Величина АТ у дітей в залежності від віку

Вік	Артеріальний тиск, кПа (мм. рт.ст.)
	Систолічний	Діастолічний
Новонароджені	7,9-10,6 (60-80)	5,3-6,8 (40-50)
2-8 тижнів	12 (90)	5,3-7,0 (40-53)
2-12 місяців	13,3 (100)	6,7-7,9 (50-60)
2-3 року	13,3-14,6 (100-110)	7,9-9,3 (60-70)
7-10 року	13,3-15,9 (100-120)	7,9-10,6 (60-80)
11-14 років	15,6-15,9 (110-120)	9,3-10,6 (70-80)

 

Зростання тонусу судин особливо помітне в пубертатному періо­ді. Величина АТ залежить не тільки від конституційних особливостей, статі, але й від кліматичних умов, пори року (табл. 2).

Таблиця 2

Величина АТ у дітей в залежності від статі (мм рт.ст.)

Вік, роки	Систолічний тиск		Діастолічний тиск
	Хлопчики	Дівчатка	Хлопчики	Дівчатка
3	85,96±6,34	84,03±7,15	46,45±4,86	46,47±5,32
4	87,85±7,57	87,14±6,1	51,07±6,21	48,91±6,23
5	92,79±7,59	92,45±8,96	51,52±7,2	51,37±7,29
6	97,47±6,15	95,81±7,22	54,52±6,24	53,37±6,02
7	98,04±8,02	95,9±8,70	57,13±8,2	56,4±9,1
8	97,5±9,6	95,8±8,6	54,9±10,1	56,5±9,4
9	98,8±8,9	97,2±10,4	58,2±7,62	58,1±8,88
10	99,5±10,8	104,3±10,4	60,7±8,8	62,3±9,2
11	105,3±8,09	105,9±10,1	62,9±7,85	61,7±8,89
12	103,8±9,35	106,4±8,95	63,4±5,95	67,6±7,2
13	107,6±11,0	110,2±8,8	64,6±7,56	66,2±7,05
14	110,4±11,1	109,05±10,0	60,8±9,12	66,8±8,88

 

Вимірювання АТ на рухах і ногах проводиться у дітей, як і у до­рослих за методом Н.П. Короткова. Для вимірювання АТ використовують манжетки відповідно віку або об’єму плеча дитини (табл. 3).

Таблиця 3

Різновиди манжеток для вимірювання АТ у дітей різного віку

Вік дитини	Розміри манжетки, см
Діти до 1 року	3Ч13
Діти до 2-х років	5Ч15
Діти 2-6 років	7,5Ч15
Діти 7-10 років	8,5Ч17
Діти 10-12 років	10Ч22
Діти старше 12 років	13Ч26

 

Співвідношення об’єму пневмокамери і об’єму плеча дитини на рів­ні її середньої третини повинно складати від 0,47 до 0,55. Ширина тієї частини манжетки, яка надувається, повинна приблизно на 20% перевищувати діаметр руки або ноги пацієнта.

Існують емпіричні правила, згідно яких манжеткою для вимірюван­ня АТ необхідно рахувати ту, ширина якої не менше 2/3 довжини пле­ча. Крім того, за довжину манжетки, яка повинна бути такою, щоб її можна було обгорнути навколо кінцівки.

При надто малій манжетці рівні АТ будуть завищеними, а при ду­же великій – занижуються. При об’ємі плеча більше ніж 15 см вико­ристовують стандартну манжетку шириною 13 см із внесенням відповід­них поправок (табл. 4).

У дітей в віці до 9 місяців життя АТ на верхніх кінцівках та­кий, як і на нижніх. Після 9 місяців, коли дитина починає стояти і ходити, АТ на нижніх кінцівках стає вищим, ніж на верхніх, це пов’я­зано зі зміною положення тіла.

Показники АТ у дітей різного віку, які приведені в літературі, відрізняються в середньому на 1,3-2,6 кПа (10-20 мм рт.ст.), що мож­ливо, пов’язано з різними підходами до його вимірювання. Вважають, що помилка при вимірюванні АТ методом Короткова складає від 10 до 15%.

Методика вимірювання АТ

Артеріальний тиск у дитини вимірюють на правій руці (у лівшів на лівій) у спокійному оточенні, після відпочинку протягом 5 хв. Протя­гом 30 хв. до вимірювання пацієнт не повинен курити чи пити каву. Вимірювання проводять в положенні дитини сидячи. Рука                                                                                                                                    Таблиця 4

Корекція величин САТ і ДАТ в залежності від об’єму плеча у дітей

Систолічний АТ		Діастолічний АТ
Об’єм плеча, см	Корекція, кПа (мм рт.ст.)	Об’єм плеча, см	Корекція, кПа (мм рт.ст.)
15-18	+ 1,9 (+ 15)	15-18	0(0)
19-22	+ 1,3 (+ 10)	21-26	– 0,6 (– 5)
23-26	+ 0,6 (+ 5)	27-31	– 1,3 (– 10)
27-30	0 (0)	32-37	– 1,9 (– 15)
31-34	– 0,6 (– 5)	38-43	– 2,6 (– 20)
35-38	– 1,3 (– 10)	44-47	– 3,3 (– 25)
38-41	– 1.9 (– 15)
42-45	– 2,6 (– 20)
46-49	– 3,3 (– 25)
51-56	– 0,6 (– 5)

 дитини лежить на столі і повернута долонею доверху при повному м’я­зовому розслабленні.

