Стрептоміцину сульфат - Streptomycini sulfas
Властивості: порошок або пориста маса білого кольору, гіркий на смак, без запаху. Гігроскопічний, легкорозчинний у воді.
Форма випуску: у флаконах по 250, 300 тис. і 1 млн. ОД.
Дія: широка антибактеріальна. Пригнічує ріст і розвиток туберкульозної, дизентерійної і кишкової паличок, бруцел, збудників туляремії. Менш активний препарат до стафіло-, стрепто-, диплококів.
Застосування: туляремія, гостра форма бруцельозу, туберкульоз, бешиха свиней, агалактія овець, дизентерія, колібактеріоз телят і ягнят, бронхопневмонія та пневмонія у поросят і телят, ендометрит, метрит, мастит, інфекційні хвороби сечостатевих шляхів тощо.
Дози внутрішньом'язового введення: великій рогатій худобі –5-10 тис. ОД; свиням, телятам, вівшім-10-15; курям-30-40 тис. ОД на 1 кг маси тіла. Вводять 2-3 рази на добу. Препарат вводять у порожнину матки, молочну цистерну, інтратрахеально. У формі розчину на ізотонічному розчині натрію хлориду з вмістом в Імл не більше 10 тис. ОД препарату.
Неоміцину сульфат – Neomycini sulfas
Властивості: порошок або пориста маса білого з кремовим відтінком кольору, без запаху і смаку, добре розчиняється у воді.
Форма випуску: порошок у герметично закритих флаконах по 0,2; 0,4; 0,8 і таблетки по 0,1 та 0,25 г.
Дія: широка антимікробна. Найбільш ефективно діє на грамнегативні бактерії. Чутливі до нього кишкова паличка, пастерели, сальмонели, збудники дизентерії, бруцельозу тощо.
Показання, способи і дози застосування; диспепсія, гастроентерит, пастерельоз, колібактеріоз, сальмонельоз, диплококова інфекція, бронхопневмонія, плеврит, перитоніт, ендометрит, мастит, інфекційні хвороби сечових шляхів. У хірургічній практиці застосовують для лікування інфікованих ран, гнійних уражень шкіри іслизових оболонок. Протипоказаний при хворобах нирок. Забороняється застосовувати разом з мономіцином і стрептоміцином.
Зовні у вигляді зрошень і промивань водним розчином, 1 мл якого містить 5 тис. ОД препарату, а також у формі мазей і аерозолей. Всередину (мл на 1 кг маси тіла) телятам, ягнятам і поросятам –5-10 тис. ОД; внутрішньом'язово поросятам на 0,5-процентному розчині новокаїну 10 тис. ОД 2-3 рази на добу.
Гентаміцин - 4% розчин для ін'єкції – Gentamycinum
Властивості: прозора безбарвна рідина. 1 мл препарату містить діючу речовину: гентаміцину сульфат – 40 мг.
Форма випуску: флакони з темного скла по 100 мл, або ампули від 2 до 10 мл, і флакони по 50 мл.
Застосування: для лікування сальмонельозу, інфекцій сечостатевих шляхів та органів дихання, сепсису, артритів, дерматитів.
Дозування: внутрішньомязово в дозі: ВРХ 1 мл на 10 кг живої маси кожні 8-12 год. протягом трьох днів; свині 0,5 – 1 мл на тварину через кожні 8-12 год. протягом 3 днів; коні 0,5-1 мл на 10 кг живої маси через кожні 8 годин протягом трьох днів; коти, собаки 1,25 мл на 10 кг живої маси кожні 12 год. протягом 3-4 днів.
Канаміцину сульфат – Kanamycini sulfas
Властивості: порошок білого кольору, добре розчиняється у воді.
Форма випуску: у флаконах по 500 тис. і 1 млн. ОД; у таблетках 0,125; 0,25; 0,5г.
Застосування: стафілококова інфекція, сибірка, перитоніт, хвороби сечового апарату, інфекційні шлунково-кишкові хвороби, у тому числі дизентерія, колібактеріоз, пулороз птиці, а також диспепсія.
Дози всередину (на 1 кг маси тіла): великій рогатій худобі – 8-10 тис. ОД.; дрібній рогатій худобі і свиням –10-20 тис. ОД; поросятам і курчатам 20-30 тис. ОД; внутрішньом'язово: коням і великій рогатій худобі - 5 тис. ОД; вівцям, свиням і лошатам -10; собакам – 20-50 тис. ОД. Розчиняють в 0,5-% розчині новокаїну.
Кламоксил - Clamoxyl
Властивості: масляниста суспензія, білого кольору.
Форма випуску: скляні флакони по 100 мл.
Застосування: при хворобах шлунково кишкового тракту, органів дихання та сечостатевої системи інфекційної етіології, при абсцесах, запаленнях суглобів, маститах.
Дозування: внутрішньом’язово або підшкірно в дозі 1 мл, на 10 кг живої маси одноразово, при необхідності повторно через 48 годин.
Антибіотики - макроліди
Еритроміцин – Erythromycinum
Форма випуску: таблетки по 0,1 і 0,25 г; мазь, що містить в 1 г 10 тис. ОД препарату.
Дія: найбільш активний проти грам позитивних мікробів, ефективно діє на мікроорганізми, стійкі до пеніциліну та інших антибіотиків.
Показання і способи застосування: пневмонія, плеврит, перитоніт, фарингіт, сепсис, бешиха свиней, пастерельоз, інфекційні процеси жовчних і сечових шляхів. Мазь застосовують при опіках, для лікування інфекційних ран, пролежнів, виразок.
Олететрин – Oletetrinum
Комбінований препарат, який містить одну частину олеандоміцину фосфату і дві частини тетрацикліну.
