Теми для підготовки доповідей
1. Огляд нормативно-правових актів з питань інтелектуального бізнесу в Україні.
2. Аналіз визначення інтелектуального бізнесу згідно з нормами законодавства України.
6. Наведіть приклади об’єктів та суб’єктів права інтелектуальної власності.
7. Нормативно-правові засади інтелектуального бізнесу в Україні.
8. Визначення інтелектуального бізнесу згідно з нормами законодавства України.
9. Визначення інтелектуального продукту згідно з нормами законодавства України.
10. Об’єкти та суб’єкти права інтелектуальної власності та їх захист.
11. Міжнародні документи з авторського права і суміжних прав.
Рекомендована література
[1, 2, 3, 5, 6, 7, 14]
СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ № 4
Тема 7. Мотивація виробників інтелектуальних продуктів
Мета заняття: поглибити та систематизувати теоретичні знання студентів про мотивацію виробників інтелектуальних продуктів.
План вивчення теми
1. Сучасні методи управління персоналом у розвитку інформаційного бізнесу.
2. Управління мотивацією співробітників компаній інтелектуального бізнесу.
3. Кадровий потенціал інтелектуального бізнесу.
Проблемні питання для обговорення
1. Мотивація виробників інтелектуальних продуктів.
2. Сучасні методи управління персоналом у розвитку інформаційного бізнесу.
3. Управління мотивацією співробітників компаній інтелектуального бізнесу.
4. Кадровий потенціал інтелектуального бізнесу.
|
|
|
Методичні рекомендації до семінарського заняття
При роботі над темою слід звернути увагу на специфіку інноваційної діяльності, що визначає функціональну структуру персоналу, складовими якої є: 1) наукові і науково-технічні кадри; 2) науково-допоміжний і обслуговуючий персонал; 3) виробничий та адміністративно-господарський персонал.
Функціональна структура кадрів — це розподіл персоналу, зайнятого у фундаментальних і прикладних дослідженнях, розробках, проектуванні, експериментах. В сучасних умовах, як вже зазначалося, також підвищуються значення і роль менеджерів-інноваторів, спеціалістів-маркетологів з наукової продукції.
Наукові і науково-технічні кадри — це професійно підготовлені спеціалісти, які являють особливу соціально-професійну спільноту. Вони безпосередньо беруть участь у створені наукових знань і підготовці наукових результатів для практичного використання (створення продуктів, процесів, методів, систем), включаючи наукову інформацію та проектно-конструкторську діяльність.
Важливою характеристикою персоналу є їх кваліфікаційний рівень, обсяг специфічних знань, здібностей, навичок особистої майстерності, системного мислення, творчі новаторські спрямування.
|
|
|
Вивчаючи особливості поведінки і цілеспрямованості діяльності, слід мати на увазі, що важливу роль відіграє мотивація працівників інтелектуальної сфери до необхідної поведінки. Мотивація визначає, чому в одній організації люди досягають більших інтелектуальних результатів, ніж в інших. Для того щоб регулювати цей процес, менеджерові необхідно спиратися на новітні теоретичні розробки, які відображають природу мотивації взагалі і творчої діяльності зокрема.
Необхідно усвідомити, що існують різні погляди теорії мотивації.
Вивчаючи методи стимулювання творчої активності персоналу, слід виходити з того, що задача стимулювання науково-технічної праці, в силу її специфіки, досить складна. З одного боку виникає потреба максимально підвищувати активність персоналу у пошуку нових знань, нових ідей, стимулювати прийняття нестандартних рішень і підтримувати атмосферу творчості. З іншого — спрямовувати цю активність у русло досягнення конкретних економічних результатів. Слід звернути увагу на практику інтелектуального менеджменту з вирішення цієї проблеми та принципи, якими вона керується. Особливо важливими є:
|
|
|
· розкріпачення творчої ініціативи особистості;
· розширення неформального спілкування (наукової комунікації);
· підтримка новаторства керівництвом організації і держави;
· простота і ясність патентних процедур;
· швидкість і гласність розгляду заявок винахідництва.
Реалізація зазначених та інших принципів знаходить втілення в застосуванні різноманітних економічних і морально-етичних стимулів, що підтримують рівновагу між якістю творчої роботи спеціаліста-новатора з одного боку і рівнем винагороди з іншого. До прямих методів стимулювання відносяться розмір заробітної плати, премії, надбавки, винагороди, пільги, пенсійне забезпечення, участь у прибутку.
Дата добавления: 2019-02-12; просмотров: 122; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!