Повноважен ня щодо інформаційно-аналітичного забезпечення дієвого режиму національної безпеки і оборони в Україні, а саме: 13 страница
Ідея щодо охорони конституції була реалізована в Конституції Франції 1799 р., яка містила окрему главу про охоронний сенат. Останній міг скасовувати законодавчі акти з підстави їх неконституційності.
Отже, і дея спеціалізованого судового конституційного контролю активно втілюється в життя на європейському континенті після Першої світової війни у вигляді спеціалізованих конституційних судів з виключними повноваженнями по перевірці конституційності законодавчих актів. Ця модель судового конституційного контролю отримала назву «європейської».
Важливу роль у формуванні інституту судового конституційного контролю відіграв професор права Віденського університету Ганс Кельзен. Значною мірою завдячуючи йому, у вересні 1919 р. був створений Вищий Конституційний суд Австрії, а в Конституції 1920 р. був закріплений інститут конституційного судового провадження. Наслідуючи австрійську модель, перед Другою світовою війною судовий конституційний контроль був заснований також у Чехословаччині (1920 р.), Греції (1927 р.), Іспанії (1931 р.), Ірландії (1937 р.).
3) Сучасний інститут конституційного правосуддя характеризується такою багатоманітністю форм, яку все важче зводити до двох основних моделей - американської та європейської. Все більш помітною стає тенденція до виникнення різноманітних змішаних форм, у яких у тій чи іншій комбінації поєднуються деякі риси, притаманні кожній з моделей. Такі гібридні системи (особливо в країнах, які розвиваються) лише умовно можна характеризувати як американську чи європейську моделі в їх «класичному» варіанті. Разом з тим у ряді країн утверджується й справді «змішана модель», для якої характерне поєднання не тільки різних форм і видів контролю, а й здійснення його як судами загальної юрисдикції, так і спеціалізованими органами конституційного правосуддя (наприклад Греція, Португалія).
|
|
|
Таким чином, можна стверджувати, що нині інститут конституційної юстиції набув універсального характеру - він притаманний переважній більшості сучасних держав. Крім цього, він став невід'ємним атрибутом демократичної правової держави, найбільш ефективною правовою гарантією верховенства конституції, головним елементом у механізмі її правової охорони .
Для вітчизняної конституційної теорії та практики спеціальні органи захисту конституції були практично невідомі до 90-х років XX ст. Правова охорона українських радянських конституцій покладалася на вищі органи державної влади й управління, які здійснювали дві основні функції:
- контроль за дотриманням радянських конституцій;
- забезпечення відповідності конституцій радянських союзних республік Конституції СРСР.
|
|
|
Наприклад, Конституція СРСР 1977 р. закріплювала функції конституційного контролю за Президією Верховної Ради СРСР.
Спробу формування постійно діючого державного органу правового захисту конституції в колишньому СРСР прийнято пов'язувати з прийняттям 1 грудня 1988 р. Закону СРСР «Про зміни і доповнення Конституції (Основного Закону) СРСР», який передбачав створення Комітету конституційного нагляду СРСР.
Наглядові та контрольні повноваження цього спеціалізованого органу правового захисту радянської конституції закріплювалося в Законі СРСР «Про конституційний нагляд в СРСР». Але цей Комітет вряд чи можна вважати органом конституційної юстиції, оскільки він існував як своєрідний «додаток» до з'їзду народних депутатів СРСР, який і вирішував основні питання конституційного нагляду і контролю в СРСР. До того ж розпад колишнього СРСР не дав можливості еволюціонувати Комітету конституційного нагляду СРСР у повноцінний самостійний постійно діючий орган конституційної юстиції.
В Україні ж за радянської доби Комітет конституційного нагляду УРСР, передбачений ст. 112 Конституції УРСР 1978 р., після внесення до неї змін 21 жовтня 1989 р., взагалі не був сформований. Натомість після внесення змін до ст. 112 Конституції УРСР в 1990 р. передбачалося формування більш прогресивного органу правового захисту Конституції - Конституційного Суду УРСР, склад якого мав обиратися Верховною Радою УРСР. Проте цей орган так і не було сформовано.
|
|
|
Лише після здобуття Україною незалежності в 1991 р. вдалося розпочати формування спеціалізованого органу правового захисту Конституції України - Конституційного Суду України.
3 липня 1992 р. Верховна Рада України ухвалила Закон «Про Конституційний Суд України», який визначив порядок формування та основні функції цього органу конституційної юстиції незалежної України.
