Методичні рекомендації до семінарських ЗАНЯТЬ



МОДУЛЬ І. Інтелектуальний бізнес

Змістовий модуль 1. Інтелектуальний бізнес

СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ № 1

Тема 1. Теоретичні засади інтелектуального бізнесу

Мета заняття: поглибити та систематизувати теоретичні знання студентів з питань сучасного інтелектуального бізнесу та його складових.

 

План вивчення теми

1. Загальні теоретичні положення про інтелектуальний бізнес.

2. Економічна природа інтелектуального капіталу та інтелектуального бізнесу.

3. Основи економічного механізму формування інтелектуального бізнесу.

4. Об’єкти та суб’єкти інтелектуального бізнесу.

5. Національний та міжнародні інтелектуальні ресурси.

Проблемні питання для обговорення

1. Теоретичні засади інтелектуального бізнесу.

2. Загальні теоретичні положення про інтелектуальний бізнес.

3. Економічна природа інтелектуального капіталу та інтелектуального бізнесу.

4. Основи економічного механізму формування інтелектуального бізнесу.

5. Національний та міжнародні інтелектуальні ресурси.

6. Об’єкти та суб’єкти інтелектуального бізнесу.

Методичні рекомендації до семі нарського заняття

Працюючи над темою, необхідно вивчити питання плану теми 1 та розглянути рекомендовану літературу.

Розвиток у будь-якій соціо-економічній системі відбувається через оновлення (зміни) всіх її складових – матеріально-технічної бази, системи управління, суспільних відносин, способу і стилю життя. Цілеспрямовані зміни здійснюються через нововведення різ­них типів, які стали самостійним об’єктом вивчення нової галузі науки – інтелект-інноватики, що вивчає закономірності процесів розвитку та формування новацій, нововведень, механізмів управління змінами, подолання опору нововведенням, адаптації до них людини, використання та поширення інтелектуальних потоків, інтелектуально-інноваційної діяльності, їх вплив на сферу конкуренції та розвиток суспільства в цілому. Предмет інтелект-інноватики – створення, освоєння та поширення інтелектуальних інновацій різного виду, а об’єктами дослідження є технологічні уклади, інтелектуально-інноваційні цикли, життєві цикли продукції, технологій, товарів, інтелектуальні процеси. Особли­вість цієї науки полягає у вивченні механізмів ініційованих і контрольованих змін, які відбуваються на основі раціонально-вольових дій. Інноватика забезпечує інтеграцію знань, за якої спеціальні науки (економічно-управлінські, соціологія, психологія, кібернетика, філософія та ін.) зберігають свою самостійність і специфічність, але їхні теоретичні концепції та фактичні дані об’єднуються навколо методів дослідження проблем інновацій та інтелектуальної діяльності, інтегруючи різноманітні наукові знання з метою підвищення практичної ефективності.

Вивчення категоріального апарату інтелектуального бізнесу є важливим для опанування наукових підходів до управління нововведеннями. До таких категорій відносять:

· інтелектуальна новація (новина);

· інтелектуальна інновація (нововведення);

· життєвий цикл інтелектуальної продукції;

· інтелектуально-інноваційна діяльність;

· інфраструктура інтелектуального бізнесу;

· технологічні засоби.

Новація (новина) визначається як новий метод, принцип, новий порядок, новий продукт, новий процес, якісно відмінний від попереднього аналога, що є наслідком інтелектуальної діяльності, закінчених наукових досліджень та розробок. Поняття новація вживається до всіх новин як у виробничій, так і в управлінській, фінансовій, науковій, навчальній, соціальній сферах. Новація стає нововведенням (інновацією) з моменту впровадження у виробництво, побут, інші сфери діяльності.

Слід звернути увагу на різні підходи до визначення сутності поняття «інновація». Відповідно до міжнародних стан­дартів («Керівництво Осло»), інновація визначається як кінцевий результат інноваційної діяльності, який дістав втілення у вигляді нового або вдосконаленого продукту, технологічного про­цесу, що використовується в практичній діяльності, або у новому підході до соціальних послуг.

Життєвий цикл інновації визначають як період часу від зародження ідеї до розробки, створення, поширення, використання та утилізації інновації. З урахуванням послідовності науково-до­слідних та дослідно-конструкторських робіт, життєвий цикл інновацій розглядають як інноваційний процес, а період часу між появою новації (новини) і втіленням її у нововведення називають інноваційним лагом.

Аналізуючи життєвий цикл інновації, необхідно розглянути характеристику фаз, з яких він складається. При розгляді конкретних випадків доцільно звернути увагу на співвідношення життєвих циклів продуктів та технологій з життєвим циклом попиту. Оскільки життєві цикли технології та товарів змінюється у часі частіше, ніж попит, то серед різного виду ресурсів, потрібних для впровадження інновації на ринок, основними є інвестиції і час.

 


Дата добавления: 2019-02-12; просмотров: 117; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!