Малюнок 38. Утворення фолікулярної кісти в яєчнику корови.



На такому гормональному фоні порушується ритм статевих циклів, що виражається в майже безперервному статевому збудженні (німфоманія). Наступним може бути дегенерація та атрофія стінки кісти, в зв’язку з чим її гормональна активність поступово втрачається. Це може призвести до зміни прояву німфоманії на анафродизію.

Під постійно напруженою дією естрогенів при фолікулярних кістах розвиваються гіперпластичні процеси в матці – кістозна гіперплазія маткових залоз, ендометріози. (мал. 39).

При ректальному дослідженні в одному або обох яєчниках знаходять туго флюктуюючі пухирці. Яєчник має вигляд кульки. Розміри його від грецького горіха до гусячого яйця. Вміст порожнини кісти уявляє собою гомогенний прозорий секрет.

Гістологічні зміни в яєчниках при фолікулярній кісті характеризуються слідуючим: яйцеклітина і яйценосний горбик відсутні, гранульозний шар в стінці кісти повністю зруйнований, внутрішній шар капсули товстий з ознаками дегенерації.

 

 

Малюнок 39. Зміни в ендометрій корови з кістозною дегенерацією фолікулів в яєчнику.

Клінічно можна спостерігати агресивність корів, неспокійну поведінку, знаходячись в череді такі корови постійно сплигують на інших. Потім знижується апетит та вгодованість, падає молочна продуктивність, молоко має гірко-солоний смак, а при кип’ятінні воно утворює згустки. Змінюється конституція внаслідок розслаблення крижо-сідничних зв’язок. У деяких корів виявляють ознаки вірілізму або утворюються впадини між хвостом і сідничними горбами. Статеві губи збільшені, набряклі, слизова оболонка вагіни, шийки матки гіперемійована.

 

Естральні та постестральні метрорагії

 

 

Метрорагії – кровотечі більш або менш виражені в період еструсу або ж в перші дні проеструса. Найчастіше виділення із матки слизу з домішками крові відбувається через один – чотири дні після закінчення охоти. У однієї і тієї ж тварини метрорагії можуть повторюватись декілька разів.

Заплідненість корів з метрорагіями знижується в декілька разів, основною причиною є невідповідність строків осіменіння та овуляції, якщо вона відбувається взагалі.

Схильними умовами для виникнення метрорагій у корів і телиць є аліментарно-дефіцитні фактори. Особливо часто метрорагії спостерігаються при дефіциті в раціоні каротину, кальцію і фосфору, або ж при порушенні співвідношення останніх.

Метрорагії спостерігаються на протязі всього року, проте кількість корів і телиць з цією патологією значно зростає в кінці зимового стійлового періоду.

Безпосередньо причиною метрорагій є різні порушення в саморегулюючій системі гіпоталамо-гіпофізарний комплекс – гонади – матка.

Останнім часом встановлено, що циклічна продукція гонадотропінів при ановуляторному циклі відсутня. Ановуляторні маткові кровотечі протікають по типу атрезії фолікулів чи їх персистенції та характеризуються низькою секрецією лютеінізуючого гормону. Таким чином створюються умови, в основі яких лежить тривала дія естрогенів на рецепторний апарат матки при наявності в яєчниках персистентних фолікулів, тобто при виникненні та розвитку ановуляторних циклів.

При такій дії естрогенів судини матки надзвичайно переповнюються кров'ю, відбувається розрихлення та розрив їх стінок. Знижується стійкість та підвищується порозність стінки кровоносних судин, цьому сприяє дефіцитний стан в організмі мінеральних речовин, уже згаданих кальцію, фосфору та каротину.

У корів, яким вводили досить велику кількість естрогенів, артеріоли ендометрію були значно розгалужені, звивисті. Збільшення васкуляризація починається під час проеструса, продовжується на протязі еструса досягаючи максимуму приблизно на перший день після еструса. Коли наступає овуляція, рівень естрогенів різко падає.

Очевидно, після цього залишається недостатньо естрогенів, щоб підтримувати цей стан кровоносних судин. Невдовзі переповнені кров’ю судини починають розриватись і невелика кількість крові виходить в матку. Ця кров змішується зі слизом та виділяється із статевих органів. Численні досліди показали, що 80-90 % телиць і 45-65 % корів мають після тічки помітні ознаки кровотечі. В таблиці показаний час настання метрорагій у телиць 6.

