ФОРМА ПРОВЕДЕННЯ ПОТОЧНОГО КОНТРОЛЮ – тестові завдання.
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ №2.ЛЕКСИКОЛОГІЯ. ФРАЗЕОЛОГІЯ. МОРФЕМІКА. СЛОВОТВІР.
ТЕОРЕТИЧНИЙ БЛОК
ТЕМА №3. МОРФЕМНА СТРУКТУРА СЛОВА. СЛОВОТВІР (2 год.).
1.Поняття морфеми. Морф, аломорф. Корінь слова. Слова спільного кореня.
2.Афікси. Типи афіксальних морфем. Словотворчі (деривативні) і граматичні афікси. Основа слова і закінчення.
3.Зміни в морфемній будові слова.
4.Об`єкт і завдання словотвору. Словотвірна структура слова. Поняття твірної основи. Словотвірне значення. Словотвірний тип.
5. Морфологічні та неморфологічні способи словотворення.
ЛІТЕРАТУРА
1. Волох О.Т. Сучасна українська літературна мова: Вступ. Фонетика. Орфоепія. Графіка і орфографія. Лексикологія. Фразеологія. Лексикографія. Словотвір. – К., 1989.
2. Волох О.Т., Чемерисов М.Т., Чернов Є.І. Сучасна українська літературна мова: Морфологія. Синтаксис. – К., 1989.
3. Словник української мови: В 11-ти т. – К., 1970-1980.
4. Сучасна українська літературна мова / за ред. А.П. Грищенка. – К., 1997.
5. Сучасна українська літературна мова / за ред. М.Я. Плющ. – К., 1994.
6. Ющук І.П. Українська мова. – К., 2004.
ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ МІНІМУМ
Морфема, морф, аломорф, корінь, афіксальні морфеми, основа слова, спрощення, перерозклад, ускладнення, твірна основа, морфологічні способи словотворення, неморфологічні способи словотворення.
ДИДАКТИЧНА МЕТА
Формування уявлення про морфемну структуру української мови, з`ясування поняття морфеми, морфа, аломорфа, кореневих та афіксальних морфем, твірної основи, способи словотворення.
|
|
|
Студенти повинні знати : поняття морфеми, морфа, аломорфа, кореня слова, типи афіксальних морфем, основи слова і закінчення; зміни в морфемній будові слова; твірної основи, способів словотворення.
Студенти повинні вміти : розрізнювати поняття морфеми, морфа, аломорфа; давати характеристику кореневій морфемі, основі слова та флексії; встановлювати історичні зміни в морфемній будові слова; визначати твірну основу слова, способи словотворення.
ПРАКТИЧНИЙ БЛОК
ТЕМА №14: АКТИВНІ Й ПАСИВНІ ШАРИ ЛЕКСИКИ В СУЧАСНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ (2 год.).
1.Лексика сучасної української літературної мови з погляду виділення в ній активного і пасивного шарів.
2.Історизми та архаїзми, їх стилістична роль.
3.Неологізми, їх стилістичне використання.
ЛІТЕРАТУРА
1. Бондар О.І., Карпенко Ю.О., Микитин-Дружинець М.Л. Сучасна українська мова: Фонетика. Фонологія. Орфоепія. Графіка. Орфографія. Лексикологія. Лексикографія. – К., 2006.
2. Волох О.Т. Сучасна українська літературна мова: Вступ. Фонетика. Орфоепія. Графіка і орфографія. Лексикологія. Фразеологія. Лексикографія. Словотвір. – К., 1989.
|
|
|
3. Словник української мови: В 11-ти т. – К., 1970-1980.
4. Сучасна українська літературна мова: Лексика. Фразеологія / за ред. І.К. Білодіда. – К., 1973.
5. Сучасна українська літературна мова / за ред. А.П. Грищенка. – К., 1997.
6. Сучасна українська літературна мова / за ред. М.Я. Плющ. – К., 1994.
7. Ющук І.П. Українська мова. – К., 2004.
ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ МІНІМУМ
Активна лексика, пасивна лексика, застарілі слова, історизми, архаїзми, неологізми.
ДИДАКТИЧНА МЕТА
Формування уявлення про активну і пасивну лексику української мови. Збагачення індивідуального словникового запасу. Підвищення культури мовлення на лексичному рівні.
