Проведення прогулянок з дошкільниками
ДЕПАРТАМЕНТ ОСВІТИ І НАУКИ
КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ
КИЇВСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ ПЕДАГОГІЧНИХ КАДРІВ
КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ «ЦЕНТР ТВОРЧОСТІ ДІТЕЙ ТА ЮНАЦТВА КИЇВЩИНИ»
ІРИНА ЛИЧАК
ЮНІ
ТУРИСТИ-КРАЄЗНАВЦІ
методичний посібник
2013
Рекомендовано Вченою радою Київського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів до участі у П’ятій національній виставці-презентації
«Інноватика у сучасній освіті»
(протокол №____ від _____________ 2013 року)
Юні туристи-краєзнавці» (методичний посібник): методичні рекомендації щодо організації туристсько-краєзнавчої роботи з дітьми дошкільного віку/ Ірина Личак – Біла Церква, 2010. – 102 с.
Даний методичний посібник містить рекомендації щодо організації туристсько-краєзнавчої роботи з дітьми дошкільного віку, а саме: рекомендації щодо проведення походів, екскурсій, рухливих ігор, спортивних занять. До збірника поміщено навчальну програму «Юні туристи-краєзнавці» та рекомендації щодо її виконання, а також сценарії відкритих занять, свят, зустрічей.
Посібник рекомендовано керівникам гуртків, вихователям дошкільних закладів.
Зміст
| 1. | Вступ | 4 |
| 2. | Проведення прогулянок з дошкільниками | 11 |
| 3. | Навчальна програма гуртка «Юні туристи-краєзнавці» | 16 |
| 4. | Методичні рекомендації щодо проведення ігор у походах та на тренуваннях з дошкільниками | 30 |
| 5. | Методичні рекомендації щодо проведення рухливих ігор | 40 |
| 6. | Методичні рекомендації щодо виховання у дітей мотивації до здорового способу життя | 45 |
| 7. | Навчання елементам картографії дошкільників | 48 |
| 8. | Навчання ходьбі на лижах | 54 |
| 9. | Проведення вправ з дихальної гімнастики з дітьми дошкільного віку | 68 |
| 10. | Знай, люби, бережи! (еколого-психологічний тренінг) | 74 |
| 11. | Музейна подорож «Моя Україна – єдина родина» | 79 |
| 12. | «Свято печеної картоплі» | 83 |
| 13. | Свято «Туристськими стежками» | 89 |
| 14. | Всесвітній День Землі | 95 |
| 15. | Рекомендована література | 100 |
|
|
|
Вступ
Дитячий туризм – це, насамперед, здоров'я дітей, їх фізичний гарт, рух, а також захоплюючий вид активного відпочинку. Краєзнавство – живе пізнання навколишнього світу, поглиблене ознайомлення з найближчим природним і соціальним середовищем, метою якого є виховання в дітей ціннісного ставлення до природи, людей, минулого і сьогодення.
Ще на початку ХХ століття видатний діяч у галузі дошкілля А. Симонович надавала великого значення саме краєзнавству у вихованні дітей дошкільного віку. У своїй книзі «Детский сад» вона зазначила: «Власне краєзнавство починається в дитячому садку. Це низка систематичних бесід, прогулянок, спостережень, попередньо добре обдуманих вихователем, які ведуть до свідомого ознайомлення з батьківщиною і готують дитину до розуміння географії, космографії, астрономії… Краєзнавство не слід розуміти так, ніби воно просто ознайомлює дитину із довкіллям. Краєзнавство вибирає тільки ті предмети з життя людей, які можуть дати дитині певні моральні розумові сили». В. Сухомлинський також відмічав: «Краса природи рідного краю виховує витонченість почуттів, допомагає відчувати красу людини». Він вважав за необхідне вводити малюка в навколишній світ природи так, щоб кожного дня дитина відкрила у ньому для себе щось нове, щоб росла дослідником, щоб кожний її крок був мандрівкою до витоків чудес у природі, загартовував волю.
|
|
|
Краєзнавчо-туристська діяльність охоплює одразу три компоненти: оздоровчий, виховний і пізнавальний, тобто передбачає гармонійний розвиток особистості.
Надійний засіб фізичного розвитку – дитячий туризм, крім того має багато функцій:
- турпохід – це засіб для закріплення гігієнічних навичок, прищеплення дітям правил особистої гігієни. У поході наочно виявляється користь чистоти та охайності;
- самообслуговування – вміння правильно користуватися одягом, взуттям, спорядженням. Тут – невичерпні можливості виховання у дітей охайності, організованості, від яких залежить самопочуття та благоустрій туриста під час мандрівки;
- трудове виховання не обмежується лише формуванням відповідних туристських вмінь, навичок самообслуговування та культурно-гігієнічних навичок. Тут діти знайомляться з суспільно корисною працею. Під час походів юні туристи не лише засвоюють елементарні прийоми побутової праці, а й вчаться узгоджувати спільні дії в роботі;
- туризм має на меті виховання колективістів, тобто людей, які вміють, долаючи труднощі та перешкоди, поділяти радість та біль оточуючих;
- туристу невідомий дефіцит спілкування, у нього завжди багато друзів.
