Традиційними постійними комісіями Конституційного Суду України є:
1) комісія з питань регламенту та етики;
2) комісія з питань бюджету та кадрів;
3) комісія з питань наукового та інформаційного забезпечення;
4) комісія з міжнародних зв'язків.
У разі потреби Конституційний Суд України може створити нові комісії або реорганізувати існуючі.
З метою додаткового дослідження питань, пов'язаних із конституційним провадженням у справі, Конституційний Суд України створює тимчасові комісії із залученням до роботи в них фахівців у відповідних галузях права.
З метою забезпечення ефективної діяльності Конституційного Суду створюється Апарат Конституційного Суду України у складі:
1) секретаріату;
2) служби голови Конституційного Суду України та заступників голови Конституційного Суду України;
3) служби кожного з суддів Конституційного Суду України;
4) інших підрозділів.
Важливим елементом структури апарату Конституційного Суду є секретаріат Конституційного Суду України .
Його очолює керівник, який призначається Конституційним Судом України за поданням голови Конституційного Суду України з числа громадян України, які мають право на зайняття посади професійного судді.
Керівник секретаріату:
- здійснює організаційне, науково-експертне, інформаційно- довідкове й інше забезпечення діяльності Конституційного Суду України.
Служби голови Конституційного Суду України та заступників голови Конституційного Суду України та кожного з суддів є групами наукових консультантів і помічників суддів Конституційного Суду України, які є патронатною службою голови та суддів Конституційного Суду України.
|
|
|
Матеріали діяльності Конституційного Суду України зберігаються в архіві Конституційного Суду України, який є структурним підрозділом Конституційного Суду України. Окрім того, діє бібліотека Конституційного Суду України та друкований орган Конституційного Суду «Вісник Конституційного Суду України».
Оскільки Конституційний Суд України є єдиним колегіальним органом конституційної юстиції, то основна його діяльність, пов'язана з прийняттям певних юридичних рішень, яка здійснюється на пленарних засіданнях і засіданнях Конституційного Суду України.
Основною формою роботи Конституційного Суду України є його пленарні засідання, на яких Конституційний Суд України:
1) приймає рішення та дає висновки у справах за конституційними поданнями та конституційними зверненнями;
2) затверджує положення про постійні комісії;
3) приймає рішення про утворення тимчасових комісій, затверджує їх персональний склад і призначає голів цих комісій.
Пленарне засідання Конституційного Суду України є повноважним, якщо на ньому присутні не менше ніж 12 суддів Конституційного Суду. При цьому рішення і висновки Конституційного Суду вважаються прийнятими, якщо за них проголосувало не менше 10 суддів Конституційного Суду України.
|
|
|
Іншою формою діяльності Конституційного Суду України є його засідання, на яких Конституційний Суд:
1) затверджує регламент Конституційного Суду України, вносить зміни та доповнення до нього;
2) затверджує положення про секретаріат, архів, бібліотеку й інші самостійні структурні підрозділи Конституційного Суду України;
3) призначає за поданням голови Конституційного Суду України керівника секретаріату Конституційного Суду України та приймає рішення про звільнення його з посади;
4) приймає рішення про утворення постійних комісій і затверджує їх персональний склад тощо.
Засідання Конституційного Суду є повноважним за наявності на ньому не менше ніж 11 суддів Конституційного Суду України.
4. Поняття та особливості конституційного провадження.
Конституційне провадження - це сукупність процесуальних дій щодо розгляду і вирішення справ у Конституційному Суді України.
Процедуру вирішення Конституційним Судом України справ, віднесених до його компетенції, ще називають конституційним судочинством.
|
|
|
Здійснення конституційного судочинства відбувається на принципах :
- верховенства права;
- незалежності Конституційного Суду України у прийнятті ним рішень і висновків;
- гласності діяльності Конституційного Суду України;
- колегіальності;
- повноти і всебічності розгляду справ та обґрунтування прийнятих ним рішень;
- науковості та ін.
Конституційне провадження складається з таких стадій:
1) звернення до Конституційного Суду України;
2) провадження у справах у Конституційному Суді України, за якими відкрито конституційне провадження;
3) прийняття рішень і висновків Конституційного Суду України.
Першою стадією конституційного судочинства є конституційне звернення, що здійснюється у формі :
- конституційного подання;
- конституційного звернення.
Відповідно до ст. 39 Закону «Про Конституційний Суд України» конституційне подання - це письмове клопотання до Конституційного Суду України про визнання правового акта (його окремих положень) неконституційними, про визнання конституційності міжнародного договору або про необхідність офіційного тлумачення Конституції та законів України, а також звернення Верховної Ради України про надання висновку щодо додержання конституційної процедури розслідування та розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту.
|
|
|
Суб'єктами права на конституційне подання є:
1) Президент України;
2) не менше ніж 45 народних депутатів України;
3) Верховний Суд України;
4) Уповноважений Верховної Ради України з прав людини;
5) Верховна Рада Автономної Республіки Крим.
Іншою формою звернення до Конституційного Суду України є конституційне звернення - письмове клопотання до Конституційного Суду України про необхідність офіційного тлумачення Конституції та законів України з метою забезпечення реалізації чи захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав юридичних осіб (ст. 42 Закону).
Суб'єктами права на конституційне звернення є:
- громадяни України;
- іноземці;
- особи без громадянства;
- юридичні особи.
На сьогодні українські правознавці також обґрунтовують перспективність для запровадження індивідуальної конституційної скарги, яка існує в багатьох державах світу(Австрії, Азербайджані, Андоррі, Іспанії, Македонії, Мальті, ФРН, Російській Федерації, Польщі, Чехії та ін.) та позитивно зарекомендувала себе в латиноамериканських країнах (Аргентині та ін.). Очевидно, що законодавче урегулювання індивідуальної конституційної скарги має сприяти оптимізації захисту Конституційним Судом України прав і свобод людини в Україні.
Конституційний Суд України може відмовити в порушенні справи:
- якщо звернення не підлягає розгляду Конституційним Судом України у зв'язку з непідвідомчістю справи;
- якщо звернення надійшло від суб'єктів, що не мають права конституційного звернення;
- у разі невідповідності конституційного звернення процесуальним вимогам.
Процедура розгляду справ Конституційним Судом України визначена Законом «Про Конституційний Суд України», а саме - розділом II «Конституційне провадження» і розділом III «Особливості конституційного провадження», а також Регламентом Конституційного Суду України.
Дата добавления: 2018-09-22; просмотров: 189; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!