Таблиця 6

Час настання метрорагій у телиць

Тривалість часу від початку тічки, год Кількість тварин з метрорагіями, %
24 1,9
48 56,0
72 35,0
96 5,5

 

Дані таблиці свідчать про те, що найчастіше метрорагії у телиць наступають через 48-72 години від початку тічки.

В матці порушується цілісність епітеліального пласта, що теж буде сприяти виходу еритроцитів чи крові в порожнину матки.

Гістологічними дослідженнями встановлено, що при метрорагіях спостерігається дистрофія, розрихлення та десквамація епітелію слизової оболонки, розрихлення (per diapedesis) та розрив (per rexis) дрібних кровоносних судин. Так відбувається заповнення порожнини матки кров'ю та утворення конгломерату - слиз + кров.

Основним симптомом метрорагій у корів і телиць є витікання крові із статевих органів. Воно починається на 2 – 3 день після початку охоти та продовжується до 10-30, а інколи і до 50 годин. Всього може виділитись в середньому 100 – 150 мл крові. Спочатку кров має яскраво-червоний колір, а через 5 – 10 годин набуває темно-червоного забарвлення.

При вагінальному дослідженні на вентральній стінці знаходять кров з домішками слизу. Канал шийки матки дещо привідкритий. При ректальному дослідженні в більшості випадків змін не виявляють, проте при значних кровотечах матка збільшена в розмірах та флуктуює.

Ритм статевих циклів порушується, за рахунок скорочення чи збільшення тривалості проміжку часу між еструсом. У деяких тварин метрорагії повторюються від 2 – до 10 разів.

 

Вустибуло-вагініти у корів і телиць

 

 

За характером перебігу запального процесу розрізняють серозний, катаральний, гнійний, флегмонозний вестибуло-вагініт.

Серозний вестибуло-вагініт характеризується значним виділенням серозного ексудату. Слизова оболонка передвер`я вагіни та вагіни обмежено та дифузно набрякла і гіперемійована з краплинними крововиливами.

Катаральний вестибуло-вагініт характеризується яскраво вираженими клінічними ознаками захворювання. Констатують гострий чи хронічний перебіг запалення.

Характерними симптомами захворювання є неспокійна поведінка тварин, волосяний покрив в області зовнішніх статевих органів вкритий кірочками чи плівками ексудату. Виражена больова реакція тварини при вагінальному дослідженні. Слизова оболонка вагіни та передвер`я вагіни набрякла, вкрита жовто-білим катаральним ексудатом з п`ятнисто - полосчатими крововиливами. При хронічному перебігу процесу слизова оболонка стає блідою з ціанотичним відтінком, місцями вкрита щільними (тугими) вузликами.

Гнійний вестибуло-вагініт протікає в гострій чи хронічній формах і в більшості випадків є ускладненням серозного чи катарального запалення або ж травм родових шляхів при патологічних родах.

Основною ознакою цього запалення є значне виділення із статевих органів білого, жовтого чи жовто-сірого кольору гною, особливо під час знаходження корови в лежачому положенні. Вульва, слизова оболонка передвер`я вагіни і вагіна набряклі з вираженою больовою реакцією.

Флегмонозний вестибуло-вагініт розвивається після травм статевих органів чи наступає як ускладнення гнійного запалення.

Характерною ознакою цього патологічного процесу є гнійна інфільтрація між мускульною та підслизовою тканинами, деколи з утворенням поодиноких та багатьох абсцесів.

В порожнині вагіни багато гнійно-іхорозних мас з домішками некротичних тканин.

Інфекційний вузликовий вестибуло-вагініт у корів і телиць

Це заразне захворювання слизових оболонок вагіни та передвер`я вагіни.

Характерною ознакою цієї патології крім загальновідомих ушкоджень є наявність вузликів темно-червоного кольору величиною з просяне зерно. Розташовані вони радіально рядами в напрямку до клітора.

У бугаїв спостерігається вузликовий баланопостит.

Інфекційний вузликовий вестибуло-вагініт у корів і телиць та баланопостит у бугаїв зараз набули широкого розповсюдження. При цьому існує певний зв’язок в передачі та поширеності цих захворювань (Скляров П.М., Кошовий В.П,. Іванченко М.М., 2003).


Дата добавления: 2018-11-24; просмотров: 125;