Фінансове та ресурсне забезпечення системи освіти
Фінансування державних навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти здійснюється за рахунок коштів відповідних бюджетів, коштів галузей народного господарства, державних підприємств і організацій, а також додаткових джерел фінансування. Держава забезпечує бюджетні асигнування на освіту в розмірі не меншому десяти відсотків національного доходу, а також валютні асигнування на основну діяльність. Кошти закладів і установ освіти та науки, які повністю або частково фінансуються з бюджету, одержані від здійснення або на здійснення діяльності, передбаченої їх статутними документами, не вважаються прибутком і не оподатковуються.
Розмір плати за весь строк навчання, підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації кадрів або за надання додаткових освітніх послуг встановлюється навчальним закладом у грошовій одиниці України - гривні, з урахуванням офіційно визначеного рівня інфляції за попередній календарний рік. Розмір плати за весь строк навчання, підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації кадрів або за надання додаткових освітніх послуг встановлюється у договорі, що укладається між навчальним закладом та особою, яка навчатиметься, або юридичною особою, що оплачуватиме навчання, підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації кадрів або надання додаткових освітніх послуг, і не може змінюватися протягом усього строку навчання. Типовий договір затверджується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі освіти і науки.
|
|
|
Кошти, отримані навчальним закладом як плата за навчання, підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації кадрів або за надання додаткових освітніх послуг, не оподатковуються і не можуть бути вилучені в доход держави або місцевих бюджетів. Зазначені кошти знаходяться у розпорядженні навчального закладу за умови, якщо вони спрямовуються на статутну діяльність навчального закладу.
Кошти, матеріальні цінності та нематеріальні активи, що надходять безкоштовно у вигляді безповоротної фінансової допомоги або добровільних пожертвувань юридичних і фізичних осіб, у тому числі нерезидентів, закладам і установам освіти та науки, метою діяльності яких не є одержання прибутку, для здійснення освітньої, наукової, оздоровчої, спортивної, культурної діяльності, не вважаються прибутком і не оподатковуються. У разі одержання коштів з інших джерел бюджетні та галузеві асигнування навчальних закладів та установ, організацій системи освіти не зменшуються. Бюджетні асигнування на освіту та позабюджетні кошти не підлягають вилученню та використовуються виключно за призначенням.
|
|
|
Фонди навчального закладу– це речові засоби, що складають його навчально-матеріальну базу, використовуються у навчально-виховному процесі і створюють необхідні умови для його успішного здійснення. Це матеріальний фундамент процесу виховання та освічення учнів, підготовки кваліфікованих кадрів.
До них відносяться: будівлі і споруди, в яких безпосередньо проводиться навчальний процес; будівлі і споруди гуртожитків, клубів, бібліотек, інших допоміжних служб; навчальне обладнання і меблі; транспортні засоби; інші речові елементи, що беруть участь у навчально-виховному процесі.
За своїм економічним змістом в матеріально-речових засобах освіти виділяються дві групи фондів: основні та оборотні.
Вони відрізняються за своїм функціональним призначенням, за ступенем втрати ними вартості і за характером її відшкодування.
Оборотними фондами називають малоцінні швидкозношувані предмети. Вартість оборотних фондів повністю враховується один раз в кошторисі, а строк їх служби не перевищує одного року. До них відносяться: електроенергія, паливо, канцелярські товари, реактиви, хімікати тощо.
Основні фонди освіти повністю беруть участь у навчально-виховному процесі, але у витрати входять частково, в залежності від амортизації, від ступеня зносу.
|
|
|
За характером участі в навчально-виховному процесі основні фонди системи освіти поділяються на активну та пасивну частини.
До пасивної частини відносяться ті фонди, які тільки створюють матеріальні передумови для здійснення навчальної чи наукової діяльності — це будівлі, споруди. До активної частини відносяться елементи, за допомогою яких безпосередньо здійснюється учбовий процес або наукова робота викладачів — це підручники, приладдя і т. ін.
Пасивна частина представляє собою приміщення для здійснення навчально-виховної діяльності, яка висуває специфічні вимоги до їх дизайну.
Проведення навчальних занять в окремих групах чи класах потребує спеціальних аудиторій, які за своєю площею дозволяли б працювати протягом певного навчального часу 30-35 учням або студентам. Проведення лекцій у вищій школі для великих потоків потребує лекційних аудиторій, які вмішували б різну кількість місць (50-250). Ліцензія на здійснення підготовки фахівців відповідних рівнів надається закладам освіти за умови наявності таких нормативів аудиторного фонду: 8 м на одного студента при підготовці молодших спеціалістів та 10 м – на студента при підготовці бакалаврів, спеціалістів, магістрів, а також 100% забезпеченості студентів гуртожитками.
|
|
|
Норматив загальної площі на одного студента становить 16 м², житлової площі в гуртожитках — 6 м².
Крім навчальних аудиторій здійснення освітньої діяльності обов'язково потребує спеціальних приміщень для вчителів та викладачів. Для того, щоб безпосередньо навчати, передавати учням чи студентам знання, педагог має підготуватися відповідно до змісту навчального матеріалу та методики проведення заняття. Підготовка та виконання інших видів професійних обов'язків викладача потребує належних умов праці. В розвинених країнах вважається адекватним приміщення такою площею: 50 м на двох викладачів.
