МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

НАКАЗ

28.12.2002 №502

Про затвердження Тимчасових нормативів надання медичної допомоги дитячому населенню в умовах амбулаторно-поліклінічних закладів

На виконання Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 5 жовтня 2000 року №2017-111, з метою уніфікації вимог до обсягів і якості медичної допомоги в амбулаторно — поліклінічних закладах України

НАКАЗУЮ:

1. Затвердити тимчасові нормативи надання медичної допомоги дитячому населенню в умовах амбулаторно-поліклінічних закладів зі спеціальностей: дитяча алергологія, дитяча гастроентерологія, дитяча гематологія, дитяча гінекологія,
дитяча дерматологія, дитяча ендокринологія, дитяча імунологія, дитячі інфекційні хвороби, дитяча кардіоревматологія, дитяча неврологія та нейрохірургія,
дитяча нефрологія, дитяча онкологія, дитяча ортопедія-травматологія, дитяча
отоларингологія, дитяча офтальмологія, дитяча психіатрія, дитяча пульмонологія, дитяча стоматологія, дитяча урологія, дитяча фтизіатрія, дитяча хірургія,
окремі захворювання та генетичні синдроми (додається).

2. Міністру Автономної Республіки Крим, начальникам управлінь охорони здоров'я обласних, Севастопольської, Головного управління охорони здоров'я та медичного забезпечення Київської міських державних адміністрацій, керівникам лікувально-профілактичних закладів, підпорядкованих МОЗ України, забезпечити:

2.1. Впровадження в діяльність закладів охорони здоров'я Тимчасових нормативів
надання медичної допомоги дитячому населенню в умовах амбулаторно-поліклінічних закладів, починаючи з 2003 року.

2.2. Щороку, до 1 листопада, направляти до Українського інституту громадського
здоров'я пропозиції щодо внесення змін та доповнень до тимчасових нормативів надання медичної допомоги дитячому населенню в умовах амбулаторно-поліклінічних закладів.

3. Українському інституту громадського здоров'я, управлінню організації медичної
допомоги дітям і матерям Головного управління організації медичної допомоги
населенню, головним позаштатним спеціалістам МОЗ України з дитячих лікарських спеціальностей щороку переглядати та готувати пропозиції щодо внесення змін до Тимчасових нормативів надання медичної допомоги дитячому населенню в умовах амбулаторно-поліклінічних закладів.

4. Контроль за виконанням наказу покласти на першого заступника Державного
секретаря Гойду Н.Г.

Міністр А.В. Підаев

Таблиця 22

ДИТЯЧА КАРДІОРЕВМАТОЛОГІЯ

№ з/п	Нозологічна Форма за МКХ-10 та (клінічними класифікаціям)	Шифр за МКХ-10	Перебіг або активність патологічно-го процесу	Обсяг заходів		Критерії ефективності лікування. Тривалість диспансерного спостереження	Примітки
№ з/п		Шифр за МКХ-10	Перебіг або активність патологічно-го процесу	клініко-діагностичних	лікувально-профілактичних		Примітки
1	2	3	4	5	6	7	8
1.	Клас ІХ ХВОРОБИ СИСТЕМИ КРОВООБІГУ Хронічні ревматичні хвороби серця Ревматичні хвороби мітрального клапана Ревматичні хвороби аортального клапана Ревматичні хвороби тристулкового клапана Ураження декількох клапанів Інші ревматичні хвороби серия	105-109 105 106 107 108 109	Неактивна фаза.	Анамнез. Скарги, оцінка загального стану, стану серцево-судинної системи (зменшення чи наростання змін з боку серця та судин, характер шуму, кардіалгій, наявність задишки). Оцінка стану мигдаликів, зубів, навколоносових пазух. ΕΚΓ, ΦΚΓ, пульсометрія, вимірювання AT, термометрія, клінічний аналіз крові та сечі, біохімічні дослідження гострофазових показників (протеїнограма, СРБ, серомукоїди, сіалова к-та, ДФА, азот сечовини, сечовина, креатинін, електроліти) та імунологічні дослідження (титр АС-ЛО, АСГ, АСК) - 2 рази на рік. ЕхоКГ, ДЕхоКГ - 1 раз на рік, за показаннями - частіше. Рентгенографія органів грудної порожнини за показаннями. Оцінка адаптації ССС до фізич- них навантажень.	Вторинна профілактика рецидивів біциліном-5 або бензатинбензил- пеніциліном та нестероїдними про- тизапальними препаратами (при ваді серця не менше ніж 5 років). При рецидивуючому перебігові процесу - НПЗЗ призначаються 10 денними курсами щомісячно у сукупності із призначенням хінолонових препаратів - 12-18 міс. Дотримання режиму. Раціональне харчування. Аерація. Вітамінотерапія. Додатковий вихідний день (за показаннями). Лікування ангін із застосуванням антибактеріальних засобів. Санація хронічних вогнищ інфекції. При наявності ознак хронічної серцевої недостатності (стадія компенсації) - курси інотропних препаратів (серцеві глікозиди, трофічні дози) під контролем ЕКГ, сечогінні, інгібітори АПФ. Два рази на рік призначення курсів кардіометаболітів (фосфаден, мілдронат, рибоксин та інші). За умови неактивності процесу санаторно-курортне лікування у спеціалізованих місцевих санаторіях та санаторіях АР Крим.	Відсутність повторних ревмоатак. Відсутність клініко-лабо- раторних ознак активно- сті запального процесу. Відсутність ознак серцево-судинної недостатності. Зменшення частоти захворюваності ангінами та ГРІ. Відсутність ознак формування вад серця. Адаптація до фізичних навантажень. Відповідні вікові терміни для строку диспансерного спостереження (до 18 років). Педіатр, кардіоревматолог - після ревмоатаки щомісячно протягом кварталу, потім 1 раз на квартал. При збереженні активності процесу, при безперервнорецидивуючому перебігові та вадах серця із ознаками серцевої недостатності - за показаннями кратність оглядів індивідуальна. За умови наявності набутої вади серця кардіо-	Три рецидиву ючому перебі- гові ревматичного процесу, прогресії ознак серцево-су- динної недостатності стаціонарне лікування, направлення до Інституту ССХ АМН України для вирішення питання щодо протезування ураженого клапану.

1	2	3	4	5	6	7	8
					Загартовуючі процедури, заняття ЛФК. При ваді серця та серцевій недостатності - індивідуальне навчання. Заняття фізкультурою: після атаки: на першому році - звільнення, на другому - підготовча група за умови нормалізації показників функціонування серцево-судинної системи. Дітям, що перенесли ревматизм без кардиту або кардит - вторинна профілактика до 18-річного віку.	хірург - 1 раз на рік. За необхідності - частіше. Отоларинголог, стоматолог - 1 раз на рік. Після перенесеної ангіни або ГРІ педіатр та кардіоревматолог спостерігають дитину щотижнево, протягом місяця, з контролем клініко-біохімічних та інструментальних показників. Підстава для зняття з обліку - досягнення вищезазначеного віку при стійкій відсутності клініко-лабораторних ознак активності запального процесу. При сформованій ваді серця - вторинна профілактика ревматизму проводиться пожиттево.
2.	Хронічний тозиліт (стан після тонзилектомії) Хворі із групи ризику по захворюванню на ревматизм (тонзилогенна інтосикація, в тому числі з міокадіо-дистрофією)	J35.0	Хронічний перебіг.	Анамнез. Скарги, оцінка загального стану, стану серцево-судинної системи. Оцінка стану мигдаликів, зубів, навколосових пазух. ЕΚΓ, ΦΚΓ, пульсометрія, вимірювання AT, термометрія, клінічний аналіз крові та сечі,біохімічні дослідження гострофазових показників (протеїнограма, СРБ, серомукоїди, сіалова к-та, ДФА азот сечовини, сечовина, креатинін, електроліти) та імунологічні дослідження (титр АСЛО) - 1 раз на рік.	Первинна профілактика ревматизму. Санація хронічних вогнищ інфеції. Сезонна профілактика біциліном - 5 або бензатинбензилпеніциліном (за показаннями). Вторинна профілактика інфекційного ендокардиту антибактеріальними засобами. Щеплення показані. Дотримання режиму праці і відпочинку, раціональне харчування. Аерація. Вітамінотерапія. Після перенесеної ангіни - заняття фізкультурою у підготов чій групі протягом 3 міс, далі - звичайний	Відсутність клінічних ознак ревматизму. Відсутність клініко-лаборатоних ознак активності запального процесу. Стабілізація чи регрес патологічних змін ЕКГ та ЕхоКГ. Відсутність лабораторних ознак стрептококової інфекції. Постійне диспансерне спостереження за дітьми з хронічним тонзилітом. Огляд педіатра, кардіо-ревматолога, оторино-

