ТЕМА № 4 : Н АПИСАННЯ СЛ ІВ РАЗОМ, ОКРЕМО І ЧЕРЕЗ ДЕФІС ( 2 год.).
1.Прості, складні і складені слова.
2.Творення і правопис складних слів.
3.Правопис складних іменників та прикметників.
4.Правопис слів із частинами пів- і напів-.
5.Правопис складних і складених прислівників.
6.Правопис прийменників, сполучників, часток, вигуків.
ЛІТЕРАТУРА
1. Козачук Г.О. Українська мова: Практикум: Навч. посібник. – К.: Вища шк., 1991. – 398с.
2. Козачук Г.О., Шкуратяна Г.Н. Практичний курс української мови: Навч. посібник. – К.: Вища шк., 1993. – 367 с.
3. Український правопис: 4-е вид., випр. й доп. – К.: Наук. думка, 1993. – 240 с.
4. Фурдуй М.І. Українська мова. Практикум з правопису: Навч. посібник / За ред.
В.В. Різуна. – К.: Либідь, 2004. – 272 с.
5. Шевчук С.В., Лобода Т.М. Практикум з української мови: Модульний курс: Навч. посіб. – К.: Вища шк., 2006. – 326 с.
6. Ющук І.П. Практикум з правопису української мови. – К.: Освіта, 2002. – 288 с.
7. Ющук І.П. Українська мова: Підручник. – 3-тє вид. – К.: Либідь, 2006. – 640 с.
ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ МІНІМУМ
Прості, складні, складені слова; іменник, прикметник, прислівник, прийменник, сполучник, частка, вигук.
Студенти повинні знати: особливості творення і правопису складних слів, правопис складних іменників та прикметників, правопис слів із частинами пів- і напів-, правила написання прислівників, прийменників, сполучників, часток, вигуків.
Студенти повинні уміти: утворювати і правильно записувати складні і складені слова, коментувати правопис складних іменників та прикметників, слів із частинами пів - і напів-, визначати службові частини мови та вигук у тексті розрізняти сполучники та інші частини мови, правильно писати сполучники, прийменники, частки і вигуки, пояснювати їх правопис.
|
|
|
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
Складні слова творяться складанням двох або більше основ як за допомогою сполучних голосних, так і без них, напр.: пароплав, землетрус, світло-зелений, повсякденний, півлимона, всюдихід.
Складні слова пишуться разом або через дефіс. Є два універсальні загальні правила щодо правопису складних слів, вивчення яких допоможе у написанні більшості таких слів.
Разом пишуться складні слова, утворені від підрядних словосполучень, пор.: широкоплечий - плечі (які?) широкі; кораблебудівник - будівник (чого?) кораблів.
Через дефіс пишуться складні слова, утворені від сурядних словосполучень (у таких словах питання від однієї частини слова до іншої не можна поставити, бо ці частини рівноправні, їх можна з'єднати повторюваним сполучником і), пор.:. м'ясо- молочний - і м'ясний і молочний; ніжно-рожевий - і ніжний і рожевий.
Інші випадки правопису складних слів дивіться у відповідному розділ «Українського правопису» (позиція 3 у списку літератури).
|
|
|
Частини пів- і напів- пишуться разом: півфабрикат, півроку, піваркуша, напівавтомат, напівосвітлений тощо. Лише перед іменниками – власними іменами пів- пишеться через дефіс: пів-Європи, пів-Бердянська.
Правопис прислівників залежить від способу їх творення. Прислівники пишуться разом, окремо і через дефіс (див. «Український правопис»). Увага! Прислівники бувають однозвучними з іншими частинами мови. Зокрема, від прислівників треба відрізняти сполучення прийменників або часток з іменниками, прикметниками тощо, коли останні зберігають у реченні свої функції як самостійні частини мови, отже, і пишуться вони окремо. Пор.:
Прочитай вірш напам 'ять і На пам 'ять він подарував мені книжку.
Ми чуємо це вперше й Зайдемо в перше кафе.
Нащо було починати справу? і На що ви натякаєте?
Ми теж були на екскурсії і Він говорив те ж, що і я.
В українській мові складні прийменники звичайно пишуться разом: навколо, посеред, задля, довкола, наприкінці, внаслідок. Через дефіс пишуться лише складні прийменники з початковими з-, із-: з-за (із-за), з-над, з-перед, з-під, з-поміж. Окремо пишуться прийменникові сполуки у разі, під кінець, під час тощо.