Випускають у формі таблеток по 0,125 і 0,25 г.
Застосовують для лікування абсцедуючих пневмоній, сепсису, амебної і бактеріальної дизентерії, хвороб, спричинених рикетсіями і сальмонелами.
Дозування (на 1 кг маси тіла): свиням 10 – 15 тис. ОД; телятам 10тис. ОД два – три рази на добу.
Олеандоміцину фосфат – О leandomycini phosphas
Форма випуску: у флаконах по 100, 250 і 500 тис. ОД і в таблетках по 0,125 і 0,5 г.
При введенні всередину олеандоміцин легко всмоктується у кров і нагромаджується в органах і порожнинах, утримуючись в них протягом 4-6 год. У високих концентраціях антибіотик знаходиться у жовчі та сечі. Через гематоенцефалічний бар'єр препарат не проникає.
Застосування: при лікуванні бронхітів, пневмоній, плевритів, фарингітів, ларингітів, інфекціях сечо- і жовчовивідних шляхів, сепсисі, флегмонах, раньових інфекціях, маститах, ендометритах, дизентерії, сальмонельозі, пастерельозі, бешисі та захворюваннях, зумовлених мікробами, стійкими проти інших антибіотиків.
Олеандоміцину фосфат вводять всередину (після годівлі), внутрішньом'язово (для запобігання подразненню розчин готують на 1-2% розчині новокаїну).
Дози: всередину (на 1 кг маси тварини) телятам 10-15 мг, поросятам і ягнятам 15-20 мг. собакам 30-50 мг, птиці 25-30 мг.
Внутрішньом'язово свиням 8-10 мг 4-6 разів на добу. Олететрин вводять всередину у таких же дозах. Стійкість мікробів проти цього препарату розвивається повільно.
Тилозин (фармазин ) — Т ylosinum . Антибіотик, виділений із культуральної рідини Вігеріотусезітасііае.
Властивості: білий з кремовим відтінком порошок, погано розчинний у воді.
Форма випуску: тилозин порошок у розфасуванні по 100 г; фармазин-50 розчин по 50 мг/мл (50 тис. ОД) і 200 мг/мл (200 тис. ОД); фармазин-200 розчин у флаконах по 50 мл; фрадизин-10 (у 1 г міститься 10 мг антибіотика).
Дія: бактеріостатична щодо грампозитивних і деяких грамнегативних бактерій, чутливі патогенні мікоплазми. За спектром антимікробної дії препарат близький до еритроміцину. При введенні всередину легко всмоктується і утримуєтьсяв крові у терапевтичній концентрації протягом 6-8 год. Виводиться із організму з жовчю та сечею.
Застосування: при бронхопневмонії, респіраторному мікоплаз- мозі, інфекційному синуситі індиків, дизентерії та гастроентериті.
Дози: препарати тилозину всередину з водою птиці 0,5 г (500 тис. ОД) на 1 л води протягом 1-3 днів, індикам не менше п'яти днів.
Препарати фармазину 2 г на 1 л води протягом 3-5 днів. При дизентерії і гастроентероколітахфармазин дають у дозі 0,25-0,5 г, а тилан 0,25 г на 1 л води протягом 3-5 днів. При бронхопневмонії телят доза тилану 1 г на тварину два рази на добу протягом 7-14 днів.
Фрадизин-10 вводять всередину з розрахунку 5 мг на 1 кг маси тварини (в перерахунку на чистий антибіотик). Фармазин-50 і фармазин-200 вводять внутрішньом'язово при бронхопневмоніях, лептоспірозі, метритах, ентеритах, дизентерії, атрофічному риніті та бешисі один раз на добу у дозах (на 1 кг маси тварини) великій рогатій худобі і коням 5 мг, дрібній рогатій худобі і свиням 10—12 мг. собакам і кішкам 2-10 мг, кролям 12-16 мг, індикам 5-10 мг.
Фарматил - Р harm а t у lum
Властивості:фарматил порошок 10% - білий або кремовий порошок, фарматил-50 і фарматил-200 - прозорий розчин жовтуватого кольору.
Форма випуску: 10% порошок у поліетиленовій тарі, банках, пакетах по 10 г, 20 г, 30 г, 40 г, 50 г, 80 г, 100 г, 150 г, 200 г, 250 г, 300 г, 400 г, 500 г, 1000 г; фарматил-50 у флаконах по 10, 20, 50, 100, 200 мл (1 мл препарату містить тилозину тартрату - 50 мг); фарматил-200 у флаконах по 10, 20, 50, 100, 200 мл (1 мл препарату містить тилозину тартрату - 200 мг).
Дія: препарат діє бактеріостатично на грампозитивні (стрептококи, клостридії) і грамнегативні бактерії (пастерели, сальмонели, протей), а також мікоплазми.
Застосування: велика рогата худоба при пневмоніях, маститі, пневмоентериті, вторинних інфекціях при вірусних захворюваннях. Свині: лікування ензоотичних пневмоній, атрофічного риніту, артриту, дизентерії, вторинних інфекцій при вірусних захворюваннях. Собаки, коти, кролі: лікування захворювань шлунково-кишкового тракту та органів дихання бактеріальної етіології. Індики: лікування захворювань органів дихання бактеріальної етіології.
Дози: порошку великій рогатій худобі 100-200 г препарату на тонну корму (відповідає приблизно 1 г на голову у день). Тривалість використання залежить від епізоотичної ситуації.
Свиням: перорально у дозі 1,0 г на 4 л питної води протягом 3-5 діб, або 5-10мг на 1 кг маси тіла. Після припинення діареї лікування необхідно продовжувати не менше 24 годин. Птиці: перорально з питною водою. Перед застосуванням розчиняють попередньо у невеликій кількості води, додаючи воду до препарату, а не навпаки. Виготовлений розчин розбавляють водою до необхідної концентрації.
