Цифрові вимірювачі артеріального тиску і пульсу
Напівавтоматичні тонометри з манжетою на плече – моделі, які потребують для вимірювання накачки манжети повітрям за допомогою груші, саме ж вимірювання здійснюється автоматично.
| Мал. 4. UА-604 Серія ЕКОНОМ Компактний і легкий – заміна механічним тонометрам. Оптимальний вибір для використання в дорозі, на дачі, для лікарів швидкої допомоги. Живлення від пальчикової батарейки АА (більше 2000 вимірювань) |
| Мал. 5. UА-704 Серія МЕДИКАЛ Такий же компактний і легкий, як і UA-604. Набір діагностичних функцій доповнений функцією індикації аритмії і пам’яттю на 30 вимірювань. Сумка для зберігання. |
| Мал. 6. UА-705 Серія МЕДИКАЛ Великий трьохстроковий дисплей. Індикація аритмії. Кольорова шкала рівня тиску по класифікації ВООЗ. Пам’ять на 30 вимірювань. В комплект входить кейс для зберігання та транспортування пристрою. |
Автоматичні тонометри з манжетою на зап’ясті нагадують звичайний годинник. Для вимірювання тиску необхідно лише надіти манжету і нависнути кнопку СТАРТ. Ці пристрої дозволяють контролювати тиск, не знімаючи одягу. Зручні як у домашніх умовах, так і у дорозі, на роботі, у фітнес-залі.
| Мал. 7. UA-402 Серія МЕДИКАЛ Суперлегкий (82 г) компактний пристрій з повним набором діагностичних функцій. Індикатор аритмії. Кольорова шкала рівня тиску (ВОЗ). Пам’ять на 30 вимірювань. Сумка для носіння пристрою на дорозі. |
Автоматичні тонометри з манжетою на плече – моделі, які повністю автоматично вимірюють тиск і пульс – потрібно лише надіти манжету і натиснути кнопку СТАРТ, навіть повітря в манжетку накачує вмонтований компресор.
|
|
|
| Мал. 8. UA-668 Серія ЕКОНОМ Великий трьохстроковий дисплей. Пам’ять на 30 вимірювань. Живлення від 4 батарейок АА. Можливість відключення до адаптеру мережі. |
|
| Мал. 9. UA-767 Серія МЕДИКАЛ Вищий клас точності А/А (ВНS). Попередня настройка на верхній тиск (перемикач). Живлення від 4 батарейок АА або адаптеру мережі (в комплекті). Елегантний кейс для зберігання. |
| Мал. 10. UA-777 Серія МЕДИКАЛ Одна кнопка управління. Індикатор аритмії. Кольорова шкала рівня тиску. Пам'ять на 30 вимірювань. Живлення від 4 батарейок АА або адаптеру мережі (у комплекті). Елегантний кейс для зберігання. |
|
| Мал. 11. UA-787 Серія МЕДИКАЛ Максимум додаткових функцій. Індикатор аритмії. Кольорова шкала рівня тиску. Годинник і календар. Функція повідомлення (таймер). Пам’ять на 60 вимірювань. Елегантний кейс для зберігання. Живлення від 4 батарейок АА або адаптеру мережі (в комплекті). Рекомендований тим, у кого спостерігаються високі значення тиску. |
АРТЕРІАЛЬНА ГІПЕРТЕНЗІЯ
|
|
|
Артеріальна гіпертензія (АГ) займає перше місце в структурі загальної смертності в теперішній час. Біля третини населення Землі мають АТ більше 140/90 мм рт.ст., тобто мають АГ.
В 2005 році тільки в США прямі і побічні витрати на боротьбу з АГ склали більше 60 млрд. доларів і продовжують стрімко зростати.
Розповсюдженість АГ в світі збільшується в середньому на 3-4% в рік, що відповідає масштабам повноцінної епідемії, якщо не пандемії. Величезні фінансові, медичні, фармацевтичні, соціальні, інтелектуальні витрати і зусилля, як і раніше, мають низький коефіцієнт корисної дії на виході у машині, запущеної проти АГ, заставляє задуматись.
Тільки в США 42% пацієнтів з АГ не отримують лікування, із них 30% взагалі не знають про свою хворобу. У 69% пацієнтів немає адекватного контролю АГ. Дані світової статистики виглядають ще гіршими.
