Критерії ІІ-ї програми контролю АТ у дітей і підлітків (1997 р.)

Вік	Виражена гіпертензія, мм рт.ст.	Тяжка форма гіпертензії, мм рт.ст.
до 7 днів	САТ >= 95	САТ >= 106
8-30 днів	САТ >= 104	САТ > = 110
до 2 років	САТ >= 112 ДАТ >= 74	САТ >= 118 ДАТ >= 82
3-5 років	САТ > = 116 ДАТ = 76	САТ >= 124 ДАТ >= 84
6-9 років	САТ >= 122 ДАТ >= 78	САТ = 130 ДАТ >= 86
10-12 років	САТ >= 126 ДАТ >= 82	САТ >= 134 ДАТ >= 90
13-15 років	САТ > = 136 ДАТ >= 86	САТ >= 144 ДАТ >= 92
16-18 років	САТ > = 142 ДАТ >= 92	САТ > = 150 ДАТ >= 98

_{Примітка: САТ – систолічний АТ; ДАТ – діастолічний АТ}

 

Критеріями тяжкої артеріальної гіпотензії, що зумовлює значну дезадаптацію хворого, є: у дітей віком 8-9 років – АТ нижче 90/50 мм рт.ст.; 11-12 років – нижче 80/40 мм рт.ст. (у хлопчиків) і 90/45 мм рт.ст. (у дівчаток); 14-15 років – нижче 90/40 (у хлоп­чиків) і 95/50 мм рт.ст. (у дівчаток).

В практичній діяльності педіатрам рекомендують використовувати таблиці процентильного розподілу САТ і ДАТ залежно від віку та статі дітей і підлітків, а також соматотипу або дані, що наведені у табл. 6.

Таблиця 6

Показники нормального АТ у дітей різної статі, віку і росту

Вік, років	Показники
	Хлопчиків		Дівчаток
	низького росту	високого росту	низького росту	високого росту
3	до 100/64	до 113/67	до 105/65	до 110/68
6	до 112/73	до 117/76	до 110/72	до 114/75
10	до 117/79	до 123/82	до 117/77	до 122/80
13	до 124/81	до 130/84	до 123/81	до 128/84
16	до 132/84	до 138/87	до 127/83	до 132/86

Суттєві коливання АТ, особливо систолічного, відбуваються в кри­тичні для організму вікові періоди, серед яких підлітковий є найбі­льш значущим і визначальним для наступних етапів життя людини.

Для кожної віково-статевої групи дітей шкільного віку і підліт­ків існують коливання нормальних значень АТ, які визначаються при епідеміологічних дослідженнях в окремих популяціях.

В табл. 7 представлено процентильне розподілення АТ у дітей та підлітків для північно-східного регіону України (Пономарьова Л.І., 2002 р.).

Таблиця 7

Процентильне розподілення артеріального тиску
у дітей та підлітків для північно-східного регіону України (Пономарьова Л.І., 2002 р.)

Вік, роки	Стать	Систолічний АТ				Діастолічний АТ
		5%	10%	90%	95%	5%	10%	90%	95%
10	хлопці	82	84	110	116	40	44	64	68
	дівчата	82	84	112	120	42	44	66	68
11	хлопці	80	82	112	118	42	46	64	68
	дівчата	80	82	116	118	40	42	64	70
12	хлопці	84	88	118	124	42	48	70	78
	дівчата	82	88	122	126	42	48	68	70
13	хлопці	88	90	128	130	42	50	75	80
	дівчата	88	90	124	130	48	50	70	76
14	хлопці	90	96	130	135	50	50	75	78
	дівчата	90	95	128	138	50	52	72	80
15	хлопці	94	98	135	140	50	65	75	80
	дівчата	95	98	122	130	50	50	75	80
16	хлопці	98	100	138	140	54	58	80	82
	дівчата	90	95	126	135	50	54	75	80
17	хлопці	92	98	138	140	55	58	78	80
	дівчата	90	98	125	135	50	52	78	80

 

В таблиці 8 наведені причини, які дозволяють запідозрити вто­ринну артеріальну гіпертензію.

Таблиця 8

Причини, які дозволяють запідозрити вторинну артеріальну гіпертензію

Дані обстеження	Можливі причини розвитку
Підвищення АТ у будь-якому віці	Багаточисельні
АТ на ногах вище АТ на руках	Коарктація аорти
Відставання у рості	Захворювання нирок
Зменшення зросту, ознаки притаманні синдрому Тернера	Коарктація аорти
Чисельні плями кольору «кави з молоком» або нейрофіброматоз	Стеноз ниркової артерії, феохромоцитома
Послаблення або запізнення пульсу на ногах	Коарктація аорти
Шуми над великими судинами, нижній та боковій поверхні черева	Артеріїт, стеноз ниркової артерії
Об’ємне утворення у боковому або верхньому квандранті черевної порожнини	Аномалії чи пухлини нирок або наднирників
Виражена вірилізація або невідповідність вторинних статевих ознак з віком	Патологія наднирників
Набряк кінцівок, підвищена пітли­вість	Хвороби нирок, феохромоцитома

 

Необхідно відзначити, що клінічні вимірювання АТ не завжди відображають справжні цифри артеріального тиску у хворих. Тому останнім часом застосовують метод оцінки добового ритму АТ (ДМАТ) у дітей та підлітків з викорис­танням переносних моніторів АТ, протягом 24-х годин (В.Г. Майданник та ін., 2006 р.).

