Повноважен ня щодо інформаційно-аналітичного забезпечення дієвого режиму національної безпеки і оборони в Україні, а саме: 3 страница
Питання про відповідальність Кабінету Міністрів України не може розглядатися :
1) більше ніж 1 раз протягом чергової сесії;
2) протягом року після схвалення Програми діяльності Кабінету Міністрів України;
3) протягом останньої сесії Верховної Ради України.
Прем’єр-міністр України має право заявити Верховній Раді України про свою відставку.
Верховна Рада України розглядає питання про відставку Прем’єр-міністра України не пізніше ніж на 10 день після надходження заяви про відставку, якщо вона надійшла під час чергової сесії Верховної Ради України, і не пізніше першого пленарного тижня наступної чергової сесії, якщо така заява надійшла у міжсесійний період.
Прем’єр-міністр України звільняється з посади з дня прийняття рішення про його відставку на пленарному засіданні Верховної Ради України.
Рішення про відставку Прем’єр-міністра України має наслідком відставку всього складу Кабінету Міністрів України.
Повноваження Прем’єр-міністра України у разі його смерті припиняються з дня смерті, засвідченої свідоцтвом про смерть, що має наслідком відставку всього складу Кабінету Міністрів України.
Кабінет Міністрів України, який склав повноваження перед новообраною Верховною Радою України або перебуває у відставці з підстав, передбачених статтею 13 Закону України «Про Кабінет Міністрів України», продовжує виконувати свої повноваження до початку роботи новосформованого Кабінету Міністрів України.
|
|
|
У разі смерті Прем’єр-міністра України повноваження Прем’єр-міністра України на період до початку роботи новосформованого Кабінету Міністрів України виконує:
1) Перший віце-прем’єр-міністр України;
2) віце-прем’єр-міністр України згідно з визначеним Кабінетом Міністрів України розподілом повноважень.
У разі обрання члена Кабінету Міністрів України народним депутатом України новообраної Верховної Ради України він набуває повноважень народного депутата України у порядку, визначеному законом, без подання документа про його звільнення з посади і продовжує здійснювати повноваження члена Кабінету Міністрів України до початку роботи новосформованого Кабінету Міністрів України.
Усі члени Кабінету Міністрів України, які склали повноваження перед новообраною Верховною Радою України або перебувають у відставці, звільняються зі своїх посад з початку роботи новосформованим Кабінетом Міністрів України.
Член Кабінету Міністрів України (крім Прем’єр-міністра України) може бути звільнений з посади Верховною Радою України:
1) шляхом прийняття відставки члена Кабінету Міністрів України за поданою ним заявою про відставку;
|
|
|
2) за поданням Прем’єр-міністра України (стосовно Міністра закордонних справ України та Міністра оборони України таке подання вноситься за згодою Президента України);
3) за поданням Президента України - Міністр закордонних справ України та Міністр оборони України;
4) за власною ініціативою.
Рішення Верховної Ради України про звільнення з посади члена Кабінету Міністрів України приймається у формі постанови Верховної Ради України.
Член Кабінету Міністрів України звільняється з посади з дня прийняття відповідного рішення Верховною Радою України.
У разі смерті члена Кабінету Міністрів України його повноваження вважаються припиненими з дня його смерті, засвідченої свідоцтвом про смерть.
Особа призначається на вакантну посаду члена Кабінету Міністрів України у порядку, встановленому Законом, та вступає на посаду після складення присяги.
Усі члени Кабінету Міністрів України, який склав повноваження перед новообраною Верховною Радою України або перебуває у відставці, звільняються зі своїх посад з моменту початку роботи новосформованим Кабінетом Міністрів України.
3. Основні завдання, функції та повноваження Кабінету Міністрів України.
|
|
|
Кабінет Міністрів України (Уряд України):
1) є вищим органом у системі органів виконавчої влади;
2) здійснює виконавчу владу:
- безпосередньо;
- через міністерства;
- інші центральні органи виконавчої влади;
- Раду міністрів Автономної Республіки Крим;
- місцеві державні адміністрації.
3) спрямовує, координує та контролює діяльність названих органів.
4) відповідальний перед Президентом України і Верховною Радою України;
5) підконтрольний і підзвітний Верховній Раді України у межах, передбачених Конституцією України.
