Засоби, що діють переважно на процеси обміну в організмі тварин



                                План

1.Вітамінні препарати. Загальна характеристика, класифікація і практичне застосування.

2. Водорозчинні вітаміни та їх препарати.

2.1.Препарати вітамінів групи В: рибофловін, тіамін, піридоксин, ціанокоболамін. Дія, застосування.

2.2.Аскорбінова кислота.

2.3.Нікотинова кислота.

2.4. Вікасол. Дія, застосування.

3.Жиророзчинні вітаміни та їх препарати.

3.1. Препарати вітаміну А: ретинол, ретинолу ацетат, ретинолу пальмітат, риб'ячий жир.

3.2.Препарати вітаміну Д: ергокальциферол, холекальциферол. Дія, застосування.

3.3.Токоферолу ацетат (вітамін E).

4. Полівітаміни: тривіт, тетравіт, продевіт.

5.Гормональні препарати, класифікація, дія, застосування.

5.1.препарати: АКТГ, пітуїтрин, окситоцин. Дія, застосування.

5.2.Естрогенні препарати: фолікулін, синестрол. Дія, застосування.

5.3Препарати підшлункової залози: інсулін, ліпокаїн, інсулар. Дія, застосування.

5.4.Препарати щитовидної залози: тиреоїдин, тироксин. Дія, застосування.

5.5.Препарати кори надниркових залоз: кортизону ацетат, гідрокортизон, мазь гідрокортизонова та преднізолонова, преднізолон. Дія застосування.

5.6.Простагландини: естрофан, дінопрост, ензапрост Ф, контри для самок та ссавців.

6.Характеристика, дія та застосування ферментних препаратів.

6.1. Ферментні препарати: ентерофаг, сік шлунковий натуральний, пепсин, панкреатин, мезим-форте.

¨Література

1. Гальчинська О. К. Фармакологія. – К.: Аграрна освіта, 2013. – 240-273 с.

2.Хмельницький Г.О., Строкань В.І. Ветеринарна фармакологія з рецептурою. - К.: Аграрна освіта, 2001. – 131- 160 с.

Вітамінні препарати

Вітаміни - це велика група біологічно-активних речовин. Думку про існування речовин, необхідних для харчування, вперше висловив російський вчений М.І Лунін (1880 р.), а назву запропонував польський учений К.Функ, який виділив з рисових висівок речовину, що містила азот, і назвав її "життєвий амін" або "вітамін". Як виявилося пізніше, мова йшла про тіамін (вітамін В1).

Особливість вітамінів у тому, що кожний вітамін виконує тільки йому властиву функцію та потреба в них визначається надзвичайно малими кількостями.

Оскільки вітаміни входять до складу багатьох ферментів і виконують роль каталізаторів біохімічних процесів, нестача вітамінів призводить до гальмування відповідної біохімічної реакції, а потім до порушення фізіологічних функцій.

Також вітаміни беруть участь у синтезі і розпаді амінокислот, медіаторів, гормонів та обміні мікроелементів.

Вітаміни беруть участь в обміні речовин як кофактори ферментних систем, тому нестача кожного з них призводить до гальмування інтенсивності відповідної біологічної реакції, а в цілому до порушення фізіологічних функцій. Кожний вітамін виконує тільки йому властиву функцію, тому не може бути замінений іншим.

Між вітамінами, гормонами, ферментами та мінеральними речовинами при одночасному застосуванні існує тісний взаємозв'язок, що виявляється у синергізмі або антагонізмі. Так, при введенні вітамінів А і Е більш виражена рістостимулююча дія. Активність вітаміну В1 залежить від наявності марганцю, міді та цинку.

Для тварин основним джерелом вітамінів є корми. Велика роль в обміні вітамінів належить травному апарату, де відбувається їх всмоктування і утворення, так як мікрофлора кишечника продукує деякі вітаміни.

Деякі вітаміни синтезуються в організмі з провітамінів (наприклад, вітамін А з каротину) або за участю мікроорганізмів травного каналу (наприклад, вітаміни групи В).

Первинний (екзогенний) гіповітаміноз - це нестача (гіповіта­міноз) або відсутність (авітаміноз) вітамінів, які розвиваються при нестачі (відсутності) їх або провітамінів у кормах.

Вторинний (ендогенний) гіповітаміноз розвивається при тривалому порушенні функції органів травлення - слизової оболонки, печінки, підшлункової залози, коли утруднюється звільнення вітамінів, особливо з рослинних кормів, та їх всмоктування. Він виникає також при дисбактеріозі та тривалому застосуванні протимікробних засобів (сповільнюється синтез вітамінів мікроорганізмами).

Потреба у вітамінах зростає під час вагітності, при фізичних навантаженнях, порушенні обміну речовин, хронічних захворюваннях, порушенні функції щитовидної та надниркових залоз.

Вітамінні препарати призначають для профілактики гіповіта­мінозів, для лікування гіпо- і авітамінозів, при інфекційних захворю­ваннях, стресах, фізичному навантаженні, терапевтичних захворюван­нях та високій продуктивності тварин. Дози вітамінів при цьому перевищують фізіологічні.

За розчинністю розрізняють 2 групи вітамінів: водорозчинні та жиророзчинні. Водорозчинні вітаміни в організмі тварин не нагромаджуються та повинні постійно надходити з кормами або синтезуватися, а жиророзчинні можуть нагромаджуватися у печінці, жировій тканині та наднирниках.

З лікувальною метою в якості вітамінів застосовують:

-корми з великим вмістом вітамінів (моркву, сіно конюшини);

-чисті вітаміни, виділені з рослин (отримують екстракцією з рослинної сировини);

-бактеріальні препарати, що містять вітаміни (бактерії розмножуються, заселяють травний канал і синтезують вітаміни, необхідні організму);

-синтетичні препарати вітамінів (ідентичні природним вітамінам або близькі до них за дією і структурою; виявляють швидку і сильну фармакологічну дію).

Вітамінні препарати не токсичні, але у великих дозах вони виявляють побічну дію. Так, при гіпервітамінозі Д у крові тварин знижується рівень кальцію, порушується репродуктивна функція та кальцій відкладається у м'яких тканинах.


 

 


Дата добавления: 2019-02-13; просмотров: 247; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!