1	2	3	4	5	6	7	8
					руховий режим.	ларинголога, стоматолога - 2 рази на рік, не-вролога, - 1 раз на рік. Після перенесеної ангіни ібо ГРІ педіатр та кардіо-ревматолог спостерігають дитину 1 раз на тиждень протягом місяця. Зняття з обліку через 6 міс після тонзилектомії за умов стійкої нормальної температури тіла, відсутності клініко-лабораторних ознак активності запального процесу та проявів інтоксикаційного синдрому.
3.	Хвороби, що характеризуються підвищеним кров'яним тиском Есенціальна (первинна) гіпертензія Гіпертензивна хвороба серця (гіпертонічна хвороба з переважним ураженням серця) Гіпертензивна (гіпертонічна) хвороба з переважним ураженням нирок	110-115 110 111 112	Хронічний перебіг.	Анамнез. Скарги, оцінка загального стану, стану серцево-судинної та нервової системи. При кожному огляді - пульсометрія, вимірювання AT, оцінка термометрії. ЕКГ, ФКГ, клінічний аналіз крові та сечі - 2 рази на рік, за показаннями - повторні. Стан очного дна при кожному огляді. ЕхоКГ, ДехоКГ, УЗД нирок -1 раз на рік, за показаннями повторні. Біохімічні дослідження гострофазових показників (протеїнограма, С-РБ, серомукоїди, сіалова к-та, ДФА) та рівень азоту, сечовини, креатиніну - 1 раз на рік, за показаннями - повторні. При вторинній артеріальній гіпертензії -обстеження функціонального стану тієї чи іншої системи (нирки, ендокринна система, ЦНС тощо).	Дотримання режиму праці і відпочинку, раціональне харчування. Аерація. Вітамінотерапія. За показаннями - призначення гіпотензивних препаратів (спазмолітики, бета-блокатори, інгібітори АПФ та інші) з урахуванням рівня підвищення AT і його постійності. Седативні і немедикаментозні засоби (фітотерапія). Санація хронічних вогнищ інфекції. Психотерапія. При вторинній артеріальній гіпертензії - лікування основного захворювання. Спеціальна фізкультурна група. При вторинній АГ звільнення від фізичного навантаження. Протипоказана праця на сонці. При вторинній злоякісній АГ -індивідуальне навчання.	Зменшення або відсутність ознак артеріальної гіпертензії та цереброва-скулярних порушень. Зменшення або відсутність ознак серцево-судинної, ниркової недостатності. Адаптація до фізичних навантажень. Постійне диспансерне спостереження. Огляд педіатра, кардіоре-вматолога - 1 раз на рік при відсутності ускладнень, 1 раз в 3 місяці - при наявності ускладнень (серце, нирки, ЦНС). Оториноларинголог, офтальмолог, невролог - 2 рази на рік, за показаннями - частіше. Нефролог, кардіохірург,	При прогресії гіпертензії та появі усклад-нень направ-лення до спеціалізованого відділення обласної дитячої лікарні.

1	2	3	4	5	6	7	8
	Гіпертензивна (гіпертонічна) хвороба з переважним ураженням серця і нирок Вторинна гіпетензія	113 115			Тривалість спостереження при вторинній АГ постійно.	ендокринолог, інші спеціалісти - за показаннями. Після перенесеної ангіни або ГРІ - педіатр, кардіоревматолог 1 раз на 2 тижні протягом місяця. Зняття з обліку - через 2 роки після стійкої нормалізації AT та за умов відсутності ураження серця та інших органів-мішеней. В інших випадках з обліку не знімаються.
4	Ішемічна хвороба серця Стенокардія Хронічна ішемічна хвороба серця	120-125 120 125	Хронічний перебіг.	Анамнез. Скарги, оцінка загального стану, стану серцево-судинної системи. При кожному огляді - пульсометрія, вимірювання AT. ЕКГ, ЕКГ- проби, ФКГ, клінічний аналіз крові та сечі - 2 рази на рік, за показаннями - повторні. Стан очного дна при кожному огляді. ЕхоКГ, ДехоКГ - 1 раз на рік, за показаннями - повторні. Біохімічні дослідження гостро-фазових показників (протеїнограма, СРБ, серомукоїди, сіалова к-та, ДФА) та рівень ліпідів, азоту сечовини, креатиніну - 1 раз на рік, за показаннями - повторні. Після перенесеної ангіни, ГРІ необхідний контроль за усіма показниками.	Дотримання режиму праці і відпочинку, раціональне харчування. Аерація. Вітамінотерапія. За показаннями - призначення коронаролітиків, нітропрепаратів, кардіометаболітів, засобів нормалізуючих ліпідний обмін, гіпотензивних препаратів (спазмолітики, бета-блокатори, інгібітори АПФ, інших) з урахуванням супутнього підвищення AT і його постійності. Профілактика ожиріння та шкі-дливих звичок (паління, вживання алкоголю). Седативні і немедикаментозні засоби. Санація хронічних вогнищ інфекції. Санаторно-курортне лікування у спеціалізованих санаторіях (місцевий, обласний рівень). Психотерапія. Спеціальна фізкультурна група із звільненням від фізичного навантаження. Протипоказана праця на сонці. За показаниями - індивідуальне навчання.	Зменшення ознак коронарної недостатності, частоти ангінальних нападів. Зменшення або відсутність ознак артеріальної гіпертензії. Стабілізація чи регрес патологічних змін ЕКГ та ЕхоКГ. Зменшення або відсутність ознак серцево-судинної недостатності. Адаптація до фізичних навантажень. Педіатр, кардіоревматолог - 1 раз на 3 місяці з обов'язковим оглядом на період іспитів, за показаннями -частіше. Оториноларинголог ,офтальмолог, невролог - 2 рази на рік, за показаннями -частіше. Нефролог, кардіохірург, ендокринолог, інші спеціалісти - за показаннями. Після перенесеної ангіни або ГРІ - педіатр, кардіоревматолог 1 раз на 2	При прогресії серцево-судинної недостатності та гіпертензії направлення до спеціалізованого відділення обласної дитячої лікарні чи кардіохі-рургічного центру.

1	2	3	4	5	6	7	8
						тижні протягом місяця. Дитячим кардіоревма-тологом з обліку не знімаються.
5	Легеневе серце і порушення легеневого кровообігу Інші форми ле-генево-серцевої недостатності Первинна леге- нева гіпертензія Кіфосколіотична хвороба серця Інші хвороби легеневих судин	126-128 127 127.0 127.1 128	Хронічний перебіг.	Анамнез. Скарги, оцінка загального стану, стану серцево-судинної та респіраторної систем. При кожному огляді - пульсометрія, вимірювання AT, оцінка термометрії. ЕКГ, ФКГ, клінічний аналіз крові та сечі - 2 рази на рік, за показаннями - повторні. ЕхоКГ, ДехоКГ, - 1 раз на рік, за показаннями - повторні.	Дотримання режиму праці і відпочинку, раціональне харчування. Аерація. Вітамінотерапія. За показаннями - призначення гіпотензивних препаратів (спазмолітики, бета-блокатори, інгібітори АПФ, інші препарати) з урахуванням рівня легеневої гіпертензії і його постійності. Седативні та немедикаментозні засоби. Санація хронічних вогнищ інфекції. Психотерапія. При вторинній легеневій гіпертензії - лікування основного захворюнання. Санаторно-курортне лікування за показаннями. Спеціальна фізкультурна група. При прогресії ЛГ - звільнення від фізичного навантаження. Протипоказана праця на сонці. За показаннями - індивідуальне навчання. Тривалість спостереження - постійнно.	Зменшення або відсутність ознак легеневої гіпертензії. Зменшення або відсутність ознак серцево- судинної недостатності. Відсутність клініко-лабораторних ознак активності запального процесу. Стабілізація чи регрес патологічних змін ЕКГ та ЕхоКГ. Адаптація до фізичних навантажень. Відсутність прогресування та виходу на інвалідність. Постійне диспансерне спостереження. Огляд педіатра, кадіоревматолога -1 раз на 3 місяці, за показаннями - частіше. Рентгенографія органів грудної порожнини – за показаннями. Біохімічні дослідження гострофазових показників (протеїнограма, СРБ, серомукоїди, сіалова кислота, ДФА) та рівень азоту сечовини, креатиніну – 1 раз на рік, за показаннями повторні. При вторинній	При прогресії легеневої гіпертензії та серцево-судинної недостатності направлення до спеціалізованого відділення обласної дитячої лікарні чи кардіохірургічного центру.

