Стаття 3. Принципи молодіжної політики
1. Принципами молодіжної політики є:
1) позитивний молодіжний розвиток – створення необхідних умов для розвитку молоді; повага до молоді та форм вираження її індивідуальності; врахування потреб та сподівань молоді, обставин, у яких вона перебуває; гарантованість прав і свобод молоді, рівний доступ до послуг, що передбачені законодавством; рівні можливості громадських організацій, що працюють із дітьми та молоддю, у доступі до державної підтримки їхньої діяльності;
2) субсидіарність – децентралізація молодіжної політики і самоврядування молодіжних громадських організацій; гарантії та пільги для молоді мають бути обґрунтованими; діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування є допоміжною щодо дій батьків або осіб, що їх замінюють, у тому, що стосується утримання та виховання дітей і підлітків, а також відносно свободи дій молодих людей щодо самостійного забезпечення своїх потреб, освіти чи роботи;
3) міжсекторна взаємодія – горизонтальна співпраця органів державної влади та органів місцевого самоврядування у вирішенні питань, пов’язаних із молоддю; координація державної молодіжної політики з молодіжною політикою Європейського Союзу, Ради Європи, ООН та інших міжнародних інституцій, які працюють із молоддю;- це теж міжсекторна взаємодія?
4) партнерська співпраця – державно-приватне і соціальне партнерство, поєднання державних і громадських інтересів у формуванні та реалізації молодіжної політики, зокрема через діяльність молодіжних консультативних рад;
|
|
|
5) обґрунтованість визначення потреб молоді – оцінювання потреб молодих людей на основі репрезентативних соціологічних досліджень, відомчої та статистичної інформації;
6) добровільна участь молоді – участь молоді в молодіжній роботі за власним бажанням і без примусу; заохочення волонтерської діяльності серед молоді;
7) мобільність і гнучкий підхід – спрямованість на взаємодію з молодими людьми у місцях їхнього перебування, що включає вуличну роботу, індивідуальну допомогу або консультації, групову і громадську роботу; заохочення і підтримка обмінів із країнами Європи та з іншими країнами світу у сферах праці, освіти і навчання молоді;
8) доступність – гарантована можливість саморозвитку та участі у молодіжній роботі у найбільш зручний для молодої людини час.
РОЗДІЛ ІІ.
НАПРЯМИ РЕАЛІЗАЦІЇ МОЛОДІЖНОЇ ПОЛІТИКИ
Стаття 4. Основні напрями реалізації молодіжної політики
1. Основними напрямами реалізації молодіжної політики в Україні є:
1) культурний розвиток і мобільність молоді, міжнародне молодіжне співробітництво;
|
|
|
2) національно-патріотичне виховання і громадянська освіта молоді;
3) здоров’я і фізичний розвиток, статева освіта молоді;
4) зайнятість і працевлаштування молоді;
5) молодіжне житло і будівництво;
6) соціальна підтримка молоді, яка перебуває у складних життєвих обставинах, молодих сімей;
7) доступ до інформації, правовий захист молоді.
Стаття 5. Культурний розвиток і мобільність молоді, міжнародне молодіжне співробітництво.
1. Органи державної влади у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку та органи місцевого самоврядування забезпечують:
1) включення молоді до процесів збереження та актуалізації культурної спадщини України, інноваційного розвитку творчої та мистецької освіти, сприяння творчій самореалізації молодих людей;
2) рівні можливості для творчої діяльності та отримання доступу до культури в усіх її формах;
3) включення молодих людей у процес розробки заходів, спрямованих на участь молоді у культурному житті, творчій діяльності, доступі до знань;
4) розробку та реалізацію заходів із підтримки та заохочення талановитих молодих людей у галузі культури та мистецтва;
5) виявлення і підтримку молодих талантів шляхом проведення конкурсів і фестивалів на місцевому, регіональному та національному рівні.
|
|
|
2. Молоді люди, які є учнями або студентами навчальних закладів, молоді люди, які перебувають у складних життєвих обставинах, мають право на безоплатне або пільгове користування об’єктами культури. Порядок надання зазначених пільг та джерела фінансування встановлюються Кабінетом Міністрів України та органами місцевого самоврядування.
3. Держава сприяє розвиткові молодіжного туризму, молодіжним міжнародним обмінам. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування можуть встановлювати для молодіжних та дитячих туристичних груп пільги у користуванні транспортними, готельними, культурними та іншими послугами. Порядок надання зазначених пільг та джерела фінансування встановлюються Кабінетом Міністрів України, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування.
4. Для молодих людей, на яких поширюється статус малозабезпеченої сім'ї, встановлюються пільгові тарифи на користування окремими видами транспорту в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Органи місцевого самоврядування сприяють розвитку транспорту в сільській місцевості і підвищення мобільності молоді у сільській місцевості.
|
|
|
5. Система заходів з реалізації міжнародного молодіжного співробітництва передбачає:
1) підтримку створення міжнародних молодіжних громадських організацій і участі української молоді та молодіжних об’єднань у міжнародних заходах, а також організації та проведення таких заходів;
2) реалізацію програм молодіжних обмінів;
3) розвиток зв’язків молодіжних громадських організацій України із молодіжними громадськими організаціями закордонних українців.
6. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування сприяють міжнародному молодіжному співробітництву шляхом:
1) заохочення молодих людей, молодіжних громадських організацій та організацій, що працюють з дітьми та молоддю, навчальних закладів до активної участі в міжнародній діяльності, зокрема в органах міжнародного молодіжного співробітництва та у всіх видах молодіжних обмінів;
2) укладання та реалізацію у встановленому порядку міжнародних договорів про молодіжні міжнародні обміни;
3) надання допомоги організаторам і учасникам міжнародних молодіжних обмінів в отриманні інформації у цій сфері;
4) організаційну та фінансову підтримку в організації та проведенні міжнародних молодіжних візитів, що сприяють вивченню мов, розвитку дружніх і ділових відносин між країнами, обміну досвідом у галузі молодіжної політики, у сферах культури, освіти, науки, туризму, спорту та інших сферах;
5) підтримки різних форм міжнародного молодіжного співробітництва та спільних проектів, а також через участь молоді у міжнародних заходах на рівні Європейського Союзу та Ради Європи; поширення інформації про міжнародне фінансування у сфері молодіжної політики та інформування молодіжних громадських організацій про такі можливості.
Дата добавления: 2019-02-12; просмотров: 125; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!