Краєзнавчо-туристська діяльність відіграє велику роль і в освітньо-оздоровчому процесі. Регулярні прогулянки-походи, цільові прогулянки, переходи, екскурсії різної тривалості та інтенсивності з подоланням перешкод розвивають у дітей витривалість, перебування протягом тривалого часу на свіжому повітрі в русі загартовує організм, проведення на місці привалу ігор-естафет, рухливих ігор, змагань, подолання смуги перешкод та інших рухливих завдань на маршруті удосконалює рухові вміння дітей, розвиває їхні фізичні якості. Така діяльність збагачує, урізноманітнює педагогічний процес, її елементи органічно переплітаються з іншими видами діяльності дітей. Спираючись на базові знання малюків з різних розділів програми, краєзнавчо-туристська діяльність поглиблює весь процес розвитку дитини (інтелектуальну, моральну, психічну, фізичну, розумову, вольова, емоційну сфери), формує глибокі та системні знання про навколишній світ у взаємозв'язках і залежностях. Різноманітність тем, методів, засобів та форм сприяє виявленню особистісних якостей дітей, їхніх нахилів та здібностей.
|
|
|
|
|
|
Краєзнавчо-туристська діяльність також дає можливість сформувати у дітей первинний досвід. Кожна подорож – це нові враження, знаходження нового у знайомому, знайомого у новому, проникнення у світ прекрасного.
Займаючись з дітьми туризмом і краєзнавством, ми їх вчимо:
- жити в єднанні з природою, бути здоровими та щасливими;
- з розумінням та добротою ставитися до всього, що нас оточує, в першу чергу – до природи;
- любити працю;
- з повагою ставитися до людей іншої нації;
- бути бережливими;
- бути добрими.
У своїй роботі слід використовувати ті форми та методи, які полюбляє дітвора. В першу чергу, це ігри. Вони мають величезне значення у житті дітей: гра – це їх природна потреба, «як дитина грається, так вона буде робити» (А.С. Макаренко).
Шановні колеги! Грайтеся з дітьми, але грайтеся «по правді», на рівних.
Також у своїй роботі слід використовувати спостереження.
Малеча любить вчитися, особливо, якщо її вчать старші діти. Дайте їм і цю можливість. Діти люблять пізнавати нове, набувати вміння, часто роблять це, наслідуючи авторитетних для них людей, чи старших. Деякі туристичні заходи проводьте разом з туристами-старшокласниками, нехай малята копіюють їх.
Малята люблять бути самостійними. Це якнайкраще відповідає нашим завданням організації навчання та виховання.
Щоб організувати дії дітей в грі, слід ввести рангові обов'язки туристських і краєзнавчих знавців, вони дуже прості і доступні для малят.
У дитячому садку знавці можуть бути на одному рангу. Під час перших прогулянок всі діти стають знавцями туристських шляхів, під час прогулянки на зліт туристів інших груп – знавцями-вболівальниками, під час прогулянки «В гостях у туристів-старшокласників» - знавцями рюкзака. Готуючись до прогулянки чи іншого туристського заходу, виділяємо найвагоміше, з нашої точки зору, питання, і робимо всіх дітей знавцями цього питання. Наприклад, збираючись до музею чи театру, ми пропонуємо дітям стати знавцями правил поведінки в музеї чи театрі. В залежності від розвитку дітей, деяким можна дати доповнюючий другий ранг. Наприклад, всі діти – знавці рюкзака, а окремі – знавці віршів про природу, квіти, весну і т.п.
Наше завдання – досягти того, щоб на кожному з етапів туристсько-краєзнавчої справи працювала сама дитина. Тільки тоді, разом з батьками, ми можемо різнобічно вивчити дитину, направити її дії в бажаному напрямку, виявити творчі здібності і можливості, розпізнати обдарування й таланти.
Як тільки вирішили займатися із дошкільниками туризмом та краєзнавством, треба готувати батьківські збори, щоб пояснити батькам значення краєзнавчо-туристської діяльності для різнобічного розвитку.
На батьківських зборах слід порушувати такі питання:
- Що таке туризм та краєзнавство. Туризм та краєзнавство як предмет виховання на кращих традиціях сім'ї та батьківщини.
- Принцип роботи: самостійні (настільки це можливо) дії дітей.
- Навчання дітей під час цільових прогулянок та інших туристських і краєзнавчих справ:
- Дивитись, спостерігати, фіксувати побачене (замальовувати), розповідати про побачене;
- бути здоровими та загартовувати свій організм, в тому числі і природними засобами;
- бути гуманними, толерантними;
- знати та дотримуватися правил і законів туристів;
- вміти забезпечити свою безпеку під час прогулянок;
- любити і свідомо охороняти природу, допомагати всьому живому.