1	2	3	4	5	6	7	8
						легеневій гіпертензії – обстеження функціонального стану тієї чи іншої системи (легені, нирки, ендокринна система, ЦНС тощо). Після перенесеної ангіни, ГРІ необхідний контроль за усіма показниками. Огляд кардіохірурга, пульмонолога, ортопеда-травматолога – 2 рази на рік, за показаннями частіше. Нефролог, ендокринолог, інші спеціалісти – за показаннями. Після перенесеної ангіни або ГРІ – педіатр, кардіоревматолог – 1 раз на 2 тижні протягом місяця.

6	Інші хвороби серця Інші хвороби перикарда Хронічний адгезивний перикардит Хронічний конструктивний перикардит Інші уточнені хвороби перикарда	130-152 131 131.0 131.1 131.8	Хронічний перебіг, відсутність активності запального процесу.	Анамнез. Скарги, оцінка загального стану, стану серцево-судинної системи. ЕКГ, ФКГ, пульсометрія, вимірювання AT, оцінка термометрії, клінічний аналіз крові та сечі - 2 рази на рік, за показаннями - повторні. ЕхоКГ - 2 рази на рік, за показаннями - повторні. Біохімічні дослідження гостро-фазових показників (протеїнограма, С-РБ, серомукоїди, сіалова к-та, ДФА) - 2 рази на рік, за показаннями - повторні. Рентгенографія органів грудної порожнини - за показаннями. Після перенесеної ангіни, ГРІ - необхідний контроль за усіма показниками.	Характер та періодичність лікування суворо індивідуальні. Дотримання режиму. Раціональне харчування. Аерація. Вітамінотерапія. Санація хронічних вогнищ інфекції Вторинна профілактика інфекційного ендокардиту антибактеріальними засобами. При наявності ознак хронічної серцевої недостатності (стадія компенсації) - курси інотропних препаратів (серцеві глікозиди трофічні дози), сечогінні засоби, інгібітори АПФ під контролем ЕКГ та AT. За показаннями - 2 рази на рік	Зменшення або відсутність ознак серцево-судинної недостатності. Відсутність септичних ускладнень. Відсутність клініко-лабораторних ознак активності запального процесу. Стабілізація чи регрес патологічних змін ЕКГ та ЕхоКГ. Відсутність прогресування та виходу на інвалідність. Адаптація до фізичних навантажень. Постійне диспансерне спостереження.	При прогресії легеневої гіпертензії та серцево-судинної недостатності направлення до спеціалізованого відділення обласної дитячої лікарні
1	2	3	4	5	6	7	8
					призначення курсів кардіометаболітів (фосфаден, мілдронат, рибоксин та інші). Лікування ангін із застосуванням антибактеріальної терапії. За показаннями лікування у спеціалізованому санаторії (місцевий та обласний рівень). ЛФК, при відсутності ознак недостатності кровообігу заняття у спеціальній фізкультурній групі. Вирішення питання щодо режиму учбового процесу - індивідуально з урахуванням недостатності кровообігу, додатковий вихідний день, скорочення тривалості учбового дня. За показаннями - індивідуальне навчання. Тривалість спостереження - постійно.	Огляд педіатра, кардіо-ревматолога - протягом перших 4 місяців після виписки із стаціонару - 1 раз на місяць, потім протягом року - 1 раз на квартал, у подальшому - 2 рази на рік, за показаннями - частіше. Кардіохірург - 2 рази на рік, за показаннями - частіше. Оториноларинголог, стоматолог - 2 рази на рік, за показаннями - частіше. Після перенесеної ангіни або ГРІ - педіатр, кардіоревматолог - 1 раз на 2 тижні. Зняття з обліку (за узгодженням з кардіохірургом) не раніше як через 3 роки при сприятливому перебігові, відсутності ознак хронічної серцевої недостатності в нших випадках - не знімається	чи кардіохірургічного центру
7.	Інші хвороби серця Неревматичні ураження мітра-льного клапана Недостатність мітрального клапана Пролапс мітрального (клапана) Неревматичний стеноз мітрального (клапана)	130-152 134 134.0 134.1 134.2	Після встановлення діагнозу. Хронічний перебіг, відсутність активності запального процесу	Анамнез. Скарги, оцінка загального стану, стану серцево-судинної системи. ЕКГ, ФКГ, пульсометрія, вимірювання AT, оцінка термометрії, клінічний аналіз крові (обов'язково згортуваність та рівень тромбоцитів крові) та сечі - 2 рази на рік, за показаннями - повторні. ЕхоКГ, ДЕхоКГ - 2 рази на рік, за показаннями - повторні. Біохімічні дослідження гострофазових показників (протеїнограма, С-РБ, серо-	Характер та періодичність лікування суворо індивідуальні. Дотримання режиму. Раціональне харчування Аерація. Вітамінотерапія. Санація хронічних вогнищ інфекції. При малих оперативних втручаннях - вторинна профілактика інфекційного ендокардиту при наявності мітральної (трикуспідальної) регургітації. При наявності	Відсутність септичних ускладнень. Відсутність клініко-лабораторних ознак активності запального процесу. Відсутність стрептококової інфекції. Зменшення ступеня пролабування або відсутність ускладнень. Стабілізація чи регрес патологічних змін ЕКГ та ЕхоКГ.	При прогресії сер-цево- судинної недостат- ності направ-лення до спеціалізованого відділення
1	2	3	4	5	6	7	8
	Інші неревматичні ураження мітрального (клапана) Неревматичні ураження аортального клапана Аортальний (клапанний) стеноз Аортальна (клапанна) недостатність Аортальний (клапанний) стеноз з недостатністю Інші ураження аортального клапана Нерематичні ураження тристулкового клапана Неревматичний стеноз тристулкового клапана Неревматична недостатність тристулкового клапана Неревматичний стеноз тристулкового клапана з недостатністю Інші неревматичні ураження тристулкового клапана Ураження клапана легеневого стовбура	134.8 135 135.0 135.1 135.2 135.8 136 136.0 136.1 136.2 136.8 137 137.0		мукоїди, сіалова к-та, ДФА) - 1 раз на рік, за показаннями - повторні. Після перенесеної ангіни, ГРІ необхідний контроль бактеріемії та за усіма показниками.	ознак хронічної серцевої недостатності (стадія компенсації) - курси інгібіторів АПФ, сечогінних, інотропних препаратів під контролем ЕКГ та AT. При наявності стрептококової інфекції, ризику розвитку ревматизму - профілактика біциліном - 5 або бензатинбензилпеніциліном; весною і восени - курси НПЗЗ. За показаннями - 2 рази на рік призначення курсів кардіометаболітів (фосфаден, мілдронат, рибоксин), вегетотропних та седативних засобів. Лікування ангін із застосуванням антибактеріальної терапії. ЛФК, при відсутності ознак недостатності кровообігу заняття у спеціальній фізкультурній групі. При «німих» ПМК і гемодинамічно незначимих формах ПМК - звичайний руховий режим. Лікування ангін із застосуванням антибактеріапьної терапії. За показаннями лікування у спе- ціалізованому санаторії. Вирішення питання щодо режиму учбового процесу - індивідуально з урахуванням недостатності кровообігу, додатковий вихідний день, скорочення тривалості учбового дня. За показаннями - індивідуальне навчання.	Відсутність прогресування та виходу на інвалідність. Зменшення або відсутність ознак серцево-судинної недостатності. Адаптація до фізичних навантажень. Постійне диспансерне спостереження. Огляд педіатра, кардіо-ревматолога - протягом перших 4 місяців після виписки із стаціонару - 1 раз на місяць, потім протягом року - 1 раз на квартал, у подальшому – 2 рази на рік, за показаннями - частіше. При наявності вади серця кардіохірург - 2 рази на рік, за показаннями - частіше. Оториноларинголог, стоматолог - 2 рази на рік за - показаннями частіше Після перенесеної ангіні або ГРІ - педіатр, кардіоревматолог - 1 раз на тиждень протягом першого місяця після хвороби. При наявності вади серця та хронічної серцевої недостатності дитячим кардіоревматологом з обліку не знімаються.	обласної дитячої лікарні чи кардіо-хірургі-чного центру.
1	2	3	4	5	6	7	8
	Недостатність клапана легеневого стовбура Стеноз клапана легеневого стовбура з недостатністю Інші ураження клапану легеневого стовбура	137.1 137.2 137.8
8.	Інші хвороби серця Ендокардит, клапан не уточнений (перенесений) Ендокардит і ураження клапанів серця при хворобах, класифікованих в інших рубриках	130-152 138 139	Після встановлення діагнозу. Хронічний перебіг. Хронічна серцево-судинна недостатність.	Анамнез. Скарги, оцінка загального стану, стану серцево-судинної системи. ЕКГ, ФКГ, пульсометрія, вимірювання AT, оцінка термометрії, клінічний аналіз крові (обов'язково згортуваність та рівень тромбоцитів крові) та сечі 2 рази на рік, за показаннями - повторні. ЕхоКГ, ДЕхоКГ - 2 рази на рік, за показаннями - повторні. Біохімічні дослідження гостро-фазових показників (протеїнограма, СРБ, серомукоїди. сіалова к-та, ДФА) - 2 рази на рік, за показаннями - повторні.	Дотримання режиму. Раціональне харчування. Аерація. Вітамінотерапія. Вторинна профілактика ендокардиту при «малих» хірургічних втручаннях. Характер та періодичність лікування суворо індивідуальні. При наявності стрептококової інфекції, ризику розвитку ревматизму - профілактика біциліном - 5 або бензатинбензилпеніциліном; весною і восени - курси НПЗЗ. Санація хронічних вогнищ інфекції. При наявності ознак хронічної серцевої недостатності (стадія компенсації) - курси інотропних препаратів (серцеві глікозиди трофічні дози), сечогінні засоби, інгібітори АПФ під контролем ЕКГ та АТ. За показаннями - 2 рази на рік призначення курсів кардіометаболітів (фосфаден, мілдронат, рибоксин). Лікування ангін із застосуванням антибактеріальної терапії.	При «німих» ΠΜК і ге-модинамічно незначимих формах ПМК - 3 роки з моменту встановлення діагнозу. Відсутність клініко-лабораторних ознак активності запального процесу. Відсутність септичних ускладнень. Зменшення або відсут- ність ознак серцево-су-инної недостатності. Стабілізація чи регрес патологічних змін ЕКГ та ЕхоКГ. Відсутність прогресування та виходу на інвалідність. Адаптація до фізичних навантажень. Постійне диспансерне спостереження. Педіатр, кардіоревматолог - протягом перших 4 місяців після виписки із стаціонару - 1 раз на місяць, потім протягом	При появі лихоманки та ознак інтоксикації, прогресії серцево- судинної недостат-ності направлення до спеціалізованого відділення обласної дитячої лі-карні чи кардіохірургі-чного центру.