З профілактичною та лікувальною метою препарат призначають наступним групам птиці: племінна птиця, промислова птиця яєчних порід, індички, бройлери у дозі 1 г препарату на 2 л питної води протягом 2-5 діб. Кролям: перорально з кормом 50 мг препарату на 1 кг маси тіла 2 рази на добу протягом 5-7 діб.
Фарматил-200 внутрішньом'язово одноразово у дозі: великій рогатій худобі, телятам 0,025 мл/кг, вівцям, козам 0,05-0,06 мл/кг, свиням 0,05 мл/кг, собакам, котам 0,01-0,05 мл/кг, кролям 0,06- 0,07 мл/кг, індикам 0,025-0,05 мл/кг. Курс лікування 3-5 днів.
Забій тварин на м'ясо дозволяється через 7 днів після останнього введення препарату. Вживання молока в їжу людям дозволяється через 4 дні після останнього введення препарату.
Спектолін - Spectolinum
Властивості: 1 мл розчину містить 50 мг лінкоміцину гідрохлориду моногідрату, 100 мг основи спектиноміцину дeгідрохлориду пентагідрату.
Форма випуску: розчин для ін'єкцій у флаконах по 50 та 100 мл.
Дія: комбінація лінкоміцину і спектиноміціну має підвищений і в багатьох випадках синергічний ефект, діє проти грампозитивних бактерій (зокрема стафілококів, бета-гемолітичних стрептококів, клостридій, збудників правця).
Застосування: лікування інфекцій, викликаних мікроорганізмами, чутливими до лінкоміцину та спектиноміцину, зокрема інфекцій дихальних шляхів, ентериту, бешихи, дизентерії, інфекційного артриту у свиней, телят, овець та кіз.
Дози: препарат використовують для внутрішньом'язової ін'єкції. Свиням вводять з розрахунку 1 мл на добу на 10 кг маси тіла шодня протягом 3—7 днів, телятам 1 мл на добу на 10 кг маси тіла у перший день два рази, у наступні 1-4 дні - один раз на день, вівцям, козам - 1 мл на 10 кг маси тіла щодня протягом 3 днів. Не можна вводити препарат кроликам і морським свинкам.
Антибіотики різних груп
Лінкоміцину гідрохлорид - Lyncomycini hydrochloridum
Властивості: білий кристалічний гіркий порошок, добре розчинний у воді і важко у спирті.
Форма випуску: 30% розчин в ампулах по 1 та 2 мл, капсули по
0,25 г; 2% мазь.
Дія: антимікробна щодо грампозитивних мікробів (стафіло-, стрепто-, пневмококів), анаеробних форм (збудників газової гангрени, правця), у тому числі на штами мікробів, стійкі до інших антибіотиків.
Стійкість мікробів проти лінкоміцину розвивається поступово. Препарат не діє на грамнегативні бактерії та гриби. При введенні внутрішньом'язово або всередину лінкоміцин швидко надходить у різні органи, у тому числі в кістки. Лінкоміцин не слід застосовувати при патології нирок, печінки, а також при вагітності, оскільки при цьому посилюється його токсичність. Можлива поява алергії.
Застосування: зовнішньо - у формі мазі при гнійних інфекціях шкіри та бешисі. Внутрішньом'язово і всередину - при гострих і хронічних остеомієлітах, пневмонії, бронхопневмонії та сепсисі.
Дози:внутрішньом'язово (на 1 кг маси тварини) великій рогатій худобі, свиням і собакам - 10 мг. Всередину - 25 мг два рази на добу через 12 год
Рістоміцину сульфат – Ristomimycini sulfas
Властивості: кремовий порошок, розчинний у воді.
Форма випуску; у герметично закупорених флаконах по 100 та 500 тис. ОД.
Дія: антимікробна до грампозитивних мікробів (стрето-, стафіло- пне вмококів), лістерій, спорових грампозитивних паличок, анаеробів та кислотостійких бактерій. До рістоміцину чутливі мікроби, стійкі проти інших антибіотиків.
Препарат не діє на грамнегативні бактерії та гриби. Діє подразнююче на тканини. Пе всмоктується слизовою оболонкою шлунково-кишкового тракту.
Застосування: при важких септичних захворюваннях, особливо зумовлених стафілококовою інфекцією, стрепто- і пневмококових сепсисах та інших кокових інфекціях, при яких не ефективні інші антибіотики.
Дози: вводять препарат лише внутрішньовенно з розрахунку (умовно) 1 млн - 1 млн 500 тис. ОД на І кг маси на добу. Цю дозу ділять на два введення через 12 год. Розчин готують на стерильному ізотонічному розчині натрію хлориду або на 5%-ому розчині глюкози.
При введенні препарату необхідно стежити за функцією нирок і крові (можлива поява лейкопенії, нефропенії та алергії).
Поліміксину М сульфат – Polimyxini M sulfas
Належить до поліпептидів бактеріального походження.
Властивості: порошок білого кольору, добре розчинний у воді, гігроскопічний.
Форма випуску: у флаконах по 500 тис. і 1 млн. ОД, таблетках по 100 і 500 тис. ОД, мазь в тубах по 10,0; 25, 0 і 50,0 г (1 г – 20 тис. ОД).
Дія. згубна для грам негативних мікробів переважно кишкової групи.
Застосування: при пневмонії, сепсисі, менінгіті, інфекціях шлунково-кишкового тракту, сечових шляхів та хірургічних інфекціях.
Дози:внутрішньом'язово на 1 кг маси тварини (на добу) телятам, ягнятам, поросятам 2-3 мг. Розчин готують на 0,1 %-ому розчині новокаїну або ізотонічному розчині нагрію хлориду (1-2 мл на флакон).
