Повноважен ня щодо інформаційно-аналітичного забезпечення дієвого режиму національної безпеки і оборони в Україні, а саме: 2 страница



За суб'єктами діяльності органи виконавчої влади України представлені системою органів державної влади у складі:

1) Кабінету Міністрів України;

2) міністерств та інших центральних органів виконавчої влади (служб, агентств, інспекцій), ЦОВВ зі спеціальним статусом (Антимонопольний комітет України, Фонд державного майна, Державний комітет з телебачення та радіомовлення), а також їх територіальних органів;

3) Ради міністрів Автономної Республіки Крим;

4) місцевих державних адміністрацій (обласних і районних державних адміністрацій, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій).

За формою діяльності органи виконавчої влади в Україні є переважно єдиноначальними (міністерство, інший ЦОВВ, місцева державна адміністрація). Вони очолюються керівником, який самостійно організовує їх роботу та несе відповідальність за неї.

Разом з тим Кабінет Міністрів України є вищим колегіальним органом виконавчої влади. До того ж у кожному міністерстві та ЦОВВ діють колегії. Це дозволяє говорити про поєднання колегіальності та єдиноначальності в організації та діяльності органів виконавчої влади в Україні.

За способами діяльності органи виконавчої влади в Україні здійснюють систему функцій:

1)виконавчу;

2) програмну;

3) управлінську;

4) правотворчу;

5) бюджетно-фінансову;

6) матеріально-технічну;

7) контрольну;

8) правоохоронну тощо.

Здійснюючи свої функції, органи виконавчої влади діють від імені Української держави, для чого їх наділено державно-владними повноваженнями. Вони не лише реалізують нормативні положення Конституції, законів України, указів Президента України, постанов Верховної Ради України, а й самі мають право видавати нормативно-правові акти. Такими актами є постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, які є обов'язковими для виконання іншими органами виконавчої влади, накази міністерств тощо.

Діяльність органів виконавчої влади ґрунтується на певних принципах - керівних засадах їх організації та діяльності. У Законі України «Про Кабінет Міністрів України» 27 лютого 2014 року закріплюються принципи діяльності Кабінету Міністрів України, які також можуть застосовуватись до інших органів виконавчої влади. Це принципи верховенства права, законності, поділу державної влади, безперервності, колегіальності, солідарної відповідальності, відкритості та прозорості.

Загальними принципами організації та діяльності органів виконавчої влади в Україні є принципи:

- демократії;

- верховенства права;

- поваги до прав і свобод, честі та гідності людини і громадянина;

- єдиноначальності та колегіальності;

- гласності;

- громадського контролю;

- компетентності;

- територіальності та ін.

Державні органи виконавчої влади перебувають на бюджетному фінансуванні і є юридичними особами, тобто мають цивільну правоздатність.

Діючи у межах своєї компетенції, вони користуються відносною юридичною самостійністю, їх взаємодія із законодавчим (представницьким) та судовими органами здійснюється у різноманітних організаційних формах, таких як представництво, погоджувальні комісії, взаємоінформація тощо. Будучи визначеними в Конституції України як самостійний вид державних органів, органи виконавчої влади відрізняються від виконавчих органів системи місцевого самоврядування, а також виконавчих органів комерційних і некомерційних організацій та громадських об'єднань.

Органи виконавчої влади мають особливий склад (комплектацію). Вони здебільшого складаються з державних службовців, між якими розподіл посадових обов'язків закріплюється нормативними актами, а кожен держслужбовець має відповідати встановленим вимогам щодо рівня професійної підготовки, стажу та досвіду роботи тощо. Державні службовці обіймають посади і виконують свої функції відповідно до законодавства про державну службу.

Органи виконавчої влади є досить різноманітними. Ї х можна класифікувати за такими критеріями, як: походження, порядок організації та діяльності, характер компетенції, час дії, назва тощо.

За походженням:

- первинні (Кабінет Міністрів України);

- похідні (центральні органи виконавчої влади і місцеві державні адміністрації).

З а змістом (предметом) діяльності:

- міністерства;

- служби;

- агентства;

- інспекції.

З а порядком організації та діяльності:

- колегіальні (Кабінет Міністрів України та ін.);

- єдиноначальні (міністерства, державні комітети та ін.).

