Цим функціям властиві такі правові ознаки, як:
- дієвий характер;
- вираження в них сутності та змісту судової влади в цілому;
- системний характер унормування та реалізації зазначених функцій;
- їх нормативна визначеність і гарантованість тощо.
Множинність функцій судів загальної юрисдикції не виключає можливості їх класифікації за такими критеріями, як: суб'єкти, об'єкти, способи, тощо.
1) за суб'єктами здійснення правосуддя:
- функції Верховного Суду України;
- функції вищих спеціалізованих судів;
- функції апеляційних судів;
- функції місцевих судів;
2) за об'єктами правосуддя:
- функція цивільного правосуддя;
- функція кримінального правосуддя;
- функція господарського правосуддя;
- функція адміністративного правосуддя;
3) за способами право с уддя:
- правозастосовча функція;
- правозахисна функція;
- представницька функція;
- арбітражна функція;
- функції організаційного, кадрового, фінансового, матеріально-технічного та соціального забезпечення діяльності судів загальної юрисдикції;
4) за терміном (часом) здійснення:
- постійні;
- тимчасові функції;
5) за територією здійснення:
- загальнодержавні;
- місцеві функції тощо.
У взаємодії ці функції утворюють систему функцій судів загальної юрисдикції, що має комплексний системний характер.
Реалізація функцій судів загальної юрисдикції здійснюється через нормативно визначені повноваження цих судів, тобто сукупність прав і обов'язків судів загальної юрисдикції, закріплених за ними Конституцією та законами України.
|
|
|
5. Конституційно-правовий статус, склад та порядок утворення Вищої ради юстиції, повноваження та акти Вищої ради юстиції.
Конституція України (ст. 131) вперше в державно-правовій практиці нашої країни вводить таку інституцію, як Вища рада юстиції.
Вища рада юстиції є колегіальним, незалежним органом, відповідальним за:
- формування високопрофесійного суддівського корпусу, здатного кваліфіковано, сумлінно та неупереджено здійснювати правосуддя на професійній основі;
- прийняття рішень стосовно порушень суддями і прокурорами вимог щодо несумісності та у межах своєї компетенції про їх дисциплінарну відповідальність.
Вища рада юстиції складається з 20 членів.
Д о її складу призначають по 3 члени :
- Парламент України;
- Президент України;
- з'їзд суддів України;
- з'їзд адвокатів України;
- з'їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ;
А всеукраїнська конференція працівників прокуратури - 2 членів.
До її складу за посадою входять:
- Голова Верховного Суду України;
- Міністр юстиції України;
- Генеральний прокурорУкраїни.
|
|
|
Більш детально конституційно-правовий статус Вищої ради юстиції закріплюється Законом України «Про Вищу раду юстиції», який регламентує :
- порядок обрання членів цієї ради;
- строк повноважень;
- компетенцію;
- порядок розгляду питань, що належать до її компетенції;
- підстави для відкриття дисциплінарного провадження відносно окремих категорій суддів;
- підстави припинення повноваження її членів тощо.
Закон «Про Вищу раду юстиції» встановлює 4-річний строк повноважень , крім тих, хто входить до її складу за посадою.
На посаду члена Вищої ради юстиції може бути рекомендований громадянин України :
- не молодший 35 і не старший 60 років;
- який проживає в Україні не менш як 10 останніх років;
- володіє державною мовою;
- має вищу юридичну освіту;
- стаж роботи в галузі права не менше 10 років.
У разі якщо на посаду члена Вищої ради юстиції має бути призначений суддя, він призначається з числа суддів, обраних на посаду судді безстроково.
Вплив на членів Вищої ради юстиції у будь-який спосіб забороняється.
Не можуть бути членами Вищої ради юстиції:
- особи, визнані судом недієздатними або обмежено дієздатними;
- особи, які мають незняту або непогашену судимість.
|
|
|
Члени ради призначаються :
- парламентом України таємним голосуванням шляхом подання бюлетенів;
- Президент України видає указ про призначення її членів;
- Закон «Про Вищу раду юстиції» детально регламентує порядок висування кандидатур на посади членів цієї ради від з'їзду суддів України, з'їзду адвокатів, з'їзду представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ;
- висування кандидатів для призначення членами Вищої ради юстиції і голосування на всеукраїнській конференції процівників прокуратури здійснюється в порядку, передбаченному ст. 10 Закону «Про Вищу раду юстиції».
З'їзди і всеукраїнська конференція працівників пракуратури проводяться не пізніше ніж за один місяць до закінчення повноважень відповідних членів ради.
До повноважень Вищої ради юстиції відносять:
1) внесення подання Президенту України про призначення суддів на посади або про звільнення їх з посад;
2) за поданням відповідної ради суддів призначення суддів на посади голови суду, заступника голови суду та звільнення їх з цих посад;
3) розгляд справ і прийняття рішень стосовно порушення суддями і прокурорами вимог щодо несумісності;
|
|
|
4) здійснення дисциплінарного провадження стосовно суддів Верховного Суду України і суддів вищих спеціалізованих судів;
5) розгляд скарг на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів апеляційних та місцевих судів, а також прокурорів.
Вища рада юстиції, член Вищої ради юстиції для здійснення своїх повноважень можуть витребувати та одержати необхідну інформацію від:
- органів державної влади;
- органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб;
- керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування;
- громадян чи їх об'єднань.