Виникає парадокс – статистика по АГ стрімко погіршується, а рекомендації по боротьбі з АГ заявляють про високу профілактичну і терапевтичну ефективність.
Які ж причини та висновки корисні для повсякденної клінічної практики?
Перша причина – необґрунтованість рекомендацій, які класифікують АГ по стадіях і ступенях лише на основі цифр АТ без урахування вікових, статевих, расових, економічних, соціальних, національних і індивідуальних особливостей і різниць населення Землі.
|
|
|
Усього 20 років назад верхня межа норми систолічного АТ (САТ) розраховувалась дуже просто – вік людини плюс 100. Усе, що вище, приймалось за АГ, при цьому лікар вирішував одне питання – доцільність медикаментозного лікування. З часом ця формула була повністю розкритикована і ситуація ускладнилась.
Тепер лікарі та їх пацієнти повинні орієнтуватися на все більш уточнюючі і ускладнюючі фізіологічні і вікові норми АТ.
Намагання уніфікувати інтервали значень АТ для фактично машинального визначення пацієнта із групи хворий–здоровий не дає позитивного ефекту. Конвеєрна діагностика – шлях багатьох помилок.
Ігнорування факторів ризику (паління, гіперхолестеринемія, надлишкова вага і ожиріння, відсутність фізичних навантажень, порушення харчування, цукровий діабет та ін.) з одної сторони, призводить до гіподіагностики АГ у осіб з невисокими цифрами АТ, але які мають ці фактори, а з другої – до гіпердіагностики у осіб з високими цифрами АТ при відсутності подібної обтяженості.
Тільки індивідуальний підхід до пацієнта з визначенням діагнозу АГ є єдиним правильним, який сприяє значному підвищенню ефективності і адекватності діагностики.
|
|
|
Друга причина – неточність приладів для вимірювання АТ. Стандартизація, регулярна калібровка і метрологічна перевірка манометрів – три основні умови точності і достовірності результатів вимірювання АТ. В той же час тільки 2% практикуючих лікарів можуть представити подібні сертифікати на використовуючий манометр.
Відомо, що від 20 до 70% використовуючих лікарями манометрів мають похибку в діапазоні 2-15 мм рт.ст., а значить не гарантують точне вимірювання АТ.
Золотим стандартом у вимірюванні АТ являються ртутні манометри, однак в світлі турботи про природу і охорону навколишнього середовища і шкоди ртуті для усього живого людства прийшлось відмовитись від їх широкого застосування.
Анероїдні манометри, створені із використанням нових технологій не поступаються ртутним в точності вимірювання АТ, однак потребують регулярної калібровці відносно ртутних. Але тут є проблема, так як далеко не завжди виконується це правило.
Третя причина – людський фактор. Незважаючи на існуючі рекомендації, медичні працівники не мають єдиного уявлення про методику вимірювання АТ. Дослідження показують, що 40% медсестер і 70% лікарів порушують методику вимірювання АТ, що може призводити до похибки більше ніж на 15 мм рт.ст.
Гірше всього вимірюють АТ молоді лікарі і лікарі з великим досвідом. В першому випадку неточності обумовлені проблемами в теоретичних і практичних знаннях, в другому – неправильною навичкою або сформованою звичкою вимірювати АТ з порушеннями методики.
В спеціальному дослідженні, проведеному в Лондоні, з’ясувалось, що 33% лікарів-викладачів не навчають студентів правильній методиці вимірювання АТ. Дійсно, якщо лікар сам не знає методику вимірювання АТ покроково і точно, то і студента він не зможе навчити. В результаті усього вище сказаного всі, хто вимірює АТ, роблять це кожен по своєму і отримують різні результати.
Типовими помилками являються неправильний вибір манжетки і її накладання, розміщення на руці, швидке здування манжетки, недостатній період відпочинку пацієнта перед вимірюванням АТ, недостатня кількість повторних вимірювань, широке застосування несертифікованих тонометрів.
Лікарі не вміють, не дотримуються правил і не навчають пацієнтів, викладачі не вчать, студенти не знають, і в результаті адекватного контролю АГ не отримується.
Також до людського фактора можна віднести помилки при призначенні медикаментів. Індивідуальний підхід, увага, вибір препарату – це те, чого не достає лікарям. Усвідомленість про свою хворобу, бажання лікуватись і вести здоровий спосіб життя і довіри – це те, чого не достає пацієнтам.
