ПОШИРЕННЯ МІКРООРГАНІЗМІВ У ПРИРОДІ, ЕКОЛОГІЯ МІКРООРГАНІЗМІВ 5 страница
Контактний
Аліментарний
Аспіраційний (повітряно-пиловий)
-В залежності від шляху інфікування розрізняють такі форми туляремії:
Бубонні форми: виразково-бубонна, очно-бубонна (контактний або трансмісивний)
Кишкова (аліментарний)
Легенева (повітряно-пиловий)
Первинно-септична (генералізована форма)
-Імунітет
Стійкий, довічний
Клітинний
Гуморальний
Формується ГЧУТ
-Лабораторна діагностика
Матеріал для дослідження: залежить від форми інфекції.
-Методи діагностики:
Серологічний
РА (оріжнтовна та розгорнута)
РНГА
РІФ, ІФА
Біологічний
Алергічний – ставлять шкірно-алергічну пробу з тулярином (позитивна з 3-5 дня захворювання)
-Профілактика та лікування
Профілактика
Неспецифічна
Специфічна – жива атенуйована вакцина (Гайського-Ельберта) – нашкірне введення
-Лікування – етіотропне (тетрацикліни, макроліди, левоміцетин)
117. Бруцели. Види. Морфологія. Патогенність. Патогенез, імунітет, лабораторна діагностика, профілактика бруцельозу. -
Відповідь:
-Таксономія
-Родина Brucellaceae
-Рід Brucella
-Види:
B.melitensis – збудник бруцельозу мілкої рогатої худоби
B.abortus – збудник бруцельозу великої рогатої худоби
B.suis – збудник бруцельозу свиней
Морфологія
Мілкі, Гр-, поліморфні кокобацили
Нерухомі
Не утворюють спор
Утворюють істинну або мікрокапсулу
Культуральні властивості
Облігатні аероби
-Вибагливі до поживних середовищ
|
|
|
Дуже повільно ростуть на поживних середовищах (до 3 тижнів).
Поживні середовища:
Кров´яний агар
Печінковий агар – S-форми колоній, з перламутровим відтінком (можлива дисоціація в R форми).
Печінковий бульйон – помутніння і слизистий осад
-Резистентність
Стійкі до дії низьких температур
Чутливі до:
Високих температур
УФО
Дезінфектантів
Довго зберігають у воді, грунті, молочних продуктах
-Фактори патогенності
Ендотоксин
Протективний антиген (антифагоцитарний фактор)
Інгібітори злиття фагосом і лізосом
Капсула
Фактори інвазії (гіалуронідаза)
Алергени (зумовлюють формування ГЧУТ)
-Епідеміологія та патогенез
-Джерело інфекції – хворі тварини
-Шляхи інфікування:
Контактний
Аліментарний
Аерогенний.
-Захворювання має професійний характер.
Із вхідних воріт збудник потрапляє в лімфоїдну систему, де розмножується в фагоцитах.
З током лімфи потрапляє в кров (бактеріємія). З током крові розноситься у всі патерхіматозні органи, де викликають осередки розмноження (гранулеми).
Можуть тривалий час персистувати в лімфатичній тканині, періодично викликаючи загострення інфекції.
-Імунітет
Напружений
Гуморальний
Клітинний
Формується стан ГЧУТ
|
|
|
-Лабораторна діагностика
Матеріал для дослідження: кров, сеча, кістковий мозок, синовіальна рідина, сироватка крові
-Методи діагностики:
Серологічний – виявлення антитіл в сироватці крові
РА Хеддельсона (для масових
обстежень)
2. РА Райта – використовують при
позитивній РА Хеддельсона
3. ІФА, РНГА, РП
Алергічний – ставлять внутрішньо-шкірну пробу з бруцеліном (проба Бюрне). Позитивна з 15-20 дня захворювання.
Бактеріологічний – дуже тривалий, використовується тільки в спеціалізованих лабораторіях.
-Профілактика та лікування
Профілактика
Неспецифічна
Специфічна – жива атенуйована вакцина (імунітет – 6-12 місяців). Вводиться нашкірно.
-Лікування
етіотропне (тетрацикліни, левоміцетин)
вакцинотерапія
118. Збудник сибірки. Морфологія. Патогенність. Патогенез, імунітет, лабораторна діагностика, профілактика сибірки. -
Відповідь:
-Збудник сибірки
Таксономія
Родина Bacillaceae
Рід Bacillus
Види:
B. anthracis – збудник сибірки
B.subtilis умовно- B.cereus патогенні
B.megaterium
-Морфологія
Гр+ стрептобацили, великих розмірів, з обрубаними кінцями
Нерухомі
Утворюють капсулу (тільки в організмі людини або тварин)
В оточуючому середовищі утворюють спору, центрально розташовану, яка не перевищує поперечний переріз клітини
|
|
|
Під дією пеніциліну утворюють L-форми (“перлинове намисто”)
-Культуральні властивості
Факультативні анаероби
Невибагливі до поживних середовищ
На МПА – утворює R-форму колоній (“левяча грива”, “голова Медузи”
На МПБ – утворює осад у вигляді пластівців або шматочків вати, бульйон прозорий.
