Контрольні запитання для перевірки знань



1. Які є види життєвих стратегій, чим вони відрізняються?

2. Які головні принципи методики?

3. Які морфометричні показники досліджувалися в роботі?

4. Чим визначаються зусилля, затрачені рослинами на розмноження?

5. Що таке частковий та інтегральний рейтинг, яким чином вони розраховуються?

6. Яким чином визначається еталонна точка?

Робота 4. Оцінка антропогенного впливу за площею та за шкалою крайових некрозів листових пластин

Мета:виявити ступінь ураження листя за допомогою бонітіровочної шкали, навчитися визначати площу листової пластини, джерела і тип забруднень.

Матеріали та обладнання: газетний папір, ножиці, лінійка; пакети, ручка, тонкий папір, ваги, листя липи серцелистої.

Хід роботи

1. Зрізати по 25 штук листя з кожного дерева липи серцелистої, що ростуть в різних екологічних умовах (наприклад, неподалік дороги, у парку, в житловому масиві тощо), скласти листя у пакети, кожен з яких попередньо підписати.

2. Використовуючи бонітіровочну шкалу крайових некрозів листків (рис. 4.1) обстежте відібраний матеріал на рахунок ушкодження. Отримані результати необхідно занести в таблицю 4.1.

 

Рисунок 4.1 - Бонітіровочна шкала крайових некрозів листків липи

1- пошкодження відсутні; 2 - крайовий хлороз; 3 - сильний хлороз листкової пластинки, жовте забарвлення краю листка; 4 - обширний крайовий некроз з жовтою пограничною зоною; 5 - більша частина листової пластинки відмерла.

 

Таблиця 4.1 – Показники дослідження

№ ділянки

Назва ділянки

Джерело

забруднення

Загальна кількість листків, шт.

Кількість листків кожного класу, шт.

1 2 3 4 5
                 

 

2. Побудувати діаграму розподілення ушкоджень (у відсотках), окремо по кожній ділянці дослідження.

3. Порівняти отриманні діаграми та зробити висновок щодо рівня ушкодженості листя від екологічних умов зростання.

4. Відібраний матеріал засушити між листами газетного паперу в лабораторних умовах.

5. Встановити перевідний коефіцієнт, який заснований на порівнянні маси квадрата паперу з масою листя, що має таку ж довжину і ширину. Для цього необхідно взяти папір і окреслили квадрат, що дорівнює довжині і ширині листя, а потім акуратно замалювали його контур. Обчислили площу квадрата паперу,вирізати його і зважити його, потім вирізати контур листа і також зважити. З отриманих даних обчислити перевідний коефіцієнт за формулами:

К – перевідний коефіцієнт,

S – площа листка (л) або квадрата аркуша (кв.),

Р – маса квадрату аркуша або листка.

 

Обчислення коефіцієнту проводиться на підставі вимірювання 7-8 листків.

6.  Виміряти довжину (А) і ширину (В) кожного аркуша і помножити на перевідний коефіцієнт (К): S=А В К.

7. Визначити ряд значень мінливості площі листя для кожного дерева в різних екологічних умовах. Для кожного ряду обчислити середньоарифметичні величини, порівняти їх між собою.

8. У разі великої вибірки побудувати варіаційні криві поширеності листя на певній площі в різних умовах середовища. При цьому всі ряди за площею листя розбивають на класи від найменшого листка до найбільшого з однаковим кроком між класами. Відповідно по кожному класу визначити поширеність. Наприклад:

 

Площа листка, см2

Ділянка 1

Ділянка 2

10

7

6

9

8

10

8

5

7

7

3

1

6

2

1

9. Встановити різницю в діапазоні мінливості для малого і великого листя.

10. Порівняти криві і зробити висновки щодо відмінностей в зміні площі листя в залежності від екологічних умов.

 


Дата добавления: 2019-02-13; просмотров: 278; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!