Член Вищої ради юстиції має право:
- знайомитися з матеріалами, поданими на розгляд ради;
- заявляти клопотання;
- наводити свої мотиви;
- подавати відповідні документи.
Вища рада юстиції має:
- печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням;
- емблему Вищої ради юстиції, яка затверджується її рішенням.
Невід'ємними атрибутами залу засідань Вищої ради юстиції є:
- Державний Герб України;
- Державний Прапор України.
Вища рада юстиції приймає такі акти:
1) подання про призначення суддів;
2) подання про звільнення суддів з посади;
3) рішення про призначення суддів на посади голови суду, заступника голови суду;
4) рішення про звільнення суддів з посад голови суду, заступника голови суду;
5) рішення про порушення вимог щодо несумісності;
6) рішення про дисциплінарну відповідальність;
7) рішення по скарзі на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності;
8) рішення про увільнення члена Вищої ради юстиції у випадках, передбачених у статті 18 Закону України «Про Вищу раду юстиції»;
9) рішення у скарзі на результати кваліфікаційного іспиту кандидатів на посаду судді;
10) рішення у скарзі на відмову в рекомендуванні для обрання кандидатом на посаду судді безстроково;
11) інші акти в межах повноважень Вищої ради юстиції.
Також Вища рада юстиції приймає такі процедурні акти:
1) ухвали про відкриття дисциплінарного провадження;
2) ухвали про відкриття провадження щодо вимог законодавства про несумісність;
3) рішення про відмову в поданні про призначення;
4) рішення про відвід (самовідвід) члена Вищої ради юстиції;
5) інші процедурні акти, необхідні для здійснення функцій Вищої ради юстиції.
Акти Вищої ради юстиції можуть бути оскаржені виключно до Вищого адміністративного суду України в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України.
Нормативно-правові акти:
1. Конституція України від 28 червня 1996 року // Відомості Верховної Ради України. – 1996. - № 30. – Ст. 141 / http://www.zakon2.rada.gov.ua.
2. Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року // http://www.zakon2.rada.gov.ua.
3. Закон України «Про Вищу раду юстиції» від 15 січня 1998 року // http://www.zakon2.rada.gov.ua.
Спеціальна література:
1. Федоренко В.Л. Система органів, що забезпечують функціонування судів загальної юрисдикції // Правова держава. Вип. 16. - К., 2005. - С. 248-263.
2. Василюк С. Судова влада в системі поділу влади // Українське право. – 2005. – № 1. – С. 51–65.
3. Гринюк Р.Ф. Судова влада як фундаментальний чинник становлення правової держави в Україні // Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2005. – № 2. – С. 27–36.
4. Короленко М.П. Судова влада, правосуддя та проблеми реформування судоустрою в Україні // Судова апеляція. – 2006. – № 2. – С. 23–34.
5. Гончаренко О. Вища рада юстиції: питання статусу і повноважень // Право України. – 2006. – № 2. – С. 17–19.
6. Назаров І. Підстави та порядок припинення повноважень члена Вищої ради юстиції // Право України. – 2006. – № 12. – С. 79–82.
7. Скомороха Л. Шлях до суддівського крісла // Право України. – 2006. – № 8. – С. 69–72.
8. Федькович О. Оновлені напрями діяльності органів юстиції у сфері правосуддя // Право України. – 2006. – № 9. – С. 86–90.
Тема 21: «Прокуратура та адвокатура України»
ПЛАН
1. Поняття прокуратури України та система органів прокуратури України.
2. Порядок формування органів прокуратури України.
3. Функції та повноваження прокуратури України.
4. Акти органів прокуратури України.
5. Конституційно-правові основи функціонування адвокатури в Україні.
1. Поняття прокуратури України та система органів прокуратури України.
У державному механізмі України прокуратура виступає як самостійний інститут державного ладу, який реалізує покладені на нього Конституцією та законами України функції у взаємодії з іншими органами державної влади.
Термін «прокуратура» походить від латинського - піклуватися, забезпечувати, запобігати - це орган державної влади, завданням якого є нагляд за неухильним і своєчасним виконанням законів, притягнення до відповідальності за їх порушення.
У низці держав світу прокуратура функціонує в системі органів виконавчої (Данія, Єгипет, Італія) та судової влади (Грузія, Литва та ін.) і навіть існує у вигляді органу, що підзвітний і підконтрольний вищим колегіальним державно-партійним органам держави (Китай, Куба, КНДР), або ж узагалі відсутня (Ватикан, Катар, Кувейт). Утім у переважній більшості країн світу, як і в Україні, прокуратура не належить до законодавчої, виконавчої чи судової влади.
У науковій і навчальній літературі її іноді відносять до самостійної гілки влади, зокрема контрольно-наглядової, хоча це твердження вимагає свого подальшого обґрунтування.
Конституційно-правовий статус прокуратури у нашій державі визначається:
- розділом VII Конституції України;
- Законом України «Про прокуратуру»;
- іншими актами чинного законодавства України.
Прокуратура України - це єдина централізована система органів державної влади, які відповідно до Конституції та законів України здійснює обвинувальну, представницьку, контрольно-наглядову й інші функції в державі.
Прокуратура України формується і діє відповідно до загальних засад (принципів), визначених Конституцією та законами України.
Дата добавления: 2018-09-22; просмотров: 208; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!