У стовпчику желатину – ріст, що нагадує “перевернуту” ялинку
-Резистентність
Вегетативні форми:
Мало стійкі до дії високих температур
Чутливі до УФО, дезінфектантів.
Спори:
Стійкі до високих температур
Дезінфектантів
В грунті зберігаються десятиліттями
-Фактори патогенності
Капсула – антифагоцитарний фактор
Екзотоксин. Складається з 3 фракцій:
Протективний антиген (взаємодіє з мембранами клітин, зумовлює прояв дії інших факторів)
Летальний фактор (гістотоксин, викликає набряк легень)
Набряковий фактор (підвищує проникливість судин, викликає набряк тканин)
-Епідеміологія та патогенез
Джерело інфекції – хвора тварина (травоїдні)
-Шляхи інфікування:
Контактний
Аліментарний
Повітряно-пиловий
-В залежності від шляхів проникнення збудника в організм розрізняють наступні клінічні форми сибірки:
|
|
|
Шкірна – сибірковий карбункул (осередок геморагічного некрозу) + лімфангіт, лімфаденіт.
Кишкова – гострий геморагічний коліт
Легенева – геморагічна пневмонія (без лікування 100% летальність)
Септична – ускладнення внаслідок генералізації процесу
-Імунітет
Стійкий
Напружений
Клітинний
Гуморальний
Формується стан ГЧУТ
-Лабораторна діагностика
Матеріал для дослідження: залежить від форми інфекції.
-Методи діагностики:
Бактеріоскопічний – мазки фарбують за Грамом, Романовським-Гімзе. Для збільшення інформативності методу – РІФ.
Бактеріологічний
Біологічний – тварини гинуть через 1-2 дні після введення матеріалу; у внутрішніх органах виявляють збудників типової морфології
Алергічний – постановка внутрішньо-шкірної проби з антраксином
Серологічний
РЗК, РНГА, ІФА – виявлення реконвалісцентів
РП по Асколі – виявлення антигенів збудника сибірки у досліджуваному матеріалі
-Профілактика та лікування
Профілактика
Неспецифічна
Ветеринарний контроль хутряної та шкіряної сировини
Контроль за захворюваністю серед тварин
Знищення трупів.
Специфічна
здійснюється серед груп ризику (працівники м´ясної, шкіряної, хутрово-переробної промисловості, пастухи, сільське населення, ветеринари, зоотехніки).
Полягає у щорічному введенні живої атенуйованої вакцити СТІ.
-Лікування
Етіотропне – антибіотики (пеніциліни, тетрацикліни, макроліди)
Специфічне – протисибірковий імуноглобулін
119. Збудник правця. Морфологія. Патогенність. Патогенез, імунітет, лабораторна діагностика, профілактика правця. -
Відповідь:
- Clostridium tetani
Морфологія
Гр+ палички (0,3-0,8x4-8 мкм)
не утворюють капсул
утворють термінально розташовану сферичну спору (в мазках чистої культури збудник нагадує “барабанні палички” або розсипані “булавки”
-Культуральні властивості
на спеціальних поживних середовищах утворює R-форми колоній (нагадують павучків)
в товщі середовища – жмутики вати із щільним коричневим центром
на середовищі Кітта-Тароцці - дифузне помутніння без газоутворення
Ферментативна активність – маловиражена. Повільно згурджують молоко, розріджують желатину, деякі штами розщеплюють глюкозу
Антигенна будова
За Н-антигеном виділяють 10 сероварів, але всі вони мають однакову структуру екзотоксину
-Патогенез правця
збудник в споровій формі потрапляє у рану.
при наявності анаеробних умов утворюється вегетативна форма і виділяє екзотоксин
Екзотоксин рецептується в області нервово-м’язових синапсів і по аксонам мотонейронів з швидкістю 1см/год транспортується в спинний і головний мозок, де вражає вставні нейрони
В залежності від місця проникнення збудника розрізняють наступні клінічні форми правця:
1) рановий правець;
2) правець новонароджених;
3) післяпологовий правець;
4) криптогенний правець.