До основних завдань Кабінету Міністрів України належать:
1) забезпечення державного суверенітету та економічної самостійності України, здійснення внутрішньої та зовнішньої політики держави, виконання Конституції та законів України, актів Президента України;
2) вжиття заходів щодо забезпечення прав і свобод людини та громадянина, створення сприятливих умов для вільного і всебічного розвитку особистості;
3) забезпечення проведення бюджетної, фінансової, цінової, інвестиційної, у тому числі амортизаційної, податкової, структурно-галузевої політики; політики у сферах праці та зайнятості населення, соціального захисту, охорони здоров’я, освіти, науки і культури, охорони природи, екологічної безпеки і природокористування;
|
|
|
4) розроблення і виконання загальнодержавних програм економічного, науково-технічного, соціального, культурного розвитку, охорони довкілля, а також розроблення, затвердження і виконання інших державних цільових програм;
5) забезпечення розвитку і державної підтримки науково-технічного та інноваційного потенціалу держави;
6) забезпечення рівних умов для розвитку всіх форм власності; здійснення управління об’єктами державної власності відповідно до закону;
7) здійснення заходів щодо забезпечення обороноздатності та національної безпеки України, громадського порядку, боротьби із злочинністю, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій;
8) організація і забезпечення провадження зовнішньоекономічної діяльності, митної справи;
9) спрямування та координація роботи міністерств, інших органів виконавчої влади, здійснення контролю за їх діяльністю.
Діяльність Кабінету Міністрів України ґрунтується на принципах:
- верховенства права;
- законності;
- поділу державної влади;
- безперервності;
- колегіальності;
- солідарної відповідальності;
- відкритості;
- прозорості.
Кабінет Міністрів України здійснює виконавчу владу:
- на підставі;
- в межах повноважень;
- у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Кабінет Міністрів України є колегіальним органом (приймає рішення після обговорення питань на його засіданнях).
Регулярно інформує громадськість через засоби масової інформації про свою діяльність, залучає громадян до процесу прийняття рішень, що мають важливе суспільне значення.
Прийняття Кабінетом Міністрів України актів, що містять інформацію з обмеженим доступом, можливе лише у випадках, визначених законом, у зв’язку із забезпеченням національної безпеки та оборони України.
Акти Кабінету Міністрів України підлягають обов’язковому оприлюдненню відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації".
Проекти нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України оприлюднюються в порядку, передбаченому Законом України "Про доступ до публічної інформації", крім випадків виникнення надзвичайних ситуацій та інших невідкладних випадків, передбачених законом, коли такі проекти актів оприлюднюються негайно після їх підготовки.
Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується:
1) Конституцією України;
2) Законом України «Про Кабінет Міністрів України»;
3) іншими законами України;
4) указами Президента України;
5) постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.
Організація, повноваження і порядок діяльності Кабінету Міністрів України визначаються Конституцією та законами України.
Кабінет Міністрів України відповідно до Конституції України та Закону затверджує Регламент Кабінету Міністрів України, який визначає порядок проведення засідань Кабінету Міністрів України, підготовки та прийняття рішень, інші процедурні питання його діяльності.
Знаходиться Кабінет Міністрів України у столиці України - місті Києві.
