А) Інсценізоване знайомство з «племенами»;



Б) конкурс на найкраще розфарбування та костюми.

Хочемо нагадати, що крім справжніх назв індійських племен –Сіу, Апачі, Могикани, Дакоти, Гурони і т. д. – деякі зовсім знайомі слова можуть звучати по-індіанськи, а саме: «Черевики», «Вітрогони», «Антрекоти», «Компоти», «Босоноги»... Які назви будуть носити ваші «індійські» племена, залежить від вашої фантазії.

Отже, у призначений строк кожне плем'я протягом 5—7 хвилин (іноді час може бути зменшено) розповідає у короткій інсценізованій програмі про своє «індіанське» буття, виконуючи ритуальні танці, пісні та знайомлячи присутніх зі своїм «епосом». Старійшини оцінюють інсценізацію і визначають переможців та призерів цього конкурсу. Оскільки в цій частині Дня Великого Свята «плем'я» бере участь у повному складі, журі оцінює також розфарбування та роботу художників-костюмерів і бутафорів. 

В) Конкурс на кращий індіанський танець у супроводі індіанської пісні.

Кожний танець триває не більше 2 хвилин. Спів супроводжують музиканти, що б'ють у тамтами та грають на «флейтах» або інших інструментах. Слова пісень можуть бути написані будь-якою мовою, включаючи «індіанську».

Дуже важливо, щоб майданчик, на якому виконуються танці, був очищений від предметів, які могли б травмувати виконавців.

Г) Конкурс стрільців з лука на приз імені Орлиного Ока.

На відміну від попередніх конкурсів Дня Великого Свята для проведення цих змагань потрібно приготувати мішені та луки зі стрілами (при вдалій організації луки та стріли виготовляються «індіанцями», тільки не забувайте при цьому про охорону природи).

Мішенню можуть слугувати повітряні кульки, заздалегідь закріплені на натягнутій мотузці на відстані 10—12 метрів від «вогневого рубежу». Кожний стрілець, який представляє певне плем'я, має 3 спроби для ураження кульок стрілами. У разі однакової кількості поцілених мішеней переможець визначається у додаткових пострілах. Будьте обережні під час проведення цього конкурсу. Пам'ятайте, що крім Орлиного Ока, індіанські племена можуть носити назви Крива Рука та Скажена Стріла.

Цей конкурс можна поєднати  з іншим, а саме:

Д) конкурсом на точну переправу «зброї» через Крокодилову річку

Для проведення цього конкурсу від кожного племені вибирають двох найспритніших воїнів або індіанок. Попередньо слід приготувати таке знаряддя:

1. Жердина 4—5 метрів довжиною з прив'язаною на одному з її кінців мотузкою. Жердина готується одна, але якщо буде можливість, їх може бути стільки, скільки і племен.

2. Мотузка, 20 метрів.

3. Секундомір.

4. Рогачі (2 або більше).

На відстані 7-9 метрів один від одного встановлюють 2 рогачі, приблизно такі, як іноді використовують у туристських походах для облаштування вогнища. Між ними, точно посередині, розташовується жердина так, щоб один її кінець з прив'язаною мотузкою лежав на рогачі, загнаному в землю. Трохи вище закріплюють мотузку так, щоб жердину можна було підтягувати з будь-якого боку. Біля обох рогачів розташовуються «індіанці». Один з них мотузкою прив'язує до жердини лук і подає сигнал до включення секундоміру й початку переправи зброї.

Уявіть собі, що між індіанцями — ріка, повна небезпечної риби піранії або страшних кайманів, які не залишають хоробрим воїнам шансів переправитися вбрід. Після включення секундоміру один із воїнів – той, що закріпив лук на жердині – поступово «видає» мотузку, а другий підтягує її. Обидва «воїни» намагаються поставити жердину зі зброєю вертикально, після чого обережно опустити її на протилежний берег так, щоб жердина точно лягла на рогач. Переможцем вважається плем'я, яке на виконання цього складного завдання витратить найменше часу. Зброя, що падає з жердини, поверненню не підлягає, а «плем'я» отримує оцінку «нуль». Якщо жердина лягла мимо рогача, племені нараховується одна хвилина штрафу. Під час конкурсу «індіанцям» категорично забороняється виходити у простір між рогачами: «крокодили» не  жартують. До того ж і жердина може впасти.

Е) Конкурс на краще наслідування «індіанцем-розвідником» голосів тварин та птахів.

Без вміння  імітувати лісові голоси не може обійтися жоден розвідник.

Тож приготуйте для цього конкурсу 10-15 табличок із назвами звірів та птахів. Переверніть таблички написами донизу. У кожного розвідника, який представляє окреме плем'я, є три спроби витягнути свій жереб. Після кожної спроби «індіанець» показує свою вправність. Перемагає найвправніший.

Розвідники, тим більше індіанські, — люди дуже спостережливі, тому запропонуйте їм спробувати відтворити голоси (звуки) тварин: удава, жирафа, крокодила, кондора, жаби і т. д. Звичайно, ви не знаєте, які саме звуки видають ці тварини. Ви не знаєте, а розвідники-індіанці повинні знати.

Є) Конкурс безшумного кроку.

Чи бачили ви, як підкрадається до своєї жертви лев або рись? Нечутно, неквапливо, ледве торкаючись лапами землі, ліанових сплетінь, стовбурів дерев, наближається звір до здобичі для того, щоб в одну мить відштовхнутись, випростати у повітрі гнучке тіло і уп’ястися зубами в шию своєї бідолашної «вечері». Здається, так само — тихо і по-хижому — рухалися герої пригодницьких книжок про індіанців.

Щоб перевірити, чий крок найнечутніший, треба зробити так: до мотузки довжиною 20-25 метрів, за допомогою ниточок прикріплюється все, що може брязкати, дзвеніти і взагалі видавати будь-які звуки при необережному торканні. Мотузку натягують на висоті 1-1,2 метри над майданчиком. На землі під мотузкою залишають вузеньку доріжку шириною 30-50 см, обмежену мотузками, натягнутими на невеликій висоті чи закріпленими на них такими ж «співучими» предметами. Індіанець у кожній руці тримає спис (адже він підкрадається до удаваного ворога або тварини). На проходження дистанції «стежкою грому» (20-25 м) кожен «воїн» має не більше З0-40 секунд. Перемагає найтихіший.

Не забудьте прибрати після конкурсів усе, що може після індіанських забав перетворитися на сміття!


Дата добавления: 2019-02-12; просмотров: 238; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!