З а характером:

- загальної компетенції (Кабінет Міністрів України);

- галузевої (Міністерство охорони здоров'я та ін.);

- міжгалузевої (Міністерство фінансів України та ін.);

- спеціальної (Служба безпеки України та ін.).

За часом дії:

- постійні (Кабінет Міністрів України та ін.);

- тимчасові (спеціально створені органи).

Порядок організації та діяльності органів виконавчої влади в Україні визначається розділом VI Конституції України та законами:

- «Про Кабінет Міністрів України»;

- «Про місцеві державні адміністрації»;

- «Про державну службу» та ін.

 

2. Конституційний склад Кабінету Міністрів України та порядок його формування.

 

Вищим органом у системі органів виконавчої влади, за винятком президентських республік і окремих монархій, є уряд. Для його позначення використовують термін «уряд» (Австрія, Бельгія, Угорщина), «кабінет» (Латвія, Японія) або «рада» (Албанія, Індія).

Вчені також переконують, що поняття «уряд» застосовують у вузькому та широкому значеннях:

у першому випадку - для позначення вищого колегіального органу виконавчої влади;

у другому - системи органів виконавчої влади в цілому.

Незалежно від назви уряд є своєрідною верхівкою системи виконавчої влади й одним із вищих органів держави, компетенція якого загалом може бути зведена до організації виконання законів, формування та реалізації державної політики у соціально-економічній, бюджетно-фінансовій та інших сферах життєдіяльності держави та забезпечення ефективного державного управління.

 

До складу Кабінету Міністрів України входять:

- Прем’єр-міністр України;

- Перший віце-прем’єр-міністр України;

- віце-прем’єр-міністри;

- міністри України.

Посадовий склад (кількість та перелік посад) новосформованого Кабінету Міністрів України визначається Верховною Радою України за поданням Прем’єр-міністра України одночасно з призначенням персонального складу Кабінету Міністрів України у порядку, встановленому статтею 9 Закону України «Про Кабінет Міністрів України».

У разі прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про утворення, реорганізацію або ліквідацію міністерства посадовий склад Кабінету Міністрів України вважається зміненим з дня прийняття такого рішення.

Посади членів Кабінету Міністрів України належать до політичних посад, на які не поширюється трудове законодавство та законодавство про державну службу.

Статус членів Кабінету Міністрів України визначається Конституцією та законами України.

За поданням Прем’єр-міністра України Верховна Рада України може призначати міністрами осіб, які не очолюють міністерств.

До складу Кабінету Міністрів України може бути призначено не більше двох таких міністрів.

Членами Кабінету Міністрів України можуть бути громадяни України, які:

1) мають право голосу;

2) вищу освіту;

3) володіють державною мовою.

Не може бути призначена на посаду члена Кабінету Міністрів України:

1) особа, яка має судимість, не погашену або не зняту в установленому законом порядку;

2) особа на яку протягом останнього року накладалося адміністративне стягнення за вчинення корупційного правопорушення.

Члени Кабінету Міністрів України не мають права::

1) суміщати свою службову діяльність з іншою роботою, крім викладацької, наукової та творчої у позаробочий час;

2) входити до складу керівного органу чи наглядової ради підприємства, що має на меті одержання прибутку.

У разі виникнення обставин, що порушують вимоги щодо несумісності посади члена Кабінету Міністрів України з іншими видами діяльності, такий член Кабінету Міністрів України у 20-ти денний строк з дня виникнення цих обставин припиняє таку діяльність або подає особисту заяву про відставку.

У разі внесення на розгляд Верховної Ради України подання щодо призначення на посаду члена Кабінету Міністрів України особи, яка є народним депутатом України, до подання додається особиста заява народного депутата України про дострокове припинення ним депутатських повноважень у разі призначення на посаду члена Кабінету Міністрів України.

Питання про дострокове припинення повноважень народного депутата України розглядається невідкладно Верховною Радою України на тому ж пленарному засіданні після призначення його членом Кабінету Міністрів України.

 

На членів Кабінету Міністрів України поширюються вимоги та обмеження, встановлені Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції".

Стосовно кандидатів на посади членів Кабінету Міністрів України за їх письмовою згодою проводиться спеціальна перевірка в порядку, встановленому Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції".

Прем’єр-міністр України призначається на посаду Верховною Радою України за поданням Президента України.