 

Переваги методу ДМАТ в порівнянні з традиційним одноразовим вимірюванням АТ:

· діагностично чутливим і прогностично більш значущим для вияв­лення АГ серед практично здорових осіб з потенціальними гіпертензивними тенденціями і вказує на можливий ризик органних уражень у хворих;

· при цьому у хворих із АГ переважно виявляються дві форми добово­го профілю артеріального тиску: лабільна артеріальна гіпертензія та стабільна артеріальна гіпертензія.

Показання для ДМАТ у дітей та підлітків:

· при значних коливаннях АТ під час одного або декількох візитів;

· підозрі на гіпертензію «білого халату»;

· для диференціальної діагностики гіпертензивних станів, та симптомів, які дозволяють запідозрити наявність гіпотонічних епізодів, особливо на фоні гіпотензивної терапії;

· для оцінки ефективності медикаментозної терапії.

Абсолютних протипоказань до проведення методу ДМАТ у дітей та підлітків немає.

Можливі ускладнення ДМАТ:

· набряк на кисті;

· петехіальні крововиливи;

· контактний дерматит;

· порушення сну.

Інтервал вимірювання АТ при ДМАТ становить 15 хвилин в період з 6:00 до 22:00 та кожні 30 хвилин з 22:00 до 6:00.

Вибрану згідно з розмірами манжету накладають у «правшів» на праву руку, а у «лівшів» на ліву руку.

Найінформативнішими даними для діагностики АГ у дітей та підлітків, отриманих при ДМАТ є наступні групи параметрів:

· середні значення АТ (систолічного, діастолічного, пульсового і середнього гемодинамічного) за добу, день і ніч;

· максимальні та мінімальні значення АТ в різні періоди доби;

· показники «навантаження тиском» (індекс часу гіпертензії, індекс площі гіпертензії) за добу, день і ніч;

· варіабельність АТ;

· добовий індекс САТ і ДАТ.

Інтерпретація результатів ДМАТ дозволяє визначити добовий про­філь АТ хворого.

Якщо у хворого є перевищення хоча б одного з чотирьох значень коефіцієнта варіації АТ, його відносять до групи осіб з нестабільним АТ.

Підвищена варіабельність АТ асоціюється з ураженнями органів-мішеней (гіпертензивна гіпертрофія міокарда лівого шлуночка, нефропа­тія та ін.).

При лабільній формі АГ за даними ДМАТ відмічається підвищення середніх значень систолічного та/або діастолічного АТ від 90 до 95 процентилю залежно від віку, статі та зросту дитини; підвищення вище нормативних значень індексу часу гіпертензії в денний та/або нічний час від 25 до 50%, підвищення варіабельності АТ.

Критеріями діагностики стабільних форм АГ згідно з даними ДМАТ є:

· підвищення середніх значень САТ та/або ДАТ вище 95 процентилю залежно від віку, статі та зросту дитини;

· підвищення вище нормативних значень індексу часу гіпертензії в денний та/або нічний час більше 50%.

Таким чином, підсумовуючи вище сказане можна відмітити, що артеріальний тиск є складовим серцевого викиду і рівня периферич­ного опору і змінюється прямопропорціонально до змін цих величин.

На функціональний стан серцево-судинної системи великий вплив мають нейрогуморальні фактори і у ряді випадків можуть відігравати значну роль у зміні артеріального тиску, частоти серцевих скорочень, швидкості кровообігу, серцевого викиду та ін., що необхідно врахову­вати при обстеженні дітей та підлітків з кардіоваскулярною патологією.

На приведених малюнках (1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10,11) представлені тонометри (ртутні, напівавтоматичні і автоматичні) для вимірювання артеріального тиску і пульсу у дітей,підлітків та дорослих.

Мал. 1. Ртутний тонометр для вимірювання АТ

Мал. 2. Механічний тонометр для вимірювання АТ

Diplomat-Presameter®	Nova-Presameter®	Global de Luxe®
Мал.3. Ртутні тонометри для вимірювання артеріального тиску

 

---

Дата добавления: 2018-09-23; просмотров: 240; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

---

---

Мы поможем в написании ваших работ!