараження:
- повітряно-краплинний
- водний
- харчовий
- контактно-побутовий
- статевий
• Захворювання мають осінньо-зимову сезонність
• Переважно хворіють діти
|
|
|
• Патогенез
• Реплікація вірусів в ядрах епітеліальних клітин вхідних воріт:
- ВДШ
- кон’юнктива
- тонкий кишечник
- сечо-статеві органи
- регіонарні лімфовузли
-Патогенез
• Уражені клітини десквамують, виникає ексудативний і запально-проліферативний процес в слизових оболонках, лімфоїдній тканині, склері і кон’юнктиві
• Пентони пригнічують активність мононуклеарів, виникає вірусемія, генералізація процесу
• На відміну від інших ГРВІ, виникає широке первинне ураження органів, розмаїття клінічних проявів
• Вірус проявляє онкогенні властивості
• 12S-протеїн пригнічує ген апоптозу та ген-інгібітор росту і проліферації
• Білки E1A гена віруса пригнічують:
- презентацію антигена системи HLA, що веде до невпізнавання клітин Т-кіллерами
- продукцію матриксних протеаз, які інгібують метастазування клітин
-Імунітет
• Типоспецифічний, тривалий
• У дорослих виявляють антитіла до багатьох серотипів
• У дітей виділяють антитіла лише до деяких з них
• Забезпечується:
- інтерфероном
- противірусними інгібіторами та кофакторами
- антигензалежними Т-кіллерами
- віруснейтралізуючими антитілами
(Ig A, G)
• Лабораторна діагностика
• Матеріал для дослідження:
|
|
|
- мазки та змиви з ротоглотки
- харкотиння
- зіскоби з кон'юнктиви
- ліквор
- випорожнення
- сироватка крові
- секційний матеріал
-Лабораторна діагностика
• Експрес-метод:
- РІФ
- ІФА
- ІЕМ
• Вірусологічний метод:
- вірус культивують в культурі клітин
- індикацію проводять за ЦПД
- ідентифікацію проводять в РН та РГГА з еритроцитами щурів або макак-резус, залежно від серотипу
• Серологічний метод:
Досліджують парні сироватки з інтервалом 18-20 днів
- РЗК, РНГА
- РН, РГГА
- ІФА, РІА
• При гострому перебігу виявляють
Ig M, в анамнезі – Ig G
• Лікування
• інтерферон
• індуктори інтерферону
• розчин дезоксирибонуклеази
• мазі з теброфеном
• мазі з оксоліном
• Профілактика
• Неспецифічна:
- розрив механізмів передачі інфекції
• Специфічна:
- пероральна жива атенуйована вакцина серотипів 3, 4, 7, 21
Вакцина має обмежене використання через онкогенні властивості
150. Реовіруси, загальна характеристика. Ротавіруси. Патогенез, імунітет, лабораторна діагностика, профілактика ротавірусних інфекцій. –
Відповідь:
-Реовирусы (лат. Reoviridae) (от англ. respiratory eteric orpha viruses) — семейство РНК-содержащих сферических вирусов. Обнаружены в 1959 году[1]. Вирусные частицы диаметром 60 — 80 нм. Размножаются в цитоплазме. Реовирусы необычайно устойчивы. Сохраняют инфекционные свойства при — 20 °C около 2 лет, 4 °C — более 70 дней, 37 °C — 15—20 дней. Не чувствительны к эфиру, кислотам, формалину. Реовирусы поражают преимущественно молодняк животных.
Самым известным представителем реовирусов является ротавирус. Существует 6 родов, в том числе :
фитореовирусы (лат. Phytoreovirus)
фидживирусы (лат. Fijivirus)
орбивирусы
151. Коронавіруси,загальна характеристика. Патогенез, імунітет, лабораторна діагностика, профілактика захворювань. –
Відповідь:
- Коронавірус — рід вірусів, що обєднує РНК-вмісні плеоморфні віруси середньої величини. Діаметр різних приблизно 80-220 нм. Віруси розмножуються в цитоплазмі інфікованих клітин. В основному, коронавірусами прийнято вважати віруси інфекційного бронхіту птахів, хоча в це сімейство входять і коронавіруси людини.
Морфологія віріонів
Віріони діаметром 75-160 нм. Вони оточені поверхневими булавовидними виступами довжиною 12-24 нм і нагадують фігуру сонячної корони. Виступи розташовані в два рази рідше ніж шипики на поверхні вірусу грипу, легко відламуются при зберіганні та очищені вірусу, руйнуются бромелайном та трипсином.
В серцевині віріона розрізняють центральне тіло та матрикс. Центральне тіло представляє собою центральний нуклеокапсид з діаметром 14-16 нм, утворений нитками діаметром 9 нм. Матрикс розташований між нуклеокапсидом та ліпопротеїдною оболонкою.
Геном представлений одноланцюговою лінійною РНК.
