Гемоспоридин - Haemosporidinum



Властивості: дрібнокристалічний порошок білого кольору, добре розчинний у воді. Розчини синіють на світлі.

Форма випуску: порошок.

Дія: антипротозойна для збудників піроплазмозу і бабезієльозу

Показання, способи і дози застосування: піроплазмоз і бабезієльоз .

Дози підшкірно або внутрішньом'язово (на 1 кг маси тіла) у формі 1-2% розчину: великій рогатій худобі і вівцям - 0,0005 і коням - 0,0002 г. Уводять два-три рази з інтервалом 24 години.

Наганін - Naganinum

Властивості: порошок рожево-білого кольору, розчиняється у воді.

Форма випуску: порошок.

Показання, способи і дози застосування: парувальна хвороба у коней, суауру у верблюдів, коней, ослів і собак.

Дози внутрішньовенно(на 1 кг маси тіла) в 10-20% концентраціях на ізотонічному розчині натрію хлориду коням, ослам і мулам –0,01-0,015 г, собакам-0,03 г.

Вводять два рази з інтервалом 30-40 днів.

Лікарські барвники переважно антисептичної дії

Бриліантовий зелений – Viride nitens

Властивості: золотисто-зелений порошок, важкорозчинний у воді і спирті.

Форма випуску: порошок.

Дія: виражена бактерицидна для золотистого стафілокока, дифтерійної палички і деяких грам позитивних мікробів.

Застосування: зовні у формі 0,05-0,1 % водних розчинів для лікування інфікованих ран, у формі 1-2% спиртових розчинів при опіках, пролежнях, тріщинах країв губ і носа. Застосовується також і у формі мазі.

Метиленовий синій – Methylenum coeruleum

Властивості: кристалічний порошок темно-зеленого кольору, важкорозчинний у воді.

Форма випуску: порошок.

Дія: антимікробна, протипаразитарна, болезаспокійлива, анигельмінтна та антитоксична.

Показання, способи і дози застосування: зовні як антисептичний засіб при опіках, екземах, виразках, погано загоюваних ранах у формі 1-3 % спиртового або водного розчину та у формі присипок.

Дози внутрішньовенно (на 1 кг маси тіла) у формі 1% розчину при отруєннях нітратами, нітритами, оксидом вуглецю, ціанідами 0,5 мл.

Етакридину лактат – Aethacridini lactas

Синонім: риванол.

Властивості: дрібнокристалічний жовтого кольору порошок, гіркий на смак, розчиняється у воді.

Форма випуску: порошок, таблетки.

Дія: сильна антимікробна для стрептококів, золотистого стафілокока, дифтерійної палички.

Показання, способи і дози застосування: зовні при інфекційних ураженнях шкіри і слизових оболонок, абсцесах, у формі 0,05-2% розчинів, для промивання черевної і плевральної порожнин, при гнійних бурситах, артритах (0,1-0,5%розчин). При хворобах шкіри препарат призначають у формі 1 % мазі, 5 % пасти і 2,5 % присипки.

Дози всередину(на 1 кг маси тіла) при інфекційних хворобах травного каналу у формі 0,05% розчину 0,003 г.

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1.Які сульфаніламіди діють пролонговано?

2.Який механізм антимікробної дії нітрофуранових препаратів?

3.Який механізм антимікробної дії лікарських барвників?

4.На які групи поділяються лікарські барвники, яка їх дія та практичне застосування?

5.Охарактеризуйте окремі препарати з даних груп та випишіть на них рецепти.

1.Як класифікують лікарські барвники?

2.Назвіть препарати лікарських барвників антисептичної дії.

3.Які властивості має діамантовий зеленіш?

4.Назвіть барвники протикровопаразитарної дії.

5.Опишіть властивості азидину.

6.Як отримують нітрофуранові препарати?

7.Назвіть нітрофуранові препарати.