Основн ими повноваження ми Кабінету Міністрів України :
1) у сфері економіки та фінансів є:
- забезпечення проведення державної економічної політики;
- здійснення прогнозування та державного регулювання національної економіки;
- забезпечення розроблення і виконання загальнодержавних програм економічного та соціального розвитку;
- визначення доцільності розроблення державних цільових програм з урахуванням загальнодержавних пріоритетів та забезпечення їх виконання;
- здійснення управління об’єктами державної власності, у тому числі корпоративними правами;
- делегування в установленому законом порядку окремих повноважень щодо управління зазначеними об’єктами міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади, місцевим державним адміністраціям та відповідним суб’єктам господарювання;
- забезпечення розроблення і виконання державних програм приватизації;
- подає Верховній Раді України пропозиції стосовно визначення переліку об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації;
- сприяння розвитку підприємництва на засадах рівності перед законом усіх форм власності та соціальній спрямованості національної економіки, здійснює заходи щодо демонополізації та антимонопольного регулювання економіки, розвитку конкуренції та ринкової інфраструктури;
- забезпечення здійснення державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності;
- забезпечення розроблення і виконання програм структурної перебудови галузей національної економіки та інноваційного розвитку;
- здійснення заходів, пов’язаних з реструктуризацією та санацією підприємств і організацій;
- забезпечення проведення державної промислової політики;
- визначення пріоритетних галузей промисловості, які потребують прискореного розвитку;
- забезпечення захисту та підтримки національного товаровиробника;
- забезпечення захисту прав споживачів та підвищення якості їх життя;
- визначення обсягів продукції (робіт, послуг) для державних потреб, порядку формування та розміщення державного замовлення на її виробництво;
- вирішення відповідно до законодавства інших питань щодо задоволення державних потреб у продукції (роботах, послугах);
- утворення згідно із законом державних резервних фондів фінансових і матеріально-технічних ресурсів та прийняття рішення про їх використання;
- забезпечення проведення державної аграрної політики та продовольчої безпеки держави;
- забезпечення проведення державної фінансової та податкової політики;
- сприяння стабільності грошової одиниці України;
- розроблення проектів законів про Державний бюджет України та про внесення змін до Державного бюджету України;
- забезпечення виконання затвердженого Верховною Радою України Державного бюджету України, подання Верховній Раді України звіту про його виконання;
- прийняття рішення про використання коштів резервного фонду Державного бюджету України;
- обслуговування державного боргу України, прийняття рішення про випуск облігацій державних внутрішніх та зовнішніх позик;
- організування державного страхування;
- забезпечення проведення державної політики цін та здійснення державного регулювання ціноутворення;
- забезпечення проведення зовнішньоекономічної політики України;
- здійснення в межах, визначених законом, регулювання зовнішньоекономічної діяльності;
- організування та забезпечення здійснення митної справи;
- взяття участі у складанні платіжного балансу та організування роботи із складання зовнішньоторговельного балансу України, забезпечення раціональне використання державних валютних коштів;
- виступлення гарантом щодо позик, які у визначених законом про Державний бюджет України межах надаються іноземними державами, банками, міжнародними фінансовими організаціями, а в інших випадках - відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України;
2) у сферах соціальної політики, охорони здоров’я, освіти, науки, культури, спорту, туризму, охорони навколишнього природного середовища та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій є:
- забезпечення проведення державної соціальної політики;
- вжиття заходів щодо підвищення реальних доходів населення та забезпечення соціального захисту громадян;
- виступлення стороною соціального діалогу на національному рівні, сприяння його розвитку;
- відповідно до закону проводить консультації з іншими сторонами соціального діалогу щодо проектів законів, інших нормативно-правових актів з питань формування і реалізації державної соціальної та економічної політики, регулювання трудових, соціальних, економічних відносин;
- забезпечення підготовки проектів законів щодо державних соціальних стандартів і соціальних гарантій;
- забезпечення розроблення та виконання державних програм соціальної допомоги;
- вжиття заходів щодо зміцнення матеріально-технічної бази закладів соціального захисту інвалідів, пенсіонерів та інших непрацездатних і малозабезпечених верств населення;
- забезпечення проведення державної політики зайнятості населення;
- розроблення та виконання відповідних державних програм, вирішуення питання профорієнтації, підготовки та перепідготовки кадрів;
- регулювання міграційних процесів, забезпечення виконання положень Генеральної угоди у межах взятих на себе зобов’язань;