Умови праці педагогічного персоналу в навчальних закладах освіти нашої країни залишають бажати кращого.
Проведення процесу навчання потребує і спеціальних меблів: парт або столів певної форми, які за своїми габаритами відповідають профілактично-фізіологічним нормам і забезпечують можливість працювати для учнів та студентів.
В складі активної частини основних фондів одне з пріоритетних місць займає комп'ютерна техніка. Оволодіння навичками роботи зі складною технікою стає обов'язковим елементом сучасної освіти.
Застосування нових сучасних телекомунікаційних технологій відкриває нові можливості для розвитку вищої та післядипломної освіти. З'являються нові форми навчання — дистанційне, віртуальне, які за допомогою використання телевізійного, комп'ютерного, телефонного зв'язку дають можливість студенту, незалежно від його місцезнаходження, слухати лекції, задавати запитання викладачу, давати відповіді на тести тощо.
Широкі можливості доступу до світових інформаційних систем відкриває глобальна комп'ютерна інформаційна мережа «Інтернет».
Вирішальною складовою активної частини основних фондів системи освіти виступає підготовка, випуск та використання навчальної та методичної літератури. Підручники й навчальні посібники представляють собою головний засіб навчання. Для учнів та студентів вони виступають і програмою навчання, і джерелом відповідного обсягу знань, а для викладачів — керівництвом в їх педагогічній діяльності.
Основні фонди освіти у навчально-виховному процесі зношуються.
Фонд амортизації тут не створюється, існують лише розрахункові норми на амортизацію основних фондів. Відшкодування зношеної частини основних фондів освіти здійснюється за рахунок бюджетних коштів, які виділяються на капітальний ремонт і придбання нового інвентаря.
Для нарахування зносу основні фонди поділяються на 3 групи, для яких встановлені різні норми зносу.
Групу 1 складають такі основні засоби, як будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої, в тому числі житлові будинки та їх частини (квартири і місця загального користування).
Групу 2 складають такі основні засоби, як автомобільний транспорт та запчастини до нього, меблі, побутові електронні, оптичні, електромеханічні прилади та інструменти, включаючи електронно-обчислювальні машини, інформаційні системи, телефони, мікрофони та рації, інше конторське (офісне) обладнання, устаткування та приладдя до нього.
У групу 3 об'єднуються будь-які інші основні засоби, що не включені до груп 1 і 2. Так, наприклад, до третьої групи основних засобів відносяться бібліотечні фонди (причому витрати на придбання бібліотечних фондів не підлягають амортизації). Норми зносу встановлюються в відсотках до балансової вартості основних засобів на кінець звітного року:
ü 1 група І-5 %;
ü 2 група 2-25 %;
ü 3 група 3-15 %.
Склад основних фондів у сфері освіти має свою специфіку. Залежно від натурально-речової форми та їх ролі у навчальному процесі виділяються такі їх складові:
1) будівлі, в яких безпосередньо відбувається виховання, навчання та наукова діяльність;
2) будівлі допоміжних служб — сховища, склади, гуртожитки, їдальні тощо;
3) навчальне обладнання — технічні засоби навчання, комп'ютери, обладнання майстерень та лабораторій тощо;
4) транспортні засоби;
5) підручники, бібліотечний фонд;
6) інші речові елементи, необхідні для організації навчального процесу.
Планування та облік основних фондів здійснюється в натуральних та вартісних показниках. До натуральних показників відноситься кількість будівель та навчальних місць, наявність місць у лабораторіях та навчальних майстернях, кількість одиниць основного обладнання, необхідного для забезпечення нормальних умов навчального процесу і т. д.
За допомогою вартісних показників визначається обсяг капіталовкладень, нараховується амортизація, визначаються витрати на капітальний ремонт та закупівлю нового обладнання, оцінюється структура основних фондів та динаміка її зміни.
Кошти, які відпускаються на капітальне будівництво, називаються капітальними вкладеннями. Розрізняють централізовані і нецентралізовані капіталовкладення. До централізованих капіталовкладень в об'єкти освіти відносяться кошти, що поступають з державного бюджету. Останнім часом частка цих капіталовкладень знижується, що знаходить своє відображення в погіршенні загального стану матеріально-технічної бази системи освіти.
Фактично навчальні заклади залишилися без підтримки. Будівництво нових об'єктів не розпочинається, а те, що розпочато, зупинено (майже 40 об'єктів з готовністю більше 80% законсервовані).
Навчальні заклади вимушені шукати інші джерела фінансування відновлення та розвитку своїх основних і оборотних фондів. Частка нецентралізованих капіталовкладень зростає за рахунок власних коштів навчальних закладів, приватних та благодійних внесків. На жаль, не розвивається достатньою мірою фінансування капіталовкладень в освіту за рахунок коштів підприємств та організацій.
Скрутне матеріальне положення, в якому опинилися підприємства в період кризи, стало причиною скорочення фінансової допомоги навчальним закладам.
Дата добавления: 2018-11-24; просмотров: 288; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!