Стаття 9. Молодіжне житло та будівництво
1. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування сприяють у наданні та придбанні житла, молодіжному житловому будівництві, створенні молодіжних житлових комплексів тощо (надання цільових адресних субсидій, іпотечного кредитування, впровадження механізмів оренди державного і муніципального житла та інших способів).
2. Повнолітні молоді люди можуть одержувати за рахунок бюджетних коштів:
1) часткову компенсацію відсоткової ставки по іпотечних кредитах, отриманих у державних або комерційних банках;
2) цільові адресні субсидії для будівництва (придбання) власного житла в розмірі від 30 відсотків вартості такого житла.
3)пільгові довготермінові кредити на будівництво (реконструкцію) та придбання житла, на оплату вступних пайових внесків при вступі до молодіжних житлових комплексів, житлово-будівельних кооперативів, а також на створення домашнього господарства. Порядок надання пільгових довготермінових кредитів визначається Кабінетом Міністрів України, при цьому молоді сім’ї, які не мають дітей, сплачують кредит з відсотковою ставкою у розмірі 10 відсотків річних від суми зобов’язань за кредитом (молоді сім’ї, які мають одну дитину, сплачують 5 відсотків річних, а молоді сім’ї, які мають двох і більше дітей - 3 відсотки річних від суми зобов’язань за кредитом.
При народженні дітей у молодої людини, яка отримала кредит, їй може бути надано допомогу для погашення кредиту за рахунок коштів, що залишаються у розпорядженні підприємств, де працює ця молода людина.
|
|
|
3. Держава створює сприятливі умови для вирішення молодими людьми житлового питання, зокрема шляхом:
- розроблення нових фінансово-кредитних програм, спрямованих на розв’язання житлових проблем молоді;
- фінансування будівництва житла для молодих сімей через застосування спеціальних житлово-накопичувальних депозитних рахунків у комерційних банках;
- залучення коштів кредитних спілок на покриття витрат по першому внеску для молодих людей при отриманні кредитів комерційних банків;
- залучення іноземних інвестицій, зокрема кредитів, для подальшого кредитування молодих людей для будівництва (реконструкції) і придбання житла згідно із законодавством.
4. Молода людина, яка переселяється у сільські населені пункти, а також місцева молодь, зайнята в сільському господарстві, переробних, обслуговуючих галузях агропромислового комплексу, соціальній сфері цих населених пунктів, забезпечується житлом і господарськими будівлями за рахунок Державного бюджету України у розмірі не менше ніж 13,65 кв. м на особу. Молодь, яка проживає у сільських населених пунктах, користується також пільгами, передбаченими Законом України «Про пріоритетність соціального розвитку села та агропромислового комплексу в народному господарстві».
|
|
|
5. Органи місцевого самоврядування, спільно із представниками молодіжних організацій, створюють умови для ведення політики формування міського середовища, направленої на створення більш цілісного і менш роздробленого життєвого середовища, сприятливого для соціальної взаємодії і формування якісного громадського простору.
6. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування для надання допомоги молодим людям у доступі до житла здійснюють наступні заходи:
1) при плануванні стратегії житлового будівництва враховують спеціальні житлові потреби молодих людей, які перебувають у складних життєвих обставинах, і залучення їх до процесу вироблення і прийняття відповідних рішень;
2) спрощують процеси отримання житлової допомоги за рахунок інтенсивної координації між державним житлом та іншими відповідними соціальними послугами;
3) сприяють поширенню актуальної інформації про доступне житло та житлову допомогу через відповідні, дружні до молоді, засоби зв’язку та користування існуючими об’єктами громадської інфраструктури, такі як молодіжні центри і місця роботи з молоддю;
|
|
|
4) заохочують і сприяють компетентним органам у розробці змішаного ринку житла, що пропонує повний спектр різноманітних житлових форм, від соціального житла до приватної оренди, відповідно до потреб молодих людей, які починають самостійне життя;
5) вводять у дію механізми для забезпечення мінімальних стандартів безпеки, охорони здоров’я та гігієни у відповідній сфері; інформація щодо таких стандартів і механізмів має максимально поширюватися серед молоді доступними засобами зв’язку;
6) надають місця для тимчасових стоянок із доступом до чистої води, електроенергії та забезпечення належними санітарними умовами для використання молодими особами, які подорожують.
7. Органи місцевого самоврядування проводять політику розвитку житлового господарства і формування міського середовища, залучаючи молодих людей до консультацій за участі депутатів місцевих рад, керівників економічних структур, лідерів спілок і архітекторів, з метою:
1) розробки програми формування більш гармонійного середовища, що сприяє самовираженню особистості і зміцненню реальної солідарності між поколіннями;
|
|
|
2) розробки комплексних і прозорих процесів, які дозволяють молодим людям і їхнім представникам брати участь у плануванні їхнього середовища проживання (у міських спільнотах на рівні району), у якому потреби молодих людей, доступність якісних громадських послуг і соціальних послуг є головними при плануванні життєдіяльності;
3) сформувати злагоджену політику розвитку міського середовища, яка враховує соціальні та міжкультурні реалії мешканців при розробці програм житлового будівництва та/або реконструкції житла;
4) забезпечувати молодіжні організації постійною підтримкою, ресурсами для отримання і реалізації молоддю права голосу, а також сприяти їхньої участі у відповідних дискусіях.
8. У тісній співпраці з молодіжними організаціями, організаціями квартиронаймачів та/або споживчими організаціями, службами комунального господарства і соціальними працівниками органи місцевого самоврядування сприяють розвитку або розвивають у рамках існуючих соціальних структур:
1) місцеві інформаційні служби пошуку житла для молодих людей;
2) місцеві механізми (наприклад, дешеві кредити, системи гарантування орендної платні) надання молодим людям допомоги в забезпеченні житлом;
3) цільові програми в галузі будівництва соціального житла для молодих малозабезпечених сімей.
9. Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування спільно з підприємствами, установами та організаціями розробляють та реалізують програми створення сприятливих житлово-побутових умов для молоді, яка проживає в гуртожитках.
10. При відведенні земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва органи місцевого самоврядування затверджують квоти ділянок, які надаються молодим сім'ям, під будівництво житла.
11. Виконавцем житлових програм з забезпечення молоді житлом є державна спеціалізована фінансова установа, що створена Кабінетом Міністрів України з метою сприяння проведенню державної житлової політики та виконання державних програм забезпечення молоді житлом та інших програм у межах свої повноважень.
Дата добавления: 2019-02-12; просмотров: 108; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!