Антибіотики-рифаміиини
Це природні антибіотики, які утворюються грибом Зігеріотусез.
Рифаміцин - Rifamycinu т.
Властивості: продукт життєдіяльності променевого гриба 5ігерЮтусе$ тесікеггапеі. Використовується його натрієва сіль, тому що препарат погано розчинний у воді.
Форма випуску: ампули по 1,5 мл (125 мг) і 3 мл (250 мг) для внутрішньом'язового введення, а також по 10 мл (500 мг) для внутрішньовенного введення.
Дія: активний до грампозитивних бактерій, штамів мікробів, стійких до інших антибіотиків, а також мікобактерій туберкульозу. У великих концентраціях діє на кишкову паличку і протей.
У мікробів швидко з'являється резистентність проти рифаміцину. При введенні всередину майже не всмоктується, а при парентеральному введенні швидко надходить у кров. Препарат не проникає через гематоенцефалічний бар'єр, у великій кількості виділяється з жовчю.
Застосування: зовнішньо - при інфекціях шкіри, м'язів, що викликані грампозитивними коками.
Дози:внутрішньом'язово — при пневмоніях, бронхопневмоніях, плевритах, холециститах з розрахунку 5-15 мг на 1 кг маси тварини двічі на добу (орієнтовно).
Рифампіцин - Rifamicinum .
Властивості: напівсинтетичний препарат рифаміцину. Оранжевий, кристалічний порошок, погано розчинний у воді, розчинний у метанолі, хлороформі та інших органічних розчинниках.
Форма випуску: у капсулах по 0,05 та 0,15 г.
Дія: бактерицидна щодо грампозитивних бактерій і мікобактерій туберкульозу. У максимальних концентраціях препарат діє на деякі грамнегативні бактерії (ешеріхії, клебсіели, синьогнійну паличку та протей).
Рифампіцин добре всмоктується з шлунково-кишкового тракту і легко проникає у всі органи, що дає можливість вводити його всередину. Препарат ефективний до стафілококів, стійких проти інших антибіотиків та має ширший спектр антимікробної дії. Виводиться з організму переважно з жовчю протягом 4-6 год.
Застосування: всередину при пневмоніях, гастроентеритах.
Рифавет - Rifavet Препарат рифампіцину, що застосовується у ветеринарії.
Властивості: масляниста суспензія антибіотика, в 1 мл якої міститься 50 мг рифампіцину.
Форма випуску: флакони з темного скла по 20-30 мл.
Дози: всередину та внутрішньом'язово два рази на добу у дозах (на 1 кг маси тварини) великій рогатій худобі 10 мг (0,2 мл на 1 кг), коням 7,5 мг (0,15 мл на 1 кг), дрібній рогатій худобі, свиням і собакам 10 мг (0,2 мл на 1 кг).
Перед застосуванням препарат перемішують до одержання рівномірної суспензії.
Ангибіотики-цефалоспорини
Цефалоспорини - антибіотики, в основі хімічної будови яких лежить 7-аміноцефалоспоринова кислота.
Особливостями цефалоспоринів є широкий спектр дії, висока бактерицидність, відносно велика у порівнянні з пеніцилінами резистентність по відношенню до бета-лактамаз.
За спектром антимікробної активності і чутливості до бета- лактамаз розрізняють цефалоспорини І, II, III і IV поколінь.
До цефалоспоринів першого покоління (вузький спектр) відносяться цефазолін, цефалотин, цефалексин та ін; цефалоспорини другого покоління (діють на грампозитивні та деякі грамнегативні бактерії) - цефуроксим, цефотіам, цефаклор та ін; цефалоспорини третього покоління (широкий спектр) - цефогаксим, цефтриаксон, цефтазидим, цефогіеразон та ін; четверте покоління - цефепім.
Всі цефалоспорини мають високу хіміотерапевтичну активність. Основною особливістю цефалоспоринів першого покоління є їхня висока антистафілококова активність, зокрема проти пеніциліназо - утворювальних (бета-лактамазоутворювальних), стійких до бензилпеніциліну штамів, щодо всіх видів стрептококів (за винятком ентерококів).
Цефалоспорини другого покоління також мають високу анти- стафілококову активність, зокрема щодо пеніціліностійких штамів. Вони високоактивні щодо ешерихій, клебсієл та протеїв.
Цефалоспорини третього покоління мають більш широкий спектр дії, ніж цефалоспорини першого і другого поколінь, та більшу активність щодо грамнегативних бактерій.
Цефалоспорини четвертого покоління мають особливі відмінності. Подібно до цефалоспоринів другого і третього поколінь, вони стійкі до плазмідних бета-лактамазграмнегативних бактерій, але, крім того, вони стійкі до дії хромосомних бета-лактамаз і на відміну від інших цефалоспоринів виявляють високу активність практично щодо всіх анаеробних бактерій. У відношенні ірампозитивних мікроорганізмів вони дещо менш активні, ніж цефалоспорини першого покоління, і не перевищують за активністю дію цефалоспоринів третього покоління на грамнегативні мікроорганізми, але вони стійкі по відношенню до бета-лактамаз та високоефективні щодо анаеробів.
Цефалоспорини мають бактерицидні властивості і викликають лізис клітин. Механізм цього ефекту пов'язаний з пошкодженням клітинної мембрани бактерій, обумовлений специфічним пригніченням її ферментів.
Перший природний антибіотик цефалоспорин С був виділений з гриба актиноміцета. Потім почали виготовляти напівсинтетичні препарати (цефалотин, цефалорідин, цефалексин, цефалогліцин, цефазолін, цефуроксим та цефотаксим) як похідні 7-аміноцефалоспоранової кислоти, що близька до 6-амінопеніциланової кислоти, з якої одержані напівсинтетичні пеніциліни.
