Естетичне виховання в історії вітчизняної педагогіки та сучасних навчальних закладах.
Теорія і практика естетичного виховання. Внесок Протагора, Платона, Аристотеля в теорію естетичного виховання та освіти. Засоби родинної педагогіки та етнопедагогіки у розвитку здібностей та художніх смаків дітей у часи дохристиянської Русі. Досвід естетичного виховання учнів братських шкіл України. Києво-Могилянська академія як своєрідний центр розвитку музичного, образотворчого, театрального мистецтва. Народні професійні школи мистецтв (кобзарства, лірництва); січові музичні школи.
Я.А. Коменський про естетичне виховання; Ж.-Ж. Руссо про програму педагогічних заходів, які сприяють завданням громадського формування людини; Г. Сковорода (естетичне виховання учнів, навчання гри на органі, флейті, організація занять хору на лоні природи); І. Котляревський (організація дитячих вистав, рукописного сатиричного журналу «Полтавська муха»); П. Білецький-Носенко (перша в вітчизняній педагогіці в роботі «Про смаки естетичні» система естетичного виховання молоді); І. Ставровський (методика виховання всебічно і гармонійно розвиненої особистості шляхом поєднання естетичного виховання з фізичним, моральним, розумовим); К. Ушинський (про значення мистецтва у процесі виховання і навчання).
Внесок педагогів-новаторів ХХ століття у розробку проблеми естетичного виховання. А.С. Макаренко (естетичні традиції; оптимістичний, «мажорний» настрій колективу; естетика вигляду вихователя і вихованців); Г. Ващенко (завдання і зміст естетичного виховання; праці «Виховний ідеал», «Основи естетичного виховання»); В. Сухомлинський (завдання естетичного виховання — розвиток почуттів, творчість дітей у природі, використання понятть духу, душі, духовності); «Школа під голубим небом».
|
|
|
Сутність, завдання і джерела естетичного виховання. Тенденції розвитку естетичного виховання. Мета естетичного виховання: формування естетичної культури (Н. Крилова, Л. Пєчко); задоволення естетичних потреб (В. Разумний); реалізація творчих здібностей (Є. Шевцов); організація світу людських почуттів, духовного росту особистості (Ю. Бабанський). Естетичне виховання як цілеспрямований і систематичний процес формування естетичного ставлення людини до реальної дійсності, умінь оцінювати прекрасне у природі, мистецтві і суспільстві, розвиток здібності створювати красиве. Джерела естетичного виховання: мистецтво, природа, наука, праця.
Система естетичного виховання у школі (навчальний процес, позакласні заняття, позанавчальна діяльність учнів у різноманітних формах занять естетикою, мистецтвом). Роль естетичного виховання у розвитку сучасної людини; тенденції розвитку естетичного виховання у науково-практичному полі сучасної педагогіки. Вивчення зарубіжного досвіду естетичного виховання молоді. Американська концепція естетичного виховання.
|
|
|
Естетичне виховання на уроках і в позаурочний час.
Болонський процес і завдання освіти України. Провідні зарубіжні педагогічні концепції освіти та виховання.
Основні етапи Болонського процесу. «Болонська декларація» 19 червня 1999 р. Встановлення європейської зони вищої освіти; активізація європейської системи вищої освіти у світовому масштабі; загальні вимоги, критерії і стандарти національних систем вищої освіти. Створення єдиного європейського освітнього і наукового простору до 2010 р. Паризьке комюніке (19 травня 2001 р.), Берлінський саміт (18-19 вересня 2003 р.), розповсюдження загальноєвропейських вимог і стандартів на докторські ступені. Підписання болонських угод Україною (19 травня 2005 р.).
Зміст Болонських реформ. Визначальні властивості європейської вищої освіти. Основні завдання та принципи створення зони Європейської вищої освіти.
Європейська кредитна трансферна система (ECTS) як засіб сприяння мобільності студентів. Кредитно-модульна системи організації навчального процесу. Модульний зміст навчальної дисципліни. Кредит як умовна одиниця виміру навчального навантаження студента. Ключові елементи ECTS: інформаційний пакет; навчальний контракт; перелік оцінок дисциплін.
|
|
|
Значення Великої хартії університетів у становленні єдиного Європейського регіону вищої освіти. Велика хартія університетів (Magna Charta Universitatum) як складова Болонського процесу. Університети – методологічні центри розвитку національних систем освіти в кожній країні. Створення співдружності провідних університетів Європи (Сорбонська декларація від 25 травня 1998 р.). Центральна роль університетів щодо розвитку європейських культурних цінностей. Українські університети, що входять у співдружність. Напрями контролю над виконанням принципів Великої хартії університетів.
Актуалізація принципу автономії в управлінні вищим навчальним закладом у контексті Болонських реформ.
Моделі організації університетського життя. Класична модель університету. Принципи університетського самоврядування. Концепції розвитку університетської освіти. Ідея дослідницького університету. Теорія інтелектуального університету. Правовий статус Харківського (1804), Київського (1834), національних університетів. Сучасне тлумачення автономії університету, пошук компромісу між державним управлінням і самоврядуванням.
Основні концепції виховання у зарубіжній педагогіці. Ідеалістична філософія як спільна ідеологія багатьох зарубіжних шкіл. Ірраціоналізм; фідеїзм; екзистенціалізм; неотомізм; прагматизм; неопозитивізм про виховання. Концепція «європейського виховання». Американська система виховання. Японський досвід виховання відповідального виконавця конкретної роботи і патріота.
Дата добавления: 2018-10-27; просмотров: 263; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!