 


Протипаразитарні засоби. КОКЦИДІОСТАТИКИ. Антигельмінтні засоби.

План

 1.Кокцидіостатичні засоби. (протиеймеріозні) препарати: ампроліум, ірамін, фармкокцид, хімкокцид, байкокс 2,5 %, брометроніт. Дія і застосування.

    2.Загальна характеристика антигельмінтних засобів, їх дія, механізм дії та застосування. Класифікація. Правила дегельмінтизації.

3. Препарати, що діють на трематоди та цестоди: бітіонол, празіквантел (дронцит, цесил, цестал, азипірин), клозантел (роленол), гексахлорофен, дихлорофен, бромоксан, каніквантель плюс, тегалід, фенасал, гексахлор- параксилол, гексахлоретан, бронтел 10%, політрем, їх характеристика та застосування.

4.Препарати, що діють на нематоди: левамізол (альфамізол, бровалевамізол), альбендазол (атазол, альбен, бровальзен, альбазен), мебендазол (мебенвет, нілверм), тіабендазол (тіабен, гіподерм), фенбендазол (бровадазол, фенкур), пірантел (антиверм, тівідин), фебантел (дронтал для кішок, дронтал для собак), прател, піперазин та ін їх характеристика та застосування.

¨ Література

1. 1. Гальчинська О. К. Фармакологія. – К.: Аграрна освіта, 2013. – 380-425с.

2.Хмельницький Г.О., Строкань В.І. Ветеринарна фармакологія з рецептурою К.: Аграрна освіта 2001, - 229 - 251с. 

КОКЦИДІОСТАТИКИ

Кокцидіостатики - речовини, здатні пригнічувати ріст та розвиток кокцидій.    

Як кокцидіостатики застосовують сульфаніламіди, препарати нітрофуранового ряду, а також описані нижче засоби.

Кокцидин — Соссidinum

Властивості: біло-жовтий кристалічний порошок, не розчиня­ється у воді. Містить 10 % діючої речовини і як наповнювач цеоліти.

Форма випуску: пакети по 100 г, 200 г, 500 г, 1 кг, 2 кг, 4 кг та мішки по 10 кг, 15 кг та 20 кг.

Дія: кокцидіостатична.

Застосування: кокцидіоз у всіх видів свійських птахів. Застосовується з профілактичною і лікувальною метою. Заборонений до використання куркам-несучкам. Забивати птицю на м'ясо можна через 5 днів після закінчення застосування препарату.

Дози: всередину (на 1 кг сухого корму) профілактично курчатам з 10-денного віку 0,125 щодня - 2-3 десятиденних курси через кожні З дні; з лікувальною метою курчатам 0,25 3 дні підряд, а потім 0,125 щодня протягом 7 днів.

Ірамін - Іraminum

Властивості: зелено-жовтий порошок без запаху, не розчиня­ється у воді. Стійкий до дії світла та вуглекислоти повітря.

Форма випуску: порошок з вмістом не менше 92% ДР, упакований у поліетиленові мішки, які вкладені у паперові пакети та фанерні барабани.

Зберігання: за списком Б у закритих сухих вентильованих приміщеннях гіри кімнатній температурі.

Дія: кокцидіостатична. Препарат пригнічує цикл ендогенного розвитку кокцидій на різних стадіях розвитку. Не перешкоджає виробленню імунітету.

Застосування: кокцидіоз курей.

Дози: всередину з сухими концентратами (на 1 кг корму): профілактично - курчатам по 0,4 протягом двох - трьох 10-денних курсів через кожні 3 дні; для лікування - курчатам по 0,8 у перші 3 дні, а потім 7 днів підряд по 0,4.

Забій птиці на м'ясо дозволений не раніше ніж через 4-5 днів після закінчення згодовування іраміну.