Студенти повинні знати : ознаки слів, що належать до пасивної лексики; класифікацію застарілих слів (архаїзмів та історизмів); шляхи виникнення неологізмів.
Студенти повинні вміти : розрізняти поняття активна лексика і активний лексичний запас окремих носіїв мови; знаходити у тексті застарілі слова, класифікувати їх; характеризувати неологізми.
ЗАВДАННЯ
1. Випишіть застарілі назви старовинного чоловічого та жіночого одягу. Знайдіть до них пояснення у словниках.
1. Убрався в жупан і думає, що пан. 2. В нього свита вітром підшита, а морозом підбита. 3. Сьогодні й школярі поприходили, одягшись, мов по-празниковому: мало не на всіх були новіші свитки, а то й чумарки... 4. Сорочку викупив, а сукман заставив (Словарь української мови за ред. Б. Грінченка). 5. І мати моя носила очіпок на голові, і я зав`язуватимусь в чушку... 6. Майбородиха знайшла найстарішу удяганку, не то кацавейку, не то жупан (І. Нечуй-Левицький). 7. Дядько Яким був у довгому чорному кобеняку з каптуром, нап`ялим на голову (Л. Юхвід). 8. А із яру в киреї козачій хтось крадеться (Т. Шевченко). 9. Ґандзя була лише в одній сорочині, ... підперезаній... крайкою (І. Франко). 10. Юнак в кунтуші польського селянського строю підвівся з полика... (О. Досвітній).
|
|
|
2. Виписати 5 прикладів власне авторських неологізмів з художньої літератури.
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
У розвитку лексики відбуваються два процеси: 1) поповнення мови новими словами, що є провідним у її розвитку; 2) усунення з мови зайвих, застарілих слів. Внаслідок цього у мові в будь-який період її розвитку існує активна і пасивна лексики.
До активної лексики сучасної української літературної мови належать усі слова, які повсякденно вживаються в різних її формах і стилях. Головною ознакою активної лексики є насамперед її сучасність, її активне використання в будь-якій сфері діяльності людей. До активної лесики належать такі слова: автобус, багато, вода, земля, зелений, йти, людина, лист, процес, рівняння, сфера, фільтр, фотографувати, школа, щогодини, ювілейний, явір та ін.
|
|
|
До пасивної лексики належать всі слова, що вживаються в мові рідко, які не є звичайними, повсякденними у спілкування людей, у висловлюванні ними думок з якоїсь ділянки життя й діяльності колективу. В складі пасивної лексики перебувають всі застарілі слова, що вже вийшли або виходять із звичайного вжитку в літературній мові (гайдамаки, жупан, глаголити), або нові слова, які недавно виникли і не стали загальновживаними в ній (іміджмейкер, вінчестер).
Історизми – це слова, вживані для позначення предметів, явищ і понять, які вийшли з ужитку, припинили своє існування у зв`язку з соціально-побутовими і суспільно-політичними змінами. Отже, вони вийшли з активного вжитку, бо зхникли поняття, які вони позначали. До історизмів належать, наприклад, назви одягу (жупан, запаска, плахта, очіпок), назви одиниць виміру (аршин, пасмо, гони, верства), монет (шеляг, гривеник), назви представників не існуючих тепер соціальних груп населення та адміністративних посад (боярин, шляхтич, хлоп, поміщик, кріпак), назви застарілих знарядь праці та зброї (жорно, рало, ціп, коцюба; рогатина, мушкет, пістоль), назви колишніх професій (мечник, кожум` яка, чумак, камердинер, лакей), назви зниклих народів (печеніги, половці, варяги, поляни). Історизми не мають синонімів. Їх використовують у художніх творах та наукових працях, коли описують події і факти з минулого.
Архаїзми – це слова, що вийшли з активного складу лексики, тому що були витіснені іншими, що мали з ними однакове значення. Наприклад, замість давніх слів уста, чадо, зигзиця, ректи тепер вживаються відповідно слова губи, дитина, зозуля, сказати. Архаїзми мають синоніми: перст – палець, чоло – лоб, уповати – надіятися.