-Імунітет
антибактеріальний і антитоксичний
ненапружений
нетривалий
ненапруженність імунітету пов’язана з швидким проникненням екзотоксину у нервову систему, де він стає недоступним для імунних клітин, а також його невеликою кількістю
(неповноцінна імунна відповідь)
-Лабораторна діагностика правця
проводиться рідко із-за типової клінічної картини
Матеріал для дослідження: рановий ексудат, тампони, перев’язувальний, шовний матеріал
Методи діагностики:
Бактеріоскопічний
Бактеріологічний
Біологічний - РН на мишах
Серологічний – ІФА (використовують для виявлення в рановому ексудаті екзотоксину збудника)
-Профілактика і лікування
Правець, за визначенням ВООЗ, є інфекцією, яку можна контролювати шляхом проведення планової вакцинації.
Планова вакцинація здійснюється з
3-місячного віку (3 рази з інтервалом в 45 діб)
перша ревакцинація – в 1,5 року
наступні ревакцинації - з інтервалом в 5-6 років
Планова профілактика проводиться правцевим анатоксином (АКДП, АДП, АДП-М, Тетракок, Інфанрікс)
Планова вакцинація дорослих проводиться вакцинами АП і ТABte. Їй підлягають військовослужбовці, залізничники, працівники сільського господарства, будівельники та ін.
-Екстренна профілактика
Неспецифічна - ПХО рани.
Специфічна профілактика – залежить від строків останньої вакцинації. Розрізняють:
Активно-пасивна - правцевий анатоксин і протиправцева антитоксична сироватка або протиправцевий гамаглобулін (імунізація неімунних осіб, які були щеплені більш ніж 5 років тому);
Активна - правцевий анатоксин (імунізація неімунних осіб, які дають алергічну реакцію на сироваткові препарати)
Пасивна - протиправцева сироватка або гамаглобулін (імунізація імунних осіб)
-Лікування
специфічне - антитоксична сироватка або гама-глобулін (ефективне до фіксації токсину в нервовій тканині, оскільки потім є недоступим для езогенних і ендогенних антитоксинів (гематоенцефалічний бар’єр)
неспецифічне - антибіотики
120. Збудник ботулізму. Морфологія. Патогенність. Патогенез, імунітет, лабораторна діагностика, профілактика ботулізму. –
Відповідь:
-Clostridium botulinum
-Морфологія
коротка гр+ паличка
перитрих
капсул не утворює
в зовнішньому середовищі утворює овальну спору, субтермінально розташовану (“тенісна ракетка”)
-Культуральні властивості:
щільні середовища - R-форма колоній, які нагадують собою крапельки роси
кров΄яний агар – зони гемолізу
середовище Кітта-Тароцці -помутніння з подальшим випаданням в осад
-Патогенез
Обумовлений дією екзотоксину (нейротоксин, спричиняє ураження рухливих нейронів в ЦНС).
Синтезується клітиною у неактивному стані. Активується протеазами кишечника або протеазами самої мікробної клітини
-Шлях проникнення – аліментарний
Основні ознаки дії токсину: нудота, блювота, болі в животі. Одночасно розвиваються головний біль і нервово паралітичні явища. Часто спостерігається блефароптоз (опущення вік) і анізокорія (різні розміри зіниць). За рахунок ураження нервово-м’язевої передачі імпульсів виникають парези або паралічі очних, глоткових і гортанних м’язів.
-Імунітет
антимікробний
антитоксичний
ненапружений
нетривалий
-Лабораторна діагностика
Досліджуваний матеріал: залишки харчових продуктів, кров, випорожнення, сеча, промивні води шлунку, блювотні маси.
Методи діагностики:
Бактеріологічний
Біологічний – використовують для виявлення типу токсину.
Серологічний – РНГА для виявлення типу токсину (реакція Бойдена)
Імунохімічний метод – виявлення ботулотоксину в досліджуваному матеріалі
-Профілактика
Неспецифічна
контроль за виготовленням консервованих продуктів
Специфічна
протиботулінічна полівалентна сироватка серотипів А, В, С, Е.
ботулінічний анатоксин
-Лкування
Неспецифічне
видалення залишків токсину із травного тракту шляхом екстреного промивання шлунку і кишківника
антибіотики - левоміцетин, напівсинтетичні пеніциліни, цефалоспорини
Специфічне
до визначення серотипу протиботулінічні сироватки серотипів А,В,С, Е
після визначення серотипу - моновалентна сироватка.