Фармкокцид-10 – Рharmacoccid-10

Властивості: порошок від світло-сірого до коричневого кольору, не розчиняється у воді. Містить в якості діючої речовини 10% метилхлор-піндол (клопідол) і в якості наповнювача цеоліти.

Форма випуску: у пакетах по 100 г, 200 г, 500 г, І кг, 2 кг і 4 кг; мішках по 10 кг, 15 кг та 20 кг.

Дія: кокцидіостатична на всі види кокцидій у курей. Перешкод­жає утворенню імунітету проти кокцидіозу, тому застосовують тільки курчатам-бройлерам.

Застосування: профілактика кокцидіозу курчат-бройлерів. Забороняється застосування курям-несучкам і племінній птиці. Забійптиці на м'ясо дозволяється через 5 днів після закінчення застосування препарату.

Дози: всередину з профілактичною (0,125) і лікувальною (0,25) метою на 1 кг корму, починаючи з 10-денного віку курчат.

Хімкокцид-7 - Сhimсоссіd-7.

Властивості: яскраво-жовтий порошок, без запаху і смаку, розчиняється в органічних розчинниках, не розчиняється у воді, стабільний при зберіганні.

Форма випуску: розфасований у поліетиленові пакети по 10 кг, а премікс хімкокцід-6 — по 0,5 і 2 кг. Містить в якості наповнювача кормові дріжджі або пшеничні висівки одинарного помелу.

Дія: кокцидіостатична на всі види кокцидій у курей. Гальмує розвиток ендогенних стадій кокцидій. Пригнічує формування імуні­тету проти кокцидій.

Застосування: профілактика кокцидіозу курчат.

Дози: з профілактичною метою премікс хімкокцид 6% додають курчатам з 15-денного віку у співвідношенні 1:2000 до корму протягом всього періоду вирощування бройлерів; з лікувальною метою - у співвідношенні 1:1000 протягом 5 днів, а потім переходять на профілактичну дозу.

Ампроліум 30% - водорозчинний порошок

Властивості: порошок від білого до світло-жовтого кольору, добре розчинний у воді. У 100 г міститься 30 г ампроліуму гідрохло риду та лактоза в якості наповнювача.

Форма випуску: порошок розфасований по 50 г, 100 г, 200 г, 500 г, 1000 г та 5000 г у пакети з паперу з поліетиленовим покриттям або у подвійні пакети з поліетиленової плівки, або у пластикові банки.

Дія: близький за хімічною структурою до тіаміну (вітаміну В|), необхідного для життєдіяльності кокцидий. Ампроліум краще, ніж тіамін, проникає у клітину паразита і займає активні центри зв'язування вітаміну, що призводить до порушення вуглеводного обміну та загибелі паразита.

Застосування: для профілактики та лікування кокцидіозу птиці.

Дози: з питною водою курчатам-бройлерам з профілактичною метою — з 3-5-денного віку протягом періоду вирощування у добовійдозі 200 г порошку на 500 л питної води (120 мг ампроліуму гідрохлориду на 1 л питної води), виключаючи з раціону за 5 днів до забою; з лікувальною метою — протягом 5—7 днів у добовій дозі 400 г порошку на 500 л питної води (240 мг ампроліуму гідрохлориду на 1 л).

Забороняється застосовувати ампроліум курям-несучкам, так як препарат виділяється з яйцями та одночасно з іншими кокцидіостатиками.

Байкокс - Ваусох.

Властивості: безбарвна, без запаху рідина. 1 мл містить 25 мг толтразурілу та розчинник.

Форма випуску: 2,5% розчин для перорального застосування по 100 мл та 1 л у пластикових флаконах або бутлях.

Дія: пригнічує всі стадії внутрішньоклітинного розвитку кокцидій. Не перешкоджає формуванню імунітету до кокцидіозу.

Застосування: для профілактики та лікування кокцидіозу. Байкокс помірно токсичний для теплокровних тварин. Забій птиці на м'ясо дозволяється не раніше, ніж через 8 днів після останнього застосування препарату. У разі вимушеного забою раніше встановле­ного терміну м'ясо може бути використано для виробництва м'ясо- кісткового борошна.