Прийменники з наступними словами вимовляються так само нероздільно, як і префікси, але прийменники завжди пишуться окремо, а префікси – разом. Щоб відрізнити прийменник від префікса в словах типу на горі і нагорі, І.Ющук радить спробувати вставити між ними прикметник. Якщо зміст висловлювання дозволяє це зробити, то маємо справу з прийменником і пишемо окремо, якщо ні – то це префікс і пишемо разом: струмок збігає з гори (з крутої гори) і зорі дивляться згори; ліг на бік (на правий бік) і відкликав товариша набік.
|
|
|
Більшість сполучників пишуться разом: адже, отже, мовби, немовби, немовбито, начеб, начебто, неначебто, якщо, притому, проте, зате та ін. Окремо пишуться сполучники з частками б, би, ж, же, або ж, адже ж, але ж, а як же, бо ж коли б, коли б то, хоча б, хоч би. Через дефіс пишуться сполучники отож-то, тим-то, тільки-но, тому-то. Для правопису важливо вміти розрізняти складні сполучники таж, теж, тож, якби, якже, якщо, щоб, проте, зате, притому, причому (які пишуться разом) і однозвучні поєднання інших частин мови та ж, те ж, то ж, як би, як же, як що, що б, про те, за те, при тому, при чому (які пишуться окремо). Сполучники можна замінити іншими сполучниками (таж - адже, теж - також тож - тому, щоб - аби, зате - але), однозвучні ж поєднання інших частин мови замінити сполучниками не можна. Крім того, сполучники не бувають членами речення і не відповідають на питання; однозвучні ж поєднання слів є членами речення і відповідають на питання, пор.: Що б(що?) не робив, роби тільки найкраще (І.Кульська) і Щоб(питання не можна поставити) прийшло на землю сподіване щастя, треба великої праці (М. Коцюбинський). Якби (питання не можна поставити) оті проміння золоті у струни чарами якими обернути, я б з них зробила золотую арфу (Леся Українка) і Як би(як? яким чином?) не крутила хуртовина, блисне промінь - крига розтає (3. Гончарук).
|
|
|
Для свідомого засвоєння правопису часток необхідно пригадати: вони буваюії словотворчі і формотворчі. Останні завжди пишуться окремо від інших слів (би (б), же (ж), хай, нехай). Словотворчі частки пишуться разом, окремо або через дефіс (див. у списку літератури позиції 1, 2, 5, 11).
Вигуки, що передають повторювані або протяжні звуки, пишуться через дефіс ай-ай-ай, о-го-го, ха-ха-ха. У вигуках будь ласка, до побачення, на добраніч, от тобі й на, оце так і под. усі складові частини пишуться окремо, а у вигуках їй-богу, їй-бо право - через дефіс. Решта вигуків пишуться разом: цитьте, овва, леле, агов тощо.
ЗАВДАННЯ
1.Від поданих слів утворіть складні іменники. Запишіть їх у два стовпчики: перший – написання разом, другий – через дефіс.
Рука писати; машина писати; край знати; вода міряти; листя падати; середні віки; святий вечір; людина день; п'ять років; земля трусити; радіо комітет; міні футбол; Національний банк; художник пейзажист; вакуум апарат; Європа Азія; половина яблуко; щастя доля; перекоти поле; життя писати; лікар терапевт; аеро вокзал; вагон ресторан; вантаж потік; слюсар складальник; половина Київ.
2. Позначте рядок, у якому всі прикметники пишуться через дефіс:
а) фізико/хімічний, прозоро/білий, жовто/гарячий;
б) сніжно/білий, босо/ногий, сталево/сизий;
в) кисло/солодкий, яскраво/жовтий, воле/любний;
г) біло/сніжний, лісо/степовий, м'ясо/кістковий;
ґ) ніжно/рожевий, синьо/жовтий, яскраво/червоний.
3.Із поданих слів утворіть складні прикметники, в яких перша частина - числівник; поясніть правопис складних слів.
30 кілограмів, 40 років, 120 днів, 526 літрів, 10 тонн, 16 поверхів, 7 тижнів, 25 гектарів, 865 тисяч.
4. Запишіть словосполучення. Які правила правопису складних слів Ви пригадали?
Виконати за пів/години, з'їсти пів/апельсина, вибрати пів/ящика, золотий листо/пад, змучена від спеки напів/пустеля, йти в контр/атаку, чорно/земний грунт, південно/західна частина, народно/визвольний рух, багато/річна рослина, шістнадцяти/поверховий будинок, світло/коричневі шапки грибів, довгі/довгі ноти, червоно/носі чайки, восьми/літня Оленка. авто/транспортне підприємство, науково/дослідний інститут, будівельне/монтажне управління, військово/інженерне училище, трамвайно/тролейбусне депо, музично/педагогічне відділення.
5. Розкриваючи дужки, запишіть слова у дві колонки: 1) які пишуться разом; 2) які пишуться через дефіс.