1	2	3	4	5	6	7	8
					За показаннями лікування у спеціалізованому санаторії (місцевий, обласний, державний рівень). ЛФК, при відсутності ознак недостатності кровообігу заняття у спеціальній фізкультурній групі. Вирішення питання щодо режиму учбового процесу - індивідуально з урахуванням недостатності кровообігу, додатковий вихідний день, скорочення тривалості учбового дня. За показаннями - індивідуальне навчання.	року - раз на квартал, у подальшому - 2 рази на рік, за показаннями - частіше. Після перенесеної ангіни, ГРІ необхідний контроль бактеріемії та за усіма показниками. При наявності вади серця кардіохірург - 1 раз на рік, за показаннями частіше. Оториноларинголог, стоматолог - 2 рази на рік, за показаннями - частіше. Після перенесеної ангіни або ГРІ - педіатр,кардіоревматолог - 1 раз на тиждень протягом першого місяця після хвороби. Дітям, що вилікувалися від ендокардиту, проводиться вторинна профіпактика ендокардиту при «малих» хірургічних втручаннях.

1	2	3	4	5	6	7	8
9.	Інші не уточнені хвороби системи кровообігу Гострий міокардит Міокардит при хворобах, класифікованих в інших рубриках після перенесеного міокардиту	95-199 140 141	Після вста-новлення діагнозу та виписки зі стаціонру. Хронічний перебіг. Хронічна серцевосудинна недостат ність.	Анамнез. Скарги, оцінка загального стану, стану серцево-судинної системи. При кожному огляді - ЕКГ, ФКГ, вимірювання AT, оцінка термометрії. Клінічний аналіз крові та сечі - 2 рази на рік, за показаннями - повторні. ЕхоКГ, ДЕхоКГ - 1 раз на рік, за показаннями - повторні. Біохімічні дослідження гостро-фазових показників (протеїног-рама, С-РБ, серомукоїди, сіалова к-та, ДФА) - 2 рази на рік, за показаннями - повторні. Рентгенографія органів грудної порожнини — за показаннями. Після перенесеної ангіни, ГРІ необхідний контроль за усіма показниками.	Дотримання режиму. Раціональне харчування. Аерація. Вітамінотерапія. Характер та періодичність ліку-вання суворо індивідуальні. При наявності стрептококової інфекції, ризику розвитку ревматизму - профілактика біциліном - 5 або бензатинбензилпе-ніциліном; весною і восени - курси НПЗП. При хронічному перебігові процесу - НПЗП призначаються 10-денними курсами щомісячно у сукупності із призначенням хіно-лонових препаратів - 12-18 міс). Санація хронічних вогнищ інфекції. При наявності ознак хронічної серцевої недостатності (стадія компенсації) - курси інотропних препаратів (серцеві глікозиди трофічні дози), сечогінні засоби, інгібітори АПФ під контролем ЕКГ та AT. За показаннями - 2 рази на рік призначення курсів кардіомета-болітів (фосфаден, мілдронат, рибоксин). Лікування ангін із застосуванням антибактеріальної терапії. За показаннями лікування у спеціалізованому санаторії (місцевий, обласний, державний рівень). ЛФК, при відсутності ознак недостатності кровообігу заняття у спеціальній фізкультурній групі потім підготовча, при задовільній адаптації до фізичного навантаження - основна група. Вирішення питання шодо режиму учбового процесу – індивідуально з урахуванням недостатності кровообігу, додатковий вихідний день, скорочення тривалості учбового дня, при сприятливому перебігові на 2-му році хвороби - режим звичайний.	Зменшення або відсутність ознак серцево-судинної недостатності. Відсутність клініко-лабораторних ознак активності запального процесу. Стабілізація чи регрес патологічних змін ЕКГ та ЕхоКГ. Відсутність прогресування та виходу на інвалідність. Адаптація до фізичних навантажень. Постійне диспансерне спостереження. Педіатр, кардіоревматолог - протягом перших 4 місяців після виписки із стаціонару - 1 раз на місяць, потім протягом року - 1 раз на квартал, у подальшому - 2 рази на рік, за показаннями - частіше. Оториноларинголог, стоматолог - 1 раз на рік, за показаннями частіше. Після перенесеної ангіни або ГРІ - педіатр, кардіоревматолог - 1 раз на 2 тижні. Зняття з обліку через 1 рік після перенесенного гострого міокардиту за умов відсутності клінічних ознак серцевої недостатності, стійкої відсутності лабораторних ознак активності запального процесу, змін на ЕКГ та ЕхоКГ. В інших випадках не знімаються.	При прогресії серцево-судинної недостатності направ-лення до спеціалізованого відділення обласного відділення обласної дитячої лікарні.
10.	Інші не уточнені хвороби системи кровообігу Кардіоміопатія Кардіоміопатії при хворобах, класифікованих в інших рубри- ках (тонзило- генна, ендо- кринно-обмін- на, метаболічна тощо)	195-199 142 143	Хроніний перебіг. Хронічна серцево-судинна недостатність.	Анамнез. Скарги, оцінка загаль- ного стану, стану серцево-судинної системи. При кожному огляді - ЕКГ, ФКГ, пульсометрія, вимірювання AT, оцінка термометрії. Клінічний аналіз крові та сечі - 2 рази на рік, за показаннями - повторні. ЕхоКГ, ДЕхоКГ - 2 рази на рік, за показаннями повторні. Біохімічні дослідження гостро-фазових показників (протеїног-рама, С-РБ, серомукоїди, сіалона к-та, ДФА) - 2 рази на рік, за органів грудної порожнини - за показаннями. Після перенесеної ангіни, ГРІ необхідний контроль за усіма показниками.	Характер та періодичність ліку- вання суворо індивідуальні. Вторинна профілактика інфек- ційного ендокардиту. Дотримання режиму. Раціональне харчування. Аерація. Вітамінотерапія. Санація хронічних вогнищ інфекції. При наявності ознак хронічної серцевої недостатності (стадія компенсації) - курси інотропних препаратів сечогінні, інгібітори АПФ під контролем ЕКГ та AT. За показаннями - 2 рази на рік призначення курсів кардіомета-болітів (фосфаден, мілдронат, рибоксин). Лікування ангін із застосуванням антибактеріальної терапії. За показаннями лікування у спеціалізованому санаторії. Щеплення протипоказані. ЛФК, при відсутності ознак не- достатності кровообігу вирішу- ється питання про заняття у спе- ціальній фізкультурній групі. Вирішення питання шодо режиму учбового процесу - індивідуально з урахуванням недостатності кровообігу, додатковий вихідниі день, скорочення тривалості учбового дня, при сприятливому перебігові на 2-му році хвороби - режим звичайний. Тривалість спостереження - постійна.	