Цефалоспорини стійкі щодо стафілококової пеніцилінази, тому є високоефективними стосовно пеніциліностійких збудників. Стійкість мікробів проти них розвивається повільно.
У практиці ветеринарної медицини застосовують цефалотин для парентерального введення і цефалексин для застосування всередину. Вони діють на коки, кишкову паличку, протей, сальмонел та інші грамнегативні бактерії, порушуючи біосинтез клітинної мембрани.
Використовують їх при респіраторних, шлунково-кишкових захворюваннях та сепсисі.
Цефалотину натрієва сіль — Сер ha Іо t іпі-па tr іит.
Властивості: білий кристалічний порошок добре розчинний у воді.
Форма випуску: у герметично закупорених флаконах по 0,5, 1 та 2 г.
Дія: діє на більшість грампозитивних і грамнегативних мікроорганізмів та не руйнується стафілококовою пеніциліназою.
Препарат вводять внутрішньом'язово та внутрішньовенно (він недостатньо всмоктується слизовою оболонкою шлунково-кишкового тракту). При внутрішньом'язовому введенні через 30 хв виявляють у крові, де він утримується 4—6 год.
Застосування: при гнійно-запальних захворюваннях - сепсисі, перитоніті, інфекціях дихальних шляхів, сечостатевої системи, гнійних інфекціях шкіри, м'язів та кісток.
Дози: (на 1 кг) коням і великій рогатій худобі 10— 15 мг, собакам 5-10 мг. Можливі алергія або нефротоксичні явища. Через подразнюючу дію препарат спричинює біль при внутрішньом'язовому введенні та флебіти і парафлебіти - при внутрішньовенному введенні.
Цефалексин — Се falex іпит.
Властивості: білий з жовтим відтінком порошок специфічного запаху, погано розчинний у воді і нерозчинний у спирті.
Форма випуску: капсули і таблетки по 0,25 г; порошок у банках з темного скла по 35 г препарату з наповнювачем (містить 2,5 г активної речовини).
Дія: препарат можна застосовувати всередину (стійкий проти кислот), має широкий спектр дії. Він швидко, протягом 1,5—2 год, всмоктується слизовою оболонкою шлунково-кишкового 
тракту. Більша кількість препарату виводиться з організму з сечею, частково з жовчю.
Застосування: при захворюваннях, зумовлених стафілококами, стрептококами, пневмококами, шігелами, сальмонелами, кишковою паличкою, стійкими до пеніциліну. Малочутливі до нього протей, мікобактерії туберкульозу, синьогнійна паличка. Проти цефалексину стійкість мікробів розвивається поступово. Вводять препарат всередину чотири рази на добу при пієлонефритах, циститах, інфекціях дихальних шляхів, шкіри м'язів та кісток.
Дози: (на 1 кг) коням, великій рогатій худобі 10-15 мг, собакам - 5—12 мг.
Ц e фалоспоридии - Сер halosporidi пит . Напівсинтетичний антибіотик, одержаний на основі 7-аміноцефалоспоранової кислоти.
Властивості: білий кристалічний порошок, добре розчинний у воді. Розчини світлочутливі
Форма випуску: у флаконах по 0,25, 0,5 та 1 г.
Дія: бактерицидна щодо грампозитивних та грамнегативних кокових форм мікробів, стафілококів, стійких проти пеніциліну, ешеріхій, сальмонел, шігел, спірохет та лептоспір. Препарат не діє на рикетсії, мікобактерії туберкульозу та найпростіші.
При внутрішньом'язовому введенні (розчин готують перед введенням) він нагромаджується у крові та органах у терапевтичній концентрації та утримується протягом 8 год. Виділяється з організму нирками.
Застосування: при гострих і хронічних інфекціях дихальних шляхів, сечостатевих органів, сепсисі, перитоніті та інфекціях м'язів.
Дози: (на 1 кг маси) коням і великій рогатій худобі 10-20 мг, собакам 5-15 мг три рази на добу.
Цефазолін - Се fazol і num
Властивості: білий або жовтуватий порошок, розчинний у воді.
Форма випуску: порошок для приготування розчину для ін'єкції по 0,5, 1 або 2 г у флаконах по 10 флаконів в упакуванні.
Дія: пригнічує синтез клітинної стінки бактерій. Має широкий спектр антимікробної (бактерицидної) дії. Активний щодо грампозитивних мікроорганізмів (стафілококів, більшості стрептококів), грам негативних мікроорганізмів (ешерихій, сальмонел, протею, клебсіел). Стійкі до антибіотика рикетсії, гриби та найпростіші.
При внутрішньом'язовому введенні через 1 год у крові створюється терапевтична концентрація. Протимікробна концентрація зберігається 8-12 год. Добре дифундує у різні анатомічні порожнини і через плацентарний бар'єр. Концентрація у тканині жовчного міхура і жовчі значно вище, ніж в сироватці крові. Виділяється на 90% з сечею у незміненому вигляді.
Застосування: при захворюваннях верхніх дихальних шляхів, септицемії, перитоніті, ендокардиті, остеомієліті, інфікованих ранах і опіках, інфекціях сечостатевої системи та ін. Також застосовують для профілактики хірургічних інфекцій у перед- і післяопераційному періоді.
Дози:внутрішньом'язово (на1кг м.) коням, великій рогатій худобі 10-15 мг: вівцям, козам, свиням 15-20 мг, собакам, кроликам 5- 10 мг з інтервалом 6-8 г.
