Право на таке звернення до Конституційного Суду мають:



- Президент України;

- не менш як 45 народних депутатів України;

- Верховний Суд України;

- Уповноважений Верховної Ради України з прав людини;

- Верховна Рада Автономної Республіки Крим.

2) відповідності Конституції України чинних міжнародних договорів України або тих міжнародних договорів, що вносяться до Верховної Ради України для надання згоди на їх обов'язковість.

Перевірка на конституційність може стосуватися будь-якого з чинних міжнародних договорів України, незалежно від дати його укладення. Якщо такий договір за висновком Конституційного Суду України є неконституційним, він втрачає обов'язковість для України.

Коли йдеться про міжнародний договір, який лише внесено на розгляд Верховної Ради України, то в разі надання Конституційним Судом України висновку щодо його неконституційності Верховна Рада України не може надати згоди на його обов'язковість.

Звертатись із запитом до Конституційного Суду має право :

- Президент України;

- Кабінет Міністрів України.

Конституційний Суд виносить рішення з цього питання у вигляді висновку.

3) додержання конституційності процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту.

Перевірці Конституційного Суду України підлягає додержання визначеної Конституцією процедури, що стосується:

- ініціювання відповідним складом Верховної Ради України питання про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту;

- створення для проведення розслідування спеціальної тимчасової слідчої комісії, включення до її складу спеціального прокурора і спеціальних слідчих;

- підготовки комісією за результатами розслідування своїх висновків і пропозицій;

- розгляду на засіданні парламенту висновків і пропозицій спеціальної тимчасової слідчої комісії;

- прийняття Верховною Радою України рішення про звинувачення Президента України;

- прийняття Верховною Радою України рішення про звернення до Конституційного Суду України за відповідним висновком.

У разі якщо Конституційний Суд України виявить недодержання конституційної процедури, розгляд справи має бути припинено.

Запит про такий висновок можливий, якщо рішення про обвинувачення Президента України буде прийнято Верховною Радою України не менш як двома третинами від її конституційного складу.

4) офіційного тлумачення Конституції та законів України.

Метою офіційного тлумачення Конституційним Судом України нормативних положень Конституції та законів України є встановлення їх однозначного і правильного розуміння та застосування на всій території держави і надання роз'яснень щодо цього.

При цьому Конституційний Суд України уповноважений з'ясовувати і роз'ясняти, інтерпретувати і встановлювати зміст відповідних нормативних положень, але не може вносити до Конституції та законів України змін чи доповнень.

Здійснюючи тлумачення закону, Конституційний Суд України тільки створює необхідні умови для однакового і неухильного виконання законів. Його рішення повинно відповідати не лише букві, а й духові закону, загальним принципам права. Проте під виглядом тлумачення не повинні ухвалюватися рішення, які за змістом встановлюють нову правову норму.

Звертатись із запитом до Конституційного Суду має право:

- громадяни України;

- іноземці;

- особи без громадянства;

- юридичні особи.

Закон «Про Конституційний Суд України» містить і законодавчі обмеження повноважень Конституційного Суду України. До повноважень Конституційного Суду України не належать питання щодо :

- законності актів органів державної влади;

- органів влади Автономної Республіки Крим;

- органів місцевого самоврядування;

- інші питання, віднесені до компетенції судів загальної юрисдикції.

 

У зв'язку з формуванням Конституційного Суду України набуває важливості питання конституційно-правового статусу судді Конституційного Суду України, який визначається Конституцією України, Законом України «Про Конституційний Суд України» та «Про судоустрій і статус суддів» і не може бути обмежений у разі введенні воєнного чи надзвичайного стану в Україні.

Конституційно-правовий статус судді Конституційного Суду України - це вид конституційно-правових відносин, пов'язаний з набуттям і припиненням повноважень судді Конституційного Суду України, здійсненням ним своїх конституційних прав і обов'язків і гарантіями діяльності суддів.

Сутність і зміст правового статусу судді Конституційного Суду України найбільш відображується в їх повноваженнях.

Відповідно до ст. 19 Закону «Про Конституційний Суд України» суддя Конституційного Суду України :

- здійснює попередню підготовку питань для їх розгляду Колегією суддів Конституційного Суду України, Конституційним Судом України;

- бере участь у розгляді справ;

- має право витребувати від Верховної Ради України, Президента України, Прем'єр-міністра України, Генерального прокурора України, суддів, органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, посадових осіб, підприємств, установ, організацій усіх форм власності, політичних партій та інших об'єднань громадян, окремих громадян потрібні документи, матеріали й іншу інформацію з питань, що готуються до розгляду Колегією суддів Конституційного Суду України або Конституційним Судом України;

- має право публічно висловлювати свою думку з питань, що стосуються провадження у Конституційному Суді України, але лише з тих справ, у яких Конституційним Судом України прийнято рішення чи висновок.

Важливим елементом конституційно-правового статусу судді Конституційного Суду України є гарантії його діяльності, тобто умови та юридичні засоби діяльності судді Конституційного Суду України.

До юридичних гарантій діяльності суддів належать :

- принципи незалежності суддів (Судді Конституційного Суду України під час здійснення своїх повноважень є незалежними і підкоряються лише Конституції України та керуються законами України, крім тих законів або їх окремих положень, що є предметом розгляду Конституційного Суду України);

- суддівський імунітет та індемнітет (на суддів Конституційного Суду України поширюється суддівська недоторканність. Так, ст. 28 Закону «Про Конституційний Суд України» визначає, що суддя не може бути затриманий чи заарештований без згоди Верховної Ради України до винесення обвинувального вироку судом. Тобто йдеться про суддівський імунітет.

Суддівський індемнітет передбачає, що судді не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання у Конституційному Суді України й у його колегіях, за винятком відповідальності за образу чи наклеп під час розгляду справ, прийняття рішень і надання висновків Конституційним Судом України);

- соціальне і побутове забезпечення суддів та ін. (відповідно до ст. 29 Закону України «Про Конституційний Суд України» судді одержують заробітну плату та користуються іншими видами матеріального забезпечення, зокрема встановленими Законом України «Про судоустрій і статус суддів»).


Дата добавления: 2018-09-22; просмотров: 187; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!