Теми для підготовки доповідей
1. Роль корпоративної культури у мотивації персоналу.
2. Засоби та методи мотивації виробників інтелектуальних продуктів.
3. Методи та техніки управління персоналом у інформаційному бізнесі.
4. Управління мотивацією співробітників компаній інтелектуального бізнесу.
5. Кадровий потенціал інтелектуального бізнесу.
6. Засоби підвищення кваліфікації персоналу інтелектуального труда.
Рекомендована література
[1, 2, 3, 5, 6, 7, 14]
СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ № 5
Тема 9. Економічна безпека інтелектуального бізнесу
Мета заняття: поглибити та систематизувати теоретичні знання студентів з питань економічної безпеки інтелектуального бізнесу.
План вивчення теми
1. Економічна безпека інтелектуального бізнесу: сутність і передумови формування.
2. Антикризова діяльність підприємств.
3. Методи та заходи економічної безпеки інтелектуального бізнесу.
4. Показники оцінювання рівня економічної безпеки підприємства.
Проблемні питання для обговорення
1. Економічна безпека інтелектуального бізнесу.
2. Економічна безпека інтелектуального бізнесу: сутність і передумови формування.
3. Антикризова діяльність підприємств.
4. Методи та заходи економічної безпеки інтелектуального бізнесу.
5. Показники оцінювання рівня економічної безпеки підприємства.
Методичні рекомендації до семінарського заняття
Ризик у загальному випадку слід розглядати як можливість чи загрозу відхилення результатів конкретних дій чи рішень від очікуваних.
|
|
|
Ризик має місце тільки там, як стверджують угорські вчені Т. Бачкаї і Д. Месена, де може бути, як мінімум, два сценарії розвитку подій (відповідно - два і більше можливих результати).
Оскільки альтернативи інноваційному шляху розвитку немає, то виникає об'єктивна необхідність розробити способи запобігання, зниження чи компенсації можливих негативних наслідків ризику. Для цього необхідно спочатку кількісно оцінити величину ризику конкретної інновації (як імовірності негативних наслідків, так і величини можливих втрат), виділити і дослідити вплив і частку кожного з факторів ризику в загальній сумі можливих втрат. Результати оцінки ризику варто враховувати при прийнятті суб'єктами господарської діяльності рішень про вибір стратегії і тактики інтелектуального розвитку, плануванні науково-технічної, виробничо-збутової і фінансової діяльності. Проблема ризику посідає важливе місце в ринкових дослідженнях, що передують розробці і виведенню на ринок інновацій зокрема і ринкової діяльності взагалі.
Так, ризик може проявлятися в тому, що новий (модернізований) товар уже в процесі виробництва виявляється непотрібним, тоді як на момент рішення про його розроблення і виробництво, що спиралося на результати аналізу кон'юнктури ринку, потреб і запитів споживачів, напрямів і темпів розвитку НТП та ін., передбачалося, що попит на нього буде стійким. Ризик може проявлятися й у тому, що на даному ринку чи його ділянці новий товар може бути і не реалізований у тих обсягах, які були розраховані на основі результатів маркетингових досліджень. Приймаючи рішення про проведення великомасштабної рекламної компанії нової продукції, як правило, не можна бути цілком упевненим у її ефективності. Так само, як і вибираючи варіанти цінової стратегії для проникнення на нові ринки, не можна з повною впевненістю стверджувати, що підприємство очікує успіх, оскільки конкуренти можуть відповісти адекватними діями. Як наслідок цих ситуацій -можливість отримання збитків чи недоотримання доходу. Сучасне ринкове середовище невіддільне від ризику. Ризик існує в усіх галузях ринкової діяльності, незалежно від того, враховують його чи ігнорують. Тому варто не ігнорувати ризику, діючи за принципом фіктивного зниження невизначеності, а належним чином його враховувати.
|
|
|
Питання ризику невіддільні від господарського механізму, від дій чинників, які впливають на суб'єктів інноваційної діяльності, тобто від того економічного середовища, в якому ризик проявляється і яке сприяє чи перешкоджає урахуванню ризику. Усі чинники, які впливають на зростання ступеня ризику, поділяють на дві групи: об'єктивні і суб'єктивні (зовнішні і внутрішні).
|
|
|
До об'єктивних відносять чинники, які не залежать безпосередньо від суб'єкта інноваційної діяльності. Конкретне підприємство має будувати свою діяльність таким чином, щоб згладжувати їхній деструктивний вплив і використовувати сприятливі можливості.
У свою чергу, об'єктивні, чи зовнішні, чинники ризику поділяють на чинники безпосереднього і опосередкованого впливу.
До чинників безпосереднього впливу відносять:
• законодавчі та нормативно-правові акти, що регулюють господарську і підприємницьку діяльність;
• бюджетну, фінансово-кредитну і податкову системи;
• дії органів влади;
• дії економічних контрагентів (постачальників, споживачів, торгових і збутових посередників і т. д.);
• конкуренцію;
• дії криміналітету та ін.
Чинниками опосередкованого впливу є:
політична, економічна, демографічна, соціальна, екологічна ситуації та їх зміни;
|
|
|
• міжнародні економічні зв'язки і торгівля;
• НТП і т. д.
До суб'єктивних чинників належать ті, які характеризують безпосередньо господарюючий суб'єкт, що реалізує інноваційний проект:
• стратегія розвитку;
• маркетинг;
• виробничі потужності;
• технології;
• кадри і мотивація їхньої діяльності;
• якість продукції;
• система управління;
• місце розташування і т. д.
Виділені групи чинників ризику мають загальні елементи, що тісно взаємодіють один з одним, їх варто розглядати разом у логічному взаємозв'язку.
Аналіз ризику поділяють на два доповнюючих один одного види - якісний і кількісний.
Якісний аналіз має за мету визначення чинників ризику, що впливають на результати прийнятих рішень і виконуваних робіт, встановлення потенційних зон ризику й ідентифікацію ризиків.
Кількісний аналіз передбачає чисельне визначення розмірів ризику (імовірностей виникнення втрат і їх величин).
Дата добавления: 2019-02-12; просмотров: 137; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!