Коронавіруси інфікують птахів та багатьох ссавців. Основними мішенями вірусу є дихальні шляхи, ШКТ та нервові тканини, в той же час часто страждають печінка, нирки, серце та очі. Також коронавіруси уражують епітеліальні клітини та макрофаги. В природі коронавіруси мають значно ширше коло господарів, ніж очікувалось в лабораторних умовах. Атипічна пневмонія людей (SARS) викликана коронавірусом який, як вважається, перейшов до людей від іншого виду тварин. Передача відбувається через фекально-оральний, респіраторний шляхи, переносники невідомі.
Незважаючи на те, що коронавіруси можуть взаємодіяти з численними клітинними рецепторами, для розвитку інфекції необхідна специфічна взаємодія. В залежності від рецепторів, які використовує вірус, їх поділяють на 3 групи. Інфікування коронавірусами, скоріше за все, має всесвітній характер, оскільки в кожній країні, де проводяться серологічні та вірусологічні дослідження, було знайдено докази інфікування коронавірусами.
Інфекції носять сезонний характер і розповсюджуются в основному в осінньо-зимовий період. Джерелом інфекції є хвора людина, шлях передачі повітряно-крапельний. Захворювання високо контагіозне.
Коронавіруси викликають у людини гострі респіраторні захворювання, найбільш характерними симптомами якого є нежить, зазвичай без підвищення температури. В кишечник вірус потрапляє вторинно в результаті вірусемії.
152. Віруси бактерій (бактеріофаги), загальна характеристика. Феномен бактеріофагії. Використання вірулентних фагів в медицині та мікробіології. –
Відповідь:
-Бактеріофаги – це віруси, що репродукуються в клітинах бактерій
Розрізняють:
• За вірулентністю
- вірулентні (спричиняють лізис клітини)
- помірні (інтегрують ДНК в геном, співіснують з клітиною в формі профага)
• За спектром дії
- полівалентні (інфікують бактерії одного роду)
- моновалентні (інфікують бактерії одного виду)
- типоспецифічні (інфікують бактерії певного варіанту одного виду)
-Будова бактеріофага
• Морфологічні групи бактеріофагів
• Ниткоподібні фаги
• Голівчасті з рудиментарним відростком
• Голівчасті з коротким відростком
• Голівчасті з нескорочувальним відростком
• Голівчасті з скорочувальним відростком і базальною пластинкою
-Етапи репродукції бактеріофагів
• Адсорбція
• Проникнення (ін‘єктування нуклеїнової кислоти)
• Репродукція
• Зборка вірусних фаговів у цитоплазмі бактерій
• Вихід фагових частинок із клітини після її лізису
• Помірні бактеріофаги завершують репродукцію на етапі інтеграції нуклеїнової кислоти в геном клітини-хазяїна
-Стадії взаємодії помірного фага з чутливою клітиною
Феномен бактериофагии, вызываемый вирулентными фагами, проходит в 5 фаз:
1) адсорбция — с помощью нитей хвостового отростка;
2) проникновение в клетку;
3) репродукция белка и нуклеиновой кислоты внутри клетки;
4) сборка и формирование зрелых фагов;
5) лизис клетки, выход фага из нее.
Умеренные фаги не лизируют все клетки, а с некоторыми вступают в симбиоз. Клетка выживает. Умеренный фаг превращается в профаг, который не обладает литическим действием.
Лизогенезация бактерий сопровождается изменением их морфологических, культуральных, ферментативных, антигенных и биологических свойств. Так, например, нетокси-генные штаммы коринебактерий дифтерии в результате ли-зогенизации превращаются в токсигенные. Практическое использование фагов: * назначают с профилактической и лечебной целью при дизентерии, брюшном тифе, паратифах, холере, чуме, стафилококковой инфекции; в диагностике инфекционных заболеваний; метод фаготипирования дает возможность устанавливать вид бактерий и тем самым выявлять источники инфекции.
-Використання фагів
Моновалентні вірулентні фаги використовують для:
• Лікування і профілактики інфекцій
• Видової ідентифікації в діагностиці інфекцій
• Фаготипування епідемічних штамів збудників
153. Віруси бактерій (бактеріофаги), загальна характеристика. Феномен лізогенії. Фагова конверсія. Використання помірних бактеріофагів. –
Відповідь:
- Бактеріофаги – це віруси, що репродукуються в клітинах бактерій
Розрізняють:
• За вірулентністю
- вірулентні (спричиняють лізис клітини)
- помірні (інтегрують ДНК в геном, співіснують з клітиною в формі профага)
• За спектром дії
- полівалентні (інфікують бактерії одного роду)
- моновалентні (інфікують бактерії одного виду)
- типоспецифічні (інфікують бактерії певного варіанту одного виду)
-Будова бактеріофага
• Морфологічні групи бактеріофагів
• Ниткоподібні фаги
• Голівчасті з рудиментарним відростком
• Голівчасті з коротким відростком
• Голівчасті з нескорочувальним відростком
• Голівчасті з скорочувальним відростком і базальною пластинкою
-Етапи репродукції бактеріофагів
• Адсорбція
• Проникнення (ін‘єктування нуклеїнової кислоти)
• Репродукція
• Зборка вірусних фаговів у цитоплазмі бактерій
• Вихід фагових частинок із клітини після її лізису
• Помірні бактеріофаги завершують репродукцію на етапі інтеграції нуклеїнової кислоти в геном клітини-хазяїна
-Стадії взаємодії помірного фага з чутливою клітиною
Встроенная в хромосому бактерии ДНК бактериофага называется профагом, а бактерия — лизогенной. Такое сосуществование бактерии и умеренного бактериофага называется лизогенией.