Зменшення або відсут- ність ознак серцево-су- динної недостатності. Відсутність клініко-лабораторних ознак активності запального процесу. Стабілізація чи регрес патологічних змін ЕКГ та ЕхоКГ. Відсутність прогресу- вання та виходу на інвалідність. Адаптація до фізичних навантажень. Постійне диспансерне спостереження. Педіатр, кардіоревматолог - протягом перших 4 місяців після виписки із стаціонару - раз на місяць, потім протягом року - 1 раз на квартал, у подальшому 2 рази на рік, за показаннями - частіше. Кардіохірург - 1 раз на рік, за показаннями – частіше. Оториноларинголог, стоматолог - 2 рази на рік, за показаннями - частіше. Після перенесеної ангіни або ГРІ - педіатр, кардіоревматолог - 1 раз на 2 тижні. При первинних кардіо-міопатіях - дитячим кардіоревматологом з обліку не знімаються. При вторинних кардіоміопатіях - знімаються з обліку через 1 рік, за умови ліквідації основного захворювання, що призвело до розвитку патології серцево-судинної системи, відсутності клінічних ознак серцевої недостатності, стійкої відсутності лабораторних ознак активності запа льного процесу, змін на ЕКГта ЕхоКГ.	При прогресії серцево- судинної недостатності направлення до спеціалізованого відділення обласної ди- тячої лікарні.
11.	Інші не уточнені хвороби системи кровообігу Блокади перед-сердно-шлуночкова та лівої ніжки передсердно шлункового пучка (Гіса) Інші порушення провідності Пароксизмальна тахікардія Фібриляція та тріпотіння передсердь Інші порушення серцевого ритму	195-199 144 145 147 148 149	Хронічний перебіг, відсутність активності запального процесу, синкопальних станів, приступів пароксизмальної тахікардії. Хронічна серцевосу-динна недостатність.	Анамнез. Скарги, оцінка загального стану, стану серцево-судинної системи. При кожному огляді — ЕКГ (додатково у положенні стоячи та проби з фізичним навантаженням), ФКГ, пульсомет-рія, вимірювання AT, оцінка термометрії. Клінічний аналіз крові та сечі - 2 рази на рік, за показаниями -повторні. ЕхоКГ, ДЕхоКГ - 2 раз на рік, за показаннями - повторні. Холтерівське моніторування -за показаннями. Біохімічні дослідження гостро-фазових показників (протеїнограма, С-РБ, серомукоїди, сіалова к-та, ДФА) - 1 раз на рік, за показаннями - повторні. Рентгенографія органів грудної порожнини - за показаннями. Після перенесеної ангіни, ГРІ необхідний контроль за усіма показниками.	Характер та періодичність лікування суворо індивідуальні (призначення антиаритмічиих засобів тільки за показаннями). Санація хронічних вогнищ інфекції. Дотримання режиму. Раціональне харчування. Аерація. Вітамінотерапія. За показаниями - 2 рази на рік призначення метаболітів (фосфаден, мілдронат, рибоксин та інші), вегетотропних і седативних засобів. Лікування ангін із застосуванням антибактеріальної терапії. Санаторно-курортне лікування (місцевий, обласний, державний рівень) при наявності показань та відсутності синкопальних ста-нів, приступів пароксизмальної тахікардії, ознак серцево-судин- юї недостатності. ЛФК, при відсутності ознак не- достатності кровообігу та стійкоїаритмії заняття у спеціальній фізкультурній групі. Вирішення питання щодо режи- му учбового процесу - індивідуально з урахуванням стійкості порушень серцевого ритму та провідності і недостатності кровообігу.	Зменшення або відсутність ознак серцевої ди-зритмії. Відсутність сипкопальних станів та приступів пароксизмальної тахікардії та миготливої аритмії. Зменшення або відсутність ознак серцево-судинної недостатності. Відсутність клініко-лабораторних ознак активності запального процесу. Стабілізація чи регрес патологічних змін ЕКГ та ЕхоКГ. Відсутність прогресування та виходу на інвалідність. Адаптація до фізичних навантажень. Постійне диспансерне спостереження. Педіатр, кардіоревматолог – протягом перших 3 місяців після виявлення захворювання – 1 раз на місяць, потім протягом року – 1 раз на квартал, у подальшому – 2 рази на рік, за показаннями частіше. Оториноларинголог, стоматолог – 1 раз на рік, за показаннями – частіше. Психоневролог, кардіохірург – за показаннями. Після перенесенної ангіни або ГРІ – педіатр, кардіоревматолог – 1 раз на 2 тижні. При стійких порушеннях серцевого ритму та ознак хронічної серцевої недостатності дитячим кардіоревматологом з обліку не знімаються. При відсутності вищезазначеного та нормалізації серцевого ритму і провідності диспансерне спостереження продовжується протягом 2 років з моменту встановлення діагнозу.	При синкопальних станах, приступах пргресії серцево-судинної недостатності направлення до спеціалізованого відді- лення облас- ної дитячої лікарні чи кардіо-хірургічного центру.
12.	Інші не уточне- ні хвороби системи кровообігу Гіпотензія Ідіопатична гіпотензія Ортостатичиа гіпотензія Інші види гіпотензії Гіпотензія неуточнена	195-199 195 195.0 195.1 195.8 195.9	Після встано- влення діагнзу. Хронічний перебіг.	Анамнез. Скарги, оцінка загального стану, стану серцево-судинної системи. При кожному огляді - пульсометрія, вимірювання AT, оцінка термометрії. Оцінка стану мозкового кровообігу. ДЕХОкраніографія та інші методи.	Дотримання режиму праці і від- починку, раціональне харчуван- ня. Аерація. Вітамінотерапія. Призначення фармакологічних препаратів тільки за показання- ми і з урахуванням рівня зни- ження AT і його постійності. Немедикаментозні засоби та адаптогени. Санація хронічних вогнищ інфекції. Психотерапія. При вторинній артеріальній гіпотензії - лікування основного захворювання. Спеціальна фізкультурна група. При вторинній артеріальній гіпотензії - звільнення від фізичного навантаження.	Зменшення або відсутність ознак артеріальної гіпотензії. Адаптація до фізичних навантажень. Постійне диспансерне спостереження. Педіатр, кардіоревматолог - 1 раз на 4 місяці з обов'язковим оглядом на період іспитів, за показаннями - частіше. Оториноларинголог, офтальмолог, невролог - 2 рази на рік, за показаннями - частіше. Ендокринолог, інші спеціалісти - за показаннями. ЕКГ, ФКГ, клінічний аналіз крові та сечі – 2 рази на рік, за показаннями - повторні. ДЕХОкраніографія - 1 раз на рік. ЕхоКГ, ДехоКГ - 1 раз на рік, за показаннями - повторні. Біохімічні дослідження гострофазових показників (протеїнограма, СРБ, серомукоїди, сіалова к-та, ДФА) та рівень азоту сечовини, креатиніну - 1 раз на рік, за показаннями - повторні. При вторинній артеріальній гіпотензії - обстеження функціонального стану ендокринної системи тощо. Зняття з обліку можливе через 2 роки за умов стійкої нормалізації AT, відсутності пароксизмального перебігу та ефективного лікування основного захворювання, що привело до вторинної артеріальної гіпотензії.

