Поняття та види юридичної відповідальності за порушення законодавства України про вибори і референдуми.
Особи, винні в порушенні законодавства України про вибори і референдуми притягуються до кримінальної, адміністративної або іншої відповідальності в порядку, встановленому законом. Відповідні законодавчі положення існують в усіх виборчих законах.
Виходячи з розуміння юридичної відповідальності та її видів у конституційному праві, слід виділяти такі види юридичної відповідальності за порушення, наприклад, законодавства про вибори народних депутатів України, як конституційна, адміністративна, кримінальна, дисциплінарна та ін.
У разі порушення чинного законодавства про референдуми настає юридична відповідальність, що передбачає негативну реакцію держави на порушення права громадянина на участь у референдумі чи на невиконання або неналежне виконання суб'єктами референдуму юридичних обов'язків, виражену у належній правовій формі.
Як правило, юридична відповідальність за порушення чинного законодавство про всеукраїнський і місцеві референдуми має солідарний характер і може передбачати застосування як конституційної, так і адміністративної, кримінальної чи дисциплінарної відповідальності одночасно.
Згідно статті 107 Закону України «Про всеукраїнський референдум» особи, винні в порушенні законодавства про всеукраїнський референдум, притягуються до:
- дисциплінарної;
- адміністративної;
- кримінальної відповідальності.
|
|
|
Вільні, періодичні, справедливі і несфальсифіковані вибори поступово стають обов`язковим атрибутом сучасної України, а забезпечення належного правового захисту суб`єктів виборчого процесу є своєрідною гарантією виборчих прав громадян.
Практично на кожній стадії виборчого процесу існує можливість виникнення конфліктів між його учасниками, обумовлена як зіштовхненням їх інтересів, так і їх помилками, а деколи зловживаннями. Загальний контроль за дотриманням правових положень, регулюючих виборчий процес, здійснюють виборчі органи, рішення яких можуть оскаржуватись у суді.
Правовий захист здійснюється з допомогою встановлення на законодавчому рівні відповідальності за порушення, скоєні суб`єктами виборчого процесу (ними виступають - виборці, виборчі органи, кандидати на виборні посади, політичні партії та інші).
В юридичній літературі відповідальність переважно розглядається не тільки, як засіб охорони суспільства від правопорушень, охорони конституційних норм і засад, але й стимулятор правомірної поведінки, засіб дисциплінарного впливу, гарантія ефективності правового регулювання, законності та демократії, контролю. В деяких країнах, наприклад, в Мексиці, Аргентині і ін. формою державного контролю за ходом виборчого процесу є існування спеціальних судових органів – судів по виборчим справам. До складу цих судів, як правило, входять призначені урядом професійні судді, представництво виборчого корпусу або політичних партій в них не передбачено.
|
|
|
В Україні всі чинні виборчі закони містять норми про судове оскарження неправильностей у списках виборців та в кожному з них є загальна норма щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності виборчих комісій. Суди, органи прокуратури та виборчі комісії організують свою роботу під час виборчого процесу, в тому числі у вихідні дні та в день виборів, таким чином, щоб забезпечити розгляд скарг у строки, встановлені Законами. Слід зауважити, що в кінці кожного виборчого закону містяться відсилочні розділи (статті) під назвою “Відповідальність за порушення виборчого законодавства (чи то Закону)”, де зазначаються правопорушення за які встановлена відповідальність: конституційна, адміністративна чи кримінальна.
До санкцій конституційної відповідальності відносять такі засоби впливу:
-заборону займати визначені посади, позбавлення державних нагород і почесних звань, відсторонення від посади;
|
|
|
- дострокове переобрання на сесії окремих посадових осіб і переформування органу в цілому внаслідок їхньої незадовільної роботи;
- відмову в реєстрації кандидата (кандидатів) у депутати;
- скасування рішення про реєстрацію кандидата в одномандатному окрузі чи в багатомандатному окрузі або про реєстрацію в багатомандатному окрузі всіх кандидатів у депутати, включених до виборчого списку партії;
- дострокове припинення повноважень виборчої комісії;
- дострокове припинення повноважень члена виборчої комісії;
- визнання виборчою комісією голосування недійсним на виборчій дільниці та ін.
