Стаття 2. Мета та завдання, цільові групи та галузі впливу молодіжної політики
Законопроект «Про молодь»
________________________________________________________________
Цей Закон визначає мету та завдання, основні принципи і напрями реалізації молодіжної політики в Україні, основи державної підтримки молоді як базової стратегічної цінності суспільства та її участі в житті держави, участь молоді в реалізації молодіжної політики, особливості організаційних і правових засад утворення та діяльності молодіжних громадських організацій та організацій, які працюють із дітьми та молоддю, інфраструктуру молодіжної політики та загальні засади фінансування заходів щодо її реалізації.
РОЗДІЛ І.
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Визначення термінів
1. У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються у наступному значенні:
1) молодь, молоді люди – фізичні особи віком від 14 до 35 років;
2) молодіжна політика – складова політики держави, сукупність соціальних, національних, соціокультурних ідей, принципів та моделей розвитку, спрямована на створення сприятливих умов для повноцінного становлення особистості молодої людини, її успішної інтеграції у суспільне життя, а також на її залучення до управління на місцевому, регіональному і національному рівні; ґрунтується на моделі відкритого розвитку, що спонукає молодих людей проявляти ініціативу, самостійно визначати власні цілі та цінності, бути залученими і мати змогу визначати пріоритети та методи здійснення молодіжної політики;
|
|
|
3) молодіжна робота – діяльність молодіжних працівників, молодіжних громадських організацій, організацій, що працюють з дітьми та молоддю, з реалізації заходів молодіжної політики, що проводиться разом із молоддю та орієнтована на її всебічний розвиток;
4) неформальне молодіжне об’єднання – група молодих людей об'єднаними спільними інтересами;
5) молодіжна громадська організація – об'єднання молодих людей, метою яких є здійснення діяльності, спрямованої на реалізацію творчих здібностей, задоволення та захист своїх законних соціальних, економічних, творчих, духовних та інших спільних інтересів;
6) організація, що працює з дітьми та молоддю – громадське об’єднання чи благодійна організація, установчі документи яких визначають одним із завдань роботу з дітьми та молоддю;
7) молодіжна рада – спілка молодіжних громадських організацій, що утворюється в порядку, передбаченому Законом України «Про громадські об’єднання»;
8) молодіжна консультативна рада – консультативно-дорадчий орган з питань реалізації молодіжної політики, до складу якого обрані або делеговані молоді люди та утворюється при Кабінеті Міністрів України, місцевих державних адміністраціях та органах місцевого самоврядування;
|
|
|
9) молодіжний працівник – це професійно підготовлений фахівець, що має необхідні кваліфікації у сфері молодіжної політики та неформальної освіти і надає підтримку у впровадженні молодіжної політики зацікавленим сторонам, сприяє включенням в молодіжну політику молодіжних організацій та неформальних груп молоді, надає допомогу у налагодженні діалогу між різними суб’єктами молодіжної політики;
10) молодіжний центр – неприбуткова установа, що здійснює молодіжну роботу через молодіжних працівників з метою реалізації молодіжної політики;
11) громадянська освіта – це освіта, спрямована на формування компетенцій, пов'язаних з реалізацією особою своїх прав і обов’язків як члена суспільства, усвідомлення цінностей різноманітності та участі у суспільному житті задля підтримки і захисту демократії, її основних свобод та прав людини. Громадянська освіта може здобуватися у формальній, неформальній та інформальній освіті; у формальній освіті компетенції громадянської освіти можуть визначатися стандартами освіти;
12) національно-патріотичне виховання молоді – систематична і цілеспрямована діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування, молодіжних громадських організацій та неформальних молодіжних об’єднань для формування у молоді національно-патріотичної свідомості, почуття любові до України, готовності до виконання громадянських і конституційних обов’язків;
|
|
|
13) молода сім'я – молоді люди, які перебувають у шлюбі між собою;
14) інституційний розвиток молодіжних громадських організацій – стійкий комплексний розвиток молодіжної громадської організації з метою створення, розподілу та використання людських, матеріальних та фінансових ресурсів для участі в реалізації молодіжної політики.
2. Терміни, визначення яких не наведено в цьому Законі, використовуються у значеннях, передбачених законодавством України.