Для внутрішньом'язового введення препарат розчиняють у 4-5 мл води для ін'єкцій, ізотонічного розчину натрію хлориду або 0,25-0,5 % розчину новокаїну.
Для внутрішньовенного краплинного введення разову дозу препарату розчиняють у 100-250 мл ізотонічного розчину натрію хлориду або 5% розчину глюкози; ін'єкцію проводять протягом 20-30 хвилин (швидкість введення 60-80 крапель на хвилину).
Для внутрішньовенного струминного введення разову дозу препарату розводять у 10 мл ізотонічного розчину натрію хлориду і вводять повільно протягом 3—5 хвилин.
Цефтріаксон - Се ftri ахопит.
Властивості: білий або жовтуватий дрібнокристалічний порошок, слабогігроскопічний, легкорозчинний у воді.
Форма випуску: по 1000 мг препарату у флаконі, по 1 флакону у картонному упакуванні. Один флакон містить 0,5 г або 1 г цефтриаксону натрієвої солі стерильної у перерахунку на цефтріаксон.
Дія: препарат має бактерицидну дію, яка зумовлена його здатністю пригнічувати синтез клітинних мембран мікроорганізмів. Має широкий спектр активності проти грамнегативних та грампозитивних мікроорганізмів, у тому числі штамів, продукуючих бета-лактамазу. Цефтріаксон стійкий проти дії пеніцшііназ і цефалоспориназграмнегативних та грампозитивних бактерій. Він активний проти таких мікроорганізмів, як грампозитивні аеробні мікроорганізми (стафілококи, стрептококи). Більшість штамів ентерококів грамнегативні і аеробні мікроорганізми не чутливі до цефтріаксону.
Застосування: сепсис, менінгіт, інфекції органів черевної порожнини (перитоніт, інфекції жовчних шляхів та шлунково-кишко- вого тракту), інфекції кісток, суглобів, м'яких тканин, шкіри, раньові інфекції, інфекції нирок і сечових шляхів, дихальних шляхів, статевих органів та для профілактики інфекцій у хірургії. Готувати розчини слід безпосередньо перед їх застосуванням.
Протигрибкові Антибіотики
До них належать полієнові сполуки (ністатин, леворин, амфотерицин В, гризеофульвін). Вони діють на клітинні мембрани, синтез та метаболізм нуклеїнових кислот, виявляючи фунгіцидну або фунгіостатичну дію.
Ністатин – Nystatinum
Властивості: жовтуватий гігроскопічний гіркий 
порошок, з характерним запахом, майже нерозчинний у воді, погано - у спирті. Чутливий до високої температури, світла, кислот, лугів, окислювачів та кисню.
Форма випуску: таблетки по 250 та 500 тис. ОД, свічки по 250 та 500 тис. ОД, мазь по 100 тис. ОД в 1 г. У І мг ністатину міститься 4 тис. ОД.
Дія: згубна на патогенні гриби, особливо на дріжджоподібніСапсіісіа. На бактерії препарат не діє. Гіри введенні всередину майже не всмоктується.
Застосування: всередину для профілактики та лікування кандидомікозів, при запаленнях слизових оболонок рота, носа, шлунково-кишкового тракту, сечостатевих органів та легень.
Дози: на 1 кг маси свиням 10-15 тис. ОД, курям 15-20 тис. ОД три рази на добу протягом 7-10 днів. Зовнішньо використовують мазь два рази на добу.
При тривалому застосуванні антибіотиків, особливо тетрацик- линів, левоміцетинів та аміноглікозидів одночасно вводять всередину ністатин, щоб запобігти розвитку кандидомікозу.
Леворин – Levorinum
Продукується грибом Streptomyces levoris Krass.
Властивості: темно-жовтий гігроскопічний порошок, нерозчинний у воді та спирті. Руйнується під впливом світла, лугів та кислот.
Форма випуску: таблетки по 500 тис. ОД; мазь (1 г містить 500 тис. ОД леворину); порошок для приготування суспензії (1:500).
Дія: згубна на дріжджеподібні гриби, особливо з роду Саndidа.
Застосування: зовнішньо (на шкіру) у формі 5% мазі, на слизові оболонки у вигляді суспензії (1:500) (2 г леворину додають до 20 мл 95% спирту, ретельно змішують, поступово додають воду, спочатку 300 мл, а після перемішування до загального об'єму 1 л). Готують суспензію перед застосуванням, попередньо збовтуючи.
Дози: всередину на 1 кг маси вводять три рази на добу свиням 10-15 тис. ОД, курям 15-20 тис. ОД.
Протипоказане застосування леворину при гострих захворюваннях травного каналу негрибкової етіології, хворобах печінки, виразці шлунка, кишечника та вагітності.
Леворину натрієва сіль - Levorinum -па tr і um
Властивості: жовтий або темно-жовтий гігроскопічний порошок, з водою утворює колоїдну масу.
Форма випуску: у флаконах по 200 тис. ОД.
Дія: активний до дріжджоподібних грибів.
Застосування: у формі аерозолю для інгаляцій (100—200 тис. ОД препарату на 5 мл дистильованої води), розчину для зрошування слизових оболонок (200 тис. ОД препарату на 1 мл дистильованої води). Розчини готують перед застосуванням.
Амфотерицин В - Аmphoter ісіпишВ. Антибіотик, що виробляється актиноміцетом.
Властивості: жовто-оранжевий гігроскопічний порошок, нерозчинний у воді і спирті.
Форма випуску:амфотерицинВ для краплинного внутрішньовенного введення у флаконах, які містять 50 тис. ОД амфотицину; порошок у флаконах (по 50 тис ОД), до якого додається флакон з 5% розчином глюкози, для приготування розчину перед внутрішньовенним введенням; у флаконах (без розчинника) - амфотерицин В для інгаляцій; у тубах - мазь, 1 г якої містить 30 тис. ОД препарату.