Четверта причина – індивідуальна варіабельність АТ у пацієнтів. Максимальна варіабельність АТ виявляється при добовому моніторуванні.
До причин варіабельності АТ можна віднести ефект білого халата – підвищення САТ(і/або ДАТ) більше ніж на 20/10 мм.рт.ст. при візиті до лікаря в порівнянні із середнім денним АТ, а також гіпертензію білого халата – підвищення АТ тільки під час перебування в лікарні або медичному оточенні, що відзначається у 20-35% пацієнтів з діагностованою гіпертензією і у 30% вагітних.
Згідно останнім рекомендаціям амбулаторне вимірювання АТ є досить точним методом виявлення «вперше виявленої гіпертензії», первинної стратифікації серцево-судинного ризику для прийняття рішення про необхідність медикаментозного лікування і визначення прогнозу і наступних терапевтичних схем індивідуально для кожного пацієнта.
Однак, на думку багатьох спеціалістів, на відміну від внутрішньо-артеріального вимірювання АТ методика вимірювання за методом Короткова недосконала і, можливо, її використання лиже для масового скринінгу, але не точної діагностики.
Одноразове вимірювання АТ для встановлення діагнозу приводить до гіпердіагностики в 20-30% випадків і недодіагностики у третини пацієнтів з дійсно існуючою АГ.
Навіть якщо постаратись урахувати усі фактори, які здібні знижувати вірогідність вимірювання АТ (наприклад, вимірювання АТ декілька разів в кабінеті лікаря або в умовах лікарні), це мало що дає.
Наприклад, при середньому добовому САТ вище 135 мм рт.ст. і адекватному лікуванні частоти серцево-судинних ускладнень в 2 рази нижче, ніж при середньому добовому САД менше 135 мм рт.ст. без залежності від показників АТ.
В цілому амбулаторне вимірювання АТ – більш точний прогностичний інструмент, навіть з урахуванням багатьох факторів ризику. Альтернативою може бути вимірювання АТ навченим пацієнтом в домашніх умовах.
Наслідки багатьох помилок. В США позитивна помилка при вимірюванні АТ в 5 мм рт.ст. приведе до гіпердіагностики АГ у 27 млн. здорових людей, які будуть змушені приймати ліки.
Негативна помилка в 5 мм рт.ст. приведе до того, що у 21 млн. людей з АГ не буде своєчасної діагностики і лікування, а ризик серцево-судинних ускладнень у них значно збільшиться.
Обидва ці варіанти помилок можливі до тих пір, поки в діагностиці АГ використовується парадигма так/ні, хворий/здоровий, лікувати/не лікувати та ін.
Радикалізм в діагностиці АГ повинен поступитися місцем розмірковуванню, ретельному обліку багатьох факторів ризику.
АТ нижче 140/90 мм рт.ст. спостерігається тільки у 27% пацієнтів з АГ, і це позитивний максимум, причому тільки в США. В цілому же в світі адекватний контроль АГ має місце всього лише у 6% пацієнтів.
Висновки:
· вирішення проблеми АГ не є простим ділом, і тут ще передбачена велика і кропітка робота;
· окремим питанням є встановлення критеріїв діагностики АГ та її клінічна еволюція;
· ключевим питанням, без якого важко розраховувати на успіх, являється все, що пов’язано із самим вимірюванням АТ;
· перш за все, необхідно виховувати культуру використовування тільки сертифікованих приладів для вимірювання АТ;
· як лікарям, так і пацієнтам перевагу слід віддавати автоматичним електронним анероїдним вимірювачам АТ, які працюють як при синусовому ритмі, так і при аритміях;
· лікар повинен не просто знати і виконувати правила вимірювання АТ сам, але й навчати цього свого пацієнта і кожен раз перевіряти його навички;
· вимірювання АТ повинно обов’язково доповнюватись амбулаторним і/або домашнім вимірюванням самим пацієнтом або його родичами в суворій відповідності з протоколом вимірювання;
· тільки таким шляхом можна уникнути помилкового призначення лікування тим, кому воно не показане, і своєчасно лікувати тих, хто в цьому потребує.
Дата добавления: 2018-09-23; просмотров: 232; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!