1	2	3	4	5	6	7	8
13	Інші не уточне- ні хвороби сис- теми кровообігу Посткардіорев- матичний синд- ром Інші функціона- льні порушення після операцій на серці Інші порушення системи кровообігу після медичних процедур, не класифіковані в інших рубриках	195-199 197.0 1 97.1 197.8	Після вста новлення діагнозу, виписки із стаціонару. Хронічна серцево-судинна недостат- ність.	Анамнез. Скарги, оцінка загального стану, стану серцево-судинної системи.	Дотримання режиму. Раціональ- не харчування. Аерація. Вітамінотерапія. Санація хронічних вогнищ ін- фекції. Вторинна профілактика інфек- ційного ендокардиту. При наявності ознак хронічної серцевої недостатності (стадія компенсації) - курси інотроп- них препаратів (серцеві глікози-ди - трофічні дози, діуретики, інгібітори АПФ) під контролем ЕКГ та AT. Два рази на рік за показаннями призначення курсів кардіомета- болітів (фосфаден, мілдронат, рибоксин та інші). Лікування ангін із застосуван- ням антибактеріальної терапії. За показаннями лікування у спе- ціалізованому санаторії (місце- вий, обласний та державний рі- вень). ЛФК, при відсутності ознак не- достатності кровообігу - заняття у спеціальній фізкультурній групі. Вирішення питання щодо орга- нізації учбового процесу - інди- відуально з урахуванням ознак недостатності кровообігу, додат- ковий вихідний день, скорочен- ня тривалості учбового дня	Зменшення або відсутність ознак серцево-судинної недостатності.відсутність клініко-лабораторних ознак активності запального процесу патологічних змін ЕКГ та ЕхоКГ. Відсутність септичних ускладнень. Адаптація до фізичних навантажень. Постійне диспансерне спостереження. Педіатр, кардіоревматолог - 1 раз на квартал, за показаннями - частіше. Кардіохірург - 2 рази на рік, за показаннями - частіше. Оториноларинголог, стоматолог - 2 рази на рік за показаннями - частіше. Після перенесеної ангі- ни або ГРІ - педіатр, дитячий каріоревмато- лог- 1 раз на 2 тижні. ЕКГ, ФКГ, пульсометрія, вимірювання AT, оцінка термометрії, клінічний аналіз крові та сечі – 2 рази на рік, за показаннями - повторні. ЕхоКГ - 2 рази на рік, за показаннями - повторні біохімічні дослідження гострофазових показників (протеїнограма, СРБ, серомукоїди, сіалова к-та ДФА) - 2 рази на рік, за показаннями повторні. Рентгенографія органів грудної порожнини - за показаннями. Після перенесеної ангіни необхідний контроль за усіма показниками. 3 диспансерного обліку не знимаються.	При прогресії ознак серцево-судинної недостатності стаціонарне лікування, направлення до Інституту ССХ АМН України для вирішення питання щодо кардіохірургічної корекції.
14.	КЛАС XIII- ХВОРОБИ КІСТКОВО- М'ЯЗОВОЇ СИСТЕМИ І СПОЛУЧНОЇ ТКАНИНИ Інфекційні артропатії Ювенільний артрит Ювенільний артрит при хво- робах, класифі- кованих в інших рубриках Артрози Поліартеріїт вузликовий та пов'язані стани Інші некротизуючі васкулопатії Системний червоний вовчак Дерматоміозит Системний склероз Інше системне ураження сполучної тканини Системні ураження сполучної тканини при хворобах Інші системні ураження сполучної тканини	М00-М03 М08 М09 М15- М19 Μ30 М31 М32 МЗЗ М34 М35 М35	Після вста- новлення діагнозу та виписки із стаціонару. Хронічний перебіг, від- сутність або мінімальна активність запального процесу.	Анамнез. Скарги, оцінка загального стану, стану суглобів і серцево-судинної системи (зменшення чи наростання змін з боку суглобового апарату), стану внутрішніх органів та зору. ЕКГ, ФКГ, пульсометрія, за показаннями - повторні. ЕхоКГ, УЗД нирок та черевної порожнини, за показаннями —повторні. Клінічний аналіз крові та сечі, біохімічні дослідження гострофазових показників (протеїнограма,С-РБ, серомукоїди, сіалова к-та, ДФА, АЛТ, прямий та непрямий білірубін, азот сечовини, сечовина, креатинін, електроліти), за показаннями — частіше. Аналіз крові на ревматоїдний фактор антиДНК, антитіла, антинуклеарний фактор креатинфосфокіназа (за показаннями). Рентгенографія суглобів, органів грудної порожнини — за показаннями. Пункція суглобів за показаннями. Кисткова денситометрія — за показаннями. Після перенесеної ангіни, ГРІ необхідний контроль за усіма показниками.	Дотримання режиму. Раціональне харчування. Аерація. Вітамінотерапія. Санація хронічних вогнищ ін- фекції. При наявності ознак мінімальної активності запального процесу,уражень внутрішніх органів і опорно-рухового апарату курси кортикостероїдів, нестероїдних протизапальних засобів, призначення хінолонових препаратів -12-18 міс), лікування остеопорозу, дисбактеріозу (мультипробіотик Симбітер), продовження базисної терапії, що була призначена в стаціонарі. Профілактика рецидивів (за на- явності хронічних вогнищ інфе- кції) біциліном - 5 або бензатинбензилпеніциліном. При ознаках хронічної серцевої недостатності (стадія компенса- ції) - курси наступних препара- тів (серцеві глікозиди — трофічні дози, діуретики, інгібітори АПФ; під контролем ЕКГ та AT. Лікування артеріальної гіперте- нзії, ХНД загальноприйнятими методами. Два рази на рік - за показання- ми призначення курсів кардіо- метаболітів (фосфаден, мілдро-нат, рибоксин). Психотерапія. Лікування ангін із застосуванням антибактеріальної терапії. Фізіотерапевтичні засоби, масаж, ЛФК. За показаннями лікування у спеціалізованому санаторії. ЛФК, при відсутності ознак уражень внутрішніх органів та опорно-рухового апарату, недостатності кровообігу - заняття у спеціальній фізкультурній групі. Вирішення питання щодо організації учбового процесу - інди-відуально з урахуванням недостатності кровообігу, додатковий вихідний день, скорочення тривалості учбового дня. За показаннями - індивідуальне навчання.	Відсутність активності запального процесу. Зменшення порушень опорно-рухового апарату та уражень внутрішніх органів, відсутність ознак серцево-судинної недостатності. Відсутність септичних ускладнень. Адаптація до фізичних навантажень. Постійне диспансерне спостереження. Педіатр, кардіоревматолог - 1 раз на квартал, за показаннями - частіше. Ортопед- травматолог – 1 раз на рік, за показаннями частіше. За наявності набутої вади серця кардіохірург - 1 раз на рік. За показаннями - частіше. Оториноларинлог, стоматолог - 2 рази на рік за показаннями - частіше. Після перенесеної ангіни або ГРІ - педіатр дитячий кардіоревматолог 1 раз на 2 тижні. ЕКГ, ФКГ, пульсометрія - 2 рази на рік, за показаннями-повторні ЕхоКГ, УЗД нирок та черевної порожнини - 1 раз на рік, за показаннями - повторні. Клінічний аналіз крові та сечі, біохімічні дослідження гострофазових показників (протеїнограма, СРБ, серомукоїди, сіалова к-та, ДФА, АЛТ, прямий та непрямий білірубін, азот сечовини, сечовина, креатинін, електроліти) - 2 рази на рік, за показаннями - частіше. Аналіз крові на ревматоїдний фактор антиДНК, антитіла, антинуклеарний фактор, креатинфосфокіназа (за показаннями). Рентгенографія суглобів, органів грудної порожнини - за показаннями. Кіисткова денситометрія - за показаннями. Дитячим кардіоревматологом з обліку не знімаються, за винятком реактивних артритів через 1 рік, за умов стійкої відсутності лабораторних ознак активності запального процесу, клінічних змін з боку суглобів.	При прогресії порушень опорно-рухового апа-рату та/або уражень внутрішніх органів, серцево-судинної недостатності стаціонарне ліку- вання у спеціалізова ному відді- ленні обласної дитячої лікарні

ЛІТЕРАТУРА

1. Абдулаев Р.Я., Шиллер Н., Фастер Э., Соболь Ю.С. Современная эхокардиография. - Харьков: Фортуна – Пресс, 1998. – 240 с.

2. Актуальные вопросы кардиологии детского возраста /Под ред.Ю.М.Белозерова, Л.И.Лукиной, Н.П.Котлуковой. – М, 1997. – 120 с.

3. Актуальні питання педіатрії. Навчально-методичний посібник для лікарів загальної практики – сімейної медицини /За ред. проф. В.В.Бережного. – Київ. – 2006. – 430 с.

4. Алмазов В.А., Шляхто Е.В. Кардиология /для врача общей практики/, том 1; Гипертоническая болезнь. СПб.: СПбГМУ, 2001, 128 с.

5. Артеріальна гіпертензія – медико-соціальна проблема: Методичний посібник. К; 2002: 101.

6. Басаргина Е.Н., Иванов А.П., Белова Н.Р., Куприянова О.О. Миокардит и дилатационная кардиомиопатия у детей раннего возраста /Российский вестник перинатологии и педиатрии. – 2004. –№3. С.26-31

7. Белозеров Ю.М., Болобиков В.В. Ультразвуковая семиотика и диагностика в кардиологии детского возраста. – М.: МЕДпресс, 2001. -176 с.

8. Белоконь Н.А., Кубергер М.Б. Болезни сердца и сосудов у детей /Руководство для врачей. – М.: Медицина, 1987. – Т.1, 2. – 446 с. /I/, 479 с. /2/.

9. Волосовець О.П. Інфекційний ендакардит у дітей /Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 1998. – №5. – С.5-10.

10. Волосовець О.П., Кривопустов С.П. Актуальні питання профілактики ускладнень у дітей з пролапсом мітрального клапана /Укр. медичний часопис. – 1999. –№3. – С.53-55.