Утім діяльність Конституційного Суду України в 1992-1996 рр. була малоефективною через те, що Верховна Рада обмежилася лише призначенням першого голови Конституційного Суду України Л.П. Юзькова. Спроби обрати Верховною Радою України заступника голови Конституційного Суду України та суддів Конституційного Суду України виявилися безуспішними. У зазначений період основні функції щодо правового захисту Конституції України здійснювалися Президентом України та Верховною Радою України. Утім значною мірою саме завдяки зусиллям і кропіткій праці Л.П. Юзькова - відомого вченого-конституціоналіста та громадського діяча - в Україні в цей період було сформовано основи доктрини правового захисту Конституції України.
|
|
|
Після прийняття чинної Конституції України від 28 червня 1996 р., що чітко визначила систему правового захисту Основного Закону, було ухвалено новий Закон «Про Конституційний Суд України» від 16 жовтня 1996 р., який і поклав початок реальної діяльності цього єдиного органу конституційної юстиції в Україні. Тобто відлік історії спеціалізованого правового захисту Конституції України слід вести з 1996 р., коли було сформовано реально діючий Конституційний Суд України.
Повноваження, порядок створення і діяльності Конституційного Суду України регламентується :
- Конституцією України (розділ 12);
- Законом «Про Конституційний Суд України» від 16 жовтня 1996 р.;
- Регламентом Конституційного Суду України від 5 березня 1997 р.
Особливостями Конституційного Суду України є те, що Конституційний Суд України:
1) є єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні, який вирішує питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції України і дає офіційне тлумачення Конституції України та законів України;
2) є незалежним від законодавчої, виконавчої та судової влади;
3) як орган держави він не входить до системи судів України загальної юрисдикції;
4) не здійснює правосуддя в повному розумінні цього слова, оскільки вирішує не спори, а питання про відповідність (конституційність) законів та інших правових актів Конституції України;
5) основною метою діяльності має гарантування верховенства Конституції України на всій території держави;
6) уповноважений здійснювати конституційне судочинство в Україні;
7) в Розділі 8 «Правосуддя» Конституції України зазначено, що судочинство в Україні здійснюється Конституційним Судом України і судами загальної юрисдикції. Це свідчить про пріоритетність Конституційного Суду України в системі судової влади;
8) є «квазісудовим» органом держави, оскільки здійснює насамперед арбітражну та правоінтерпретаційну функції;
9) забезпечує правовий захист Конституції України, вирішуючи питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції України і даючи офіційне тлумачення Конституції та законів України;
10) посилює юридичний захист прав і свобод людини і громадянина і виступає арбітром у вирішенні конституційних конфліктів між гілками влади, тим самим сприяючи розбудові України як суверенної та незалежної, демократичної, соціальної, правової держави.
11) є єдиним колегіальним органом конституційної юрисдикції;
12) його рішення і висновки є результатом професійної колективної роботи суддів Конституційного Суду України, делегованих від різних гілок влади;
13) є постійно діючим і змінним шляхом ротації суддів в установленому Конституцією та законами України порядку.
Питання Конституційного Суду України досліджували багато вчених-юристів, зокрема М.І. Козюбра, В.М. Шаповал, В.М. Кампо, П.Ф. Мартиненко, Є.П. Євграфов, А.А. Стрижак, М.П Орзіх, Д.С. Терлецький; Т.О. Цимбалістий, В.Є. Скомороха.
У різних державах спеціалізовані органи конституційної юрисдикції різняться за своїм складом з огляду на зміст доктрини конституційного судочинства, традиції, функції та повноваження цих судів та інші фактори.
Так, загалом у світі кількість суддів коливається від 3 (Мальта) до 19 (Російська Федерація) . В Андорі – 4, Естонії - 5, Молдові - 6, Азербайджані, Вірменії, Грузії, Румунії - 9, Португалії - 10, в Білорусі, Болгарії, Іспанії - 12, Угорщині, Італії, Польщі, Чехії - 15, ФРН - 16.
В Україні:
1) Конституційний Суд України складається з 18 суддів, які призначаються строком на 9 років без права повторного переобрання ;
2) Президент України, Верховна Рада та з'їзд суддів України призначають по 6 суддів Конституційного Суду України.
3) суддею може бути громадянин України, який на день призначення:
- досяг 40 років;
- має вищу юридичну освіту;
- стаж практичної, наукової або педагогічної роботи за фахом не менше 10- ти років;
- володіє державною мовою;
- проживає в Україні протягом останніх 20- ти років.
4) Порядокпризначення суддів Президентом України передбачає, що глава держави попередньо здійснює консультації з Прем'єр-міністром України та міністром юстиції України щодо кандидатур на посади суддів.