Адміністративна відповідальність передбачена Главою 15-А Кодексу України про адміністративні правопорушення за:
- порушення порядку ведення Державного реєстру виборців;
- порушення порядку подання відомостей про виборців до органів Державного реєстру виборців, виборчих комісій;
- порушення порядку складання та подання списків виборців, списків громадян України, які мають право брати участь у референдумі, та використання таких списків;
- порушення права громадянина на ознайомлення з відомостями Державного реєстру виборців, зі списком виборців;
- ненадання можливості оприлюднити відповідь щодо інформації, поширеної стосовно суб'єкта виборчого процесу;
|
|
|
- порушення права на користування приміщеннями під час виборчої кампанії;
- виготовлення або розповсюдження друкованих матеріалів передвиборної агітації, які не містять відомостей про установу, що здійснила друк, їх тираж, інформацію про осіб, відповідальних за випуск;
- порушення порядку розміщення агітаційних матеріалів чи політичної реклами або розміщення їх у заборонених законом місцях;
- порушення порядку надання фінансової (матеріальної) підтримки для здійснення виборчої кампанії;
- замовлення або виготовлення виборчих бюлетенів понад встановлену кількість;
- ненадання копії виборчого протоколу;
- невиконання рішення виборчої комісії;
- порушення порядку опублікування документів, пов'язаних з підготовкою і проведенням виборів.
Кримінальний кодекс України передбачає відповідальність за:
- перешкоджання здійсненню виборчого права або права брати участь у референдумі, роботі виборчої комісії або комісії з референдуму чи діяльності офіційного спостерігача;
- фальсифікацію виборчих документів, документів референдуму чи фальсифікацію підсумків голосування, надання неправдивих відомостей до органів Державного реєстру виборців чи фальсифікації відомостей Державного реєстру виборців;
- голосування виборцем на виборчій дільниці більше ніж один раз;
- незаконне знищення виборчої документації;
- порушення таємниці голосування;
- порушення порядку фінансування виборчої кампанії кандидата, політичної партії (статті 157-159-1).
Стаття 344 також передбачає відповідальність за втручання у діяльність Голови або членів Центральної виборчої комісії, незаконний вплив у будь-якій формі з метою перешкодити виконанню ними службових обов`язків або добитися прийняття незаконних рішень.
Варто зазначити, що при наявності певних умов за вчинене порушення законодавства України про вибори може бути застосовано одночасно два чи більше видів юридичної відповідальності, наприклад, за фальсифікацію виборчих документів одночасно може настати кримінальна і конституційно-правова відповідальність (остання у вигляді визнання голосування на виборчій дільниці недійсним).
Практика розгляду судами справ, пов`язаних із застосуванням виборчого законодавства України, свідчить про необхідність усунення наявних у ньому протиріч та неузгодженостей, вироблення такого механізму оскарження дій (бездіяльності) виборчих комісій різного рівня, який би давав можливість судам оперативно усувати допущені порушення на всіх стадіях виборчого процесу, врегулювати питання реальних строків розгляду скарг та заяв суб’єктів виборчого процесу.
Нормативно-правові акти:
1. Конституція України від 28 червня 1996 року // http://www.zakon2.rada.gov.ua.
2. Закон України “Про всеукраїнський референдум” від 6 листопада 2012 року // http://www.zakon2.rada.gov.ua.
3. Закон України “Про вибори народних депутатів України” від 17 листопада 2011 року // http://www.zakon2.rada.gov.ua.
4. Закон України “Про вибори Президента України” від 5 березня 1999 року // http://www.zakon2.rada.gov.ua.
5. Закон України “Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів” від 10 липня 2010 року // http://www.zakon2.rada.gov.ua.
6. Закон України “Про Центральну виборчу комісію” від 30 червня 2004 року // http://www.zakon2.rada.gov.ua.
Спеціальна література:
1. Янчук А.О. Теоретичні засади референдумного процесу в Україні: Монографія. - К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2010. - 207 с.
2. Федоренко В.Л. Акти всеукраїнського та місцевих референдумів - специфічні джерела конституційного права // Джерела конституційного права України: Монографія / За ред. акад. Ю. С. Шемшученка та О. І. Ющика. - К.: Наукова думка, 2010. - С. 208-251.
3. Паламарчук М. Всеукраїнський референдум у політичній системі України// Право України. - 2005. - №5. - С. 42-45.