11. Волосовець Т.М., Воласовець О.П. Загальноклінічні та стоматологічні аспекти профілактики інфекційного ендокардиту /Новини стоматології. – 2002. – №3. – С.15-19.

12. Волосовець О.П., Кривопустов С.П., Марценюк Ю.О. Пролапс мітрального клапана у дітей: сучасний погляд на преблему /Сердце та судини. – 2003. –№3. – С.89-96.

13. Волосовець О.П., Кривопустов С.П., Кузьменко А.Я., Марценюк Ю.О., Іорданова С.В. Пролапс мітрального клапана у дітей: діагнастика, лікування, диспансеризація /методичні рекомендації/. Современная педиатрия. – 2006. – І/10/. – С.84-91.

14. Вибрані питання дитячої кардіоревматодогії /Під ред. проф. О.П.Волосовця, В.М.Савво, С.П.Кривопустова. – Київ, Харків - 2006. – 256 с.

15. Гуревич М.А., Григорьева И.М. Дилатационная кардиомиопатия - современные взгляды на этиологию и патогенез /Клин, мед., 2001; 5, С.4-7.

16. Гуревич М.А., Сисакян Д.С. Вопросы патогенеза и лечения сердечний недостаточности при дилатационной кардиомиопатии /Клин. мед., 2001. –№10. – С.4-8.

17. Дитячі хвороби /за ред. проф. М.М.Пешого. Підручник для студентів стоматологічних вузів і факультетів. – Київ. – Вища школа. -1994. – 287 с.

18. Земцовский Е.В. Соединительнотканные дисплазии сердца. СПб.: Политекс. –1998.–152 с.

19. Кардіологія дитячого та підліткового віку (вибрані питання). /Під ред. проф. Казак С.С. – Донецьк: – 2004. – С.224.

20. Кардиология и ревматология детского возраста /под ред. проф. Г.А.Самсыгиной и проф. М.Ю.Щербаковой . – М.: ИД Медпрактика. -М., 2004. – 774 с.

21. Кардіологія дитячого і підліткового віку /За ред. академіка АН ВШУ, професора П.С.Мощича, проф. Ю.В.Марушка. – Київ «Вища школа»-2006. – 422 с.

22. Клиника и диагностика соединительнотканных дисплазий и врожденных пороков сердца у детей: Учебно-метод. пособие /И.3.Коренева, В.М.Савво, С.Е.Лупальцова, Т.А.Филонова и др. – Харьков, – 2002. -76 с.

23. Коренев М.М., Богмат Л.Ф., Савво І.Д. та співавт. Реабілітація дітей і підлітків із первинною артеріальною гіпертензією. Методичні рекомендації. – X., 2003. – 27 с.

24. Коренев Н.М., Богмат Л.Ф., Савво И.Д., Никонова В.В., Носова О.М., Евдокимова Т.В. Антигипертензивные средства в лечении подростков с первичной артериальной гипертензией //Современная педиатрия. -2004. –№4/5/. – С.89-92.

25. Коровина Н.А., Гаврюшова Л.П., Творогова Т.М. и др. Вегетативные дистонии у детей /пособие для врачей/. М., 2000. 62 с.

26. Леонтьева И.В., Белозеров Ю.М., Верченко Е.Г. Гипертрофическая кардиомиопатия у детей /особенности клинического течения, современные подходы к диагностике и лечению/. – М.,- 2000. – С.42.

27. Леонтьева И.В. Современное состояние проблем диагностики, лечения и профилактики первичной артериальной гипертензии у детей и подростков. Российский вестник перинатологии и педиатрии. – 2002; I: С. 28-32.

28. Леонтьева И.В., Агапитов Л.И. Метод суточного мониторирования артериального давления в диагностике артериальной гипертензии у детей. Российский вестник перинатологии и педиатрии. 2000; 2: 32-38.

29. Майданник В.Г. Пролапс мітральнбго клапана у дітей /Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 1997. –№1. – С.27-31.

30. Майданник В.Г. Педиатрия /Учебник для студентов высших медицинских учебных заведений. – Киев: А.С.К. 1999. – 621 с.

31. Майданник В.Г., Хайтович М.В., Місюра Л.І. та ін. Порушення добового профілю артеріального тиску у дітей з вегетативними дисфункціями. Педіатрія, акушерство та гінекологія. 2003; 6: 23-28.

32. Майданник В.Г., Хайтович М.В., Глебова Л.П. та ін. Особливості ехоморфології серця у дітей з артеріальною гіпертензією. Педіатрія, акушерство та гінекологія. 2004; 6: 19-23.

33. Майданник В.Г., Глебова Л.П., Чернобельська І.Ю. Клініко-інструментальна характеристика перебігу кардіоміопатій у дітей. Педіатрія, акушерство та гінекологія 1998; І: 14-17.

34. Майданник В.Г., Глебова Л.П., Чернобельська І.Ю. Характеристика функціонального стану міокарда та показників внутрішньосерцеваї та центральної гемодинаміки у дітей, хворих на гіпертрофічну караіоміопатію. Педіатрія, акушерство та гінекологія 2000; 4:14-17.

35. Майданник В.Г. Кардіоміопатії у дітей: сучасні погляди на механізми розвитку. Педіатрія, акушерство та гінекологія. 2006; 2: 12-23.

36. Майданник В.Г., Коренев М.М., Хайтович М.В., Богмат Л.Ф. Діагностика та лікування артеріальної гіпертензії у дітей. /Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 2006. –№6. – С.5-10.

37. Макаров Л.М. Холтеровское мониторирование /М.: Медпрактика. -2000. – 213 с.

38. Мартынов А.И., Степура О.Б., Остроумова О.Д., Пак Л.С., Мдинарадзе Ю.С. Пролапс митрального клапана. Часть II. Нарушения ритма и психологический статус /Кардиология. – 1998. –№2. – С.74-79.

39. Мутафьян О.А. Артериальные гипертензии и гипотензии у детей и подростков. – СПб.: Невский диалект, М.: Издательство БИНОМ, 2002. – 144 с.

40. Мутафьян О.А. Кардиомиопатии у детей и подростков. – СПб.: Издательство «Диалект», – 2003. – 272 с.

41. Нагорна Н.В., Дудчак О.П. Клінічна характеристика та показники добового моніторування артеріального тиску у дітей з високим нормальним артеріальним тиском. Педіатрія, акушерстве та гінекологія. – 2006. – 6. – С.10-15.

42. Наказ МОЗ №502 від 28.12.2002 р. Про затвердження Тимчасових нормативів надання медичної допомоги дитячому населенню в умовах амбулаторно-поліклінічних закладів. – Київ. – 2003.

43. Остроумова О.Д., Мамаев В.И., Гедгафова С.Ю. и др. Нарушение диастолической функции левого желудочка при эссенциальной артериальной гипертензии /Кардиология, 2001; 6: 61-64.

44. Пеший М.М. Клинические лекции по детской кардиологии. – Полтава. -1998. – 193 с.

45. Пеший М.М. Електрокардіографія дитячого віку. – Полтава. – 2002.-200 с.

46. Пеший М.М., Сміян О.І. Кардіологія дитячого віку /частина І/. Навчальний посібник. – Полтава- Суми. – 2003. – 260 с.

47. Пеший М.М., Крючко Т.О., Сміян 0.І. Невідкладна допомога в педіатричній практиці. Навчальний посібник. – Полтава -Суми. – 2004. -234 с.

48. Пеший М.М. Дитяча кардіологія /Клінічні лекції/. – Полтава. -2006. – 194 с.

49. Преображенский Д.В., Сидоренко Б.А., Романова Р.Е., Шатунова И.М. Клиническая фармакология основных классов антигипертензивных препаратов /Consilium medicum, 2000; 2/3:99-128.

50. Рекомендації Української асоціації кардіологів з профілактики та лікування артеріальної гіпертензії. В: Посібник до національної програми профілактики та лікування артеріальної гіпертензії. Трете видання. Випр. і доповн. К; 2005.

51. Рекомендації з діагностики, оцінки та лікування артеріальної гіпертензії у дітей та підлітків /четвертий перегляд/. Аcedemy of Pediatrics, Робоча група з артеріальної гіпертензії у дітей та підлітків Національної програми по боротьбі з високим артеріальним тиском /2004/. Мистецтво лікування, №1 /027/ січень,?006. – С. 55-57.

52. Сидоренко Б.А., Преображенский Д.В., Пересыпко М.К. Новые подходы к классификации и лечению артериальной гипертензии. Рекомендации Всемирной организации здравоохранения и Международного общества по гипертензии 1999 г. / Consilium medicum, 2000; 2/3:95-99.