Архаїзми поділяються на такі групи:
1. Власне лексичні – застарілі слова, витіснені з уживання іншими лексичними одиницями, напр.: ланіти – щоки, перст – палець, десниця – права рука, брань – битва, воліти – бажати, хотіти.
2. Словотвірні – застарілі слова, що відрізняються словотвірними елементами (префіксами і суфіксами), напр.: розсіяти – засіяти, пребути – бути, велій – великий, словеса – слова.
3. Фонетичні – застарілі слова, що відрізняються від сучасних фонетичним вираженням, напр.: глас – голос, сей – цей, піїт – поет, вражий – ворожий, шкло –скло, ріжниця – різниця.
4. Морфологічні – застарілі слова, що мають відмінності у вираженні своїх граматичних значень, напр.: І піп, гортанію (гортанню) басистий, на Ворсклі робить річку Іордань (Л. Костенко); А море носи кораблям одвернуло. Б ` є у боки, у облавки, горою паде (падає) на помости (М. Зеров).
5. Семантичні – слова із застарілим значенням: лікоть (міра довжини), живіт (життя), поїзд (валка підвід).
Архаїзми використовують у художній літературі та публіцистиці для створення піднесеного, урочистого настрою. Іноді архаїзми вживають для вияву іронії, сарказму, зневаги або створення гумористичного ефекту.
Розвиток науки і техніки, культури, соціальні та політичні зміни в суспільстві зумовлюють появу у мові нових слів для позначення нових явищ дійсності – предметів, процесів, абстрактних понять. Нові слова називаються неологізмами (гр. neos – новий і logos – поняття, слово). У наш час неологізмами є такі слова, як сайт, байкери, дилер, хакер, тінейджер тощо.
За способом творення розрізняють морфологічні і семантичні неологізми. Перші утворюються за допомогою морфологічних способів словотворення: префіксації, суфіксації, абревіації, словоскладання тощо (мобільник, роздержавлення). Семантичні неологізми виникають внаслідок переосмислення слова, наприклад: миша – „дрібний гризун” і миша – „комп`ютерний маніпулятор”, павутина – „сітка, яку виготовляють павуки” і павутина – „комп`ютерна мережа” тощо.
Виділяють також лексичні неологізми – усі слова, новизна яких виявляється насамперед у їх формі. Напр..: гамбургер, слакси, памперси, хіт, ток-шоу, трилер, кікбоксінг, віндсерфінг (спорт), дисплей, файл, біт, байт, вінчестер.
За незалежністю або залежністю від контексту розрізняють неологізми загальнонародні (узуальні) та індивідуально-авторські (оказіональні).
Загальнонародними неологізмами є нові слова, що вживаються в різних контекстах, набувають поширення серед більшості носіїв мови (ваучер, гамбургер, бомж), переходячи до розряду активної лексики.
Індивідуально-авторські неологізми – це нові слова, які творяться письменниками для більш образного змалювання дійсності чи висловлення думок і почуттів. Наприклад: Недивися так привітно – яблуневоцвітно; Садками ходить брунькоцвіт, а в небі злотозор (П. Тичина).
Неологізми – категорія історично змінна. Новостворені слова перестають бути неологізмами з того часу, відколи ними починають користуватися широкі кола носіїв мови. Наприклад, на початку ХХ століття неологізмами в українській мові були лексеми внутрішній, зовнішній, народний, у довоєнний час – багатоверстатник, жовтеня, колгосп, телевізор, транзистор. Вони або вийшли з ужитку разом із реаліями, які позначали (багатоверстатник, стахановець, жовтеня), або втратили новизну і перейшли до активної лексики.
РОБОТА В АУДИТОРІЇ
1. Запишіть слова у дві колонки: у першу – слова, що належать до активної лексики, у другу – слова, що належать до пасивної лексики.
Літак, мушкет, фонема, вікно, агротехніка, універсам, поміщик, інтеграл, вулиця, уста, байкери, гувернантка, книга, лабіалізація, комп`ютер, вінчестер, гетьман, перст, радіо, шоп-тур, шолом, жупан, індукція, панщина, море, форвард, арматура.
2.Знайдіть у поданих реченнях застарілі слова, поділіть їх на типи (архаїзми та історизми).