4. Погорілко В.Ф., Федоренко В.Л. Референдуми в Україні: історія та сучасність: Монографія,- К.: Ін-т держави і права НАН України, 2000,- 248 с.
5. Федоренко В. Всеукраїнський референдум: проблеми теорії і практики // Право України. - 1998. - № 11.
6. Барабаш Ю. Г. Шляхи оптимізації конституційної моделі інституту референдуму в Україні // Бюлетень Міністерства юстиції України. - 2009. - № 6.
7. Федоренко В.Л. Рішення всеукраїнського референдуму та їх юридична природа: проблеми конституційної теорії та практики // Вибори та демократія. - 2010. -№ 4. -С. 4-10.
8. Лавринович О.В. Всеукраїнський референдум 1 грудня 1991 року: досвід визначальних рішень вітчизняного державотворення // Бюлетень Міністерства юстиції України. - 2010. - № 12. - С. 9-10.
9. Місцеві референдуми в Україні: теоретичні та нормопроектні аспекти: матеріали «круглого столу», 23 липня 2009 p., м. Київ // Передмов. М. В. Оніщу- ка; Автор, кол.: Федоренко В. JI., Ляшко І. В., Базілевич Д. С., Кузнецова Н. О., Черничка Л. В.; Упоряд.: ПинякС. І., ГарбузЮ. П., Степанян Г. С. - К.: СПД Москаленко О. М., 2009. - 60 с.
10. Шаповал В. Референдум як форма безпосередньої демократії.-Вибори та демократія.-2005 .-№3 .-С.4-18.
11. Телешун С. Процес імплементації результатів всеукраїнського референдуму в Україні: деякі аспекти // Право України. - 2000. - № 10.
12. Погорілко В. Ф., Федоренко В.Л. Референдне право України: Навч. посіб. - К.: Ліра - К, 2006. - С. 46-54.
13. Королева-Борсоди Н.В. Основы конституционного права Швейцарии: Учеб.- метод. пособие. - К.: Юстиниан, 2009. - С. 49.
14. Оніщук М. В. Референдна демократія: проблеми конституційної теорії та практики: Монографія. - К.: Вид-во Європейського ун-ту, 2009. - С. 38.
15. Європейський демократичний доробок у галузі виборчого права: мат. Венеціанської комісії, Парламентської Асамблеї, Комітету Міністрів, Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи. - Вид. 2-е, випр. і доп. / За ред. Ю. Ключковського; пер. з англ. - К.: Логос, 2009. - 500 с.
16. Погорілко В.Ф., Федоренко В.Л. Конституційне право України: Підручник / За заг. ред. проф. В.Л.Федоренка. – 3-вид., перероб. і доопр. - К.: КНТ, Видавництво Ліра-К, 2011. – 532 с.
17. Майданник О.О. Конституційне право України: Навч. посіб. – К.:Алерта, 2011. – 380 с.
18. Конституційне право України: Підруч. для студ. вищ. навч. закл. / За ред. В.П.Колісника та Ю.Г. Барабаша. – Х.: Право, 2010. – 416 с.
19. Конституційне право України: підруч. / В.І.Чушенко, І.Я.Заяць. – Вид. 2-ге, допов. і переробл. – К.: Ін Юре, 2009. – 548 с.
20. Кравченко В.В. Конституційне право України: Навчальний посібник. Вид. 6-те, виправл. та доповн. – К.: Атіка, 2009. – 608 c.
Тема 12: «Верховна Рада України – єдиний орган законодавчої
влади в Україні»
ПЛАН
1. Поняття Верховної Ради – парламенту України.
2. Функції та повноваження Верховної Ради України,
3. Склад і поняття структури Верховної Ради України, повноваження керівництва Верховної Ради України.
4. Порядок формування та повноваження депутатських фракцій та груп, Погоджувальної ради Верховної Ради України.
5. Порядок формування та функції комітетів Верховної Ради України, тимчасових спеціальних комісій та тимчасових слідчих комісій Верховної Ради України.
6. Порядок утворення, структура та завдання Апарату Верховної Ради України.
7. Поняття та види виборів народних депутатів України, стадії виборчого процесу.
8. Основні форми роботи Верховної Ради України.
9. Пленарні засідання Верховної Ради України та види парламентських процедур у Верховній Раді України.
Дата добавления: 2018-09-22; просмотров: 286; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!