53. Солдатова О.В. Особливості вегетативного гомеостазу та лікування кітей з пролапсом мітрального клапана: Автореф. дис. канд. мед. наук: 14.00.10 /Київ, НМУ ім. О.О.Богомольця. – К., 2003. – 20 с.

54. Сідельников В.М., Бережний В.В. Дитячі хвороби /Підручник для студентів навчальних закладів освіти, лікарів-інтернів, курсантів та аспірантів. – Київ: Здоров’я, 1999. – 734 с.

55. Сіренко Ю.М. Артеріальна гіпертензія. – К.: МОРІОН. – 2002. - 176 с.

56. Хайтович М.В., Гордок О.О., Терлецький Р.В. та ін. Артеріальна гіпертензія у дітей та підлітків /Огляд літератури та результати власних досліджень/ /Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 2006.- №2. – С.28-37.

57. Цыгин А.Н. Артериальная гипертензия у детей /Российский мед.журнал, 1998; 9:574-578.

58. Чуриліна А.В. Пролапс мітрального клапана у дітей: механізми розвитку та підходи до реабілітації: Автореф. дис. канд. мед.наук: 14.00.10 /Київ. НМУ ім. О.О.Богомольця. – К., 2004. – 30 с.

59. Чуриліна А.В., Дорофеева Г.Д., Манжелеев Г.М. та ін. Сучасні уявлення про етіопатогенез пролапса мітрального клапана /Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 2003. –№2. – С.50-55.

60. Шулутко Б.И. Артериальная гипертензия. СПб.: Ренкор, 2001, 382 с.

61. Cloatre G. Gueye P.M.,Niang B. et al. Particulaires etiopathogeniques et evolutives de la myocardiopathie du post-partum /Medecine Tropicale., 1996;56:376-380.

62. Csanady M., Hogye M., Kallai A. et al. Familial dilated cardiomyopathy:a worse prognosis compared with sporadic forms /Brit. Heart J., 1995;74:171-173.

63. ChristianaMira Schannwell Mitralklappenprolaps /lbid.-2001.-s.133.

64. Elizabeth Joy, Mitral Valve Prolapse in Active Patients:Recognition, Treatment,and Exercise Recommendations /The physician and sportsmedicine.-Vol.24-No. 7-1996.

65. Fatkin D., Mac Rai C. et al. Missens mutations in the rod domain of the lamin A/C gene as causes of dilated cardiomiopathy and conduction system disease/N.Engl.J. Med.,1999;341:1715-1726.

66. Kappenberger L.,Linde C.,Daubert C. et al. Pacing in hypertrophic obstructive cardiomyopathy.A randomized crossever study/Eur. Heart J.,1997; 18:1249-1256.

67. Law M. Epidemiological evidence on salf and blood pressure. Am.J. Hypertens.,1997, 10(suppl.),425-455.

68. Soraf J.M., Cardwell G., Franco K., Portman R. J. Ambulatory blood pressure and left ventricular mass index in hypertensive children.Hypertention 2002 Apr; 39(4):903-8.

ЗМІСТ

Перелік умовних скорочень…………………………………………………………………..	3
Передмова……………………………………………………………………………………...	4
Артеріальний тиск у дітей і підлітків………………………………………………………..	5
Артеріальна гіпертензія………………………………………………………………………	17
Артеріальні гіпертензії у дітей та підлітків…………………………………………………	20
Первинна артеріальна гіпертензія…………………………………………....................	22
Класифікація……………………………………………………………………………	23
Клініка…………………………………………………………………………………..	23
Діагностика артеріальної гіпертензії………………………………………………….	27
Обстеження хворого на артеріальну гіпертензію…………………………………….	27
Вторинні (симптоматичні) артеріальні гіпертензії……………………………………	29
Ниркова артеріальна гіпертензія……………………………………………………..	32
Ренальні артеріальні гіпертензії…………………………………………………...	33
Ренопаренхіматозна артеріальна гіпертензія…………………………………..	33
Реноваскулярні артеріальні гіпертензії………………………………………...	35
Ендокринні артеріальні гіпертензії…………………………………………………	36
Феохромоцитома………………………………………………………………...	38
Первинний гіперальдостеронізм……………………………………………….	38
Синдром (хвороба) Кушинга…………………………………………………...	39
Гіперфункція щитоподібної залози……………………………………………	41
Первинний гіперпаратиреоз……………………………………………………	42
Кардіоваскулярна (гемодинамічна) гіпертензія……………………………………	43
Нейрогенні артеріальні гіпертензії………………………………………………….	44
Екзогенні (лікарські та інші) артеріальні гіпертензії……………………………..	45
Артеріальна гіпертензія при вагітності……………………………………………..	46
Артеріальна гіпертензія при ожирінні………………………………………………	47
Рефрактерна та злоякісна артеріальна гіпертензія…………………………………	48
Лікування хворих на артеріальну гіпертензію………………………………………………	50
Немедикаментозна терапія………………………………………………………………...	50
Медикаментозна терапія…………………………………………………………………...	53
Диспансерний нагляд………………………………………………………………………	58
Профілактика артеріальної гіпертензії……………………………………………………	59
Гіпертензивні кризи…………………………………………………………………………...	61
Артеріальні гіпотензії………………………………………………………………………...	68
Пролапс мітрального клапана………………………………………………………………..	78
Пролапс тристулкового і аортального клапанів…………………………………………….	89
Незначні аномалії сполучної тканини……………………………………………………….	90
Лікування дітей з пролапсом мітрального, тристулкового і аортального клапанів……...	91
Вторинна профілактика інфекційного ендокардиту………………………………………..	94
Диспансеризація………………………………………………………………………………	96
Кардіоміопатії………………………………………………………………………………..	97
Дилатаційна кардіоміопатія……………………………………………………………….	100
Гіпертрофічна кардіоміопатія……………………………………………………………..	109
Рестриктивна кардіоміопатія………………………………………………………………	122
Пери портальна кардіоміопатія............................................................................................	125
Диспансерний нагляд та реабілітація хворих дітей з кардіоміопатіями .............................	127
Додатки………………………………………………………………………………………...	129
Витяг з наказу Міністерства охорони здоров'я України №362 від 19.07.2005 р. «Про затвердження Протоколів діагностики та лікування кардіоревматологічних хвороб у дітей»………………………………………………………………………………..	129
Протокол діагностики та лікування гострої ревматичної лихоманки………………...	129
Протокол діагностики та лікування хвороб, що характеризуються підвищеним кровя'ним тиском у дітей………………………………………………………………...	130
Протокол діагностики та лікування пролапса мітрального клапана у дітей…………	131
Протокол діагностики та лікування ендокардиту у дітей…………..............................	132
Протокол діагностики та лікування інфекційного ендокардиту у дітей……………...	132
Протокол діагностики та лікування міокардиту у дітей……………………………….	133
Протокол діагностики та лікування кардіоміопатій у дітей…………………………...	134
Протокол діагностики та лікування серцевої недостатності у дітей………………….	135
Протокол невідкладної допомоги при гострій лівошлуночковій недостатності у у дітей……………………………………………………………………………………..	137
Протокол невідкладної допомоги при гострій правошлуночковій недостатності у дітей……………………………………………………………………………………..	138
Рекомендації з діагностики, оцінки та лікування артеріальної гіпертензії у дітей і підлітків (четвертий перегляд) /2004/………………………………………………………..	139
Антигіпертензивні препарати для амбулаторного лікування гіпертензії у дітей віком 1-17 років	140
Антигіпертензивні препарти для лікування тяжкої артеріальної гіпертензії та гіпертонічних кризів у дітей. Рекомендації з діагностики, оцінки та лікування артеріальної гіпертензії у дітей та підлітків (четвертий перегляд)……………………….	146
Основні лікарські засоби та їх застосування при гіпертензивних станах у дітей та підлітків………………………………………………………………………………………..	148
Основні лікарські засоби та їх застосування при знятті гіпертензивних кризів у дітей та підлітків………………………………………………………………………………………...	150
Основні лікарські засоби та їх застосування при гіпотензивних станах у дітей та підлітків………………………………………………………………………………………..	151
Антигіпертензивні засоби (міжнародні назви, синоніми)………………………………….	152
Метаболічні препарати, що використовують в дитячій та підлітковій кардіології………	156
Наказ МОЗ України №502 від 28.12.2002 р. «Тимчасові нормативи надання медичної допомоги дитячому населенню в умовах амбулаторно-поліклінічних закладів» (розділ- дитяча кардіоревматологія)…………………………………………………………………..	158
Література……………………………………………………………………………………..	178

Дата добавления: 2018-09-23; просмотров: 191; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

⇐ Предыдущая 31 32 33 34 35 36 37 38 3940

Мы поможем в написании ваших работ!