Дози: з питною водою протягом 2 днів у дозі 7 мг толтразурілу (діючої речовини) на 1 кг маси птиці (28 мл 2,5% розчину байкоксу на 100 кг маси птиці), що еквівалентно 1 мл 2,5% розчину препарату на 1 л питно; води, яку випоюють протягом 24 годин, або 3 мл 2,5% розчину препарату на 1 л питної води, яку випоюють птиці протягом 8 год 2 дні підряд. У важких випадках захворювання курс лікування повторюють через 5 днів.

 

Антигельмінтні засоби

В організмі тварин паразитує близько тисячі видів гельмінтів. Вони спричиняють механічні пошкодження тканин у місцях локалізації, створюють умови для проникнення збудників інфекцій, засвоюють поживні та біологічно активні речовини, виділяють токсичні продукти обміну, що в кінцевому результаті призводить до пригнічення росту і розвитку, зниження продуктивності та резистентності, а нерідко до загибелі тварин.

Особливе значення для домашніх, сільськогосподарських та промислових тварин мають такі класи паразитичних черв'яків:

 

 

 


трематоди або сисуни,що викликають фасціольоз, парамфістоматоз, дикроцеліоз тварин, опісторхоз м'ясоїдних, простогонімоз птахів;

цестоди або стрічкові гельмінти, що є збудниками цистицеркозу свиней та великої рогатої худоби, ехінококозу та ценурозу;

нематоди або круглі гельмінти,які викликають стронгілідози та аскаридози тварин, диктиокаульоз жуйних, телязіоз великої рогатої худоби, трихинельоз свиней тощо;

скрібляки або колючкоголові гельмінти, які викликають макракантаринхоз свиней

З метою оцінки ефективності препаратів прийнято визначати екстенсефективність та інтенсефективність.

Екстенсефективність (ЕЕ)- виражена у відсотках кількість оброблених тварин, що повністю звільнилися від гельмінтів.

Інтенсефективність (ІЕ)- кількість паразитів або їх личинок, виражена у відсотках за відношенням до їх кількості, що була виявлена до лікування.

При виконанні дегельмінтизації дотримуються таких правил:

перед лікуванням провести гельмінто-копрологічне дослідження з метою визначення характеру та інтенсивності інвазії;

за 5 – 8 діб до масової дегельмінтизації перевірити чутливість тварин до вибраного препарату на невеликій групі (3 - 10 голів) малоцінних та найбільш інвазованих тварин. При відсутності побічної дії проводять масову обробку;

перед дегельмінтизацією витримати тварин 12 -18годин на голодній дієті;

після дегельмінтизації витримати тварин 1 - 3 доби в приміщеннях або в загонах, після чого гній зібрати і піддати хімічному або біотермічному знешкодженню;

 через 10 - 12 діб після дегельмінтизації вибірково перевірити ефективність.

Для групового способу дегельмінтизації найбільш придатними є введення препаратів з кормом або питною водою. При цьому слід дотримуватись таких умов: усі тварини повинні бути приблизно одного віку, вгодованості, маси та фізіологічного стану; препарат необхідно ретельно перемішати з кормом або повністю розчинити у воді; тварини повинні мати вільний доступ до корму та води.

У якості антгельмінтиків застосовують дуже багато препаратів різного походження та хімічної будови. Більшість з них виявляють політропну дію, але сила дії на паразитів різних видів може суттєво відрізнятися. Більш висока ефективність досягається комбінованим застосуванням засобів різних хімічних груп, тому сучасні високоефективні препарати є комплексними.

Змінить

 

 

 

Авермек т ини

 

 


Але ця класифікація є дещо умовною, оскільки цілий рад препаратів не завжди ефективні проти збудників одного класу, а деякі є ефективними проти гельмінтів різних класів.