Подання про призначення Верховною Радою України на посаду Прем’єр-міністра України Президент України вносить за пропозицією:

1) коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді України, до складу якої входить більшість народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України, в строк не пізніше ніж на 15 день після надходження такої пропозиції;

Або

2) депутатської фракції, до складу якої входить більшість народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України.

Пропозиція коаліції депутатських фракцій подається Президенту України за підписом народного депутата України - уповноваженого на подання пропозиції відповідно до угоди про формування коаліції.

У разі:

1) порушення вимог Конституції України та Закону «Про Кабінет Міністрів України» щодо внесення пропозиції стосовно кандидатури на посаду Прем’єр-міністра України;

2) невідповідності запропонованої кандидатури вимогам до члена Кабінету Міністрів України, передбаченим Законом «Про Кабінет Міністрів України»;

Президент України інформує Верховну Раду України про неможливість внесення подання щодо запропонованої кандидатури.

До подання про призначення на посаду Прем’єр-міністра України додаються:

1) відомості про громадянство;

2) відомості про освіту;

3) відомості про трудову діяльність і автобіографія;

4) декларація про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за минулий рік за формою і в порядку, що встановлені Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції";

5) відомості про перебування у складі керівного органу чи наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку;

6) відомості про судимість кандидата.

Усі відомості подаються державною мовою і власноручно підписуються кандидатом на посаду Прем’єр-міністра України.

Кандидат на посаду Прем’єр-міністра України за пропозицією депутатських фракцій (фракції) до розгляду питання на пленарному засіданні Верховної Ради України зустрічається з депутатськими фракціями та відповідає на їхні запитання.

Голосування у Верховній Раді України щодо призначення Прем’єр-міністра України проводиться у поіменному режимі.

Рішення про призначення Прем’єр-міністра України приймається у формі постанови Верховної Ради України.

У разі відхилення Верховною Радою України кандидатури на посаду Прем’єр-міністра України Президент України вносить на розгляд Верховної Ради України подання про призначення на зазначену посаду в порядку визначеному Законом України «Про Кабінет Міністрів України».

Після прийняття постанови Верховної Ради України про призначення до вступу на посаду новопризначений Прем’єр-міністр України набуває повноважень проводити всі необхідні консультації щодо формування складу Кабінету Міністрів України та вносити подання, зазначені у частині першій статті 9 Закону України «Про Кабінет Міністрів України».

Члени Кабінету Міністрів України, крім Прем’єр-міністра України, Міністра оборони України і Міністра закордонних справ України, призначаються на посаду Верховною Радою Україниза поданням Прем’єр-міністра України.

При формуванні нового складу Кабінету Міністрів України новопризначений Прем’єр-міністр України вносить до Верховної Ради України подання про призначення членів Кабінету Міністрів України відповідно до вимог Конституції України та Закону. У цьому поданні пропонується повний посадовий склад Кабінету Міністрів України (може вноситися єдиним списком).

Подання щодо окремих кандидатур на посади, зазначені у поданні щодо посадового складу, може вноситися окремо.

Міністр оборони України і Міністр закордонних справ України призначаються на посаду Верховною Радою України за поданням Президента України.

Подання про призначення членів Кабінету Міністрів України, зазначені у частинах першій та четвертій статті 9 Закону України «Про Кабінет Міністрів України», вносяться разом з:

1) відомостями про громадянство;

2) відомостями про освіту;

3) відомостями про трудову діяльність і автобіографією;

4) декларацією про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за минулий рік за формою і в порядку, що встановлені Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції";

5) відомостями про перебування у складі керівного органу чи наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку;

6) відомостями про судимість кандидата.

На кожну посаду члена Кабінету Міністрів України вноситься одна кандидатура.

Кандидат на посаду члена Кабінету Міністрів України за пропозиціями депутатських фракцій до розгляду питання про його призначення на пленарному засіданні Верховної Ради України може зустрічатися з депутатськими фракціями та відповідати на їхні запитання.

Верховна Рада України розглядає подання та призначає на посаду членів Кабінету Міністрів України.

Рішення з цього приводу приймається у формі постанови. Рішення щодо призначення членів Кабінету Міністрів України може прийматися як списком, так і щодо окремих посад за їх присутності.