- Намагання закласти в дитині основи духовності, вміння спілкуватися з людьми, природою, помічати і творити красу.
- Навчання працювати весело, із задоволенням, люблячи свою роботу і милуючись результатами своєї праці.
Що ж потрібно від самих батьків? По-перше, практична допомога, а саме: зшити чи придбати сумку-планшет для альбому та олівців, рюкзачок, зробити туристське сидіння. Ці речі стануть у пригоді і в школі. На наступних етапах дуже важлива співпраця батьків і педагогів, від чого залежить ефективність вирішення поставлених завдань. Участь батьків в краєзнавчо-туристській діяльності дітей допоможе їм побачити свою власну дитину з нового боку, і, головне, духовно зблизитися з нею.
Про планування нового туристсько-краєзнавчого заходу і необхідну допомогу в його проведенні батьків повідомляють завчасно (для цього має бути відведена спеціальна дошка). Але батьки не повинні щось робити замість своєї дитини.
На етапі підготовки туристсько-краєзнавчої справи діти:
- одягаються відповідно до сезону;
- стають знавцями і починають грати-діяти;
- розповідають батькам про наступну прогулянку чи туристсько-краєзнавчу справу;
- якщо потрібно, попередньо роблять замальовки відповідно до рангів;
- ведуть розповідь за своїми малюнками;
- розробляють емблеми;
- готують спорядження.
На етапі проведення туристсько-краєзнавчої справи дошкільники:
- проходять визначений маршрут;
- діють відповідно до теми прогулянки (справи);
- ведуть спостереження;
- виконують обов’язки знавців (якщо призначені).
На етапі підведення підсумків:
- складають міні-звіт про прогулянку (малюнки, усна розповідь, доробки і т.д.);
- допомагають прикрашати місце підведення підсумків.
Проведення прогулянок з дошкільниками
До прогулянок (діти називають їх «походами») готуємося старанно та заздалегідь. Привчаємо дітей одягатися відповідно до сезону, але звертаємо увагу на те, що одяг повинен бути достатньо теплим, зручним і не стримувати рухів. Білизна та шкарпетки мають бути зшерстяної чи бавовняної тканини. Особлива увага звертається на взуття, розношене по нозі, на неслизькій підошві. Діти також повинні знати, що не можна йти у вологому взутті: можна натерти ноги, застудитись, не можна йти у взутті на босу ногу, тому потрібно з собою мати запасні шкарпетки.
Прогулянка починається з шикування. Попереду ставте більш слабких дітей, з ними – дорослий-направляючий. У кінці колони стоять більш сильні діти із дорослим-замикаючим. Третій дорослий – керівник прогулянки. Бажано дітям пояснити, чому саме так ми шикуємося. Відстань між дітьми під час руху – приблизно 1 метр. Чому? Щоб кожен був у змозі помітити перешкоду і подолати її.
Темп руху залежить від рівня фізичної підготовки дітей, він повинен бути таким, щоб малюки в кінці прогулянки почували приємну втому, а не цілковите стомлення.
Щоб регулювати навантаження малят під час туристських прогулянок пропонуємо таку таблицю.
Зовнішні ознаки втоми (за С.Н. Хрущовим)
| Ступінь втоми | ||
| Звичайний | Середній | Перевтома |
| Невелике почервоніння обличчя | Значне почервоніння обличчя | Різке почервоніння, блідість чи синюшність шкіри |
| Незначна пітливість обличчя | Велика пітливість, особливо обличчя | Різка пітливість й виділення солі на шкірі |
| Часте рівне дихання | Дуже часте дихання, періодичні глибокі вдихи | Різке часте дихання, поверхове, анемічне |
| Чітке виконання команд і завдань | Порушення координації рухів | Різке порушення координації рухів |
| Відсутність скарг | Біль у м’язах, серцебиття, скарги на втому | Дрижання кінцівок, марудність, шум у вухах, головний біль, блювання |
Привали. Звичайно, перший привал - «перевірочний» - роблять через 5-10 хвилин після початку походу, щоб перевірити комфортність спорядження, взуття, одягу, за необхідності – усунути недоліки. «Проміжний» привал робиться через 10-20 хвилин. «Великий» привал, як правило, один: діти відпочивають, виконують краєзнавчі завдання, їдять, граються, розважаються. Потім місце привалу перевіряється на відсутність сміття, при необхідності робиться прибирання. Нарешті слід перевірити, чи всі діти на місці, і тільки тоді йти далі. Через 10-20 хвилин – знову «проміжний» привал.
Під час руху можна погратися в слова («солодощі», «міста»).
Дата добавления: 2019-02-12; просмотров: 275; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!