Механізм антигельмінтної дії препаратів зумовлений їх хімічною структурою.

 Деякі препарати при контакті з гельмінтами спричинюють некроз кутикули, інші порушують яйцекладку та викликають жирову дистрофію нервових гангліїв, ще інші збуджують м’язи гельмінтів настільки, що гельмінти переміщуються до анального отвору. Існують антигельмінтики, які здатні оглушувати паразитів, порушуючи міцність прикріплення їх до стінок кишок, а інші - блокувати передачу нервово–м’язових імпульсів. Багато антигельмінтиків в основі дії мають порушення ферментативних систем паразитів, процесів окисного фосфорилювання та порушення засвоєння глюкози з пригніченням синтезу білків.

АНТШЕЛЬМІНТШ ЗАСОБИ

Антигельмінтні засоби призначені для знищення гельмінтів в організмі тварин.

В організмі тварин паразитує біля тисячі видів гельмінтів. Вони наносять значної шкоди тваринам, живлячись соками і тканинами хазяїна. Міграція личинок деяких паразитів призводить до порушення цілісності тканин, розриву капілярів та крововиливів.

Скупчення нематод у кишках може стати причиною закупорки органа і навіть його розриву. Статевозрілі паразити у місцях локалізації за допомогою органів фіксації (гачки, присоски) травмують слизові оболонки кишок і спричиняють запальні процеси.

Паразити у процесі життєдіяльності виділяють продукти обміну, які мають властивості алергенів, а також викликають порушення обміну речовин і токсикоз тварин, що проявляється погіршенням загального стану і апетиту, розладом травлення та зниженням вмісту гемоглобіну.

Паразити мають різний цикл розвитку, на деяких стадіях розвитку паразитують в організмі проміжних хазяїв. Вони неоднаково реагують на препарати на різних стадіях розвитку. Личинкові стадії гельмінтів менш чутливі до дії антит ельмінтних препаратів, ніж дорослі паразити. Вони мігрують в організмі і можуть знаходитись у місцях, малодоступних для препаратів. Тому дегельмінтизацію потрібно повторити через період, протягом якого личинки досягають дорослої стадії, мають постійне місце локалізації і стають чутливими до препаратів.

Кратність застосування антигельмінтних засобів залежить від місця паразитування гельмінтів і особливостей дії препаратів. При локалізації паразитів у шлунку або кишечнику досить одноразового введення. Якщо препарат діє лише на дорослі стадії гельмінтів, лікування повторюють через 10-12 днів. При інтенсивному зараженні тварин гельмінтами обробку повторюють.

Антигельмінтна дія препаратів проявляється по-різному. В одних випадках організм повністю звільняється від гельмінтів, у других - частково. Механізм антигельмінтної дії препаратів зумовле­ний їх хімічною структурою.

Перед проведенням масової дегельмінтизації потрібно провести пробну дегельмінтизацію на 3-5 тваринах. Перед дегельмінтизацією тварин витримують на голодній дієті протягом 12—16 годин. Після дегельмінтизації тварин утримують у приміщенні або на площадках, ретельно збирають та знищують виділення.

Оцінку ефективності ангигельмінтних засобів здійснюють за допомогою двох показників: екстенсефективність (ЕЕ) і інтенсефективність (ІЕ).

ЕЕ — кількість дегельмінтизованих тварин (у відсотках), які повністю звільнилися від паразитів.

ІЕ - кількість гельмінтів, які загинули після застосування лікарського засобу, щодо їх загальної кількості до дегельмінтизації, у відсотках.

Антигельмінтні засоби поділяють на протинематодні (діють вибірково на круглі гельмінти), протицестодні (застосовують проти стьожкових гельмінтів) та протитрематодні (викликають загибель плоских гельмінтів).

    


Дата добавления: 2019-02-13; просмотров: 378; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!