121. Збудники анаеробної газової інфекції. Морфологія. Патогенність. Патогенез, імунітет, лабораторна діагностика, профілактика захворювання. -
Відповідь:
-Патогенні для людини анаероби
Неспороутворюючі анаероби:
Рід Bacteroides:
Види: B. fragilis, B.melaninogenicus;
Рід Fusobacterium:
Види: F.nucleatum, F.necroforum;
Рід Propionobacterium
Види: P. acnes, P.avidus
Рід Peptococcus:
Вид: P. niger
Рід Peptostreptococcus:
Вид: P. anaerobius
Рід Veilonella:
Види: V.atipica, V.dispar
2.Спороутворюючі анаероби:
Родина Bacillaceaе
Рід Clostridium
Види: C. tetani – збудник правця
C. botulinum – збудник ботулізму
Газова анаеробна інфекція викликається наступними:
C. perfringens
C. novi
C. septicum
C. hystolyticum
C. difficile
C. sporogenes
Збудники газової анаеробної інфекціі
-Морфологія
Гр+ паличики
не утворюють капсул (крім
C. perfringens)
утворюють спори субтермінально або центрально розташовані
рухливі перитрихи, за виключенням C. perfringens
-Культуральні властивості
Мають типові для роду властивості
Для диференціації C. perfringens використовують:
середовище Кітта-Тароцці - росте з утворенням помутніння і виділенням великої кількості газу
молоко – швидке його зсідання (3-5 годин - „штормова реакція” (бурхливе виділення газу і утворення губчастого згустку)
середовище Вільсона-Блера - викликає почорніння і утворення розривів середовища
-Ферментативні властивості
мають добре виражені ферментативні властивості. Поділяються:
ті, у яких переважають цукролітичні властивості (C. perfringens, C. septicum);
2) ті, у яких переважають протеолітичні властивості (C. novyi, C. hystoliticum).
-Патогенність та особливості патогенезу
Ферменти патогенності
Багатофракційні екзотоксини (до 12 фракцій). Їх наявність і комбінація – видова ознака збудників.
-Серед фракцій розрізняють:
основні (альфа, бета, епсілон, йота)
мінорні (дельта, тета, каппа, ню, мю, ета та ін.)
Екзотоксини мають гемолітичну, дермонекротичну, летальну, ентеротоксичну дії
-Основна пускова ланка патогенезу– руйнація токсином клітин м’язової, сполучної тканин, підшкірної клітковини. Крім місцевої дії екзотоксини мають нейротоксичну, кардіотоксичну, нефротоксичну дії, що призводить до - гострої серцевої або ниркової недостатності і смерті
-Розрізняють 3 клінічні форми газової анаеробної інфекції:
емфізематозна
набрякова
змішана
Характерна: відсутність яскравих ознак запалення у рані, швидко прогресуючий некроз тканин і наявність вираженої інтоксикації
-Лабораторна діагностика
Матеріал для дослідження: шматочки некротизованих тканин, рановий ексудат, перев’язувальний матеріал
-Методи діагностики:
Бактеріоскопічний – використовують для попередньої діагностики.
Бактеріологічний – проводиться для ідентифікації збудників, з метою вибору специфічного лікування антитоксичними сироватками
Біологічний – проводять з метою ідентифікації збудників (ставлять біологічну пробу на білих мишах)
-Профілактика та лікування
Профілактика
Неспецифічна - ПХО рани
Специфічна - полівалентна протигангренозна гетерологічна сироватка
-Лікування
Неспецифічне – антибіотики (цефалоспорини або пеніциліни)
Специфічне - видоспецифічні антитоксичні сироватки
122. Збудник дифтерії. Біовари. Морфологія. Патогенність. Патогенез, імунітет, лабораторна діагностика, профілактика дифтерії. -
Відповідь:
-Родина Сorynebacteriaceae
Рід Сorynebacterium
Діляться на 2 групи:
-непатогенні (дифтероїди) – входять до складу нормальної мікрофлори шкіри, ВДШ
C.xerosis
C.pseudodiphtheriticum
C.ulcerans
Патогенні - C.diphtheriae
відкрито в 1883 р. Е.Клебсом, в чистій культурі виділено Лефлером
(1884 р.) – паличка Клебса-Лефлера
Розрізняють 3 біовари:
gravis (“важкий”)
mitis (“легкий”)
intermedius (“середній”) – перехідна форма
Відрізняються за: морфологією, культуральними, ферментативними властивостями та вірулентністю.
Морфологія
Гр+ палички, тонкі, злегка зігнуті
нерухомі
не утворюють спор та капсул
на кінцях мають потовщення – зерна волютину (тільця Бабеша-Ернста, метафосфатні гранули)
Методи виявлення:
- простий метод (Лефлера) – використовують лужний метиленовий синій – зерна фарбуються в синьофіолетовий колір, паличка – в блакитний
- складний метод (Нейссера) – зерна фарбуються в чорний або темно-синій колір, палички – в жовтий.
Дата добавления: 2019-03-09; просмотров: 121; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!