Вугле/видобуток, озерно/болотний, здивовано/розгублений, всесвітньо/ відомий, червоно/гарячий, вакуум/камера, в'єтнамсько/український, сніго/ затримання, перекоти/поле, штабс/капітан, тьмяно/жовтий, всесвітньо/історичний, овоче/сховише м'ясо/молочний, вічно/зелений, світло/рожевий, темно/зелений, одно/денний, блок/схема, видимо/невидимо, корабле/будівник, ячмінно/житній, сніжно/білий, смагляво/лиций, синьо/зелений, легко/крилий, зменшено/пестливий.
Ключ. У кожному слові підкресліть другу від початку букву. З цих букв прочитаєте вислів давньоримського історика Тацита.
6. Розподіліть прислівники на морфологічні типи: а) прислівники, утворені від прикметників; б) від іменників; в) від числівників; г) від займенників; r) від дієслів; д) від словосполучень.
Щедро, дуже, знадвору, важко, поблизу, навічно, навколішках, навкруги, звечора, точно, згарячу, здалеку, догори, дрібно, безперестанку, позаторік, втрьох, мовчки, щопонеділка, по-нашому, насамперед, вдвоє, безліч, крадькома, спершу, по-своєму.
7.Назвіть орфографічне правило до кожної з поданих груп слів.
а)з боку на бік, рік у рік, кінець кінцем, сам на сам, честь честю;
б)по-друге, по-нашому, по-чесному, по-латині, по-доброму, по-
французькому;
в)видимо-невидимо, віч-на-віч, хоч-не-хоч, пліч-о-пліч, з давніх-давен, коли-
не-коли, без кінця-краю;
г) насміх, згори, зсередини, змолоду, сповна, назавжди, вперше;
r ) куди-небудь, хтозна-коли, якось-то, казна-де, будь-як;
д)без мети, з розгону, у вічі, до смаку, на диво.
8.Випишіть словосполучення в колонку в тому порядку, як пишуться частини, взяті в дужки: 1) разом; 2) через дефіс; 3) окремо.
Відмовився (на) відруб, заходьте (по) одному, сиділи (до) пізна, (по) справжньому влип, (по) нашому сказано, мчав (на) вскач, пропав (без) вісти, (по) вінця повен, (до) гори дном, (по) вовчому завив, складено (в) четверо, (в) цілому закінчили, перевернувся (на) бік, вийшов (на) зустріч, відклав (на) завтра, заговорив (по) французьки, видніється ген (ген), узяв (за) багато, купив (на) виплат, кинув (на) відліг, (по) іншому думав син, з ним (за) одно, написано (по) латині, це мені (до) вподоби.
Ключ. Підкресліть останню букву в останньому слові кожного словосполучення. З цих букв прочитаєте закінчення вислову голландського філософа ХVІІ ст. Б.Спінози: «Знаючи свої вади, ми...».
9.Випишіть сполучення слів у три колонки залежно від того, як пишуться прийменники: 1) разом; 2) через дефіс; 3) двома і більше словами.
(За) ради миру, (на) перекір знегодам, з (по) за хат, (із) за лісу, (на) зустріч бурі,
(по) серед жит, (з) за дерев, (залежно) від обставин, (з) перед носа, (по) під вікнами, на) прикінці відпусток, з (по) під воріт, (з) над річки, (по) за село, у (напрямі) до мене, (під) час бою, (в) наслідок чвар, (з) під коліс, (по) над хмари, (за) для вас, з (по) між гілля.
Ключ. Підкресліть останню букву в останньому слові кожного сполучення. З цих букв прочитаєте закінчення вислову давньоримського оратора Цицерона: «Треба не тільки опанувати мудрість, а й...».
10.Випишіть сполучення слів у три колонки залежно від того, як пишеться частина, що в дужках: 1) разом; 2) окремо; 3) через дефіс.
(При) дніпровський край, (по) новому працює він, (у) глиб росте коріння, (у) глиб боліт, з хати (на) двір поніс, з вулиці (на) двір, (по) перше і (по) друге, (зо) зла кинув, (по) щирому руку потис, ідемо (по) новому шляху, опинився (в) середині, (зі) мною поряд, ми до всіх (по) щирому, (с) початку подумай.
11.Випишіть сполучення слів у три колонки залежно від того, як пишеться частина, що в дужках: 1) разом; 2) окремо; 3) через дефіс.
Бо (ж) він орел, все (ж) не розумію, а (би) був хліб, цеб (то) я прошу, та (ж) це мій брат, якби (то) так було, коли (б) то діло йшло на лад, (тим) часом як усі мовчали, (як) би ж не він, немов (би) так і треба, тому (то) застерігаю, (при) тому смішний до сліз,сміх та (й) тільки, ніби (то) навмисне, хоч (би) хто один, то (ж) будь розумним, начеб (то) я осел, неначе (б) уві сні.