1. Шинкар з шинкаркою довго вдавали, що вони навіть пана Лаща не знають, аж доки не тріснула під руками Кривоноса дошка на столі. 2. Верига, в святковому жупані червоного сукна, біля каганця читав святе письмо, переписане од руки. 3. Посередині висіла фузія, а по обидва боки мушкети, польські парабелі, і криві турецькі, і черкеські шаблі з срібним окладом і насічкою, черкеські кинджали в срібних піхвах, сагайдак з стрілами, важкі самопали і пістолі з арабськими візерунками на воронованій сталі (П. Панч). 4. Аж ось тільки що дочиталися до „воутриє ізбивах”, аж шась у двері: свашки, світилки, бояри, дружки, піддружки, староста. 5. А за тим-то поїздом увійшов і молодий. 6. Та се, добродію, лепорт об сотеннім народочисленні її (Кв.-Осн.). 7. Багато спудеїв духовних семінарій піїтами були, народ оспівували по-своєму (М. Р.).
3.Прочитайте застарілі слова і запишіть їх в такому порядку: 1) назви старовинної зброї; 2) назви старовинного одягу; 3) назви старовинного посуду; 4) назви колишніх чинів; 5) назви старовинних одиниць виміру.
Аршин, війт, свита, панцир, гони, десяцький, таріль, верства, жандарм, кирея, мушкет, спис, осавула, коряк, щит, михайлик, становий, запаска, лук, сіряк, алебарда, лікоть, кошовий, пістоля, каптанець, макітра, плахта, діжа, постоли, барило.
4.Знайдіть авторські неологізми. З ` ясуйте їх стилістичні та структурно-семантичні особливості.
1. Людська душа тисячозвука, В гірськім одбита кришталі. 2. О свіжий шелесте дібров, Розмово одуда й зозулі, О дні мої неперебулі, Життя, і сльози, і любов. 3. І раптом я згадав. І білохатню вулицю родиму, І шум осінніх, шум хвилястих трав… 4. Людина обертає в сад пустині І в стоколосся колос оберта… (М. Рильський). 5. Він не повчав, не вітійствував, не розглагольствував, не цицеронив і не демосфенив (П. Загребельний). 6. Спочатку захопили чвертку неба, А потім половину, а вже далі Весь небовид, і синій виднокіл, І небодаль, і зорі повечірні (А. Малишко). 7. У ластівки – ластовенятко, в гаю у стежки – стеженятко. У хмари в небі – хмаренятко. В зорі над садом – зоренятко (М. Вінграновський). 8. Уже кружляє листя жовторжаве, щоб на асфальті мокрому спочить (М. Рильський).
5. З поданих контекстів випишіть лексеми, що знаходяться в пасивному вжитку (архаїзми, історизми, неологізми). З` ясуйте їх значення, поясніть, якими способами вони утворені. До архаїзмів доберіть відповідні слова з активного фонду української мови.
1. Решта партій у парламенті якраз закінчують запрошувати, агітувати, купувати, примушувати вступати до своїх фракцій безпартійних депутатів-мажоритарників (Газ.). 2.Фортеця була обнесена валами сажнів десять заввишки, з бастіонами на чотирьох рогах (П. Панч). 3. А хто змалював наших босоногих мадонн із сапкою в руках чи серпом на плечі та дитям біля персів, що знали не шовки, а лише нерівне, шорстке полотно? (М. Стельмах). 4. Пані Баличина дістала шкіряну торбинку, наповнила її золотими дукатами й міцно зав`язала ремінцем (З. Тулуб). 5. Перших в Україні дипломованих маркетологів і менеджерів зовнішньоекономічної діяльності випустив днями університет „Львівська політехніка” (Газ.). 6. Графи принци, паничі, слуги, пажі, кловни б`ються, повзають, кричать – божевілля повне (Д. Павличко). 7. Європа має наполягати на тому, щоби Угоду зратифікували Сполучені Штати Америки й Росія (Газ.). 8. Сагайдачний любив популярність і частенько сидів із голотою, бо розумів, що без голоти на Січі недовго втримаєш у руках булаву (З. Тулуб). 9. Серед переваг фірми – швидке і ефективне обслуговування, наявність великого паркінгу, висока якість пропонованих товарів.
Дата добавления: 2018-10-27; просмотров: 298; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!