Дія: на відміну від інших препаратів, амфотерицин В ефективний при глибоких системних мікозах, а також при хронічних формах кандидозу. Але препарат має високу токсичність і здатний кумулюваги. Виділяється із організму нирками (понад 24 год).
Застосування: внутрішньовенно, у вигляді інгаляцій і зовнішньо, тому що введений всередину препарат не всмоктується з шлунково-кишкового тракту. Вводять при генералізованих мікозах собак, а також інших тварин.
Дози: внутрішньовенно (поступово) три рази на тиждень у дозі 0,5 мг на 1 кг маси тварини, 1 мл розчину містить 100-150 ОД. Розчин на 5%-ому розчині глюкози готують перед використанням.
Гризеофульвін - Griseofulvinum Антибіотик, який виробляється плісеневим грибом.
Властивості: білий кристалічний гіркий порошок, погано розч-ий у воді.
Форма випуску: таблетки по 0,125 г; суспензія (1 мл містить 0,1 г препарату); лінімєнт 2,5% ; гризеофульвін-форте - високодисперсна форма, яка у два рази активніша, ніж дрібнодисперсна форма.
Дія:фунгіостатична. При введенні всередину легко всмоктується у кров, досягаючи максимальної концентрації через 4—7 год. У великій кількості препарат нагромаджується у роговому шарі епідермісу, прикореневому шарі волосяного покриву, м'язах та печінці. Виводиться з організму з фекаліями та сечею. Препарат неефективний при актиномікозі і кандидомікозах, може викликати диспепсію, еозинофілію та лейкопенію.
Застосування: при трихофітії собак, кішок, кролів та хутрових звірів.
Дози: 40 мг на 1 кг маси тварини два рази на день кожні 12 год з кормом протягом 3-5 тижнів.
Зовнішньо на уражені місця наносять лінімент у добовій дозі 30 г. При лікуванні тварин гризеофульвіном слід одночасно давати вітаміни (тіамін, аскорбінову кислоту, рибофлавін та нікотинову кислоту).
ФТОРХІНОЛОНИ
Фторхінолони - синтетичні препарати, здатні конкурувати з природними та напівсинтетичними антибіотиками.
Перший хінолон (налідиксова кислота) отриманий випадково в процесі очищення хлорохіну — речовини з антималярійним властивостями. Вона понад 40 років застосовується для лікування інфекцій сечових шляхів.
У подальшому введення атома фтору у хімічну формулу налідиксової кислоти поклало початок новому класу хімічних сполук - фторхінолонів. Першим з цієї трупи був норфлоксацин, активний до грамнегативних мікроорганізмів та ефективний при інфекціях сечостатевої системи. Подальше вдосконалення фторхінолонів призвело до виведення на фармацевтичний ринок у середині 80-х років минулого століття офлоксацину та ципрофлоксацину, які використовували для лікування інфекцій з різною локалізацією та етіологією. Деякі фторхінолони, маючи високу активність, виявили високу токсичність.
Фторхінолони — це група з широким спектром антибактеріальної активності. Вони активні у відношенні як грампозитивних, так і грамнегативних бактерій. Однак щодо анаеробів вони малоефективні. Моксифлоксацин — єдиний з фторхінолонів володіє високою активністю проти анаеробів, причому як неспороутворюючих, так і спороутворюючих. Будучи нетоксичними і дуже ефективними препаратами, фторхінолони відіграють найважливішу роль при лікуванні, в першу чергу, важких інфекцій. Недостатня активність препаратів цього ряду відносно анаеробів легко компенсується застосуванням їх у поєднанні з метронідазолом. Фторхінолони добре зарекомендували себе при лікуванні захворювань сечостатевої системи. Деякі автори виділяють 3 покоління препаратів, інші поділяють фторхінолони на 4 покоління:
Пефлоксацин - Ре floxacinum
Форма випуску: таблетки по 0,2 і 0,4 г в упаковці по 10, 20 і 50 шт; 8% розчин в ампулах по 5 мл (0,4 г в ампулі) в упаковці по 5 і 10 штук. Список Б.
Дія: має широкий спектр антибактеріальної дії, активний до грамнегативних бактерій, крім грамнегативних анаеробних.
Застосування: інфекції дихальних шляхів, органів сечовиділення, остеомієліт та гінекологічні захворювання.
Дози: всередину (мг/кг) коням і великій рогатій худобі 3-8, дрібній рогатій худобі і свиням 5-8, собакам 9-12 мг/кг 2 рази на добу.
Офлоксацин (гарівіл) - Ofloxacinum
Властивості: біло-жовтий порошок, гіркого смаку, малорозчинний у воді або спирті.
Форма випуску: таблетки, покриті оболонкою по 0,2 г в упак. по 10 і 20 шт.
Дія: антибактеріальна, переважно на грамнегативні бактерії. Практично не метаболізується, до 90% виводиться з сечею.
Застосування: при інфекціях дихальних шляхів та органів черевної порожнини, хворобах органів сечовиділення та інфекційних гінекологічних захворюваннях.
Дози: всередину (мг/кг) коням і великій рогатій худобі 2-5, дрібній рогатій худобі і свиням 3-6, собакам 7-8 мг/кг 2 рази на добу.
Ципрофлоксацин - Сі profloxac іпит
Форма випуску: таблетки, покриті оболонкою, по 0,25, 0,5 г та 0,75 г в упаковці по 10, 20 та 100 шт; 0,2 % розчин у флаконах для інфузій по 50 і 100 мл (0,1 і 0,2 г); 1% розчин в ампулах по 10 мл. Список Б.
Дія: має високу бактеріальну активність.