Дитина повинна сидіти на стільці з прямою спинкою поруч зі сто­лом. Для вимірювання АТ в положенні стоячи використовують стійку з регульованою висотою і підтримуючою поверхнею для руки й тонометра. Висота столу і стійки повинна бути такою, щоб середина манжети, нак­ладеної на плече, була на рівні серця (четвертого міжребер’я в поло­женні сидячи). Якщо рівень середини манжети зміщений доверху чи донизу від рівня серця, показники АТ будуть відповідно знижені чи завищені на 0,8 мм рт.ст. на кожен см зміщення.

Манжетку накладають на плече так, щоб вона вільно, але не щільно прилягала до шкіри, пропускаючи під себе 1-2 пальці. Розміщують ман­жетку посередині плеча на рівні серця, щоб її нижній край знаходив­ся на 2-2,5 см вище ліктьової ямки.

Гумовий резервуар манжетки має одноразово, а краще – в півтора ра­зу охоплювати плече чи стегно, ширина манжетки повинна становити 2/3 довжини плеча чи стегна.

Стандартна манжетка (12-13 см у ширину та 35 см у довжину) вико­ристовується у осіб з нормальними та худими руками. У осіб з муску­листими або товстими руками повинна застосовуватись манжетка 42 см у довжину, у дітей віком до 5 років – 12 см у довжину.

Перед початком вимірювання АТ лікар пальпує плечову артерію і згодом накачує повітря у манжетку до величини тиску, що на 30-40 мм рт.ст. перевищує той тиск, при якому було відмічено припинення пуль­сації артерії. Після цього на судину встановлюють фонендоскоп і почи­нають повільно знижувати тиск в манжетці, строго контролюючи момент першої появи тонів, а згодом і їх повного зникнення. Це дослідження повторюють тричі з інтервалом 2-3 хвилини. При розходженні результа­тів більше, ніж на 5 мм рт.ст. необхідно зробити повторні виміри че­рез декілька хвилин.

При першому вимірюванні АТ слід визначати на обох руках, в поло­женні стоячи і лежачи. До уваги беруться більш високі значення, які точніше відповідають внутрішньоартеріальному АТ.

Вимірювання АТ на першій та п’ятих хвилинах після переходу в ортостаз необхідно обов’язково проводити у хворих похилого віку, з цукровим діабетом і в усіх випадках ортостатичної гіпотензії або при підозрі на неї.

Аналогічно здійснюють вимірювання АТ на нижніх кін­цівках. Манжетку вибирають з урахуванням співвідношення ширини пневмокамери манжетки і об’єму стегна. Дослідження АТ проводять в поло­женні дитини лежачи на животі, фонендоскоп розміщається в підколінній ямці.

У дітей перших місяців життя вико­ристовують дослідження АТ за методом «приливу». Манжетки накладають на плече або стегно, як було описано вище. В манжетці підвищується тиск до 180 мм рт.ст. При цьому з’являється збліднення долоні і ступні. Після цього тиск повільно знижують і реєструють його рівень, при якому шкіра стає рожевою.

У дітей періоду новонародженості функціональний градієнт АТ на верхніх і нижніх кінцівках може коливатись від 15 до 30 мм рт.ст. Якщо він залишається незмінним на протязі 2-3 тижнів, необхідно провести додаткове обстеження для виключення вродженої вади серця (коарктація аорти, аномальне відходження підключичної артерії від низхідної частини аорти та ін.).

З віком АТ в аорті зростає, що є результатом відносного зменшен­ня кількості капілярів і дрібних судин, поступового звуження просвіту артерій і артеріол, підвищення тонусу судинної стінки.

Величина артеріального тиску також залежить від серцевого викиду і периферичного опору. При збільшенні серцевого викиду і незмінному судинному опорі АТ підвищується; при зниженні серцевого викиду і незмінному судинному опорі він знижується. При незмінному серцевому викиді і підвищеному судинному опорі АТ збільшується; при зниженні серцево-судинному опору і незмінному серцевому викиді він зменшується.

Часто у дітей спостерігаються відхилення АТ від нормальних до віку значень.

В таблиці 5 представлені критерії ІІ-ї програми контролю АТ при виражених та тяжких формах артеріальної гіпертензії у дітей і підлітків.

 

 

Таблиця 5

---

Дата добавления: 2018-09-23; просмотров: 243; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

---

---

Мы поможем в написании ваших работ!