- забезпечення проведення державної політики у сферах охорони здоров’я, санітарно-епідемічного благополуччя, охорони материнства та дитинства, освіти, фізичної культури і доступність для громадян послуг медичних, освітніх та фізкультурно-оздоровчих закладів;- забезпечення проведення державної політики у сферах культури, етнонаціонального розвитку України і міжнаціональних відносин, охорони історичної та культурної спадщини, всебічного розвитку і функціонування державної мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України;
- створення умов для вільного розвитку мов корінних народів і національних меншин України;
- сприяння задоволенню національно-культурних потреб українців, які проживають за межами України;
- забезпечення розроблення і здійснення заходів щодо створення матеріально-технічної бази та інших умов, необхідних для розвитку охорони здоров’я, освіти, культури і спорту, туристичного та рекреаційного господарства;
- проведення державної політики у сфері інформатизації;
- сприяння становленню єдиного інформаційного простору на території України;
- забезпечення проведення науково-технічної політики, розвитку і зміцнення науково-технічного потенціалу України, розроблення і виконання загальнодержавних науково-технічних програм;
- вживання заходів щодо вдосконалення державного регулювання у науково-технічній сфері, стимулювання інноваційної діяльності підприємств, установ та організацій;
- визначення порядку формування та використання фондів для науково-технічної діяльності;
- забезпечення проведення державної політики у сфері охорони природи, екологічної безпеки та природокористування;
- забезпечення розроблення та виконання державних і міждержавних екологічних програм;
- здійснення в межах своїх повноважень державне управління у сфері охорони та раціонального використання землі, її надр, водних ресурсів, рослинного і тваринного світу, інших природних ресурсів;
- прийняття рішення про обмеження, тимчасову заборону (зупинення) або припинення діяльності підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності у разі порушення ними законодавства про охорону праці та навколишнього природного середовища;
- координація діяльності органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, пов’язаної з охороною навколишнього природного середовища, виконанням державних, регіональних і міждержавних екологічних програм;
- забезпечення здійснення заходів, передбачених державними програмами ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи;
- прийняття рішення з питань ліквідації наслідків інших аварій, а також пожеж, катастроф, стихійного лиха;
- заснування премії та стипендії Кабінету Міністрів України за особливі досягнення в різних сферах суспільного життя, визначає їх розмір та порядок призначення;
3) у сферах правової політики, законності, забезпечення прав і свобод людини та громадянина є:
- забезпечення проведення державної правової політики;
- здійснення контролю за додержанням законодавства органами виконавчої влади, їх посадовими особами, а також органами місцевого самоврядування з питань виконання ними делегованих повноважень органів виконавчої влади;
- вжиття заходів щодо захисту прав і свобод, гідності, життя і здоров’я людини та громадянина від протиправних посягань, охорони власності та громадського порядку, забезпечення пожежної безпеки, боротьби із злочинністю, запобігання і протидії корупції;
- здійснення заходів щодо забезпечення виконання судових рішень органами виконавчої влади та їх керівниками;
- створення умов для вільного розвитку і функціонування системи юридичних послуг та правової допомоги населенню;
- здійснення заходів щодо забезпечення функціонування системи безоплатної правової допомоги;
- забезпечення фінансування видатків на утримання судів у межах, визначених законом про Державний бюджет України, та створення належних умов для функціонування судів та діяльності суддів;
- організування фінансового і матеріально-технічного забезпечення діяльності правоохоронних органів, соціального захисту працівників зазначених органів та членів їхніх сімей;
- забезпечення координації і контролю за діяльністю органів виконавчої влади щодо запобігання і протидії корупції;
4) у сфері зовнішньої політики:
- забезпечення у межах своїх повноважень зовнішньополітичної діяльність України;
- розроблення та затвердження державних програм в цій сфері, погодження програм перебування офіційних закордонних делегацій, до складу яких входять представники Кабінету Міністрів України, та інші пов’язані з цим документи;
- забезпечення відповідно до закону про міжнародні договори вирішення питань щодо укладення та виконання міжнародних договорів України;
- прийняття рішення про придбання за кордоном у власність України нерухомого майна (будівництво, реконструкцію об’єктів) для потреб закордонних дипломатичних установ України;
5) у сфері національної безпеки та обороноздатності є:
- здійснення заходи щодо охорони та захисту державного кордону України і території України;
- здійснення заходів щодо зміцнення національної безпеки України, розроблення та затвердження державних програм з цих питань;
- здійснення заходів щодо забезпечення боєздатності Збройних Сил України, визначення у межах бюджетних асигнувань на оборону чисельність громадян України, які підлягають призову на строкову військову службу і навчальні збори;
- вживання заходів щодо забезпечення обороноздатності України, оснащення Збройних Сил України та інших утворених відповідно до закону військових формувань;
Дата добавления: 2018-09-22; просмотров: 143; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!