Діагностика артеріальної гіпертензії



Патогомонічних симптомів АГ не існує, тому діагностика базує­ться на виключенні симптоматичних (вторинних) артеріальних гіпертензій.

Згідно рекомендацій РКНЦ РАМН (Арабидзе Г.Г., 1997 р.), для уніфі­кації обстеження хворих його необхідно проводити в два етапи.

Обстеження хворих на артеріальну гіпертензію

Обов’язкове обстеження повинно проводитися усім хворим з підвищеним АТ для визначення генезу гіпертензії (первинна чи вторинна), оцінки стану органів-мішеней та факторів ризику. Воно складається з:

1) збору анамнезу;

2) фізикального обстеження;

3) лабораторно-інструментального обстеження.

1-й етап (амбулаторно-поліклінічний, обов’язковий) включає:

1. Ретельний цілеспрямований збір анамнезу (спадковість по АГ, нир­кові і ендокринні захворювання, вік, в якому почалось захворюван­ня, ожиріння, раннє паління і вживання алкоголю, наркоманія, зло­вживання солоними продуктами, ступінь підвищення АТ, наявність кризових станів, ефективність терапії тощо), аналіз енцефалопатичних і кардіальних скарг.

2. Вимірювання АТ на руках і ногах в положенні хворого лежачи, на правій руці (для лівшів – на лівій) – сидячи і стоячи, а також після фізичного навантаження. Цикл вимірювань повторити не менше ніж тричі з інтервалом в одну хвилину.

3. Пальпацію і аускультацію серця, черевної аорти та її гілок, су­дин шиї, точок проекції ниркових артерій, пульсації тилу ступні.

4. Реєстрацію ЕКГ, рентгенографію грудної клітки, ультразвукове дослідження серця та нирок.

5. Офтальмоскопію очного дна.

6. Аналіз крові загальний.

7. Аналіз сечі загальний.

8. Аналіз сечі за методом Зимницького, Нечипоренко, Аддіс-Каковського, Амбурже, добовий білок, активні лейкоцити, бактеріурія.

9. Рівень креатиніну та сечовини в плазмі крові, калію та натрію, холестерину та тригліцеридів, глюкози, загального білка, протеїнограма.

2-й етап (стаціонарний, розширений об’єм досліджень) включає:

1. Рентгенографію черепа та турецького сідла, електроенцефалографію, УЗД мозку.

2. Ехокардіографію з доплерографією аорти та її магістральних гілок, добове моніторування АТ та ЕКГ, рентгенокомп’ютерну томографію і магнітно-резонансну томографію серця, аорти та її гілок, голов­ного мозку, нирок, наднирників.

3. УЗД нирок, наднирників, щитоподібної залози, роздільне досліджен­ня функції двох нирок (радіоізотопна ренографія, сканування), контрастну ангіографію ниркових артерій, екскреторну урографію, селективну флебографію наднирників.

4. Дослідження крові на концентрацію реніну, ангіотензину, альдосте­рону, адреналіну, норадреналіну, простагландинів, кортизолу, АКТГ сечової кислоти.

5. Дослідження сечі на екскрецію натрію, калію, креатинину, катехоламінів, альдостерону, дофаміну, 17-кетостероідів, 17-гідрокортикостероідів, кінінів, серотоніну.

6. Дослідження крові, сечі на Я2-мікроглобулін.

7. Пункційну біопсію нирок з гістологічним дослідженням біоптату.

8. Флюоресцентну ангіографію очей.

9. Фармакологічні проби (з каптоприлом, фуросемідом).

Незважаючи на високу інформативність приведеного комплексу клініко-інструментальних досліджень, додаткову інформацію про стан сер­цево-судинної системи, її реактивності (схованих гіпертензивних ре­акцій) реституційних процесів і прогноз захворювання дають тести з фізичним навантаженням і фармакологічні проби.

При тесті з фізичним навантаженням застосовують велоергометрію, степ-ерготест, при яких навантаження досягають потужності 1-3 Вт/кг на протязі 3-5 хвилин.

Перед фізичним навантаженням, в процесі, після його закінчення та на протязі 5 і 10 хвилин відновного періоду (час реституції) визначаються ЧСС, САТ, ДАТ, середній та пульсовий АТ (а також, як­що можливо, УО, ХОК, ЗПО), реєструється ЕКГ.

Нормальний тип реакції на фізичне наван­таження у здорових дітей і підлітків характеризується пропорціональним зростанням ЧСС і пульсового АТ (на 25-30%), САТ (на 15-30%), зниженням ДАТ та ЗПО на 10-30%. На протязі 2-4 хвилин після закінчен­ня навантаження відновлюється до висхідних величин, а до 4-5 хвилини – ЧСС і САТ.

Гіпертензивний тип реакції у дітей з АГ виявляється в 35% випадків і характеризується різким підвищенням САТ (до 160-180 мм рт.ст.), ДАТ (до 90-100 мм рт.ст.) та середнього АТ (до 110-125 мм рт.ст.), підвищенням ЗПО на 15%. Збільшення ЧСС непропорційно збільшенню пульсового АТ.

При фізичному навантаженні на ЕКГ можуть реєструватись ознаки помірної ішемії міокарду, з’являються скарги на головний біль та запаморочення, тахіпноє. Відновний період подовжується до 7-10 хви­лин.

При фармакологічній пробі з нітрогліце­рином у дитини визначають ЧСС і АТ до і через 3 хвилини після прийняття (під язик) 1/2-1 табл. нітрогліцерину.

У здорових дітей під впливом нітрогліцерину САТ знижується на 10%, ДАТ – на 30-35%, ЧСС збільшується на 10-30%. У хворих з АГ АТ знижується більше, а ЧСС майже не змінюється.


Дата добавления: 2018-09-23; просмотров: 200; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!