Джерела формування загального фонду кошторису
Джерелами надходження коштів до загального фонду кошторису столичної школи є кошти трьох рівнів державного бюджету: районного, міського, загальнодержавного. Насамперед, фінансуються захищені статті бюджету: заробітна плата (КЕК 2111), нарахування на заробітну плату (КЕК 2120), теплоенергоносії (КЕК 2160). Також у першу чергу фінансуються соціальні послуги: шкільна форма, харчування дітей. Усі інші статті кошторису фінансуються по можливості, або взагалі не фінансуються. Школа може отримувати замість кошторисного фінансування предмети, матеріали у натуральному виразі (наприклад: медикаменти, шкільні меблі, комп'ютери, оргтехніка, тощо), оприбуткування яких здійснюється на підставі акту прийому-передачі або заяви фізичної особи.
Школи, що мають власну бухгалтерію, отримують бюджетні асигнування згідно кошторису.
Фінансування здійснюється перерахуванням коштів з банківського рахунку РУО на поточний рахунок школи у районному держказначействі. Порядок фінансування шкіл, які мають власну бухгалтерію, можна проілюструвати (рис. 2.).
| Рис. 2. Порядок фінансування шкіл району
|
Для забезпечення фінансово-господарської діяльності заклад повинен відкрити рахунки в держказначействі відповідно фондів.
КФК070201/01 — бюджетні кошти;
КФК070201/03 — позабюджетні кошти;
КФК070401 — фінансування заходів із позашкільної роботи;
КФК070807 — фінансування інших освітніх програм;
|
|
|
КФК091108 — фінансування оздоровлення учнів;
КФК250404 — фінансування видатків депутатами районної ради;
КФК090412 — фінансування видатків на соціально незахищені сім'ї.
Моніторинг надходжень та видатків здійснюється органом державного казначейства. Всі рухи коштів відображаються в обов'язковій бухгалтерській звітності (місячній, квартальній, річній).
З практики фінансування закладів освіти не всі передбачені кошторисом та взяті юридичні та фінансові зобов'язання забезпечуються коштами в поточному бюджетному році. Зареєстровані, але не профінансовані зобов'язання переходять на наступний рік як кредиторська заборгованість.
Джерела формування спеціального фонду кошторису
Розвиток освіти в сучасних умовах вимагає багатоканального фінансового забезпечення установи. Обмеженість бюджетного фінансування змушує керівників шукати інші джерела фінансування.
Правовою основою залучення додаткових джерел фінансування є ст.61 Закону України «Про освіту».
Кошти, отримані з додаткових джерел фінансування, зараховуються до спеціального фонду кошторису школи. Він є невід'ємною складовою частиною кошторису школи. Дуже часто кошти спеціального фонду називають також позабюджетними надходженнями. Відповідно до інструкції Держказначейства залучені бюджетною установою позабюджетні кошти класифікуються за принципом надходження та використання:
|
|
|
· спеціальні кошти;
· кошти на виконання певних доручень;
· інші власні надходження.
Спеціальні кошти— кошти, які одержуються бюджетною установою за виконання робіт, надання платних послуг, реалізації продукції. У випадку школи до цієї групи належить і плата від оренди приміщень.
Особливості створення благодійного фонду.
Утворення благодійного фонду для підтримки нагальних потреб школи, які, з тих чи інших причин, не фінансуються за всіма потребами з бюджету, є на сьогодні реальністю для більшості міських шкіл. На превеликий жаль, через брак юридичних та економічних знань керівників шкіл, діяльність таких благодійних фондів не завжди є досконалою з точки зору чинного законодавства у питаннях, пов'язаних із прозорістю одержання та витрати доходів Благодійної організації.
У будь-якому випадку, директор школи, ініціюючи створення благодійного фонду (далі БФ) повинні знати особливості створення, легалізації та практичної діяльності БФ.
Легалізований Благодійний фонд є окремою юридичною особою, яка діє відповідно до чинного законодавства. Контроль за БФ здійснюється не органами управління освітою і не директором школи.
|
|
|
Правові норми та процедури заснування фонду визначають на якій території буде діяти благодійний фонд. Від цього залежить до якого реєструючого органу потрібно надавати установчі документи.
Якщо діяльність благодійного фонду із місцевим статусом поширюється на територію двох і більше областей, її державна реєстрація здійснюється реєструючим органом за місцем розташування виконавчого органу благодійного фонду.
Звертаємо увагу, що при перевірці діяльності БФ податковою інспекцією поширення діяльності організації на непередбачену реєструючим органом територію вважається порушенням статутної діяльності.