 

Кандидатура на посаду члена Кабінету Міністрів України вважається відхиленою, якщо Верховна Рада України не прийняла рішення про її призначення на посаду члена Кабінету Міністрів України.

У разі відхилення Верховною Радою України кандидатури на посаду члена Кабінету Міністрів України Прем’єр-міністр України, а у випадках, установлених Конституцією України, - Президент України вносить подання про призначення на посаду члена Кабінету Міністрів України в порядку, визначеному статтею 9 Закону України «Про Кабінет Міністрів України».

Постанова Верховної Ради України в частині призначення члена Кабінету Міністрів України набирає чинності з моменту складення ним присяги.

Особа, призначена на посаду члена Кабінету Міністрів України, у день свого призначення перед вступом на посаду складає на пленарному засіданні Верховної Ради України таку присягу:

"Усвідомлюючи високу відповідальність члена Кабінету Міністрів України, урочисто присягаю на вірність Українському народові. Зобов’язуюся додержуватися Конституції України та законів України, зміцнювати суверенітет і незалежність України, обстоювати права і свободи людини та громадянина, дбати про добробут Українського народу, сталий демократичний розвиток суспільства".

При формуванні нового складу Кабінету Міністрів України присягу зачитує Прем’єр-міністр України, її текст підписує кожен член Кабінету Міністрів України.

Член Кабінету Міністрів України вступає на посаду з моменту складення ним присяги. Підписаний членом Кабінету Міністрів України текст присяги зберігається в його особовій справі.

Особа, яка у день свого призначення на посаду члена Кабінету Міністрів України (крім Прем’єр-міністра України) не склала присяги, вважається такою, що відмовилася від посади.

Кабінет Міністрів України набуває повноважень та розпочинає роботу після складення присяги не менше ніж двома третинами від його посадового складу.

 

Член Кабінету Міністрів України, призначений на вакантну посаду в діючому складі Кабінету Міністрів України, у день свого призначення перед вступом на посаду особисто складає присягу на пленарному засіданні Верховної Ради України і невідкладно після цього підписує її текст.

Програма діяльності Кабінету Міністрів України базується на узгоджених політичних позиціях та програмних завданнях коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді України.

Вона подається до Верховної Ради України Прем’єр-міністром України у строк до одного місяця з дня формування Кабінету Міністрів України і вважається схваленою, якщо за неї проголосувала більшість від конституційного складу Верховної Ради України. Рішення про схвалення приймається у формі постанови Верховної Ради України.

Прем’єр-міністр України особисто представляє Програму діяльності Кабінету Міністрів України на пленарному засіданні Верховної Ради України та відповідає на запитання народних депутатів України.

Верховна Рада України може надати Кабінету Міністрів України можливість доопрацювати Програму діяльності Кабінету Міністрів України. Повторний розгляд Програми діяльності Кабінету Міністрів України Верховною Радою України проводиться не пізніше ніж на 15 день після прийняття такого рішення.

 

Кабінет Міністрів України складає повноваження перед новообраною Верховною Радою України.

Заява про складення повноважень Кабінету Міністрів України подається Прем’єр-міністром України чи особою, яка виконує його повноваження, та оголошується на першому пленарному засіданні новообраної Верховної Ради України.

Відставка Кабінету Міністрів України настає внаслідок:

1) прийняття Верховною Радою України резолюції недовіри Кабінету Міністрів України;

2) відставки Прем’єр-міністра України;

3) смерті Прем’єр-міністра України.

Верховна Рада України може розглянути питання про відповідальність Кабінету Міністрів України та прийняти резолюцію недовіри Кабінету Міністрів України за пропозицією:

1) Президента України;

2) не менш як третини від її конституційного складу.

Питання про відповідальність Кабінету Міністрів України не пізніше ніж через 10 днів після внесення пропозиції розглядається на пленарному засіданні Верховної Ради України, на яке запрошуються всі члени Кабінету Міністрів України.

У разі розгляду питання про відповідальність Кабінету Міністрів України за пропозицією Президента України у пленарному засіданні Верховної Ради України бере участь Президент України.

Резолюція недовіри Кабінету Міністрів України вважається прийнятою, якщо за це проголосувала більшість від конституційного складу Верховної Ради України.

Прийняття резолюції недовіри має наслідком відставку Кабінету Міністрів України.


Дата добавления: 2018-09-22; просмотров: 141; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!