Засоби, що діють переважно на процеси обміну в організмі тварин
План
1.Вітамінні препарати. Загальна характеристика, класифікація і практичне застосування.
2. Водорозчинні вітаміни та їх препарати.
2.1.Препарати вітамінів групи В: рибофловін, тіамін, піридоксин, ціанокоболамін. Дія, застосування.
2.2.Аскорбінова кислота.
2.3.Нікотинова кислота.
2.4. Вікасол. Дія, застосування.
3.Жиророзчинні вітаміни та їх препарати.
3.1. Препарати вітаміну А: ретинол, ретинолу ацетат, ретинолу пальмітат, риб'ячий жир.
3.2.Препарати вітаміну Д: ергокальциферол, холекальциферол. Дія, застосування.
3.3.Токоферолу ацетат (вітамін E).
4. Полівітаміни: тривіт, тетравіт, продевіт.
5.Гормональні препарати, класифікація, дія, застосування.
5.1.препарати: АКТГ, пітуїтрин, окситоцин. Дія, застосування.
5.2.Естрогенні препарати: фолікулін, синестрол. Дія, застосування.
5.3Препарати підшлункової залози: інсулін, ліпокаїн, інсулар. Дія, застосування.
5.4.Препарати щитовидної залози: тиреоїдин, тироксин. Дія, застосування.
5.5.Препарати кори надниркових залоз: кортизону ацетат, гідрокортизон, мазь гідрокортизонова та преднізолонова, преднізолон. Дія застосування.
5.6.Простагландини: естрофан, дінопрост, ензапрост Ф, контри для самок та ссавців.
6.Характеристика, дія та застосування ферментних препаратів.
6.1. Ферментні препарати: ентерофаг, сік шлунковий натуральний, пепсин, панкреатин, мезим-форте.
¨Література
|
|
1. Гальчинська О. К. Фармакологія. – К.: Аграрна освіта, 2013. – 240-273 с.
2.Хмельницький Г.О., Строкань В.І. Ветеринарна фармакологія з рецептурою. - К.: Аграрна освіта, 2001. – 131- 160 с.
Вітамінні препарати
Вітаміни - це велика група біологічно-активних речовин. Думку про існування речовин, необхідних для харчування, вперше висловив російський вчений М.І Лунін (1880 р.), а назву запропонував польський учений К.Функ, який виділив з рисових висівок речовину, що містила азот, і назвав її "життєвий амін" або "вітамін". Як виявилося пізніше, мова йшла про тіамін (вітамін В1).
Особливість вітамінів у тому, що кожний вітамін виконує тільки йому властиву функцію та потреба в них визначається надзвичайно малими кількостями.
Оскільки вітаміни входять до складу багатьох ферментів і виконують роль каталізаторів біохімічних процесів, нестача вітамінів призводить до гальмування відповідної біохімічної реакції, а потім до порушення фізіологічних функцій.
Також вітаміни беруть участь у синтезі і розпаді амінокислот, медіаторів, гормонів та обміні мікроелементів.
Вітаміни беруть участь в обміні речовин як кофактори ферментних систем, тому нестача кожного з них призводить до гальмування інтенсивності відповідної біологічної реакції, а в цілому до порушення фізіологічних функцій. Кожний вітамін виконує тільки йому властиву функцію, тому не може бути замінений іншим.
|
|
Між вітамінами, гормонами, ферментами та мінеральними речовинами при одночасному застосуванні існує тісний взаємозв'язок, що виявляється у синергізмі або антагонізмі. Так, при введенні вітамінів А і Е більш виражена рістостимулююча дія. Активність вітаміну В1 залежить від наявності марганцю, міді та цинку.
Для тварин основним джерелом вітамінів є корми. Велика роль в обміні вітамінів належить травному апарату, де відбувається їх всмоктування і утворення, так як мікрофлора кишечника продукує деякі вітаміни.
Деякі вітаміни синтезуються в організмі з провітамінів (наприклад, вітамін А з каротину) або за участю мікроорганізмів травного каналу (наприклад, вітаміни групи В).
Первинний (екзогенний) гіповітаміноз - це нестача (гіповітаміноз) або відсутність (авітаміноз) вітамінів, які розвиваються при нестачі (відсутності) їх або провітамінів у кормах.
Вторинний (ендогенний) гіповітаміноз розвивається при тривалому порушенні функції органів травлення - слизової оболонки, печінки, підшлункової залози, коли утруднюється звільнення вітамінів, особливо з рослинних кормів, та їх всмоктування. Він виникає також при дисбактеріозі та тривалому застосуванні протимікробних засобів (сповільнюється синтез вітамінів мікроорганізмами).
|
|
Потреба у вітамінах зростає під час вагітності, при фізичних навантаженнях, порушенні обміну речовин, хронічних захворюваннях, порушенні функції щитовидної та надниркових залоз.
Вітамінні препарати призначають для профілактики гіповітамінозів, для лікування гіпо- і авітамінозів, при інфекційних захворюваннях, стресах, фізичному навантаженні, терапевтичних захворюваннях та високій продуктивності тварин. Дози вітамінів при цьому перевищують фізіологічні.
За розчинністю розрізняють 2 групи вітамінів: водорозчинні та жиророзчинні. Водорозчинні вітаміни в організмі тварин не нагромаджуються та повинні постійно надходити з кормами або синтезуватися, а жиророзчинні можуть нагромаджуватися у печінці, жировій тканині та наднирниках.
З лікувальною метою в якості вітамінів застосовують:
-корми з великим вмістом вітамінів (моркву, сіно конюшини);
-чисті вітаміни, виділені з рослин (отримують екстракцією з рослинної сировини);
|
|
-бактеріальні препарати, що містять вітаміни (бактерії розмножуються, заселяють травний канал і синтезують вітаміни, необхідні організму);
-синтетичні препарати вітамінів (ідентичні природним вітамінам або близькі до них за дією і структурою; виявляють швидку і сильну фармакологічну дію).
Вітамінні препарати не токсичні, але у великих дозах вони виявляють побічну дію. Так, при гіпервітамінозі Д у крові тварин знижується рівень кальцію, порушується репродуктивна функція та кальцій відкладається у м'яких тканинах.
Дата добавления: 2019-02-13; просмотров: 247; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!