Застосування: інфекції дихальних і сечовивідних шляхів, травного каналу, менінгіт та сепсис.
Дози: всередину (мг/кг) коням і великій рогатій худобі 6-7, дрібній рогатій худобі і свиням 8-10, собакам 12-15 мг/кг 2 рази на добу.
Е нрофлоксацин 10, - 100
Властивості: прозора масляниста рідина від світло-жовтого до темно-жовтого кольору зі специфічним запахом складових компонентів.
1 мл препарату містить100 мг енрофлоксацину.
Допоміжні речовини: пропіленгліколь, спирт бензиловий, вода для ін'єкцій.
Дія: гальмує активність ферменту ДНК-гірази, який бере участь в синтезі ДНК мікробної клітини, в результаті чого швидко проявляє бактерицидну дію, в тому числі на мікроорганізми, резистентні до бета-лактамних антибіотиків, тетрациклінів, макролідів та аміноглікозидів, згубно діє на грампозитивних і грамнегативних мікроорганізмів, таких як: E. coli, Pasteurella spp., Erysipelothrix rhusiopathiae, Staphylococcus aureus, Streptococcus spp., Mycoplasma spp., Campylobacter spp., Klebsiella spp. та інші.
Застосування: при інфекціях дихальних шляхів та органів черевної порожнини, хворобах органів травного каналу (колібактеріоз, сальмонельоз, некротичний ентерит, септицемія, стафілококоз, стрептококоз, мікоплазмоз, псевдомоноз, пастерельоз).
Дози: нутрішньом'язово (свині) або підшкірно (велика рогата худоба, вівці, кози) в дозі 2,5 мл препарату на 100 кг м. тіла один раз на добу протягом 5 діб.
Энрофлоксин-К 5%
Властивості: 10 мл Склад 100 мл препарату містить діюча речовина: энрофлоксацин - 5 р.
Дія:Гальмує активний фермент гиразу, яка бере участь в синтезі ДНК мікробної клітини, внаслідок чого настає швидка бактерицидна дія, Препарат ефективний проти грамнегативних і грампозитивних мікроорганізмів: Е. coli, Salmonellaspp., Campylobacterspp., Haemophilusspp.
Форма випуску Скляні флакони, закриті гумовими пробками під алюмінієву обкатку по 10, 50 і 100 мл
Застосування : 
Велика рогата худоба: лікування тварин, хворих колидиареей, колисептицемией, сальмонельоз, стафілококову інфекцію, мікоплазмоз, викликані мікроорганізмами, чутливими до энрофлоксацину. Свиньи: лікування тварин, хворих пастерелезом, ензоотичною пневмонією, бронхопневмонією, колидиареей, колисептицемией, сальмонельозом, атрофичным ринітом, маститом, метритом, агалактією, викликаними мікроорганізмами, чутливими до энрофлоксацину. Собаки: лікування тварин при захворюваннях шлунково-кишкового каналу, органів дихання, сечостатевої системи бактерійної етіології, викликаних мікроорганізмами, чутливими до энрофлоксацину. Дозування Підшкірно або внутрішньом'язово: велика рогата худоба - 1,0 мл на 20 кг маси тіла 1 раз на добу упродовж 2-3 діб; собаки (підшкірно) - 1,0 мл на 10 кг маси тіла 1 раз на добу упродовж 5-10 діб.
Внутрішньом'язово: свині - 1,0 мл на 20 кг маси тіла 1 раз на добу упродовж 2-3 діб. При частих інфекціях дихальних шляхів, сальмонельозі великої рогатої худоби і свиней дозу подвоюють (1 мл на 10 кг маси тіла) 1 раз на добу упродовж 5 діб.
? ЗАПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ
1.Дайте визначення антибіотиків.
2.Як класифікують антибіотики за механізмом дії?
3.Назвіть групи антибіотиків.
4.Вкажіть класифікацію антибіотиків за спектром дії.
5.Кому належить пріоритет у вивченні антибіотиків?
6.Назвіть розчинники антибіотиків.
7.Перерахуйте джерела отримання антибіотиків
8.Охарактеризуйте практичне застосування антибіотиків?
9.Які препарати з групи пеніциліну застосовують всередину та з якою метою?
10.Які препарати з групи пеніциліну застосовують внутрішньом’язово та з якою метою?
11.Як застосовують антибіотики-поліени?
Сульфаніламідні препарати
План
1.Загальна характеристика сульфаніламідних засобів, їх властивості, дія, застосування.
2.Класифікація препаратів та механізм дії.
2.1. Сульфаніламіди, які застосовують при хворобах нирок та сечовивідних шляхів. Препарати: уросульфан, сульфацил. Дія та застосування.
2.2. Сульфаніламіди, які застосовують переважно при септичних процесах.
Препарати: стрептоцид, стрептоцид розчинний, норсульфазол, норсульфазол розчинний, сульфазин, метилсульфазин, сульфадимезин, етазол, етазол розчинний. Дія та застосування.
2.3. Сульфаніламіди, які застосовують переважно при шлунково-кишкових захворюваннях. Препарати: фталазол, фтазин, сульгін, Дія та застосування.
2.4. Сульфаніламіди тривалої та пролонгованої дії, які порівняно швидко всмоктуються і повільно виводяться з організму (сульфален, сульфапіридазин, сульфадиметоксин, сульфамонометоксин.та ін.).
¨ Література
1. Гальчинська О. К. Фармакологія. – К.: Аграрна освіта, 2013. – 362-380 с.
2.Хмельницький Г.О., Строкань В.І. Ветеринарна фармакологія з рецептурою К.: Аграрна освіта 2001, - 214 - 229 с.
Дата добавления: 2019-02-13; просмотров: 359; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!