У разі узгодження запропонованих главою держави кандидатур Президент України, згідно з п. 22 ч. 1 ст. 106 і ч. 2 ст. 148 Конституції, видає відповідний указ, скріплений підписами Прем'єр-міністра та міністра юстиції України (ст. 112 Конституції).
У разі припинення повноважень судді Конституційного Суду України, наприклад, у разі досягнення ним 65 років, Президент України у місячний строк призначає на цю посаду іншу кандидатуру.
5) Порядок призначення суддів Верховною Радою України передбачає, що Верховна Рада України призначає суддів таємним голосуванням шляхом подання бюлетенів.
Пропозиції щодо кандидатур на посади суддів Конституційного Суду України можуть вноситися:
- головою Верховної Ради України;
- не менше ніж 1/4 народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України.
При цьому депутат має право поставити підпис під пропозицією про висунення лише однієї кандидатури, і ці підписи депутатів не відкликаються.
Відповідний комітет Верховної Ради України подає Верховній Раді свої висновки щодо кожної кандидатури на посаду судді Конституційного Суду України, внесеної у відповідному порядку.
Призначеними на посади суддів Конституційного Суду України вважаються кандидати, які набрали найбільшу кількість голосів депутатів, але більше половини голосів депутатів від конституційного складу Верховної Ради України.
Якщо кілька кандидатів набрали однакову кількість голосів і після їх призначення було б перевищено потрібне число суддів, щодо цих кандидатів проводиться повторне голосування.
У разі припинення повноважень судді Конституційного Суду України, який призначався Верховною Радою України, парламент призначає іншу особу на цю посаду.
За результатами голосування головою Верховної Ради України підписується постанова Верховної Ради України про призначення суддів Конституційного Суду України.
6) Порядок призначення суддів з'їздом суддів України передбачає, що з'їзд суддів України за пропозицією делегатів відкритим голосуванням більшістю голосів присутніх делегатів з'їзду визначає кандидатури на посади суддів Конституційного Суду України для включення в бюлетені для таємного голосування.
Призначеним на посаду судді Конституційного Суду України вважається кандидат, який у результаті такого голосування одержав більшість голосів від числа обраних делегатів з'їзду.
Якщо голосування проводиться щодо кандидатур, число яких перевищує квоту, призначеними вважаються кандидати, які набрали більше голосів, ніж інші кандидати на ці посади.
У разі припинення повноважень судді Конституційного Суду України, який призначався з'їздом суддів України, з'їзд у 3- місячний строк призначає іншу особу на цю посаду.
За результатами голосування головуючим і секретарем з'їзду підписується рішення з'їзду суддів України про призначення суддів Конституційного Суду України.
7) Суддя Конституційного Суду України вступає на посаду з дня складення ним присяги на засіданні Верховної Ради України, яке проводиться не пізніше ніж через місяць після призначення суддею , за участю:
- Президента України;
- Прем'єр-міністра;
- голови Верховного Суду України.
8)Конституційно-правовий статус судді - це вид конституційно-правових відносин, пов'язаний з:
- набуттям і припиненням повноважень судді Конституційного Суду України ;
- здійсненням ним своїх конституційних прав і обов'язків ;
- гарантіями діяльності суддів.
Статус не може бути обмежений у разі введення воєнного чи надзвичайного стану в Україні.
9) Повноваження судді припиняються у разі:
1) закінчення строку призначення;
2) досягнення суддею 65-річного віку;
3) неможливості виконувати свої обов'язки;
4) порушення вимог щодо заборони перебування судді в політичних партіях і профспілках, набуття представницького мандату, виконання іншої оплачуваної роботи, крім викладацької наукової та творчої;
5) порушення суддею присяги;
6) набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього;
7) припинення його громадянства;
8) визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим;
9) подання суддею заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням.
2. Функції та повноваження Конституційного Суду України, конституційно-правовий статус судді Конституційного Суду України.
Під функціями слід розуміти основні напрями та види діяльності Конституційного Суду України, що здійснюються ним відповідно до Конституції та законів України.
Основна функція це здійснення конституційного судочинства в Україні.
Ф ункції можна класифіку вати за об'єктами та способами і засобами його діяльності.
Об'єктами конституційної юрисдикції Конституційного Суду України є :
- Конституція України;
- закони та інші правові акти Верховної Ради України;
- акти Президента України;
- акти Кабінету Міністрів України;
- акти Автономної Республіки Крим, щодо яких Конституційний Суд України приймає рішення і висновки.
Норми зазначених нормативно-правових актів об'єднані в основних інститутах конституційного права України, а отже, класифікація функцій Конституційного Суду України за об'єктами його діяльності збігаєтеся з класифікацією предметних інститутів цієї галузі права.
Дата добавления: 2018-09-22; просмотров: 151; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!