Стаття 2. Мета та завдання, цільові групи та галузі впливу молодіжної політики
1. Метою молодіжної політики є забезпечення умов, необхідних для розвитку й самореалізації молоді, її формування як здорових та відповідальних особистостей; підготовки молоді до самостійності та професійної діяльності, виховання активних громадян, носіїв позитивних змін у суспільстві та державі.
2. Основними завданнями молодіжної політики є:
|
|
|
1) збір, обробка та систематизація інформації щодо становища молоді та з’ясування потреб молоді у сфері освіти, здоров’я, праці та в інших сферах суспільного життя, з метою своєчасного інформування інституцій, причетних до роботи з молоддю для формування стратегічних напрямків молодіжної політики та удосконалення її нормативно-правової бази;
2) формування пріоритетів та стратегічних напрямків у роботі з молоддю та забезпечення логістичної, інформаційної та фінансової підтримки програм, ініціатив та проектів, що здійснюються за цими напрямками;
3) координація зусиль та заохочення співпраці між органами державної влади та органами місцевого самоврядування, молодіжними громадськими організаціями та молодіжними працівниками; заохочення та підтримка інститутів громадянського суспільства до вирішення цілей та завдань молодіжної політики; роз’яснювальна робота щодо умов членства молоді у громадських об’єднаннях;
4) гарантування прав молодих людей через створення системи соціальних послуг і соціальної підтримки молоді та молодих сімей;
5) сприяння вихованню молоді як відповідальних і активних громадян, котрі відстоюють демократичні цінності; розвиток почуття гордості за країну через сприяння самовиховання молоді, поваги до військової служби та готовності до захисту Батьківщини, поваги до законодавства; створення системи стимулів для тих молодих людей, що проявляють громадянську активність, досягають успіхів у різноманітних сферах суспільного життя;
6) формування громадянської свідомості, соціальному включенню і солідарності всіх молодих людей; створення і забезпечення можливостей для соціального становлення молоді, більш активного залучення її у вирішення соціально-економічних, культурних, правових, екологічних та інших проблем;
7) сприяння інтеграції молоді до європейського та світового демократичних просторів;
8) утвердження серед молоді поваги до культурного та історичного минулого українського народу, ; активна протидія поширенню в молодіжному середовищі антиукраїнських явищ, а також маніпулюванню інформацією, фальсифікації історії України;
9) інформаційна, організаційна та фінансова підтримка ініціатив молоді; забезпечення рівних можливостей використання інформаційного простору, реалізації та захисту прав і законних інтересів молодих людей; популяризація ініціативності та творчості серед молоді; допомога молоді у реалізації й самореалізації творчих можливостей та ініціатив; створення умов для забезпечення реалізації інших конституційних прав молоді та її громадянських обов’язків;
10) забезпечення умов для всебічного і гармонійного розвитку особистості, підготовки до самостійного життя молоді через забезпечення рівних умов і можливостей для отримання якісної освіти, професійного навчання, перепідготовки, працевлаштування і зайнятості молоді; надання кожній молодій людині можливостей з навчання, духовного і фізичного розвитку; створення сприятливих умов для працевлаштування молоді, в тому числі і за допомогою державної підтримки молодих підприємців;
10) підвищення рівня свідомого ставлення молоді до здорового способу життя, популяризація і підтримка розвитку фізичного виховання молоді; створення умов та рівних можливостей для отримання якісних медичних послуг; попередження правопорушень протидія насильству та соціально небезпечним формам поведінки в молодіжному середовищі;
11) розвиток молодіжної інфраструктури, розширення та ефективне використання мережі молодіжних центрів, молодіжних таборів, позашкільних установ, фізкультурно-оздоровчих закладів та закладів культури.
3. При формуванні молодіжної політики враховуються інтереси всіх груп молоді, в тому числі закордонних українців, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, етнічного та соціального походження, громадянства, сімейного та майнового стану, мови, місця проживання (села чи міста) або інших ознак, які були, є та можуть бути дійсними або припущеними, і здійснюється органами державної влади та органами місцевого самоврядування, установами та об’єднаннями громадян.
Дата добавления: 2019-02-12; просмотров: 112; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!