Феномен лизогении широко распространен среди бактерий. Лизогенизация бактерий лежит в основе феномена лизогенной, или фаговой, конверсии, который заключается в приобретении лизогенными бактериями дополнительных свойств. Например, наличие профага в дифтерийной палочке обусловливает ее способность продуцировать экзотоксин. Под действием ультрафиолетового и ионизирующего излучения, химических и других факторов профаг может превращаться в вирулентную форму, что сопровождается репликацией бактериофагов и лизисом бактерий.
-Використання фагів
-Помірні фаги використовують:
• В генній інженерії для генетичних рекомбінацій
• Для отримання лізогенних культур-індикаторів мутагенних факторів
154. Збудники кандидозу, загальна характеристика. Патогенез, імунітет, лабораторна діагностика, профілактика кандидозів. –
Відповідь:
- Класифікація кандидозів
- Поверхневі
• кандидози слизових оболонок ротової порожнини або піхви (молочниця)
• кандидоз шкіри (ураження великих складок)
• кандидоз нігтів
- Генералізовані: на фоні імунодефіциту (пневмонії, гастрити, гепатити, сепсис)
- Вісцеральний: кандидоз ШКТ (дизбіоз)
- Алергічна форма – на фоні первинного ураження виникають нові вогнища ураження, в яких відсутні збудники (кандидамікіди)
Методи лабораторної діагностики поверхневих кандидозів
- Матеріал для дослідження: сирнистий наліт
Мікроскопічний метод
• мазок, фарбування за Грамом (Грам (+))
• виявлення псевдоміцелію, клітин, що брунькуються
Культуральний метод
• посів матеріалу на середовище Сабуро, сусло-агар
• диференціація кандид за цукролітичними властивостями
-Лабораторна діагностика генералізованих та вісцеральних кандидозів
Культуральний метод
Серологічний метод (РЗК, РА, РНГА)
Алергічний метод – внутрішньошкірні проби з кандида-алергеном
-Лікування
Особливості лікування:
При поверхневих мікозах лікування, переважно, місцеве
При глибоких мікозах лікування пероральне або парентеральне
При хронічних опортуністичних мікозах (кандидомікозах) допускаєтся застосування аутовакцин.
155. Патогенні дерматоміцети, загальна характеристика. Патогенність для людини. Лабораторна діагностика, профілактика захворювань. –
Відповідь:
- Дерматомікози
Для людини патогенні біля 40 видів.
Роди:
Microsporum ( 16 видів )
Epidermophyton ( 2 види )
Trichophyton ( 24 види )
-Епідеміологія дерматомікозів
3 групи дерматоміцетів:
Антропофільні (T.rubrum, T.tonsurans та ін.) – людина інфікується від хворої людини
Зоофільні (M.canis, T.verrucosum та ін.) – людина інфікується від тварин
Геофільні (M.gypseum, M.fulvum та ін.)- людина інфікується спорами із зовнішнього середовища (грунт)
-Патогенез
Ураження шкіри та її придатків (волосся, нігті)
Формування запальної реакції на шкірі
Формування ГЧУТ
- Імунітет
Нестійкий,
Ненапружений
-Види дерматомікозів
Епідермофітії : ураження шкіри, міжпальцевих проміжків, стоп, нігтів, складок шкіри
• руброфітія (T.rubrum)
• епідермофітія пахова (E.flocosum)
• епідермофітія стоп
(T.interdigitalis)
Трихофітії: ураження шкіри, волосся, нігтів
• антропофільні(T.tonsurans, T.violaceum)
• зоофільні (T.mentagraphytis)
Мікроспорії: переважно вражається волосся
• антропофільні (M.ferrugineum)
• зоофільні (M.canis)
Фавус (парша) : ураження шкіри, волосся
• T.schoenleinii
-Лабораторна діагностика
Матеріал для дослідження: лусочки ураженої шкіри, волосся, шматочки нігтів
Мікроскопічний метод:
обробка матеріалу 5-10% лугом для розчинення кератину
Дата добавления: 2019-03-09; просмотров: 136; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!