Для реєстрації БФ із всеукраїнським статусом потрібні документи, які підтверджують діяльність організації на території не менше 14 областей України. Для міжнародного фонду – документ, що підтверджує діяльність на території хоча б однієї іноземної держави.
Для державної реєстрації БФ із будь-яким територіальним статусом до відповідного реєструючого органу подається заява, підписана всіма засновниками організації. Підписи засновників під такою заявою (фізичні або юридичні особи) повинні бути засвідчені нотаріально.
|
|
|
Заява має бути підписана засновниками та засвідчена нотаріально у місячний термін із дня прийняття рішення про заснування БФ.
Разом із заявою подається:
1) Протокол установчих зборів (з'їзду, конференції), яким зафіксовано рішення засновників про створення БФ, затвердження статуту та обрання виконавчих, розпорядчих і контролюючих органів організації. Протокол складається у довільній формі, але із врахуванням певних вимог. По-перше: у тексті має бути чіткий перелік засновників, склад виконавчих, розпорядчих і контролюючих органів результати голосування з кожного питання, що розглядалось. Останнім пунктом протоколу подається рішення про надання повноважень юридичній або фізичній особі представляти інтереси засновників у відповідному реєструючому органі з усіх питань реєстрації БФ, включаючи повноваження на одержання свідоцтва про державну реєстрацію та зареєстрованого структуру БФ.
2) Відомості про засновників організації – складаються у довільній формі і підписуються одним із засновників або членом керівного органу управління БФ. Фізичні особи зазначають прізвище, ім'я та по батькові, рік народження, місце проживання, місце роботи і посаду. Юридичні - подають повна назва та юридична адреса, нотаріально засвідчену копію статуту та свідоцтва про державну реєстрацію.
3) Відомості про органи управління БФ складаються у довільній формі, підписуються одним із засновників або членом керівного органу БФ. Щодо посадових осіб органів управління БФ - зазначають їх прізвища, ім'я по батькові, роки народження, місце проживання, роботи та посади.
4) Для всеукраїнських чи міжнародних БФ подають відомості про наявність філій, відділень, представництв (протоколи загальних зборів членів таких відділень або особисті заяви представників - фізичних осіб).
5) Підтвердження юридичної адреси (місце знаходження) організації у формі гарантійного листа або договору оренди.
Рекомендуємо не подавати юридичну адресу навчального закладу, при якому створюється БФ, оскільки така дія потребує оформлення орендних відносин. Юридичною адресою БФ може бути адреса місця проживання одного із засновників.
Місце юридичної адреси визначає вибір податкової інспекції, на обліку якої буде знаходитись БФ.
6) Статут БФ (або положення) із обов'язковим зазначенням:
- назви, відмінної від назв уже зареєстрованих благодійних організацій; дані про місцезнаходження із зазначенням повної поштової адреси; посилення на один із обраних територіальних статусів; організаційно-правова форма (членська благодійна організація, благодійний фонд, благодійна установа, фундація, місія, ліга тощо); предмет, цілі, завдання, напрями та основні види здійснення благодійної діяльності.
Основні напрями та форми (види) здійснення благодійної діяльності чітко визначені відповідно до положень ст.4 і 6 Закону України «Про благодійництво та благодійні організації». Крім того, абзац 3 підпункту 7.11.13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (від 22.05.1997) встановлює, що статус, статутні документи благодійних організацій мають містити вичерпний перелік форм (видів) здійснюваної ними діяльності, а щодо предмету, цілей та завдань благодійної організації то Закон не встановлює їх вичерпного переліку. За наявності усіх перерахованих документів та їх правильного оформлення реєструючий орган надає засновникам реквізити рахунку, за яким провадиться оплата за державну реєстрацію. Розміри такої оплати встановлено та диференційовано постановою КМ України від 30.03.1998 №383 (Міжнародні – 8 неоподаткованих мінімумів; всеукраїнські – 10; місцеві – 5).
Орган державної реєстрації має два місяці для ухвали рішення.
Після одержання свідоцтва про державну реєстрацію потрібно одержати ідентифікаційний код Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України. Для цього до відповідного статистичного органу надається облікова картка встановленого зразка, яку надає статистичний орган, оригінал статуту та свідоцтва про державну реєстрацію, а також ксерокопію цього свідоцтва.
За присвоєння ідентифікаційного коду на рахунок органу статистики сплачується невеликий збір.
Вся інформація, необхідна для заповнення облікової картки, міститься у статуті та свідоцтві про державну реєстрацію. Треба також мати ксерокопії ідентифікаційних кодів засновників, їх повне найменування чи прізвище, ім'я по батькові, місцезнаходження чи місце проживання, телефони.
Дата добавления: 2018-11-24; просмотров: 248; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!