Ключ. В останньому слові кожного сполучення підкресліть останню букву. З цих букв прочитаєте закінчення вислову М. Горького: «Прекрасна посада - ...».
12.Спишіть текст; слова, що в дужках, запишіть разом чи окремо. Обгрунтуйте написання їх.
1. (Як би) мої думи німії та піснею стали без слова, вони б тоді більше сказали, ніж вся моя довга розмова. 2. (Як би) я тепер хотіла у мале човенце сісти і далеко на схід сонця золотим шляхом поплисти (Леся Українка). 3. (Що б) таке зробити, (що б) здивувати світ? 4. Гірники пісню почали (про те), як каштани в маю зацвіли. 5. Бійці замовкли, пластинку зняли, (про те) пісня продовжувала звучати і наростати (О. Гончар).
13.Перепишіть речення, розкриваючи дужки. Поясніть правила написання часток не та ні з різними словами.
1. Пройшовши наскрізь вуличку, він (Хома) (не)зустрів (ні)кого з своїх. Уламок рейки!.. Він був такий важкий, що іншим разом Хаєцький, певно, (ні)(за)що його (не)підняв(би). 3. (Не)вже ми оце врятовані? І (ні)хто нас більше (не)ловитиме, (ні)то (не)постріля? Хомі (не)вірилось, бій уже відгримів десь за містечком (О. Гончар). 4.(Ні)чого в світі я так (не) люблю, як саджати (що)(не)будь у землю, щоб проізростало, - любила проказувати мати. 5. (Ні)дід, (ні)ми (не)розуміли прочитаного, і це завжди хвилювало нас. 6. Прямо, та(й)прямо, та(й)прямо, та(й)(ні)куди (не)звертайте! - гукав дід подорожньому. 7. Він (не)ловив линів у озерах (ні)волоком, (ні)топчійкою, а яко(сь) (не)наче брав їх з води прямо руками. 8. У хаті (ній (не)замикалось (О. Довженко).
14.Випишіть слова й словосполучення в три колонки залежно від того, як пишеться частина, що в дужках: 1) окремо; 2) разом; 3) через дефіс.
Написав (би), немов (би), як (небудь), економимо (чи) мало, спотикається (що)разу, казна (що), надумав (таки), електроніка (ж), майнув тільки (що), та (ж) так, (екс)чемпіон, роздивився (таки), а все (ж) таки, експериментують з чимо (сь), отакий (то), робить (аби) як, ні (до) кого, іди (ж) бо, пішов (аби) куди, (будь) куди, чого (б) небудь, (ні) скільки, стань (бо), (он) куди, іди (що) найшвидше, (ген) далеко, тільки (но), (так), шурхотить начеб (то), ото (ж), все (таки), отак (от), гойдають (ся), от (же).
Ключ. Підкресліть перші букви. З них прочитаєте вислів Ч. Дарвіна.
15.Знайдіть у реченнях вигуки і звуконаслідувальні слова; вкажіть, що вони виражають. Поясніть їх написання і пунктуацію.
1. Цить! Хай говорить серце. 2. Ой лишенько, як страшно! 3. Ач, вигадав! Тебе ще не спитали! 4. Гов, Лукашу, гов, го-го-го! А де ти? 5. Спасибі ж вам, товариші-брати. 6. Не досить мук сьогодні я знесла? О, пожалій! 7. О, прокляття! Цього боявсь я тільки (Леся Українка). 8. Дзень-дзелень... дзелень-дзень! Сильний різкий дзвінок вдарив у передпокої (М.Коцюбинський). 9. Протягли своє ку-ку-рі-ку! горлаті півні (Панас Мирний). 10. Пливе човен, води повен та все хлюп-хлюп-хлюп (Нар.тв.).
ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ, УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЇ ЗНАНЬ:
1.Чим відрізняються складні слова від складених?
2.Як утворюються складні слова?
3. Які основні правила написання складних слів?
4.Як пишуться частини пів і напів з іншими частинами мови?
5. Від яких частин мови утворюються прислівники?
6. Як пишуться складні прислівники?
7. Які особливості написання складених прислівників?
8.Як поділяються прийменники за будовою?
9.Як пишуться складні прийменники?
10.Які особливості правопису сполучників?
11.Які розряди часток за значенням Ви знаєте?
12.Які частки пишуться зі словами разом? окремо? через дефіс?
13.Як пишеться частка НЕ з іменними частинами мови та прислівниками?
14.Як пишеться частка НЕ з дієсловами?
15.У чому особливість вигуків як частини мови? Як пишуться вигуки?
Дата добавления: 2018-10-27; просмотров: 883; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!